Природно-ресурсний потенціал України

Природно-ресурсний потенціал України

Природно-ресурс­ний потенціал є сукупністю наявних природних ресурсів (і тих, що можуть бути мобілізовані), які використовуються для вироб­ництва економічних благ з урахуванням тенденцій науково-тех­нічного прогресу.

Основними характеристиками природно-ре­сурсного потенціалу є:

- географічне положення країни;

- кліма­тичні умови;

- особливості рельєфу;

- розміщення та запаси природ­них ресурсів.

Природно-ресурсний потенціал характеризується:

1) обсягом та структурою природних ресурсів – тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства (земля, розвідані надра, лісові та водні ресурси, рослинний і тваринний світ, повітряний простір);

2) природними умовами - це сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у діяльності людей.

Природні умови стають природними ресурсами тоді, коли людина залучає їх у процес виробництва (сонячне тепло, клімат, рельєф в сучасних умовах стають ресурсами а не умовами).

Важливим народногосподарським показником є землезабезпеченість. Його визначають як відношення площі відповідних угідь до наявного населення країни (області, району, підприємства). Даний показник становив по Україні на початок 2001 р. 84,9 га сільськогосподарських угідь і 66,1 га ріллі на 100 жителів. Це — досить високий рівень землезабезпечення порівняно з іншими країнами світу. За кількістю ріллі на 100 жителів попереду України йде лише Австралія (153 га), Канада (167,5 га), США (67 га), тоді як у Данії цей показник дорівнює 50,1 га, Угорщині — 49,5, Фінляндії — 50, Іспанії — 39,1, Франції — 31,4, Англії — 11, в Японії — 3 га.

Земельний фонд України характеризується високими біопродуктивними властивостями. Масиви українських чорноземних ґрунтів складають значну частину світових ресурсів загалом. Земельний фонд України становить 60,3 млн. га, з яких 42,9 млн. га або 71,2% - землі сільськогосподарського призначення

Стійка тенденція деградації земельних ресурсів викликана:

- незбалансованою сільськогосподарською діяльністю, зокрема через надзвичайно високий рівень розораності земель;

- використанням недосконалих технологій;

- негативним впливом промисловості та транспорту;

- забрудненням радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ

На відміну від найбільших країн світу (Росія, США, Китай, Канада), Україна не забезпечує себе повністю мінеральними ресурсами, проте має значний природно-ресурсний потенціал. Незважаючи на те, що територія України складає 5,6% території Європи та 0,44% території світу, в Україні є 5% природних ресурсів світу.

Мінерально-сировинні ресурси належать до невідновних, оскільки процес їх природного відновлення дуже тривалий - десятки й сотні мільйонів років. За характером використання мінеральні ресурси поділяють на три групи:

§ паливно-енергетичні

§ рудні

§ нерудні.

Особливістю розміщення мінеральних ресурсів є їх нерівномірне поширення в надрах землі.

На території нашої країни розміщується понад 7 тис. розвіданих родовищ із 94 видів корисних копалин. Деякі з них мають світове значення: залізні та марганцеві руди (80% їхніх запасів у Європі), кухонна сіль, кам’яне вугілля. Також країна має значні запаси бокситів, мідних руд, самородної сірки, калійної солі, ртуті, каолінів, графіту, флюсової сировини і вогнетривких глин, скляних пісків, бентонітів, цементної сировини.

Створений на такій сировинній базі мінерально-сировинний комплекс України є однією з найвагоміших складових національної економіки.

Запаси паливних ресурсів характеризуються різким переважанням у їхній структурі твердих видів палива (кам'яного вугілля, горючих сланців і торфу) та дефіцитом рідких і газоподібних вуглеводів. Імпортну залежність Україна відчуває в поставках нафти, природного газу, більшості руд кольорових металів, магнезиту, апатитів, фосфоритів, бентонітових глин, деревини тощо.

Мінеральні ресурси України мають різний сту­пінь розвіданості та вивченості і відповідно до цього поділяються на категорії А, В, С₁, С₂ (А — детально розвідані та вивчені; В і С₁ — розвідані менш детально; С₂ — оцінені попередньо і при­близно).

За економічним значенням запаси корисних копалин поділя­ються на дві групи:

- балансові — це запаси, використання яких економічно вигідне в певний час і які задовольняють промислові вимоги як за якістю сировини, так і за гірничотехнічними умо­вами експлуатації;

- позабалансові (неконденційні) — це запаси, використання яких у сучасних умовах економічно невигідне у зв’язку з малою потужністю пластів, низьким вмістом цінного компонента, складністю умов експлуатації.

Ефективність використання мінеральних ресурсів характеризується матеріаломісткіс­тю ВВП і витратами найважливіших матеріальних ресурсів у на­туральному вираженні на 1 грн. ВВП (енергоємність (0,83-0,87 кг. умовного палива/1 грн.), електроєм­ність, металомісткість тощо). За експертними оцінками, Україна споживає май­же удвічі більше енергоносіїв для виробництва одиниці ВВП по­рівняно з країнами Центральної Європи (Польща, Чехія) і май­же втричі більше, ніж економічно розвинуті країни.

Головним показником раціональ­ного використання природно-ресурсного потенціалу є ресурсо­збереження.

Дуже гострими нині є проблеми екології та економічної рекультивації більшості гірничодобувних районів, що сформувалися внаслідок екстенсивного розвитку галузей промисловості та ресурсомістких технологій. Найважливішими завданнями на цьому шляху є забезпечення розвитку геологорозвідувальних робіт, збалансованої реструктуризації розвинених гірничодобувних регіонів та формування нових підходів з використанням новітніх геолого-економічних моделей та комплексного моніторингу надр.

Загалом, мінерально-сировинна база України має значний економічний потенціал та спроможна забезпечити подальший розвиток національної економіки.

ВОДНІ РЕСУРСИ

Рівень забезпеченості більшої частини України водними ресурсами є недостатнім і визначається формуванням річкового стоку, наявністю озер, боліт, штучних водоймищ, підземних та морських вод.

Водні ресурси України становлять 209,8 км³, причому формується в її межах лише 25%, решта - надходить з Російської Федерації, Білорусі, Румунії.

В Україні показники природної водозабезпеченості є одними з найнижчих у Європі з розрахунку на одного жителя та одиницю площі. Питома забезпеченість населення України річковим стоком з розрахунку на 1 людину становить майже 1 тис. м³/рік. Аналогічні показники для розвинених країн становлять, відповідно: у Швеції - 2,5 тис. м³ на рік, Англії -5, Франції - 3,5, Німеччині - до 2,5, США - 6,8, Канаді - 219 тис. м³/рік.

Найкраще забезпечені водою Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська області, найгірше - південні області України. На півдні та сході країни проблеми водопостачання вирішуються за рахунок використання транзитного стоку, але це вимагає величезних коштів на будівництво каналів і водогонів, попередню очистку та перекидання води.

Серед підземних вод особливо важливу роль відіграють мінеральні, зосереджені в 84 родовищах, з них 35 експлуатуються на повну потужність. У Карпатах, Закарпатській області й на півострові Крим, у Кримських горах на глибині понад 500 м є термальні води, що в Україні ще недостатньо вивчені.

У лиманах моря є лікувальні грязі. Сприятливі кліматичні умови сприяють розвитку на узбережжі потужного санаторного комплексу.

ЛІСОВІ РЕСУРСИ

РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Сприятливі природнокліматичні умови забезпечили Україні потужний рекреаційний потенціал. До рекреаційних ресурсів відносять об'єкти і явища природного походження для відпочинку і туризму.

У багатьох регіонах наявні мінеральні води, лікувальні грязі, інші об'єкти лікувально-рекреаційного значення. Крім того, значним рекреаційним потенціалом володіють також окремі сільськогосподарські ареали зі збереженими природними ландшафтами та можливостями виробництва екологічно чистих продуктів харчування – «зелений туризм».

Україна має значні можливості для динамічного розвитку туристичної та рекреаційної галузі, розширення міжнародного співробітництва в цій сфері, надання туристично-рекреаційних послуг. Наявність значної кількості історико-культурних об'єктів є основою для розвитку міжнародного туризму. Однак наявний потенціал реалізується недостатньо, відсутня повноцінна державна політика розвитку вітчизняного туризму, підвищення його економічної ефективності та пізнавальної цінності.

ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ

Таблиця 11.7

Природно-ресурсний потенціал України

Природно-ресурс­ний потенціал є сукупністю наявних природних ресурсів (і тих, що можуть бути мобілізовані), які використовуються для вироб­ництва економічних благ з урахуванням тенденцій науково-тех­нічного прогресу.

Основними характеристиками природно-ре­сурсного потенціалу є:

- географічне положення країни;

- кліма­тичні умови;

- особливості рельєфу;

- розміщення та запаси природ­них ресурсів.

Природно-ресурсний потенціал характеризується:

1) обсягом та структурою природних ресурсів – тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства (земля, розвідані надра, лісові та водні ресурси, рослинний і тваринний світ, повітряний простір);

2) природними умовами - це сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у діяльності людей.

Природні умови стають природними ресурсами тоді, коли людина залучає їх у процес виробництва (сонячне тепло, клімат, рельєф в сучасних умовах стають ресурсами а не умовами).

Важливим народногосподарським показником є землезабезпеченість. Його визначають як відношення площі відповідних угідь до наявного населення країни (області, району, підприємства). Даний показник становив по Україні на початок 2001 р. 84,9 га сільськогосподарських угідь і 66,1 га ріллі на 100 жителів. Це — досить високий рівень землезабезпечення порівняно з іншими країнами світу. За кількістю ріллі на 100 жителів попереду України йде лише Австралія (153 га), Канада (167,5 га), США (67 га), тоді як у Данії цей показник дорівнює 50,1 га, Угорщині — 49,5, Фінляндії — 50, Іспанії — 39,1, Франції — 31,4, Англії — 11, в Японії — 3 га.

Земельний фонд України характеризується високими біопродуктивними властивостями. Масиви українських чорноземних ґрунтів складають значну частину світових ресурсів загалом. Земельний фонд України становить 60,3 млн. га, з яких 42,9 млн. га або 71,2% - землі сільськогосподарського призначення

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: