Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Особливості статистики як самостійної суспільної науки.





Особливості статистики як самостійної суспільної науки.

Слово «статистика» (від лат. status — стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів. Статистикою називають також науку, яка об'єд­нує принципи та методи роботи з масовими числовими дани­ми — кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.

Історично розвиток статистики пов'язаний з утворенням дер­жав. Уже в країнах Стародавнього світу склалися системи держа­вного та адміністративного обліку. Про це свідчить, зокрема, і Біблія, де у Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю. Середньо­віччя залишило унікальну пам'ятку — «Книгу страшного суду», в якій зведено дані перепису населення Англії та його майна. Поступово збирання даних про масові суспільні явища ставало регулярним.

Розвиток бухгалтерського обліку та первинної реєстрації фак­тів, нагромадження масових даних і необхідність їх узагальнен­ня, підвищення попиту на інформацію — ось ті чинники, що сприяли формуванню статистики як науки. З розвитком матема­тики, передусім теорії ймовірностей, удосконалювалися методи статистичного аналізу і розширювалась сфера їх використання. У XX ст. статистичні методи почали застосовуватися майже в усіх галузях знань. Сьогодні статистику використовують, вивчаючи життєвий рівень населення та громадську думку, оцінюючи під­приємницькі та фінансові ризики, у маркетингових досліджен­нях, страхуванні тощо.

Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окре­мих самостійних розділів, які водночас тісно пов'язані між со­бою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.

1. Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби ана­лізу.

2. Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбу­ваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.

3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної ін­фраструктури і т. ін.) розробляють зміст і методи обчислення по­казників, які відбивають особливості кожної окремої галузі.

4. Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

Як суспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Спираючись на суть, якісну природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті. Припускаючи, що комплекс умов і чинників, які формують відповідні закономірності, надалі лишатиметься незмінним, статистика робить прогнозні роз­рахунки, конче потрібні для обґрунтування напрямів економічної політики.

Етапи статистичного дослідження.

Статистичне спостереження — це перша стадія статистичного дослідження, науково-організоване збирання даних про явища і процеси суспільного життя.

Під час статистичного спостереження дістають необхідну ста­тистичну інформацію, яку потім систематизують, зводять, обробля­ють, аналізують та узагальнюють.

Важливість цього етапу дослідження полягає в тому, що викорис­тання лише об'єктивної і достатньо повної інформації, одержаної внаслідок статистичного спостереження, на подальших етапах дослідження забезпечує наукою обґрунтовані висновки про характер і закономірності розвитку розглядуваного об'єкта. Первинний ста­тистичний матеріал — це фундамент статистичного дослідження і чим він надійніший, тим міцніша конструкція будівлі дослідження.

Другим етапом статистичного дослідження є зведення і групуван­ня даних спостереження.

Статистичне спостереження дає багато інформації про кожну одиницю досліджуваної сукупності. Наприклад, за переписом дістають відомості про кожну людину: стать, вік, освіту тощо. У звітності підприємств з праці наводяться дані про чисельність робітників, нараховану їм заробітну платню тощо. Ці відомості статистика використовує для визначення узагальнюючих показників, що характеризують сукупність у цілому або її окремі частини (чисельність усього населення, в тому числі чоловіків і жінок; чисельність працівників, у тому числі робітників, ІТП, службовців тощо). Зібрані відомості про явища треба науково опрацювати, привести до певної системи, підсумувати, узагальнити.

Систематизація та підсумовування даних з метою отримання узагальненої характеристики досліджуваного явища за деякими істотними ознаками називають статистичним зведенням.

Отже, статистичне зведення — це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів.

Розрізняють три способи статистичного спостереження: безпосереднє спостереження, опитування, документальне спостереження.

Безпосереднє спостереження здійснюється шляхом підрахунку, вимі­рювання значень ознак, зняття показників приладів спеціальними особа­ми, котрі проводять спостереження, тобто реєстраторами і тими, хто фік­сує ці дані в документах первинного обліку, наприклад, таким чином про­ходить інвентаризація матеріальних цінностей.

При опитуванні пропонується перелік питань. Відповіді на ці питання фіксуються в спеціальному формулярі. Залежно від способів отримання відповідей, розрізняють експедиційний, кореспондентський спосіб, а та­кож спосіб самореєстрації.

Експедиційний спосіб опитування здійснюється в усній формі спеціа­льною особою (експедитором), котрий одночасно з опитуванням запов­нює формуляр або бланк обстеження. Наприклад, таким способом здійс­нюється перепис населення.

Кореспондентський спосіб організовується шляхом розсилки статис­тичними органами бланків обстеження певному підготовленому колу осіб, котрі називаються кореспондентами. Ці кореспонденти повинні за­повнити бланки і повернути їх статистичним органам.

В статистичній практиці кореспондентським способом здійснюється спостереження за сімейними бюджетами. Цей спосіб найменш трудоміст­кий, але не завжди забезпечує якісну інформацію, оскільки не передбачає перевірки достовірності відповідей.

Перевірка правильності заповнення формулярів має місце при опиту­ванні способом самореєстрації. Опитувальні аркуші заповнюють, як при кореспондентському способі, самі опитувані, але роздачу і збір, а також інструктаж і контроль правильності заповнення здійснюють реєстратори або рахівники.

Документальний облік фактів здійснюється шляхом отримання інфо­рмації через документи первинного обліку. Цей спосіб використовується для розрахунку узагальнюючих статистичних показників підприємств, галузей економіки і народного господарства на основі статистичної обов'язкової звітності, яку надають підприємства, установи, організації.

Таблиця 6.1

Рік      
Чисельність населення 51,7 48,5 47,6

Рівні моментного ряду підсумуванню не підлягають, так як мають елементи повторного рахунку (окремі особи, які при­ймали участь в перепису населення в 2002 році, приймали участь в перепису і в 2004 році). В той же час певний сенс має розрахунок різниць рівнів моментного ряду, так як вони харак­теризують зміну рівнів за певний проміжок часу: за період з 1989 по 2002 роки чисельність населення зменшилась на 3,2 млн. осіб, а між переписами 2002 та 2004 роками - на 0,9 млн. осіб.

Інтервальним називають такий ряд, рівні якого характе­ризують явище за певний період часу. Прикладом інтервального ряду динаміки є виробництво промислової продукції регіону за 2000-2003 pp. (млн.грн):

Таблиця 6.2

Рік        
Виробництво промислової продукції, млн. грн        

Рівні інтервальних рядів дають підсумкові, результатив­ні показники, які відповідають інтервалу часу, тому їх можна підсумовувати та ділити. При складанні рівнів ряду знаходять накопичені підсумки.

 

Особливості статистики як самостійної суспільної науки.

Слово «статистика» (від лат. status — стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів. Статистикою називають також науку, яка об'єд­нує принципи та методи роботи з масовими числовими дани­ми — кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.

Історично розвиток статистики пов'язаний з утворенням дер­жав. Уже в країнах Стародавнього світу склалися системи держа­вного та адміністративного обліку. Про це свідчить, зокрема, і Біблія, де у Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю. Середньо­віччя залишило унікальну пам'ятку — «Книгу страшного суду», в якій зведено дані перепису населення Англії та його майна. Поступово збирання даних про масові суспільні явища ставало регулярним.

Розвиток бухгалтерського обліку та первинної реєстрації фак­тів, нагромадження масових даних і необхідність їх узагальнен­ня, підвищення попиту на інформацію — ось ті чинники, що сприяли формуванню статистики як науки. З розвитком матема­тики, передусім теорії ймовірностей, удосконалювалися методи статистичного аналізу і розширювалась сфера їх використання. У XX ст. статистичні методи почали застосовуватися майже в усіх галузях знань. Сьогодні статистику використовують, вивчаючи життєвий рівень населення та громадську думку, оцінюючи під­приємницькі та фінансові ризики, у маркетингових досліджен­нях, страхуванні тощо.

Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окре­мих самостійних розділів, які водночас тісно пов'язані між со­бою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.

1. Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби ана­лізу.

2. Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбу­ваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.

3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної ін­фраструктури і т. ін.) розробляють зміст і методи обчислення по­казників, які відбивають особливості кожної окремої галузі.

4. Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

Як суспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Спираючись на суть, якісну природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті. Припускаючи, що комплекс умов і чинників, які формують відповідні закономірності, надалі лишатиметься незмінним, статистика робить прогнозні роз­рахунки, конче потрібні для обґрунтування напрямів економічної політики.







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.