Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Розрахунок циркуляційних витрат гарячої води





(тепловий розрахунок мережі Т3)

 

Величини необхідних циркуляційних витрат гарячої води в мережі qcir визначаємо за формулою:

(2.5)

де Qht- тепловтрати трубопроводами гарячого водопостачання , кВт;

Δt - різниця температур у подаючих трубопроводах системи, від водопідігрівачів до найбільш віддаленої водорозбірної точки, оС;

β - коефіцієнт розрегулювання циркуляції.

При цьому значення Qht і β залежать від схеми гарячого водопостачання. Для водорозбірного стояка чи секційного вузла тепловтрати Qht визначаємо по подаючим трубопроводах, включаючи кольцюючу перемичку, приймаючи

Δt = 8.5°С і β = 1.

Таблиця 2.2-Визначення тепловитрат.

№ діл-ки l, м d, мм Температури, °С     Втрати тепла Qtot, qcir, qh, qh/qcir Kcir
      th خ th qht, Вт/м Q, кВт кВт л/с л/с    
1-2 1,655 14,68 0,024 0,024 0,0096 0,3 31,25
2-3 0,365 14,68 0,0053 0,03 0,3 31,25
3-4 3,15 14,68 0,046 0,076 0,315 32,81
4-5 2,7 14,68 0,04 0,116 0,3735 38,9
5-6 2,7 14,68 0,04 0,155 0,42 43,75
6-7 2,7 18,54 0,05 0,205 0,462 48,125
7-8 4,495 30,89 0,139 0,344 0,5 52,08
8-9 0,75 30,89 0,023 0,711 0,02 0,648 32,53
9-10 5,77 35,06 0,202 1,258 0,035 0,769 21,83
10-11 53,12 10,51 0,558 2,5 0,07 0,973 13,9
11-12 37,6 13,15 0,494 5,5 0,154 1,38 8,96
12-13 11,85 16,54 0,196 10,7 0,3 2,04 6,81

 

Значення qh , l, d-беруться з таблиці 4.1.

Середню температуру води th у трубопроводах, що подають приймаємо 55 оС

Температуру повітря у приміщенні τ, де проходить дана ділянка, приймаємо відповідно: у ванних – 25 оС, у підвалах - 5 оС, при прокладці вуличних мереж у коробах - 40 оС, у ЦТП - 20 оС.

Питомі втрати тепла на 1м ізольованих труб qht, Вт/м приймаємо за таблицею питомих втрат тепла труб, яку надає виробник даного типу труб відповідно державним стандартам.

Qht - тепловтрати на ділянці, визначаються як

(2.6)

Qhttot - сума тепловтрат з урахуванням тепловтрат попередніх ділянок .

При підключенні проміжних стояків умовно приймаємо тепловтрати в них рівними тепловтратам у розрахунковому стояку . На останній ділянці отримуємо загальні тепловтрати всієї мережі.

Циркуляційна втрата в межах стояка не змінюється і визначається, виходячи із сумарних утрат тепла в стояку.

Для підрахунку суми втрат тепла на ділянці підключення наступного стояка, потрібно до сумарних втрат на попередній ділянці додати сумарні втрати на розрахунковому стояку і сумарні втрати самої ділянки.

 

 

Гідравлічний розрахунок подаючих трубопроводів при пропуску циркуляційних витрат

Розрахунок ведеться з ціллю визначення сумарних втрати тиску (напору) у подаючих трубопроводах різних контурів при пропуску циркуляційних витрат.



Величини l, d, Kl , беремо із таблиці 4.1, циркуляційні витрати qcir – із таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.3 Гідравлічний розрахунок подаючих трубопроводів при пропуску циркуляційних витрат.

№ участков l, м d, мм qcir, л/с 1000i, мм/м 1000il, мм 1+Kl Htotcircir, м
1-2 1,655 0,0096 0,49 0,811 1,5 1,216
2-3 0,365 0,49 0,179 1,5 0,268
3-4 3,15 0,49 1,544 1,5 2,315
4-5 2,7 0,49 1,323 1,5 1,985
5-6 2,7 0,49 1,323 1,5 1,985
6-7 2,7 0,15 0,405 1,5 0,608
7-8 4,495 0,15 0,674 1,2 0,809
8-9 0,75 0,02 0,15 0,133 1,2 0,135
9-10 5,77 0,035 0,1325 0,765 1,2 0,917
10-11 53,12 0,07 0,42 22,31 1,2 26,772
11-12 37,6 0,154 0,608 22,861 1,2 27,433
12-13 11,85 0,3 1,96 23,226 1,2 27,871
              Σ=92,315

Гідравлічний розрахунок циркуляційних трубопроводів.

Гідравлічний розрахунок циркуляційних трубопроводів виконуємо для ув’язання втрат тиску в різних циркуляційних контурах шляхом відповідного підбора діаметрів труб циркуляційних трубопроводів або установки діафрагми на них відповідно. Для розрахунку задамо діаметри трубопроводів на ділянках циркуляційних ліній на три сортаменту менше діаметрів відповідних паралельних подаючих трубопроводів.

Таблиця 2.4-Гідравлічний розрахунок циркуляційних трубопроводів.

№ учаcтков qcir, l, м d, мм 1000i мм/м il, мм 1+Kl Htot circir, мм
  л/с            
      Первый контур        
A-B 0,0096 4,495 1,92 8,63 1,5 12,946
B-C 0,02 0,75 1,92 1,44 1,2 1,728
C-D 0,035 5,77 1,3225 7,63 1,2 9,157
D-E 0,07 67,12 4,295 288,28 1,2 345,936
E-F 0,154 37,6 4,96 186,496 1,2 223,795
F-G 0,3 8,6 5,37 46,182 1,2 55,418
               
            ∑= 648,981
      Второй контур        
               
А’-B’ 0,0096 4,495 1,92 8,63 1,5 12,946
B’-D 0,035 5,77 1,3225 7,63 1,2 9,157
D-E 0,07 67,12 4,295 288,28 1,2 345,936
E-F 0,154 37,6 4,96 186,496 1,2 223,795
F-G 0,3 8,6 5,37 46,182 1,2 55,418
               
            ∑= 647,253
      Третий контур        
               
               
A"-B'' 0,0096 4,495 1,92 8,63 1,5 12,946
B''-D'' 0,035 5,77 1,3225 7,63 1,2 9,157
D"-F'' 0,07 31,2 4,295 1,2 160,805
F-G 0,3 8,6 5,37 46,182 1,2 55,418
            ∑= 238,326

 

Перевіряємо виконання умови

(2.7)

- умову виконано;

Перевіряємо виконання умов ув'язання втрати тиску

1) (2.8)

- умова виконується.

2) (2.9)

Для того, щоб ув’язати перший і третій контури, на циркуляційному трубопроводі ділянки з водомірним вузлом найближньої будівлі до ЦТП треба встановити діафрагму з діаметром умовного проходу 21,38 мм.

 

Визначення тепловтрат у циркуляційних трубопроводах

Величину тепловтрат у циркуляційних трубах визначаємо по наближеній формулі :

(2.11)

де qcir - циркуляційна витрата на ділянці , що примикає до водонагрівача , м3/год ;

∆tcir - перепад температур у циркуляційній лінії (приймаємо 5°С ) .

Сумарні тепловтрати в трубопроводах, що подають та циркуляційних трубопроводах визначаємо як суму

(2.12)

 

Розрахунок водонагрівача

Приймаємо швидкісний водонагрівач без баків - акумуляторів

Визначаємо максимальний часовий тепловий потік:

(2.13)

Максимальна витрата годинної гарячої води при цьому дорівнює :

(2.14)

Попередньо задаємося температурними параметрами теплоносія і нагріваємої води:

- температура гріючої води на вході в підігрівник Т1 =130 °С;

- те ж на виході з підігрівника Т2 =90 °С;

- температура води, що нагрівається, на виході з підігрівника в подаючий трубопровід гарячого водопостачання t1 =55 °С ;

- температура води, що нагрівається, на вході в підігрівник t2=5 °С;

- середня температура гріючої води:

(2.15)

- те же води, що нагрівається :

(2.16)

- середньологаріфмична різниця температур у підігрівнику :

(2.17)

Орієнтована площа нагрівання підігрівника :

(2.18)

де - максимальний годинний тепловий потік , кВт ;

m - коефіцієнт , що враховує шумовиння і забруднення трубок , m = 0,5;

К - коефіцієнт теплопередачі . К= 1,7 кВт/(м2 град) .

Знаючи F', підбираємо водонагрівач з наступними параметрами:

L - довжина однієї секції, L= 4 м

DВ - внутрішній діаметр корпуса , DВ=0,069 м ;

dз - зовнішній діаметр трубок , dз=0,016 м ;

dв - внутрішній діаметр трубок , dв=0,014 м ;

Z - число трубок у живому перетині, Z = 7шт. ;

fТР - площа живого перетину трубок , fТР=0,00233 м2 ;

fМТ - площа між трубного простору , fМТ=0,00108 м2 ;

п - число секцій нагрівача, n =2 шт. ;

FC - площа поверхні нагрівання однієї секції, FC=1,31 м ;

Обчислити :

- еквівалентний діаметр між трубного простору :

, м; (2.19)

- витрата гріючої води:

, м3/год ; (2.20)

- витрата води, що нагрівається :

, м3/год ; (2.21)

- швидкість гріючої води у між трубному просторі :

, м/с ; (2.22)

- швидкість води, що нагрівається, у трубках :

, м/с ; (2.23)

- коефіцієнт теплопереходу від гріючої води до стінок трубок :

(2.23)

- коефіцієнт теплопереходу від стінок трубок до води, що нагрівається :

(2.24)

- коефіцієнт теплопередачі :

, кВт/(м2 град) , (2.24)

де

кВт/(м2 град).

Дійсна площа нагрівача при цьому

Різниця між дійсною і орієнтовною площами складає 10,6 о/о.

- утрати напору води, що нагрівається, у нагрівачі при довжині секції 4 м визначаються по формулі :

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.