Позакласна робота з фізичного виховання

До позакласної роботи відносяться масова фізкультурно-оздоровча та спортивна робота. Основними завданнями позакласної роботи є: задоволення потреб у регулярних заняттях з фізичного вдосконалення; надання можливості проявити свій фізичний потенціал у різного роду змаганнях.

Основні форми організації самостійної та фізкультурно-оздоровчої роботи:

1. Гуртки фізичної культури (гуртки із загальної фізичної підготовки) створюються для підвищення рівня фізичної підготовленості і залучення дітей до систематичних занять фізичними вправами. Гуртки працюють протягом всього навчального року. Заняття проводять 1–2 рази на тиждень по 45–60 хвилин під керівництвом інструкторів-громадських працівників з числа вчителів, старшокласників, батьків і т.п. Зміст занять складають різні фізичні вправи (відповідно до програми), рухливі ігри, естафети, які викликають різносторонню дію на розвиток дітей. Крім того в гуртках проводиться підготовка до участі у фізкультурно-спортивних святах, Днях здоров’я, показових виступах.

2. Гуртки з підготовки до здачі нормативів. Завдання – підготувати учнів до здачі тих чи інших конкретних нормативів комплексу (наприклад, в ходьбі на лижах). Такий гурток організовується за 1–1,5 місяці до проведення змагань. Після проведення змагань гурток припиняє свою роботу, а замість нього відкривається гурток по іншому виду програми Комплексу (наприклад, лижі - легка атлетика). Гурток працює 2–3 рази на тиждень по 45–60 хвилин, заняття носять тренувальний характер. Зміст занять складають в основному вправи і нормативи Комплексу.

3. Спортивні секції з видів спорту. Вирішують завдання спеціалізації в обраному виді спорту, підготовка і виступ у змаганнях з цього виду. Заняття проводять вчитель фізичної культури чи тренери з видів спорту 2–3 рази на тиждень по 1–1,5 години відповідно до програм ДЮСШ з виду спорту.

4. Спортивні змагання. Спортивні змагання проводяться відповідно до положень і програм змагань. Для участі у змаганнях від кожної команди подається заявка на участь, в якій так само ставиться віза лікаря про допуск кожного школяра до змагань. З учнями початкових класів школи можуть проводитися змагання з рухливим іграм, лижам, легкої атлетики, ковзанів, гімнастики. В даний час для учнів молодшого шкільного віку широко практикується проведення таких змагань, як «Сміливі і спритні», «Веселі старти» (змагання з рухливим іграми), «Спортландія» (змагання з основних розділів шкільної програми).

5. Масові фізкультурні заходи. До них відносяться Дні здоров’я; фізкультурно-спортивні свята; туристичні зльоти і походи. Масові заходи повинні бути враховані в планах навчально-виховної та позакласної фізкультурної роботи. У цих заходах беруть участь всі учні. Безпосереднє керівництво з проведення заходів здійснюють вчителі початкових класів, координує їх роботу і несе відповідальність за неї – директор школи. В організації та проведенні таких заходів обов’язково бере участь батьківський комітет, учні старших класів.

Здоров’я людини також великою мірою залежить від обсягу її знань і практичних умінь у використанні оздоровчих сил природи (в тому числі й холоду) для зміцнення здоров’я й профілактики захворювань. Свідоме застосування загартовуючих процедур потребує від дитини певного рівня фізичної культури. Вона формується протягом усіх років навчання в школі шляхом роз’яснювання, переконання, організації їх практичної діяльності, на уроках та в позакласній роботі.

Вчителі і батьки повинні постійно підкреслювати велику роль загартовування у запобіганні хворобам, для зміцнення здоров’я дітей, спонукаючи їх до систематичного використання загартовуючих процедур.

Дані досліджень учених та нагромаджений практичний досвід свідчать про те, що ефективність таких загартовуючих процедур, як обтирання, обливання водою, приймання душу, водні ванни в поєднанні з сонячними та повітряними ваннами дуже висока.

Серед засобів спортивно-оздоровчої роботи дуже важливе значення мають гігієнічні умови. Сюди відносяться твердий режим дня, під яким розуміється строго складений розпорядок повсякденного життя, раціонального розподілення часу праці і відпочинку, сну і харчування.

Точне виконання режиму дня виховує в людини такі цінні якості, як дисциплінованість, акуратність і організованість.

В режим дня школяра повинні входити: ранкова гімнастика з водною процедурою. В режимі дня також передбачається строгий порядок і час для харчування, відпочинку і підготовки до сну.

Таким чином, із вище сказаного витікає, що формування звички займатися спортивно-оздоровчою діяльністю включає:

- виховання інтересу до занять фізичними вправами;

- озброєння знаннями по фізичній культурі, фізіології і гігієни людини і вироблення на їх основі переконань в необхідності систематично займатись фізичною культурою;

- практичне навчання кожен день самостійно займатись фізичними вправами в режимі шкільного й позашкільного часу.

Як відзначає В. І. Глухов, досить великий контингент людей не цікавиться фізично-оздоровчою культурою й спортом, байдужі до фізичних вправ, стану свого здоров’я. Вважається, що дана проблема має психологічні коріння, він приводить класифікацію 5 типів фізично-пасивних людей:

1. Особи, абсолютно байдужні до фізичної культури і спортивно-оздоровчої діяльності. Вони мають у своєму розпорядженні помилкові уявлення про малу користь фізичних вправ, воліють проводити час у бездіяльності. В основному це особи хворобливі й фізично слабкі.

2. Особи, які вважають, що їм немає причин займатися фізично-оздоровчою культурою та спортом, тому що вони здорові. Вони часто висловлюються відверто проти спорту, вважаючи це заняття забавою.

3. Особи, що усвідомлять цілющий вплив фізичної культури та оздоровчо-спортивної діяльності на здоров'я людини, але нічого не роблять для цього практично.

4. Особи зі слабко вираженим інтересом до спортивно-оздоровчою діяльності. Вони безвладні, недовірливі, не вірять у свої сили.

5. Особи, що займаються фізичною культурою та оздоровчою діяльністю нерегулярно.

Як видно з даної класифікації, головними причинами байдужості до спортивно-оздоровчої діяльності та фізичної культури в цілому є недостатня інформованість, а також безвільність, байдужність до власного здоров’я до того моменту, коли вже видні наслідки такого відношення й доводиться звертатися до лікаря за допомогою використовуючи форми засоби, методи і об’єкти фізичної рекреації.

Перебороти пасивне відношення до спортивно-оздоровчої діяльності та фізичної культури можна тільки шляхом цілеспрямованого виховання в людей переконаності в необхідності правил і норм активної рухової діяльності. Змістовна сторона активного відношення індивіда до фізичної культури визначається його соціальними властивостями, які складаються в результаті виховання: спрямованістю особистості (світоглядними поглядами, переконаннями), ціннісними орієнтаціями, соціальними установками. У процесі соціалізації індивіда оцінка суспільної значимості здорового способу життя повинна перетворитися в його власну оцінку. Система моральних і навіть фізкультурно-оздоровчих вимог, що існує в суспільстві, стає надбанням людини через складну систему міжособистісних зв’язків і відносин. Людина живе в суспільстві й не може діяти ізольовано від нього.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: