Класифікація рішень управління ризиком

Класифікація рішень з управління ризиками дозволяє виділити характерні для них особливості, передбачити можливість їхнього зниження при прийнятті відповідних управлінських рішень. За областю прийняття можуть бути відокремлені геополітичні, зовнішньополітичні, внутрішньополітичні, економічні, фінансові, технологічні, конструкторські, експлуатаційні ризики-рішення. Ці типи рішень перебувають у системному зв’язку і можуть впливати одне на одне. За місцем під час управління ризиком можуть бути відокремлені наступні рішення:

– ризик-цілеполягання на вибір цілей керування ризиком. Це рішення, які в найменшій мірі можуть бути досліджені та формалізовані. Формальні методи синтезу цілей поки що не розроблено;

– ризик-маркетингу на вибір способів (попередити, знизити, тощо) або інструментів (організаційні, конструктивні, технологічні, фінансові тощо) керування ризиком. Такі рішення допускають формалізацію, зокрема, використання функціонально-логічних методів;

– ризик-управління підтримки балансу в системі «людина – ресурси – мета» у процесі досягнення поставлених ризик-цілей при обраних на етапі ризик – маркетингу інструментах керування ризиком.

– на етапі планування підготовки до дій у НС – введенням додаткових елементів і заходів;

– на етапі прийняття рішень – використанням відповідних критеріїв оцінки ефективності рішення. Наприклад, критеріїв Вальда («розраховуй на гірше») або Седвиджа («розраховуй на краще») або критерію, при якому показник ризику обмежений за величиною (при цьому альтернативи, що не задовольняють обмеженню на ризик, не розглядаються);

– на етапі реалізації заходів захисту ОЕ, його персоналу у НС – за допомогою суворого дотримання прийнятих рішень і контролю дій їх виконавців.

У рамках кожного з напрямків прийняті заходи будуть мати різне відношення ефективності (зниження ймовірності недопустимого збитку) до витрат на їхнє забезпечення. Ці заходи пов’язані з витратами і вимагають їхнього збільшення при зростанні складності систем, тому в певних умовах економічно може виявитися більш доцільним витрачати ресурси не на усунення можливого збитку, а на попередження або зниження прогнозованого ризику.

Відповідно до підходів в управлінні можна виділити ризик-рішення традиційного, системного, ситуаційного, соціально-етичного, стабілізаційного спрямування. За прогнозною ефективністю в керуванні ризиками можна виділити: ординарні, синергичні та асинергичні варіанти рішень і систем. Ординарні варіанти ризик-рішень – це такі, за яких ефективність витрати ресурсів на одиницю отриманого ефекту при керуванні ризиком відповідає нормам і нормативам, прийнятим для розглянутої галузі, виду діяльності. Синергичні варіанти ризик-рішень – такі, за яких ефективність витрати ресурсів при керуванні ризиками різко зростає, тобто ефект має відверто виражений непропорційно зростаючий характер. Синергичні рішення з’являються при розробці нових безпечних технологій, пошуку та усунення або захисту найбільш уразливих місць у конструюванні оригінальних пристроїв тощо. Оскільки синергичний ефект в управлінні ризиками в кожному разі зрештою виражають у грошовій формі, то синергичний ефект технологій, організації праці та ін. найбільш виявляється у фінансовій сфері.

Асинергичними називають варіанти рішень, які не дозволяють отримати нормативний ефект від інвестованих у керування ризиками коштів. Найбільш частими причинами таких рішень можна назвати запізнювання при виконанні рішень, породжуваних ними конфліктів, відсутність організації, мотивації, необхідних ресурсів та ін.

За ступенем важливості врахування тимчасових обмежень на розробку, прийняття та виконання ризик-рішень відокремлюють системи, що працюють у реальному масштабі часу – такі, у яких рішення приймаються і реалізуються досить швидко, щоб контролювати та керувати об’єктом, у тому числі й при виникненні позаштатних ситуацій, під час прийняття кризових рішень. Уявляється можливим виділити з рішень у реальному масштабі часу «кризові рішення». Відомий переклад слова «криза» як «момент прийняття рішень». Кризовим називають рішення, прийняте в момент, який відповідає переходу об'єкта керування в область некерованих або неприпустимих станів.

Якщо проблема добре структурована на основі предметної та статистичної інформації, то можливо застосування запрограмованих рішень. Тоді методичні особливості різних типів управління знаходять висвітлення при розробці алгоритмів підготовки та прийняття ризиків-рішень. Розробка спеціальних алгоритмів прийняття ризик-рішень може забезпечити необхідний рівень якості організаційних рішень, знизити роль суб’єктивних факторів. Дуже важливо, що це може прискорити процес керування ризиками. В загалі кажучи, для кожної з типових для організації ризик-проблем може розроблятися конкретний алгоритм прийняття рішень. Разом з тим уявляється можливою розробка алгоритму прийняття ризик-рішень для різних типів управління. До найбільш ефективних алгоритмів прийняття рішень у НС, належать системний, ситуаційний та стабілізаційний ризик – управління.

Алгоритм прийняття рішень при системному ризик-управлінні може включати наступні операції:

– подання інформації в зручному для аналізу вигляді;

– дослідження співвідношень ризиків різної фізичної природи окремих елементів системи та іншої частоти і ваги;

– генерацію переліку можливих керуючих впливів стосовно кожного з ризиків всіх елементів системи та прогноз ефективності цих впливів для більш високого ієрархічного рівня системи;

– прийняття, оформлення, доведення до виконавців, реалізацію та, контроль виконання рішень.

При ситуаційному ризик-управлінні алгоритм прийняття рішень може включати наступні операції:

– збір інформації про ризики, шкідливих факторів, уразливість у конкретній ситуації;

– подання інформації в зручному для аналізу вигляді;

– аналіз інформації про ризики ситуації (джерела, об’єкти ризику; можливі керуючі впливи; прогноз їхньої ефективності);

– діагностику проблеми та ранжування ризиків ситуації;

– визначення цілей керування ризиком у конкретній ситуації з урахуванням наявних ресурсів;

– розробку критерію оцінки ефективності керування ризиками в конкретній ситуації;

– верифікацію та оцінку варіантів ризик-рішень;

– прийняття, оформлення, доведення до виконавців, реалізацію та контроль виконання рішень.

Алгоритм прийняття рішень при стабілізаційному ризик-управлінні може включати наступні операції:

– збір інформації про зміну параметрів ризику;

– дослідження динаміки зміни складу та величин параметрів ризику об’єкта керування;

– оцінку часу, наявного в розпорядженні, на виконання операцій керування ризиком (тобто часу, на протязі якого об’єкт керування ще буде перебувати в керованому стані з імовірністю не менш заданої);

– розподіл часу на операції підготовки, прийняття та виконання рішень з метою забезпечення ризику об’єкта керування на прийнятному рівні з імовірністю не менш заданої;

– визначення цілей керування ризиком при рішенні проблеми;

– генерацію переліку можливих керуючим ризиком впливів;

– прогноз наслідків (погіршення або поліпшення ризик-ситуації) при їхній реалізації;

– визначення раціональної інтенсивності керуючим ризиком впливів, які забезпечують потрібну тенденцію зміни ризику;

– прийняття, оформлення, доведення до виконавців, контроль реалізації та терміну виконання рішень.

Для рішення конкретних завдань з використанням того чи іншого типу управління ці алгоритми можуть змінюватися у відповідності зі специфікою конкретної ситуації.

Статистика свідчить про те, що кількість АКСЛ, матеріальних збитків від них та загибель людей на ОЕ в Україні не зменшується. При цьому важливу роль в пом’якшенні наслідків АКСЛ відіграє саме управлінський вплив на ситуацію яка склалася. Процес обґрунтування, прийняття та реалізації управлінських рішень має об’єктивні і суб’єктивні складові, чітку формалізацію та потребує інтуїції, навичок і знань особи, яка приймає управлінські рішення. Грамотні, професіональні управлінські рішення сприяють підвищенню ефективності діяльності керівників відповідно рівня у сфері захисту населення.

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: