Особливості нової програми «Літературне читання»

Навчальний предмет «Літературне читання» відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти є складовою освітньої галузі «Мови і літератури».

Сама ця назва, на відміну від старої назви «Читання», орієнтує вчителя на роботу з літературним твором як зразком мистецтва слова.

Вчителеві треба навчати дитину повноцінно сприймати художній твір, щоб моральний, пізнавальний, естетичний потенціал літератури переходив у її внутрішній світ.

Тож у новій навчальній програмі «Літературне читання» (керівник авторського колективу О.Я. Савченко) головною метою курсу визначено розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності. Це передбачає формування читацької компетентності молодшого школяра.

Метою курсу також є ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі.

Для досягнення мети та завдань курсу потрібно пропонувати дітям для читання високохудожні літературні твори, вибір яких здійснюється на основі принципів:

Врахування перших двох принципів є визначальним для відбору текстів.

Тематично-жанровий принцип зумовлює відбір творів, які відповідають потребам, інтересам і пізнавальним можливостям дітей молодшого шкільного віку і водночас дозволяють ознайомити їх з різними жанровими формами.

Найважливішою характеристикою нового змісту читання є широкий жанровий діапазон творів: малі форми усної народної творчості (загадки, скоромовки, прислів'я, приказки, ігри, казки, легенди, притчі), літературні казки, байки, оповідання українських письменників-класиків ,які увійшли до кола дитячого читання, твори сучасної дитячої української і зарубіжної літератури.

Відбір творів до підручників здійснено з урахуванням їх художньо-естетичної цінності. Цей принцип зумовлює відбір творів, які написані провідними майстрами дитячої літератури і відзначаються художньою досконалістю, а їх зміст утверджує морально-етичні і патріотичні цінності, сприяє естетичному і мовленнєвому розвитку учнів. Діти мають можливість у різних темах читати поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Леоніда Глібова, Максима Рильського, Павла Тичини, Дмитра Павличка, Олександра Олеся, Ліни Костенко. Поряд з цим до підручників увійшли вірші відомих майстрів української дитячої літератури XX століття — Марійки Підгірянки, Олени Пчілки, Наталі Забіли, Марії Познанської, Дмитра Білоуса, Грицька Бойка, Анатолія Костецького, Тамари Ко-ломієць, Володимира Лучука, Миколи Сингаївського, Степана Жупанина, Анатолія Качана, Вадима Скомаровського та ін.

Із прозових творів у 2-4 класах діти прочитають казки і художні оповідання Василя Сухомлинського, Олега Буценя, Всеволода Нестайка, Миколи Трублаїні, Олександра Копиленка, Григора Тютюнника, Юрія Ярмиша, Євгена Гуцала, Ярослава Стельмаха, Дмитра Чередниченка, Михайла Слабошпицького та ін., науково-популярні твори Алли Коваль, Василя Скуратівського, Олександра Єфімова та ін. Учні також ознайомляться з творами письменників української діаспори (Леоніда Полтави, Олекси Кобця, Івана Бондарчука), перекладами творів видатних російських поетів (Олександра Пушкіна, Петра Єршова, Івана Крилова, Самуїла Маршака), всесвітньо відомих казкарів Ганса Крістіана Андерсена, Шарля Перро, братів Грімм, Карла Коллоді, Астрід Ліндгрен, Божени Немцової. Таким чином, вже у початкових класах молодші учні прочитають українською мовою класичні твори зарубіжної літератури, які були створені у різних країнах у різні часи.

Врахування літературознавчого принципу зумовило введення у зміст підручників елементарних літературознавчих понять, які засвоюються дітьми практично, на рівні уявлень. У процесі елементарного аналізу, починаючи з 2 класу, діти знайомляться з такими поняттями, як тема, сюжет, жанрова особливість твору, персонаж, дійові особи, художній образ, засоби художньої виразності та ін.

Літературознавчий принцип реалізується не лише за рахунок жанрового розмаїття творів і засвоєння літературознавчих уявлень і понять. Не менш важливим є запровадження монографічного підходу у доборі і структуруванні навчального матеріалу у підручниках. Тут маємо певну концепцію подання відомостей про українських і зарубіжних авторів, що передбачає добір найважливіших відомостей про життя і творчість письменників, стимулювання інтересу учнів до особистості визнаних митців художнього слова шляхом актуалізації вже відомої і вміщення нової інформації; мотивацію до самостійного читання їхніх творів; можливість розгляду дітьми портретів митців, залучення до елементарної краєзнавчої роботи літературного характеру.

Комунікативно-мовленнєвий принцип є визначальним у мовленнєвому розвитку учнів, формуванні в них досвіду міжособистісного спілкування.

Під час навчання відбувається інтенсивний розвиток усіх характеристик навички читання вголос і мовчки за провідної ролі смислового читання; учні оволодівають прийомами виразного читання, вмінням будувати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого) та бажанням уважно слухати і розуміти співбесідника, вести діалог.

Впровадження комунікативно-мовленнєвого принципу передбачає:

· діалогову взаємодію читача з текстом, автором, персонажами твору,

· застосування технологій кооперативного навчання,

· створення спеціальних навчальних ситуацій (робота в парах, малих групах, колективне обговорення змісту прочитаного, прослуханого, участь у літературній бесіді, рольових літературних іграх, декламація, драматизація тощо), у процесі яких формується культура спілкування.

Програма навчального предмета «Літературне читання» відповідно до Держстандарту структурована за такими змістовими лініями:

• «Досвід читацької діяльності» (опрацювання текстів різних видів: художніх, науково-художніх);

• «Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією»;

• «Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного».

На відміну від чинної програми з читання, у новій програмі є змістова лінія «Досвід читацької діяльності» (опрацювання текстів різних видів: художніх, науково-художніх), яка передбачає ознайомлення молодших школярів з особливостями опрацювання художнього твору (усвідомлення жанрових особливостей твору; його смисловий і структурний аналіз; засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення до змісту прочитаного/прослуханого) й специфікою роботи з науково-художніми творами.

У змістовій лінії «Досвід читацької діяльності» виокремлено роботу з науково-художніми творами, оскільки методика їх опрацювання має свої особливості.

Коло читання, визначене новою програмою, сформоване з кращих надбань української і зарубіжної літератури. Порівняно з попередньою програмою, його доповнено біографічними творами (сторінки з життя видатних людей).

• 2-й клас — науково-художня література — А. Волкова, Ю. Ярмиш;

• 3-й клас — науково-художня література — Ю.Дмитрієв, М.Пришвін; п'єси – Л. Мовчун; проза — О.Дерманський, Л. Вороніна;

• 4-й клас — проза — О. Дерманський, Л. Вороніна; науково-художня література — А. Давидов.

З творами Лесі Храпливої, Дніпрової Чайки учні можуть ознайомитися самостійно (вони не ввійшли до програмного кола читання).

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: