Цілі та задачи дисципліни, її місце в навчальному процесі.

Примітка: 1 кредит ECTS - 30 годин; аудиторне навантаження – 66%, СРС – 34%

Програма обговорена і ухвалена на між кафедральній нараді завідувачів одно профільних кафедр завідувачів ВМНЗ, на цикловій медичній комісії з хірургічних дисциплін національного медичного університету ім.О.О.Богомольця (протокол №3 від 5 травня 2008р.)

Програма ухвалена на засіданні предметної циклової методичної комісії з хiрургiчних дiсциплин вiд «______»__________2010р., протокол №

Цілі та задачи дисципліни, її місце в навчальному процесі.

Програма навчальної дисципліни „Хірургія” для вищих навчальних медичних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена за фахом: „Лікувальна справа” 7.110101.

Вивчення цієї дисципліни здійснюється впродовж IV курсу- 7-8 навчальних семестрів.

Програма складена відповідно до наступних нормативних документів:

- освітньо-кваліфікційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказам МОН України від 16.04.03 за №239 „Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напрямку підготовки 1101 „Медицина”;

- експериментального навчального плану, розробленого відповідно до принципів Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) і затвердженого наказом МОЗ України від 31.01.2005 за № 52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” кваліфікації лікар у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації України за спеціальностями „Лікувальна справа”, „Педіатрія”, „Медико-профілактична справа”;

- рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03.2004 за № 152 „Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 „Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

- наказу МОЗ України від 31.01.2003 за № 148 „Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

- інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга ХМОС, 2005).

Програма структурована на модулі, змістовні модулі, теми.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу. Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістовних модулів та відповідні теми. Обсяг навачального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів кафедр.

Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістовних модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблеми та новітні питання відповідних розділів дисципліни.

· дослідження хворих з хірургічною патологією;

· дослідження функціонального стану життєво важливих органів і систем пацієнтів;

· практичне використання хірургічних методів діагностики та лікування;

· вирішення клінічних ситуаційних задач і тестів;

· оволодіння елементами лікарської техніки на хворих, муляжах;

· оволодіння навичками оперативної техніки під час оперативних втручань та роботу у перев’язувальній;

Практичне заняття (4-6 годин, щодня) планується проводити у вигляді клінічних розборів хворих безпосередньо „біля ліжка”, у перев’язувальній, операційній, діагностичних кабінетах малими групами студентів (2-4 особи), бажано з включенням лікарів-інтернів, клінічних-ординаторів, аспірантів. Обговорення результатів обстеження хворого, групою студентів у навчальній групі проводиться під керівництвом викладача щодо правильності встановленого діагнозу, обсягу призначеного обстеження, лікувальної тактики та ін. Передбачається ведення студентами щоденника у режимі „робочого зошита” з фіксацією формульованих діагнозів, планів обстеження та лікування хворого, виконаних маніпуляцій.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати наступні методи визначення рівня підготовки студентів:

3. розвязування клінічних ситуаційних задач;

4. оцінка та трактування клініко-лабораторних та інструментальних обстежень;

5. контроль оволодіння практичними навичками та елементам лікарської техніки під час курації хворого.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях.

Оцінка успішності студентів з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння окремих модулів і має визначені за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

„Гострий апендицит. Анатомо-фізіологічні відомості. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клініка, діагностика, диференційна діагностика. Тактика лікування”. „Особливості перебігу гострого апендициту у дітей, вагітних та хворих похилого віку. Діагностична та лікувальна програма. Роль лапароскопічних технологій у діагностиці та лікуванні хворих з гострим апендицитом. „Ускладнення гострого апендициту та апендектомії: апендикулярний інфільтрат, апендикулярний абсцес, міжпетльовий, тазовий та піддіафрагмальний абсцеси. Пілефлебіт. Сепсис. Клініка, діагностика, сучасна лікувальна тактика”.

„Анатомо-фізіологічні особливості жовчних шляхів. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клініка, діагностика, диференційна діагностика. Хірургічна тактика”. „Особливості клінічного перебігу, клінічної картини гострого холециститу та діагностичної і лікувальної програми у хворих похилого віку та хворих із супутньою патологією”. „Ускладнення гострого холециститу та холецистектомії (перфорація жовчного міхура, перивезикальний інфільтрат та абсцес, холангіт, холангіогенні абсцеси печінки, жовчний перитоніт, печінкова недостатність, механічна жовтяниця, холецистопанкреатит. Інтраопераційні пошкодження поза печінкових жовчних шляхів, судин, органів черевної порожнини). Діагностика та хірургічна тактика. Роль малоінвазивних методів діагностики та лікування ускладнень”.

„Етіологія та патогенез, класифікація гострого панкреатиту. Клініка легкого та важкого гострого панкреатиту. Диференційна діагностика гострого панкреатиту”. Ускладнення гострого панкреатиту: гостра псевдокіста підшлункової залози, абсцес підшлункової залози, поширений перитоніт, некроз стінок порожнинних органів, кровотеча в черевну порожнину, гострі виразки травного каналу, кровотеча з гострих виразок у порожнину травного каналу, перфорація гострих”. Методи діагностики гострого панкреатиту: лабораторні, інструментальні – УЗД, КТ, лапароскопічні. Сучасна лікувальна тактика при гострому панкреатиті. Консервативна терапія. Показання і способи мініінвазивних та відкритих оперативних втручань.

Гострі ускладнення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки

„Етіологія та патогенез, класифікація перфоративних гастродуоденальних виразок. Клініка типової та атипової перфоративної гастродуоденальної виразки. Діагностика та диференційна діагностика типової та атипової перфоративної гастродуоденальної виразки. Рентгенологічні, лапарокскопічні методи, та методи УЗД”. „Лікувальна тактика при перфоративній гастродуоденальній виразці. Підготовка хворого до оперативного втручання та вибір оптимального способу виконання оперативного втручання. Консервативна терапія у післяопераційному періоді”. „Етіопатогенез, класифікація виразкової кровотечі. Клініка виразкової кровотечі. Лабораторні та ендоскопічні методи діагностики виразкової кровотечі”. Диференційна діагностика шлунково-кишкових кровотеч”. Лікувальна тактика при виразковій кровотечі: показання до вибору консервативного лікування, ендоскопічних методів гемостазу, оперативного втручання. Вибір методу оперативного втручання при виразковій кровотечі”

Актуальність проблеми. Визначення поняття. Етіологія та патогенез. Типова клінічна картина. Класифікація (за етіологією, анатомічною локалізацією, клінічним перебігом). Диференційна діагностика. Особливості обстеження хворого з гострою непрохідністю кишечника”. Механічна непрохідність кишечника. Ранні клінічні ознаки механічної непрохідності кишечника. Сучасні методи діагностики. Особливості передопераційної підготовки: корекція водно-електролітних порушень та кислотно-лужного стану. Особливості проведення загального знеболення. Хірургічна тактика при гострій непрохідності кишечника та види оперативних втручань в залежності від її причини. Особливості ведення післяопераційного періоду. Наслідки хірургічного лікування”. Динамічна непрохідність кишечника. Класифікація. Особливості клініки. Принципи консервативного та хірургічного лікування”. Злукова хвороба. Етіологія, патогенез. Клініка. класифікація. Показання до хірургічного лікування. Особливості та види оперативних втручань”.

Етіологія, патогенез, класифікація гострого перитоніту Клініка місцевого та поширеного гострого перитоніту”. Методи діагностики місцевого та поширеного перитоніту: лабораторні, лапароскопічні, УЗ. Диференційна діагностика гострого місцевого та поширеного перитоніту”. Лікувальна тактика при гострому місцевому (обмеженому та необмеженому), поширеному перитоніті. Пункційні методи лікування. Метод лапаростомії”.

Зовнішні та внутрішні грижі живота та їх ускладнення.

Зовнішні черевні гриж. Актуальність теми. Класифікація. Етіологія. Патогенез. Клініка захворювання. Сучасні методи обстеження. Загальні принципи хірургічного лікування. Показання та протипоказання до операції”. Грижі білої лінії живота. Пупкові грижі. Післяопераційні грижі. Типова клініка. Класифікація. Диференційна діагностика кожного типу грижі. Методи оперативного втручання: класичні та лапароскопічні”. Пахові та стегнові грижі. Типова клініка. Класифікація. Диференційна діагностика. Способи оперативного втручання (способи Lichtenstein, Cilbert, Shouldice, класичні та лапароскопічні) Ускладнення гриж (гострі та хронічні). Види защемлення за механізмом, клінічною картиною. Класична клініка защемлення та його клінічних форм. Диференційна діагностика. Методи обстеження. Особливості оперативного втручання при защемлених грижах. Запалення, травма, кишкова непрохідність, невправимість грижі”. Внутрішні грижі. Класифікація. Етіологія Патогенез. Клініка захворювання. Ускладнення. Лікування. Діафрагмальні грижі. Показання до оперативного лікування. Способи операції при діафрагмальній грижі”

(робота студентів з хворими, збирання скарг, анамнезу хвороби і життя, вдосконалення методів фізикального обстеження, робота в ендоскопічному та рентгенологічному кабінетах та у кабінеті УЗ-дослідження). Практичні навички роботи в перев’язочній (догляд за раною, дренажами, зміна пов’язок, видалення дренажів, зняття швів, розведення рани, хірургічна обробка гнійного вогнища). Робота в операційній (асистенція на операціях, катетеризація центральних вен, введення в наркоз, переливання препаратів крові).

„ ХІРУРГІЧНА ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ ТА ПРОКТОЛОГІЯ”

Пілородуоденальний стеноз (патогенез, класифікація, клініка, особливості клінічних проявів різних ступенів стенозу, диференційний діагноз, методи дослідження, консервативне та оперативне лікування, види операцій). Дуоденальний стеноз. Пенетрація виразки шлунку та дванадцятипалої кишки (патогенез, залежність клініки від пенетруючого органу, диференційний діагноз, методи дослідження, консервативне та оперативне лікування, види операцій). Малігнізація виразки (стан проблеми, клінічні прояви, диференційний діагноз, методи дослідження, особливості оперативних втручань). Ульцерогенні ендокринні захворювання (первинний гіперпаратиреоз, синдром Золінгера-Елісона, особливості клініки, діагностики та лікування). Хвороби оперованого шлунку (постгастрорезекційні та постваготомні, патогенез, клініка, класифікація, характеристика функціональних розладів та органічних уражень шлунку та його кукси, консервативне та оперативне лікування). Рідкісні захворювання шлунку та дванадцятипалої кишки: сторонні тіла (різноманітні предмети, безоари (фітобезоари, трихобезоари, себобезоари), опіки (хімічні, термічні), синдром Маллорі-Вейса, хвороба Менетріє, синдром Шмидена, хвороба Рандю-Ослера-Вебера, дивертикули шлунку та дванадцятипалої кишки.

Фіброз, цироз печінки. Хірургічні аспекти теми. Сучасний патогенез, класифікація. Ускладнення. Клініка ускладнень. Диференційна діагностика.

Принципи консервативного та оперативного лікування портальній гіпертензії та її ускладнень”. Жовтяниця як хірургічна проблема. Етіологія, патогенез. Клінічні прояви. Методи дослідження”. Принципи консервативного лікування. Хірургічна тактика. Роль малоінвазивних оперативних методів в лікування механічної жовтяниці”. Печінкова недостатність. Стан проблеми. Класифікація. Патогенез. Клінічні прояви в залежності від ступеня важкості”. Сучасні методи лікування печінкової недостатності”. Пересадка печінки. Паразитарні та не паразитарні ураження печінки. Особливості клініки. Диференційна діагностика. Методи обстеження. Ускладнення. Принципи лікувальної тактики”.

Захворювання позапечінкових жовчних протоків.

Жовчнокам’яна хвороба. Стан проблеми. Етіологія. Патогенез. Причини утворення конкрементів. Клінічна картина. Діагностика. Диференційна діагностика”. Хронічний калькульозний холецистит. Клінічні прояви. Методи дослідження. Диференційна діагностика. Принципи лікування. Показання до ендоскопічних, лапароскопічних та втручань з міні доступів. Прогноз.”.

Ускладнення хронічного калькульозного холециститу. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Лікування Постхолецистектомічний синдром. Частота. Класифікація. Клініка різних форм. Диференційна діагностика. Методи обстеження. Лікування

Захворювання підшлункової залози та селезінки

Хронічний панкреатит. Методи діагностики. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Принципи консервативного лікування. Показання до операції. Ускладнення хронічного панкреатиту. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Лікування. Кісти та нориці. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Ускладнення кіст (нагноєння, перфорація, кровотечі, малігнізація). Принципи хірургічної тактики”. Захворювання селезінки (травма, абсцес, кісти, інфаркт, спленомегалія, гіперспленізм, хвороба Верльгофа, хвороба Банті, гемолітична жовтяниця, малярійна спленомегалія). Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Лікування. Показання до спленектомій. Постспленектомічний синдром”. Робота у відділенні інтенсивної терапії. Курація хворих з патологією гепатопанкреатобіліарної зони”.

Захворювання тонкої кишки. Методи дослідження. Класифікація хірургічних захворювань тонкої кишки. Дивертикули, дивертикул Меккеля, його ускладнення: хронічні(абдомінальна „жаба”) та гострі (оклюзії мезентеріальних судин, хвороба Крона, кишкові). Хірургічна тактика при ускладнених формах інфекційних та паразитарних захворювань. Неспецифічний виразковий коліт (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Хвороба Крона товстої кишки (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Дивертикулярна хвороба товстої кишки (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Поліпи та поліпоз товстої кишки (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне) Гамартомний поліпоз (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)” Вади положення кишки, пневматоз, долімегахоколон. Хронічний колостаз (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Нові технології хірургічного лікування хвороб товстої кишки (лапароскопічні, ендоскопічні)”. Курація хворих (робота студента в палаті, дотримуючись алгоритму обстеження хворого, з аналізом ендоскопічних, УЗ-даних, лабораторних показників), формулювання діагнозу та схеми лікування”. Синдром подразненої товстої кишки (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування)

Хронічний геморрой (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, особливості клінічних проявів різних стадій розвитку геморрою, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне, види операцій)”. Гострий геморрой (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, особливості клінічних проявів різних стадій розвитку геморрою, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне, види операцій)”. Гострий парапроктит (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Хронічний парапроктит (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Анальна тріщина, анальний свербіж (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Випадіння прямої кишки (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне). Інші захворювання прямої кишки: ректоцеле, ректовагінальна нориця, папіліт, солітарна виразка, прокталгія, недостатність анального жома (етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи дослідження, диференційний діагноз, лікування консервативне та оперативне)”. Курація хворих (робота студента з хворими, збирання скарг, анамнезу, проведення пальцевого та інструментального дослідження прямої кишки). Практичні навички роботи в перев’язочній (догляд за раною, дренажами, зміна пов’язок, робота в операційній”.

Синдром опущення промежини (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика) Піодермія промежини (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика). Параанальний дерматит (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика). Кондиломатоз промежини (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика)”. Епітеліальне куприкове погруження (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика)”. Рідкісні захворювання м’яких тканин промежини: саркома Капоші, меланома, хвороба Педжета, хвороба Боуена (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика). Анокуприковий больовий синдром (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика). Тератоми параректальної локалізації (стан проблеми, етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика) Курація хворих із захворюваннями м’яких тканин промежини.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ в модулі.

Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 8 балів, “4” – 6 бали, “3” – 4 бали “2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 75

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 60 балів (15 х 4).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

3.1. План практичної підготовки. Практичні навички

1) зібрати анамнез та правильно оцінити симптом Волковича-Кохера;

2) провести фізикальне обстеження всіх органів і систем;

3) оцінити показники пульсу та артеріального тиску;

4) правильно оцінити наявність, локалізацію та ступінь вираженості болючості та дефансу м’язів передньої черевної стінки та поперекової ділянки.;

5) продемонструвати симптом Ровзинга та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

6) продемонструвати симптом Ситковського та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

7) продемонструвати симптом Волковича та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

8) продемонструвати симптом Бартом’є-Міхельсона та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

9) продемонструвати симптом Щоткіна-Блюмберга та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

10) продемонструвати симптом Яуре-Розанова (ретроцекальне розташування відростка) та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

11) продемонструвати симптом Коуто (ретроцекальне розташування відростка) та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

12) інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень (рентгенографія, УЗД, КТ);

13) визначати ускладнення гострого апендициту та апендектомії;

14) скласти індивідуальну діагностичну програму;

15) визначати показання до оперативного втручання;

16) асистувати при виконанні операції апендектомії та виконувати окремі етапи оперативного втручання;

17) скласти індивідуальну програму післяопераційного ведення пацієнта;

20) промивати дренажі та вводити в них лікарські препарати;

25) в\в вводити лікарські препарати, встановлювати в\в катетер;

26) зупиняти кровотечу з післяопераційної рани у поверхневих шарах черевної стінки;

27) встановити катетер в сечовий міхур у чоловіків та у жінок;

31) правильно оцінити характер, вираженість болю та його ірадіацію;

32) оцінити показники пульсу та артеріального тиску, температури тіла, лихоманки;

33) провести фізикальне обстеження всіх органів і систем та встановити ступінь їх порушення;

34) виявити та оцінити жовтяницю, пігментацію шкіри від застосування грілок, розширення вен передньої черевної стінки („голова медузи”);

35) виявити та оцінити захисне напруження м’язів в ділянці правого підребір’я, збільшений болючий жовчний міхур або інфільтрат, наявність рідини в черевній порожнині;

36) демонструвати наявність симптомів та ступінь їх вираженості (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний):

37) встановити наявність або відсутність атипових синдромів:

39) визначати показання до невідкладних (2-4 години з моменту госпіталізації) та термінових (24-48 годин з моменту госпіталізації) операцій;

40) асистувати на операціях холецистектомії та виконувати окремі етапи оперативного втручання (включаючи мініінвазивні та лапароскопічні);

41) асистувати при катетеризації центральних вен;

42) вести хворого у післяопераційному періоді:

- вводити лікарські препарати через дренажі у черевну порожнину та жовчні шляхи,

- видаляти дренажі з черевної порожнини та жовчних протоків,

- асистувати при хірургічній обробці рани під час її гнійного ускладнення;

43) оформити історію хвороби, написати передопераційний епікриз та протокол операції;

46) надавати правильні рекомендації у післяопераційному періоді (харчовий режим, трудова діяльність);

47) Зібрати анамнез, провести огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію у хворого на гострий панкреатит;

48) Вибрати з даних анамнезу найбільш характерні ознаки гострого панкреатиту;

49) Правильно оцінювати дані фізикального дослідження (наявність болю у епігастральній ділянці, його оперізуючий характер, ірадіацію у ділянку спини, лівої половинигрудної клітки; наявність дефансу, інфільтрату, що пальпується в анатомічній проекції підшлункової залози;

50) Виявляти та правильно оцінювати ступінь вираженості (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний наступних симптомів: Керте, Мейо-Робсона, Щоткіна-Блюмберга, Джонсона-куллена-Грюнвальда, Мондора;

51) Встановити наявність або відсутність синдрому поліорганної недостатності, (дисфункції):

56) гострої недостатності шлунково-кишкового тракту

58) • Проводити диференційну діагностику з іншими гострими захворюваннями органів черевної порожнини, інших органів та систем;

59) • Визначати показання до консервативного лікування, оперативних втручань (мініінвазивних та „відкритих” в залежності від ускладнень захворювання)

60) • Скласти індивідуальну діагностичну програму у конкретного хворого на гострий панкреатит;

61) • оформити історію хвороби, написати передопераційний епікриз та протокол операції;

63) • виписати рецепт на лікарські препарати;

64) Надавати невідкладну допомогу на до госпітальному етапі (на дому, у кареті швидкої допомоги);

65) Обґрунтовувати та формулювати попередній діагноз основного захворювання, ускладнень та супутньої патології;

66) Обгрунтувати призначення багатоцільової, багатокомпонентної консервативної терапії у конкретного хворого на гострий панкреатит

67) Визначити показання до виконання мініінвазивних та „відкритих” оперативних втручань;

68) Визначити термін, обсяг і місце проведення консервативної терапії(хірургічне відділення, відділення анестезіології та реанімації) передопераційної підготовки за наявними показаннями;

69) Користуватися деонтологічними принципами спілкування з хворим;

70) Виконувати загальні лікарські маніпуляції (зміну пов’язок, догляд за дренажами у черевній порожнині, промивання дренажів та введення в них лікарських препаратів, видалення дренажів, знімання швів, дренування та промивання шлунка, в/в введення лікарських препаратів, встановлення в/в катетеру, проведення профілактики тромбоемболічних, серцево-судинних та дихальних ускладнень);

71) надаваня правильних рекомендацій щодо життя у післяопераційному періоді (режим харчування, особливості трудової діяльності);

72) Провести клінічні діагностичні дослідження у хворого з виразковою кровотечою: зібрати анамнез, здійснити огляд хворого, пальпацію, перкусію аускультацію, ректальне дослідження.

73) Визначити найбільш характерні клінічні ознаки виразкової кровотечі

74) Скласти план обстеження хворого з виразковою кровотечою

75) Визначити показання до вибору оптимального способу лікування, обсяг оперативного лікування в залежності від локалізаці виразки, інтенсивності кровотечі, ступеню крововтрати.

76) Провести підготовку хворого до оперативного втручання.

77) Здійснити курацію хворого з написанням історії хвороби

78) Вміти виконувати наступні маніпуляції: внутрішньовенні ін’єкції, декомпресію шлунку, перев’язки, догляд за дренажами черевної порожнини, зондом для декомпресії шлунка..

79) діагностувати різні види гострої непрохідності кишечника

80) скласти індивідуальну схему діагностичних досліджень, включаючи збір анамнезу, огляд та інші методи

81) вибрати з даних анамнезу найбільш суттєві ознаки кишкової непрохідності

82) виявляти синдром та оцінювати ступінь його вираженості (Щоткіна-Блюмберга, Валя, Ківуля, Мат’є-Склярова, Шланге, Вільса, Чугуєва, Шимона-Данса, Цеге-фон Мантейфеля, Гольда)

84) оцінити зміни в загальному аналізі крові та сечі

85) інтерпретувати зміни електролітних порушень та порушень кислотно-лужного стану

87) інтерпретувати результати рентгенологічного дослідження та УЗД

88) виконати промивання шлунка та оцінити кількість та характер вмісту

89) виконати сифону клізму та оцінити її діагностичну та лікувальну значущість

91) Зібрати анамнез, провести огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію у хворого на гострий перитоніт;

92) Вибрати з даних анамнезу найбільш характерні ознаки гострого перитоніту;

93) Правильно оцінювати дані фізикального дослідження (наявність болю в животі; дефансу, інфільтрату у черевній порожнині;

94) Виявляти та правильно оцінювати ступінь вираженості (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга;

95) Аналізувати та інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних методів дослідження

96) Встановити наявність або відсутність синдрому поліорганної недостатності, (дисфункції):

101) гострої недостатності шлунково-кишкового тракту

103) Проводити диференційну діагностику з синдромом хибного гострого живота;

104) Обґрунтовувати та формулювати попередній діагноз основного захворювання, ускладнень та супутньої патології;

105) Визначати показання до мініінвазивних та „відкритих” оперативних<

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: