Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ЗБИТКУ від нс





Техногенні та природні НС спричиняють наслідки, які залежно від їхнього масштабу можуть відбиватися в різних сферах життєдіяльності людини, суспільства та держави в цілому. Вони можуть виявитися як безпосередньо у НС, так і протягом тривалого періоду після її настання.

Зона НС – це територія, на якій склалася надзвичайна ситуація.

Наслідки НС – це результати впливу тих чи інших їхніх вражаючих факторів. У загальному випадку вплив природних і техногенних НС можна подати як: наслідки – втрати – збиток – відшкодування. Наслідки НС за своєю природою дуже різноманітні і мають економічний, соціальний, екологічний, а часом навіть політичний характер. Таким чином, вони поєднують всі види змін у соціально-економічній, політичній, науково-технічній та інших сферах життєдіяльності особистості, суспільства і держави, які ініціюються або підсилюються НС, що відбулися. Поняття наслідки НС – носить узагальнений, неекономічний характер, у той час як економічно кількісною величиною, що повинна подаватися у вартісному вираженні є збиток.

Втрати – частина наслідків подій, що пов’язані з негативними змінами в основних сферах життєдіяльності держави. Цей термін має й більш вузький зміст, коли під втратами (санітарними і незворотними) мають на увазі жертви НС.

Збиток – це результат негативної зміни стану об'єктів (оцінені наслідки) внаслідок якихось подій, явищ, що відбивається в порушенні їхньої цілісності або погіршенні інших властивостей; порушення процесу нормальної господарської діяльності; втрата того або іншого виду власності, матеріальних, культурних, історичних або природних цінностей тощо) і/або погіршення стану навколишнього середовища. При цьому, залежно від природи збитку, йдеться про майновий, фінансовий, моральний та інші його види. Економічні збитки від НС поділяють на прямі та не прямі.

Економічні наслідки НС представляють спільний збиток, понесений людьми (фізичними особами), організаціями (юридичними особами), місцевим самоврядуванням, регіонами, державою, міжнародним співтовариством у результаті виникнення НС, а також появи необхідності витрат, не пов’язаних з компенсацією збитку. Класифікацію видів збитків наведено на рис.1.

Як правило, необхідність таких витрат обумовлена недоліками, що виявилися у системи протидії АКСЛ, низьким станом захисту населення і територій від їхніх вражаючих факторів. Оскільки заходи щодо реалізації цієї необхідності в більшості випадків припадають на період після ліквідації наслідків відповідної НС, то для практичних потреб можна припустити, що економічні наслідки останньої вкладені у спільному збитку. Збиток, спричинений НС, може бути класифікований не тільки за видами суб’єктів, що його отримують, але й за низкою інших ознак.

Прямі збитки — пошкодження та руйнування будівель, доріг, тимчасова зупинка виробничого циклу на ОЕ, що призводить до значних фінансових втрат. Прямий збиток виникає безпосередньо в ході АКСЛ. Він також може бути результатом дії вторинних вражаючих і інших негативних факторів, які виявилися в умовах вже сформованої НС. До прямого збитку відносять особистісні, суспільні, корпоративні, державні та інші втрати (збитки), що з’явилися безпосередньо в зоні НС на об’єктах господарського, соціального та іншого призначення в ході виникнення та розвитку даної НС.



В залежності від місця та часу прояву
В залежності від розв’язуваної задачі
  Повний
Види збитків
Соціальний (населення)
Медико-біологічний (окремі люди)
Передбачуваний збиток  
Фактичний збиток
  Спільний
В залежності від об’єкта впливу
Матеріальний
Непрямий віддалений (в часі)
Прямий
Непрямий
Економічний
Моральний
Соціально-економічний (соціально-економічна система)
Соціально-політичний (держава)
Екологічний (навколишнє середовище)

 


Рис. 1. Класифікація видів збитків

 

При виникненні НС збиток може завдаватися не тільки об’єктам, які потрапили до зони її дії, а також страховим організаціям, господарським, трудовим, просвітительським, сімейним і іншим співтовариствам, державним структурам, пов’язаним тими або іншими відносинами з безпосередньо потерпілими. Це непрямий збиток. До нього відносять втрати (збитки), що несуть організації, пов'язані діловими відносинами та зобов’язаннями з потерпілими в НС і змушені в наслідок цього зазнавати збитків або додаткових витрат, хоча їхні власні об’єкти не потрапили до зони НС. Звичайно непрямий збиток не обмежується низкою найближчих організацій, що безпосередньо пов’язані з потерпілими, але він поширюється і на інші організації, об’єкти, які мають з ними побічні стосунки. У результаті вибудовується розгалужена послідовність непрямих збитків, вплив на які самої НС з віддаленням від безпосередньо потерпілих стає слабшим. Тому на практиці абсолютний непрямий збиток практично визначити не можливо. При його оцінці досить враховувати лише кілька кроків за ланцюгом непрямих збитків у напрямку найбільш істотних зв’язків. Також, слід мати на увазі, що деякі складові збитків від НС можуть виявитися не відразу, а тільки з часом. Це особливо характерно для НС, пов’язаних із впливом на компоненти навколишнього середовища. У відомій міри як прямий, так і непрямий збиток враховується величиною соціально-економічного збитку (СЕЗ) людині, суспільству та довкіллю. Сукупність прямого і непрямого збитків становить повний збиток, що визначається на деякий момент часу. У перспективі, якщо нових складових збитку більш не виявляється, повний збиток стає загальним (спільним) від НС.

Важливі риси збитку від НС виявляються при його розгляді відповідно до об'єктів, які підпадають її вражаючим та іншим негативним впливам, тобто при його класифікації від об’єктів впливу. При цьому розрізняють:

– медико-біологічний збиток життю і здоров’ю індивідуумів;

– збиток життю і здоров’ю різних співтовариств людей (соціальний);

– матеріальний і моральний збитки фізичним і юридичним особам;

– економічний збиток організаціям, соціально-економічній системі;

– соціально-політичний збиток державі;

– екологічний збиток природному середовищу та деякі інші.

І хоча ці збитки відрізняються один від одного, вони мають загальну економічну складову – за ними може бути поданий позив на відшкодування збитку в економічній формі.

Оцінка соціально-економічних збитків.

Оцінка вартості людського життя вкрай складна і можливі найрізноманітніші підходи до неї. Основні з них базуються:

– на теорії корисності, тобто завданні певним чином функції корисності людини для суспільства. Економічний збиток у цьому випадку дорівнює втрати корисності, вираженої в економічних показниках. Зокрема, часто використовується (явно чи неявно) припущення про те, що суспільну корисність людини можна вимірити за допомогою середньорічних доходів населення;

– на величині показника валового внутрішнього продукту(ВВП) на душу населення. Передчасна смерть приносить збиток, який дорівнює значенню ВВП на душу населення;

– на використанні компенсаційних виплат, які держава сплачує спадкоємцям у випадку настання смерті в результаті виникнення різних НС.

Кожний з перелічених вище підходів має свої недоліки і застосовується в силу недостатньої розробленості інших методів. Як базову величину оцінки збитку життя і здоров’ю людини часто використовують розмір одноразової страхової виплати.

Можливі аварії на промислових, енергетичних, воєнних та інших об'єктах, які спричиняють тяжкі наслідки і, насамперед, загибель людей характеризує соціальний ризик (Rs). Величину його прийнято визначати як:

,

де wi = 1/N – частота i-оїаварії; ni кількість смертельних випадків, спричинених нею; N – можлива кількість всіх аварій на даному об’єкті за визначений термін.

Соціальний ризик, обумовлений дією на людей небезпечних речовин (НР), які знаходяться в повітрі, воді, їжі, визначають іншим способом. Для оцінки впливу токсиканту, котрий присутній у навколишньому середовищі, введене поняття «ризику від дози і токсиканта j», що позначається через [Ре(D)]іj. Фактично величина [Ре(D)]іj є імовірністю, яка залежить від так званого фактора ризику даного токсиканта Fr і його дози D. Доза вимірюється в мг, а фактор ризику має розмірність (мг-1) і представляє рівень ризику, що приходиться на одиницю дози. Величину фактора ризику встановлюють під час спеціальних досліджень. Якщо зв’язок між дозою і рівнем ризику лінійний, а вплив токсиканту не має порогу, то величину [Ре(D)]іj визначають за формулою:

[Ре(D)]іj = (Fr × D)іj = (Fr× c× v× t)іj,

де c –концентрація токсиканта, мг/м3; v – обсяг повітря (води, їжі), що надходить до організму людини за певний термін часу, м3/год; t – час впливу токсиканту, год.; Fr –фактор ризику, мг-1.

Кількість важких наслідків (наприклад, ракових захворювань) дії токсикантів на людей визначається залежністю:

qе = [Ре(D)]іj × Nіj

де Nіj кількість людей, що підпадають під дію токсикантів, чол.; k – кількість токсикантів; п – кількість рівнів доз кожного токсиканту. Символ “е”показує, що йдеться про додаткові (ехсеss) випадки захворювання, котрі спричинені розглянутими токсикантами. Формулу можна застосовувати для експресних кількісних оцінок соціального ризику.

У загальному випадку величину СЕЗ від загибелі і травмування людей Y, у.о., можна прийняти пропорційною узагальненому збитку здоров’ю (Z), що відбивається в роках скорочення тривалості життя (СТЖ):

,

де α – вартість збитку здоров’ю людини, у.о./(чол./рік);

,

де αоб – об’єктивна (господарська) складова вартість збитку, що характеризує прямий економічний збиток для суспільства в результаті смерті чи хвороби людини як виробника національного продукту, а також витрати на компенсацію збитку, лікування тощо. Вона містить:

– недовироблення ВВП унаслідок тимчасової непрацездатності, інвалідності, передчасної смерті, а також зниження продуктивності праці, погіршення якості продукції, збільшення текучості кадрів;

– збільшення витрат соціального страхування на виплати допомоги за тимчасовою непрацездатністю при збільшенні захворюваності і пенсій, при зростанні рівня інвалідності;

– збільшення витрат на охорону здоров’я при зростанні рівнів захворюваності та інвалідності.

Величина αоб залежить від віку, статі, професійної підготовки людини тощо, для непрацюючих пенсіонерів, інвалідів і дітей αоб < 0.

Суб’єктивна (соціальна) складова вартості збитку αсуб відбиває суб'єктивне відношення людини до ризику, ступінь неприйняття визначених видів ризику. Величина соціальної компоненти ціни збитку може бути визначена як розмір додаткової заробітної платні за додатковий ризик. Для орієнтації розрахунків можна використовувати наступні значення складових вартості збитку, у.о./(чол.·рік-1):

Значення узагальненого збитку здоров’ю (Z) у випадку летального наслідку дорівнює 1 року. В інших випадках при тому чи іншому ступені враження людини величину СТЖ можна визначити, використовуючи співвідношення:

,

де Р – час протягом року, що відповідає тому або іншому фізичному чи психоемоційному стану людини, визначається за статистичним медичними даними, для летального результату Р = 1; Ros – коефіцієнт за шкалою Россера, відбиває ступінь погіршення стану здоров’я людини у випадку захворювання чи втрати працездатності з урахуванням фізичного стану і рівня дистресу, у якому перебуває людина у випадку настання негативного впливу (додаток табл. 1).

Таким чином, формула для визначення величини сумарного СЕЗ, враховуючого Yчол, у.о., при техногенній аварії будь-якого походження буде мати вигляд:

,

де i – вид негативного впливу (токсичний, термічний тощо.); j – ступінь впливу (граничне враження, середньої ваги, летальний вихід); Nj – кількість третіх персон, які підпали j – ому ступеню впливу негативного фактора при аварії k-го типу, чол.

Величину ризику нанесення шкоди життю і здоров’ю людини, у.о./(чол.·рік-1), в наслідок техногенної аварії можна подати у вигляді:

,

де j – ступінь негативного впливу (летальна поразка, середньої ваги тощо).

Величина Wчолj, рік-1 за своєю суттю є індивідуальним ризиком ураження людини j-го ступеня, розрахованим за формулою:

,

де k – індекс, що визначає тип аварії (вибух, пожежа, викид токсичних речовин і тощо); wk – частота виникнення аварії k-го типу, рік-1; Рврjk – вражаючий фактор, який визначає імовірність ураження j-ого ступеня при аварії k-го типу.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.