Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Розрахункові параметри зовнішнього повітря





Розрахункові параметри зовнішнього повітря

При проектуванні кондиціонування по параметрах Б приймаємо температуру:

- теплий період:

tтн= tтнб-2, 0С;

tтн=30,9-2=28,9 0С;

Iтн= Iтнб-2, кдж/кг;

Iтн=67-2=65 кдж/кг.

- холодний період:

tхн= tхнб=-15 0С;

Iхн= Iхнб=-13 кдж/кг.

Для даної місцевості приймаємо географічна широту: 450 с. ш. і барометричний тиск Рб=762 гПа.

Для забезпечення метеорологічних умов у межах оптимальних санітарних і технологічних норм приймається кондиціонування 2 класи.

 

 

Розрахункові параметри внутрішнього повітря

Приймаються в межах оптимальних норм:

- теплий період: tтв=23 0С;

φтв=50%;

Vтв=0,3 м/с.

- холодний період: tхв=22 0С;

φхв=30%;

Vхв=0,2м/с.

 

Розрахунок шкідливих виділень в основному приміщенні

Розрахунок надлишкових надходжень теплоти

Розрахунок виробляється для приміщення (найбільшого) лекційний зал на 80 місць.

Тепловиділення від людей.

Повне тепловиділення від людей визначається по формулі:

Qтл=nм qм+ nж qж, Вт; (5.3.1)

де: nм, nж – кількість чоловіків і жінок, люд;

qм, qж – питомі виділення тепла від одного чоловіка, однієї жінки,

Вт/ люд.

Приймається залежно від категорії виконуваної роботи й температури внутрішнього повітря.

Категорія роботи - легка.

Приймаємо: чоловіків - 40 людей, жінок - 40 людей.

qж=0,85´qм, Вт/ люд; (5.3.2)

У теплий період року:

qж=0,85´102,2=86,8 Вт/ люд;

де: qм=102,2 Вт (при tтв=25 0С).

Qтл=86,8´40+102,2´40=5856,1 Вт.

У холодний період року:

qж=0,85´106,8=90,78, Вт/ люд;

де: qм=106,8 Вт (при tтв=20 0С).

Qхл=90,78´40+106,8´40=7903,2 Вт.

 

Тепловиділення від джерел штучного висвітлення

 

Повні тепловиділення:

Qосв=Е´F´qосв´hосв, Вт; (5.3.3)

де: Е - освітленість, лк; Е=200 лк;

F- площа підлоги приміщення, м2; F=180 м2;

qосв – питоме тепловиділення від ламп, qосв=0,073 Вт/м2лк (при F=>200 м2; Н>4,2 м; дифузійному розсіяному світлі);

hосв – частка теплоти, що надходить у приміщення, hосв=0,45.

Qосв=200´180´0,073´0,45=1182 Вт.

 

 

Теплонадходження від сонячної радіації

Qср= Qост+Qп, Вт (5.3.4)

де: Qост –теплопоступленiя крiзь склiння, Вт;

Qп - теплопоступленiе крiзь покриття, Вт.

Qост= Fост´qост´kост, Вт; (5.3.5)

Qп= Fп´qп´kп, Вт; (5.3.6)

де: Fост й Fп – площі відповідно склiння й покриття, м2, Fост=7´5=35 м2, Fп=180 м2.

qост – питоме теплопоступленiе від сонячної радіації через 1 м2 поверхні склiння, Вт/м2. Залежить від орієнтації вікон і географічної широти (південь, 450). qост=130 Вт/м2.

qп – питоме теплопоступленiе від сонячної радіації через 1 м2 поверхні покриття, Вт/м2. Залежить від типу покриття й географічної широти (бесчердачне, 450). qп=18 Вт/м2.

kост – коефіцієнт, що враховує тип склiння, kост=1,15 (одинарне);

kп – коефіцієнт, що враховує тип покриття, kп=0,34;

Qост=35´130´1,15=4752,4 Вт;

Qп=180´18´0,34=1050,6 Вт.

Тоді:

Qср=4752,4+1050,6=5803 Вт.

Вивід: загальні надлишки теплоти (з обліком тепловиділень від технологічного встаткування Qт=0) становлять:

- теплий період:

Qтiзб=Qлт+Qср+Qтехн, Вт, (5.3.7)

- холодний період:

Qхiзб=Qлх+Qосв+Qтехн, Вт.м (5.3.8)

Qтiзб=5856,1+5803+0=11659,1 Вт,

Qхiзб=7903,2+1182+0=9039,8 Вт.

 

 

Вологонадходження від людей

Визначаються по формулі:

Gвл=gм´nм+ gж´nж, г/ч; (5.3.9)

де: nм, nж – кількість чоловіків і жінок, люд;

qм, qж – питомі влаговиділення від одного чоловіка, однієї жінки, г/ч чіл. Приймається залежно від категорії виконуваної роботи й температури внутрішнього повітря.

Категорія роботи - легка.

qж=0,85´qм, г/ч люд; (5.3.10)

У теплий період року:

qж=0,85´46=39,1 г/ч люд;

де: qм=46 г/ч люд (при tтв=23 0С).

Gтвл=46´40+39,1´40=3404 г/ч.

У холодний період року:

qж=0,85´44=37,4 г/ч люд;

де: qм=44 г/ч люд (при tтв=22 0С).

Gхвл=44´40+37,4´40=3256, г/ч.

 

 

Надходження вуглекислого газу від людей

GСО =g м´nм+g ж´nж, л/ч, (5.3.11)

де: nм, nж – кількість чоловіків і жінок, люд;

qм, qж – питомі надходження О2 від одного чоловіка, однієї жінки, л/ч люд. Приймається залежно від категорії виконуваної роботи й температури внутрішнього повітря.

Категорія роботи - легка.

qж=0,85´qм, л/ч люд;

У теплий період року:

qж=0,85´23=19,55л/ч люд;

де: qм=23 л/ч люд (при tтв=23 0С).

GтСО =23´40+19,55´40=1702, л/ч.

У холодний період року:

qж=0,85´23=19,55 л/ч люд;

де: qм=23 л/ч люд (при tтв=22 0С).

GхСО =23´40+19,55´40=1702, л/ч.

Таблиця 5.3.1 - Шкідливі виділення в основному примiщеннi

Період року Надлишки теплоти, Qизб, Вт Вологонадходження, Gвл, кг/ч Виділення СО2, л/ч
Теплий 11659,1 3,404  
Холодний 9039,8    

 

Розрахунок повітрообміну

Розрахунок витяжного каналу із природним спонуканням руху повітря

Воздуховоди

Воздуховоди ВЕ - систем класифікуються:

1. Вентканали - вертикальні воздуховоди iз цегли бiля стiн - від переходника після воздухозаборных ґрат до збірних горизонтальних воздуховодiв.

2. Вентшахта - вертикальні воздуховоди, що закінчуються витяжним парасолем.

3. Горизонтальні воздуховоди у воздухозаборних ґрат - шлакобетонні квадратного перетини. Всі інші воздуховоди вважаються як цегельні.

 

Трасування ВЕ – систем

 

ВЕ – системи бувають одиночні (якщо із приміщення повітря віддаляється окремим вентканалом) і неодиночні (якщо через одну вентшахту віддаляється повітря з декількох приміщень). Максимальний радіус дії від вентшахти до найбільш вилученого вентканала 8 м, складається з висоти над ковзаном (На=1.5м). Для неодиночних систем при горищному покритті, висота вентканала складається з висоти ковзана hk=3,5м і висоти над ковзаном ha=0,5м, висота вентшахти Нш= На=4 м. Відстань між вентканалами в одній стіні >0,14 м, від стелі до витяжних ґрат 0,2-0,4м.

 

Розрахункові параметри зовнішнього повітря

При проектуванні кондиціонування по параметрах Б приймаємо температуру:

- теплий період:

tтн= tтнб-2, 0С;

tтн=30,9-2=28,9 0С;

Iтн= Iтнб-2, кдж/кг;

Iтн=67-2=65 кдж/кг.

- холодний період:

tхн= tхнб=-15 0С;

Iхн= Iхнб=-13 кдж/кг.

Для даної місцевості приймаємо географічна широту: 450 с. ш. і барометричний тиск Рб=762 гПа.

Для забезпечення метеорологічних умов у межах оптимальних санітарних і технологічних норм приймається кондиціонування 2 класи.

 

 







Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.