Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Завдання: прочитати текст, виконати завдання до нього.





1. У мовознавстві існує спеціальний розділ, що займається теорією і практикою укладання словників, - лексикографія (від грец. lexis -слово і grafo - пишу).

2. Словники це зібрання слів, розташова(н,нн)их (в,у) певному порядку алфа­вітному тематичному гніздовому тощо. Вони є одним (з,із,зі) засобів нагрома­дження результатів пізнавальної діяльності людства показником культури народу. Словники скарбниця народу (в,у) них зберігаються знання (і,й) досвід багатьох поколі(н,нн)ь. Праця над укладанням словників вим(а,о)гає глибоких знань (і,й) великих зусиль. Про це образно сказав український просвітитель початку XVI ст. Феофан Прокопович Якщо кого/небудь оч(и,і)кує вирок судді то не/слід тримати його на катор(г,з)і доводити до з/не/моги його руки добуванням руди хай він укладає словники. Ця праця містить (в,у) собі (в,у)сі види покара(н,нн)ь.

3. Словники виконують інформативну та нормативну функції: вони універсальні інформаційні джерела для розуміння того чи того явища та найпевніша консультація щодо мовних норм.

4. Далекими попередниками словників вважають так звані глоси, тобто пояснення значення окремих слів без відриву від тексту, на полях і в текстах давніх рукописних книг. Традицію пояснювати незрозумілі і малозрозумілі слова за допомогою глос давньоруські книжники успа­дкували від візантійських та старослов'янських.

5. Збірники глос - глосарії - були першими і найдавнішими словни­ковими працями. Найстаріший глосарій кількістю в 174 слова знайде­но в Кормчій книзі (1282). До другої половини XVI ст. глосарії - основ­ний вид лексикографічної праці. У Пересопницькому Євангелії (1556-1561) налічується близько 200 глос. Глоси були матеріалом для перших давньоукраїнських словників. <…>

6. Усі словники залежно від змісту матеріалу і способу його опра­цювання поділяють два типи: енциклопедичні і філологічні. Суттє­ва відмінність між ними саме в характері матеріалу, який описують у словниковій статті: об'єктом опису в енциклопедичному словнику є поняття, у філологічному - слово. <…>

7. Слово енциклопедія (з грец. - коло загальноосвітніх знань) пер­винно означало сім вільних мистецтв: граматику, риторику, логіку, гео­метрію, арифметику, музику та астрономію. Праці енциклопедичного характеру створювали ще до нашої ери у Давній Греції і Давньому Римі, Китаю, а також у країнах арабської писемності. У X ст. н.е. пер­ша енциклопедія, складена за алфавітним принципом, з'явилась у Ві­зантії. У 1751-1780 роках передові мислителі Франції - Дені Дідро, Жан Д'Аламбер, Вольтер, Шарль Монтеск'є, Жан-Жак Руссо та ін. -підготували 35-томне видання „Енциклопедії, або Тлумачного слов­ника наук, мистецтв і ремесел".<…>

8. Першою українською енциклопедією стала „Українська Загальна Енциклопедія" у трьох томах, видана у 1930-1935 роках у Львові за редакцією Івана Раковського. Вона мала підзаголовок - „Книга знан­ня". У 1930-х роках в УРСР планувалося видання 20-томної енцикло­педії, але через репресії проти української культури і її діячів цього не відбулося. Наступні науково вагомі українські енциклопедичні праці з'являються за межами України. Завдяки об'єднанню гарних нау­кових сил української діаспори підготовлено і здійснено видання 10-томної „Енциклопедії українознавства" (1952-1985) за редакцією профе­сора Володимира Кубійовича. У наш час її перевидано зусиллями НТШ у Львові (1993-2000). У далекій Аргентині протягом 1957-1967 років була створена і видана так звана Українська Мала Енциклопедія. Восьмитомну працю підготував один автор - професор Євген Онацький. Ці енциклопедії стали значним інформаційним явищем, адже поши­рювали у світі правдиві знання про Україну. <…>

9. Енциклопедичні словники за характером матеріалу поділяють на загальні та спеціальні (або галузеві, тематичні). <…>

10. Якщо енциклопедичні словники дають всебічні знання про світ, то філологічні заглиблюють у слово. <…>

11. Поки що не вироблено однозначного критері(ю,я) розподіл(а,у) лінгвіс­тичних словників, їх класифікують за способом подання матеріалу, за спрямованістю та призначенням. Словники можуть бути одно-, дво- і багатомовними. Однак, яким би не був поділ, для всіх лінгвістичних словників характерні такі ознаки, як: 1) заголовне слово; 2) реєстр; 3) словникова стаття; 4) тлумачення, дефініція і т. ін.; 5) системність по­дання матеріал(а,у). <…>

12. У філологічних словниках слово характеризують з різноманітних боків. Тому їх поділяють на тлумачні, перекладні, історичні, орфо­графічні, орфоепічні, словники наголосів, іншомовних слів, терміноло­гічні, синонімічні, фразеологічні, діалектні, етимологічні, словники омонімів, антонімів, паронімів, частотні, інверсійні, словники мови пись­менників, ономастичні та ін. <…>

Завдання до тексту

Композиція тексту

1. Визначте стиль і підстиль, обґрунтуйте свій вибір.

2. Визначте тему й основну думку.

Лексичний та граматичний рівні

3. Поясніть лексичне значення слова «книжник» (абзац 4).

4. Випишіть із тексту 10 однозначних і 10 багатозначних слів.

5. Слова, виділені підкресленим курсивом (абзаци 8, 12) поставте у просту форму найвищого ступеня порівняння, визначте частину мови.

Орфографічний і пунктуаційний рівні

6. Випишіть із абзацу 11 виділені жирним курсивом іменники чоловічого роду ІІ відміни, поставивши їх у родовому відмінку однини або вибравши нормативне закінчення із дужок.

7. Перепишіть абзац 2, розставивши розділові знаки, знявши скісну риску та вибравши з дужок нормативний варіант.

Акцентуаційний рівень

8.Поставте наголос у словах: рукописний, старослов’янський.

9. Зробіть бібліографічний опис джерела, використовуючи елементи бібліографії: текст розміщено на сторінках 62-81 навчального посібника Зоряни Мацюк і Ніни Станкевич «Українська мова професійного спілкування», який видано в 2005 році, Київ, видавництво «Каравела».


Українська мова (за професійним спрямуванням) – 2 курс

Практичне заняття №3

Термін у системі професійного мовлення.

Робота зі словником лінгвістичних термінів

План

1. Термінологія як система. Термін та його ознаки

2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Структура й походження термінів

3. Правила слововживання й використовування українських термінів

4. Професіоналізми і номенклатурні назви

Контрольні запитання

1. Дайте визначення понять «термінологія», «термінознавство», «терміносистема».

2. Визначте термін і назвіть вимоги до нього.

3. Чим терміноїди відрізняються від термінів?

4. Визначте поняття «номенклатура», наведіть приклади номенклатурних назв за фахом.

5. Які групи слів у процесі термінологізації можуть стати термінами?

6. Що називають детермінологізацією?

7. Як ви розумієте поняття «однозначність терміна»?

8. На які групи поділяють терміни?

9. Назвіть групи термінів за формальною структурою.

10. Чому сьогодні в термінознавстві досить поширене основоскладання як спосіб словотворення?

11. Назвіть напрямки розвитку філологічної термінології.

Література

1. Васенко Л. А. Фахова українська мова: [Навч. посібник] / Л. А. Васенко, В. В. Дубічинський, О. М. Крилець. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 73-87.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування / Мацюк З., Станкевич Н. – К.: Каравела, 2005. – С. 131-143.

3. Новий російсько-український політехнічний словник=Новый русско-украинский политехнический словарь: 100000 термінів і термінів-словосполучень / М. Зубков (уклад.). – Х.: Гриф, 2005. – 952с.

4. Українська мова: (за професійним спрямуванням) / Л.Є. Гапонова та ін. – Дн-ськ: НМетАУ, 2010. – С. 79-88.

Завдання

1. З’ясуйте значення термінів і поставте їх у форму Р.в. за тематичними групами: а) природничі; в) спортивні; г) фізико-математичні; ґ) економіко-юридичні; д) психолого-соціологічні.

Дисконт, ступінь, знаменник, займенник, язик, дріб, білль, респондент, синус, темперамент, ривок, клімат, рефері, референдум.

2. Користуючись словником лінгвістичних термінів або сучасним словником іномовних слів, випишіть лексичне значення мовознавчих термінів, визначивши серед них терміни-синоніми. З виділеними словами складіть речення.

Автентичний текст, слово, літера, багатозначність, орфографія, автонім, вокатив, арготизми, варваризми, акцент, дефініція, флексія, вербальні засоби, складноскорочене слово, зворотний порядок слів, гелертерський стиль, евфонія, евфуїзм, ідіолект, звертання, калька, клична форма, какофонія, макаронізми, правопис, табу, фонема, афікс, наголос, уподібнення, онім, білінгвізм, лексема, абревіація, асиміляція, полісемія, милозвучність, немилозвучність, власна назва, предикат, інверсія, буква, евфемізм, перифраз, професіоналізм.

3. Перепишіть текст, виправляючи помилки в написанні слів і вживанні розділових знаків. Підкресліть виправлені орфограми й пунктограми. Знайдіть лінгвістичні терміни, дайте їм визначення.

Знання етикета – є підґрунтям для формування іміджа керівника, працівника та фірми вцілому. З першої фрази, погляду, настрою керівника залежатиме хід зустрічі, бесіди, наради тому варто починати її зтримано, але доброзичливо. Необхідно пам’ятати що бесіда це не монолог. Вона буде еффективною тільки тоді коли є взаєморозуміння між спів розмовниками, що допомогає спільному вирішеню певної проблеми. Крім того слід будувати бесіду згідно теми спілкування, дотримуючись чіткості і логіки висловлювання думки (З посібника).

4. Доберіть до іншомовних слів українські відповідники. З виділеними словами складіть речення.

Дефект, компетентність, пріоритет, рентабельність, брокер, дебати, гуманізм, екстраординарний, імідж, анархія, апелювати, адаптувати, лімітувати, симптом, фіксувати, ігнорувати, домінувати, аномалія, одіозний, актуальний.

5. Прочитайте, запишіть правильні форми виділених автором слів і словосполучень (користуйтесь «Словником» М. Зубкова).

Четверте покоління українства послуговується накинутими кліше на зразок насос, пилосос, гайка, хімія, паяльник, міроприємства, раковина, громовідвід; перекачувати керосин, сплавляти метал, рішати задачі, приймати участь; учбовий план, торговий зал, коричневий колір, багаточисленний, магнітний, заземляти, марширувати; на протязі суток, довжиною в … і под. Між наведеними вище прикладами й мовою сучасних «сердючок» різниця ілюзорна. Нація, яка попри сторіччя лінґвоциду спромоглася зберегти мовну неповторність, має право на власну наукову мову, узявши за взірець Чехію, Францію, Латвію, Литву, Естонію, Ізраїль, які з попелу, з небуття підняли свої мови і трепетно оберігають їх від чужинських впливів (Микола Зубков).

6. Установіть відповідність.

Віддієслівні іменники А. публікування Б. публікація В. опублікованість Г. опублікування Ґ. реєстрація Д. реєстрування Е. зареєстрування Є. названня Ж. називання З. назва Позначення 1. дія 2. подія 3. наслідок

 







Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.