Заняття з фізичної культури. Загальна характеристика

ТЕХНОЛОГІЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ РОБОТИ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ

1. Система занять фізичною культурою і спортом.

2. Загальна характеристика форм організації фізичного виховання.

3. Заняття з фізичної культури. Загальна характеристика.

5. Характер фізичного та психічного навантаження на заняттях і прийоми його регулювання.

6. Показання щодо використання фізичних вправ.

1. Апанасенко Г. Л. Медицинская валеология / Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова. – К.: Здоров’я, 1998. – 246 с.

2. Булич Э. Г. Здоровье человека / Э. Г. Булич, И. Муравов. – К.: Олимп, л-ра, 2003. – 424 с.

3. Детская спортивная медицина / под ред. С. Б. Тихвинского и С. В. Хрущева. – М.: Медицина, 1991. – 560 с.

4. Круцевич Т. Ю. Наукові основи фізичного виховання: лекція для студентів і аспірантів / Т. Ю. Круцевич. – К.: Знання України, 2001. – 23 с.

5. Круцевич Т. Ю. Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків та молоді / Т. Ю.Круцевич, М. І. Воробйов, Г. В. Безверхня – К.: Олімпійська література, 2011. – 224 с.

6. Хрипкова А. Г. Возрастная физиология и школьная гигиена / А. Г. Хрипкова, М. В. Антропова, Д. А. Фарбер. – М.: Просвещение, 1990. – 320 с.

Система занять фізичною культурою і спортом

Потреба в руховій діяльності, потяг до фізичного розвитку закладено в людині з раннього дитинства. Нормальний дитячий організм надзвичайно рухливий, тому що бездіяльність призводить не тільки до атрофії м’язів, а й недостатнього розвитку всіх інших органів дитини, в тому числі і головного мозку. Саме завдяки фізичним вправам можна посилити ті функції, які відстають від інших, й цим забезпечити всебічний функціональний розвиток зростаючого організму дитини.

Фізична культура й спорт є невід’ємною частиною національної історії й культури народу, сприяють гармонічному розвитку особистості, досягненню довголіття, твердженню здорового способу життя. Саме на цю галузь держава поклала рішення проблем соціального комплексу, нерозривно пов’язаного зі станом і зміцненням здоров’я дітей, підлітків, студентської молоді, працівників, підприємств і установ країни.

У сучасних умовах все більш зростаючого значення набуває масова фізична культура. Більше того, є всі підстави думати, що соціально обумовлена необхідність цілеспрямованого вдосконалювання здоров’я людини повинна трансформуватися в культурну потребу, у прагненні до фізичного вдосконалення.

Система занять фізичною культурою і спортом включає такі пов’язані між собою форми:

- фізкультурно-оздоровчі заходи (гімнастика перед заняттями, фізкультурні хвилинки, ігри й фізичні вправи);

- спортивно-масова робота (заняття в гуртках фізичної культури і спортивних секціях, спортивні змагання);

- спортивно-масова робота та фізкультурно-оздоровчі заходи за місцем проживання (заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах, туристичних гуртках і т.д.);

- самостійні заняття фізичними вправами вдома, на вуличних майданчиках, стадіонах та інше.

Систематичні заняття фізичною культурою позитивно впливають на розвиток організму в цілому, спонукаючи дотримуватися правильного режиму і вимог гігієни.

Заняття фізичною культурою є основною формою фізичного виховання. Вони обов’язкові для всіх школярів (за винятком тих, хто за станом здоров’я віднесений до спеціальної медичної групи). Уроки повинні активно сприяти успішному здійсненню позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання, формуванню в учнів інтересу і звички до занять фізичними вправами в повсякденному житті. Необхідно підвищувати позитивний вплив уроків фізкультури на вдосконалення інших форм фізичного виховання.

Відомо, що навіть при якісному проведенні уроків їх безпосередній вплив на фізичний розвиток учнів недостатній. Науковими дослідженнями встановлено, що урок фізкультури забезпечує в середньому лише 11 % гігієнічної норми рухової активності школяра. У зв’язку з цим необхідно збагачувати і правильно поєднувати різні форми фізичного виховання учнів і фізкультурно-оздоровчої роботи.

Особливо велика увага приділяється в школі оздоровчій роботі з ослабленими та хворими учнями. У позаурочний час з ними потрібно проводити спеціальні заняття з лікувальної фізкультури.

Спрямованість навчальної і позакласної роботи з фізичної культури на масове охоплення учнів систематичними заняттями фізичною культурою і спортом великою мірою сприяє зміцненню здоров’я, підвищенню рівня їх фізичної і розумової працездатності.

Загальна характеристика форм організації фізичного виховання

Фізичне виховання учнів у школі здійснюється у формі: обов’язкової навчальної дисципліни «Фізична культура»; в режимі навчального дня; в процесі позакласної фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи. Урок фізичної культури (з навчальної дисципліни «Фізична культура») є основною формою фізичного виховання, на якому вирішуються освітні, оздоровчі, виховні завдання, а так само завдання забезпечення безпеки життєдіяльності дітей в сучасних умовах. Уроки фізичної культури (навчальна робота), позакласна, масова фізкультурно-оздоровча та спортивна робота в молодших класах тісно взаємопов’язані і являють собою єдиний виховно-освітній педагогічний комплекс, який підпорядкований загальній меті фізичного виховання учнів – формування фізичної культури особистості.

Фізичну культуру особистості характеризують:

- мотивація фізкультурних або спортивних занять;

- необхідні для занять знання, рухові вміння і навички;

- активна участь у фізкультурній діяльності.

У результаті здійснення цієї діяльності необхідно домогтися самостійної рухової активності в режимі навчального дня і вільного часу, що має забезпечити біологічну потребу в рухах.

Заняття з фізичної культури проводиться з урахуванням: матеріально-технічної бази; своїх творчих можливостей; стану здоров’я, та фізичної підготовки; інтересів.

Для допуску до занять фізичною культурою всі учні проходять лікарське обстеження не менше одного разу на рік. За результатами обстеження вони поділяються на медичні групи:

- основна – займаються за навчальною програмою в повному обсязі, і так само в одній спортивній секції.

- підготовча – займаються за навчальною програмою з урахуванням їх індивідуальних особливостей і рекомендацій лікаря; їм так само рекомендуються додаткові заняття для підвищення рівня фізичної підготовки.

- спеціальна медична група – заняття проводяться за спеціальними програмами, погодженими з Міністерством освіти і вчителями, які пройшли спеціальну підготовку. Відповідно до Закону «Про фізичну культуру і спорт» заняття з фізичної культури має проводятися не менше 3-х разів на тиждень по 1 годині. Заміна уроків фізичної культури іншими видами навчальної чи не навчальної діяльності є порушенням Закону.

Заняття з фізичної культури. Загальна характеристика

Значення і завдання. Урок фізичної культури – основна форма систематичного навчання учнів фізичним вправам. Спеціальним завданням уроку фізичної культури є навчання дітей всіх вікових груп правильним руховим навичкам і розвитку фізичних якостей.

Значення уроку фізичної культури полягає в систематичному здійсненні взаємопов’язаних оздоровчих, освітніх і виховних завдань, виконання яких забезпечує фізичний розвиток, зміцнення здоров’я, надбання правильних рухових навичок, виховання емоційно-позитивного ставлення до фізкультури і спорту, всебічний розвиток особистості.

Зміст і структура уроку фізичної культури. Зміст уроку фізичної культури складають фізичні вправи, обумовлені програмою для кожної вікової групи, що виражаються в руховій діяльності учнів. Існуюча в даний час трьохступенева структура передбачає реалізацію на уроках фізичної культури фізіологічних, психічних і педагогічних закономірностей. Це включення (поступове) учнів в основну діяльність; підтримку працездатності на певному рівні, зниження навантаження, вирівнювання функціонального стану та психологічне налаштування на відпочинок або інший вид уроку.

Отже, працездатність розподіляється нерівномірно і являє 4 рівні: передстартовий стан впрацьованості, стійкий стан, зниження працездатності. Відповідно до цього, уроки фізичної культури складаються з трьох взаємопов’язаних частин: вступної (підготовчої), основної та заключної. Для кожної частини уроку однаково важливе значення мають всі завдання – освітні, виховні та оздоровчі. Виконання зазначених завдань забезпечує всебічний вплив на організм.

Підготовча частина (5 – 10хв). Завдання: організувати учнів, пояснити завдання уроку, підготувати до майбутнього фізичного навантаження в основній частині уроку. Зміст: стройові вправи (шикування перешикування), ходьба і її різновиди, біг і його різновиди, загально-підготовчі вправи, ігри.

Основна частина (25 – 30 хв). Завдання: вивчення нового матеріалу, повторення та вдосконалення раніше вивченого (теоретичні відомості і рухові вміння та навички), розвиток фізичних якостей. Зміст: з предметами і без предметів, основні рухові (ходьба, біг, стрибки, метання, лазіння), акробатичні вправи, вправи на поставу, високоінтенсивні ігри.

Заключна частина (5 – 10 хв). Завдання: поступовий перехід зі стану підвищеної активності в стан, близький до вихідного; підготовка школярів до подальших уроків; підведення підсумків уроку, поставити завдання додому, організований перехід до нових дій. Зміст: побудова, інтенсивна ходьба з поступовим уповільненням, спокійні ігри, дихальні вправи, слово вчителя про підсумки та домашньому завданні. Розподіл уроку на частини відносно. Кожен урок – це єдине ціле, елементи якого знаходяться у тісному взаємозв’язку.

У практиці фізичного виховання розрізняють кілька типів:

- урок закріплення і вдосконалення вивченого матеріалу;

Вступний урок: проводять на початку навчального року, чверті або семестру (при необхідності). На цьому етапі проходить ознайомлення із завданнями майбутніх занять, розповідається про основний зміст навчального матеріалу відповідно до програми, пояснюються правила поведінки в спортзалі, вимоги спортивного одягу та ін.

Урок вивчення нового матеріалу: основна увага приділяється ще незнайомим вправам. Рухова активність на такому уроці не дуже висока.

Урок закріплення і вдосконалення вивченого матеріалу: основна увага приділяється багаторазовому повторенню вивчених рухів у різних мінливих умовах. Рухова активність дуже висока.

Змішаний урок (комплексний): поєднується вивчення нового матеріалу з закріпленням і вдосконаленням пройденого. Найбільш характерний для фізичного виховання молодших школярів.

Контрольний урок: присвячується оцінці успішності школярів з фізичної культури. Як правило проводять наприкінці чверті або після проходження розділів програми (лижі, плавання, легка атлетика тощо).

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: