Каркаси будівель та їх елементи

Основні несучі елементи будівель у їх взаємозв'язку становлять несучу основу - каркас будівлі. Він забезпечує сприйняття навантаження, яке діє на будівлю, і передає його на основу. Каркас забезпечує просторову незмінність (жорсткість) і стійкість будівлі. За конструктивною схемою несучого каркаса будівлі поділяють на безкаркасні, каркасні та з неповним каркасом.

Конструктивні елементи будівель з'єднуються між собою у просторі й утворюють несучий остов. Залежно від особливостей просторового розташування несучих елементів розрізняють такі конструктивні типи будівель:

- безкаркасний (з несучими стінами) у вигляді системи чарунок, утворених стінами і перекриттями. Зовнішні стіни сприймають навантаження від міжповерхових перекриттів

- каркасний - у вигляді системи поперечних рам і повздовжніх елементів. Несучими елементами є колони, балки, ригелі, ферми, плити покриття і перекриття, а роль захисних елементів виконують зовнішні стіни.

Вибір конструктивної схеми впливає на об'ємно-планувальне рішення будівлі та визначає тип її основних конструкцій.

Будівля складається з окремих взаємозв'язаних між собою частин (3 групи):

- об'ємно-планувальні елементи - поверх, веранда, горище, мансарда та ін.;

-конструктивні елементи - фундаменти, стіни, окремі опори і т.д.;

- будівельні вироби - вироби, з яких складаються конструктивні елементи.

Стиль - це сукупність рис і ознак архітектури певного часу і окремого народу, що знайшли свій прояв в особливостях його функціональної, конструктивної і художньої сторін.

Введемо класифікацію, визначивши три основні групи стилів. Перша група -історичні стилі, такі як готика, бароко, класицизм, конструктивізм, ренесанс, рококо, ампір та інші. Вони виникали в певні періоди, розвивалися і потім змінювалися новими.

Друга група - сучасні стилі. До сучасних стилів відносяться модерн, ар нуво, кітч, мінімалізм, техно, хай-тек, авангард та інші.

Третя група - так звані етнічні стилі. Вони визначаються елементами народного (етнічного) побуту.

Античність - під античністю розуміють архітектуру Стародавньої Греції і Рима. Давньогрецька архітектура була настільки гармонійною і цілісною, що згодом сприймалася пізнішими стилями як першоджерело, як еталон для наслідування.

Античний стиль - будь-яке звернення до ідеалів і форм античності, до рис, що утворювались під впливом ордера, як в трактуванні принципів тектонічної організації і пропорційно-ритмічного ладу, так і в деталях, декоративних і орнаментальних мотивів. Цей напрям, який символізує стабільність і виразність ідеалів, повноту і радість життя за рахунок опрацьовування пропорцій, простоти і логічності об'ємно-просторових схем, чистоти і врівноваженості композиційних побудов.

3.1.1. Готичний стиль (2 пол. XII - XV ст.) став втіленням всього періоду Середніх століть. Готика зародилася в Північній Франції (Іль-де-Франс) у середині 12 ст. і досягла розквіту в 1-й половині 13 ст. Готика - в основному архітектурний стиль, але і в дизайні інтер'єру йому властиві дуже суттєві відмінності від інших стилів: величезні вікна, багатоколірні вітражі, світлові ефекти. Гігантські ажурні башти, підкреслена вертикальність всіх конструктивних елементів.

Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Особливе місце в мистецтві готики займав собор - вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (вітражів). Непорівнянне з людиною простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури динамічним архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.

Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Їх високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Конструктивна основа собору - каркас зі стовпів (у зрілій готиці - пучка колон) і стрілчастих арок, що спираються на них. Статуї утворять цільну сюжетну систему, у яку входять персонажі й епізоди Священного писання, алегоричні образи. Інші частини храмів також прикрашалися рельєфами, статуями, рослинним орнаментом, зображеннями фантастичних тварин; характерний достаток у декорі світських мотивів (сцени праці ремісників і селян, гротескні і сатиричні зображення). Різноманітна і тематика вітражів, у гамі яких переважали червоні, сині і жовті тони.

Протягом 16 ст. готика майже повсюдно перемінилася ренесансною культурою.

Інтер’єри з дизайном в готичному стилі відрізняються величністю і витонченістю. Стіни перестають бути конструктивним елементом, стають більш легкими, облицьовуються деревом або прикрашаються настінним розписом яскравих кольорів, настінними гобеленами. Дощаті і кам’яні підлоги ранньоготичного інтер’єра пізніше також застилались килимами. Характерними елементами стають ажурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрільчаті склепіння. Над входом, як правило, величезне вітражне вікно-роза. Віконне скло в свинцевому обрамленні, із випуклого скла, але без фіранок. Стелі дерев’яні балочної конструкції або з відкритими оформленими кроквами; можливий декоративний розпис на стелі.

Типові меблеві вироби готичного стилю: високі двостворчаті шафи з чотирма, шістьма або дев’яти філенками, а також буфети на високих ніжках, високі спинки стільців і ліжок, імітуючих архітектурні деталі фортечних замків і церков. Пізніше цей вплив позначився і на орнаментиці: столярній справі була нав’язана точна геометрична орнаментика, яка суперечить самій фактурі дерева. Основним видом меблів, як в замках рицарів, так і у простих городян була скриня, із якої з часом сформувалася скриня-лавка. Скрині служили столами, лавками і ліжками. Часто скрині ставили одна на другу, прикрашаючи при цьому всю конструкцію стрільчатими склепіннями - так утворилася шафа. Стіл в готичному інтер’єрі мав глибокий висувний ящик і сильно виступаючу стільницю, основою якої були дві торцеві опори. Під відкидною столешницьою знаходилось багато відділень і маленьких ящичків. Ліжко, якщо воно не було забудоване в стіну, то мало балдахін або великий, подібний до шафи, дерев’яний каркас, а в південних країнах Європи - дощату конструкцію з архітектурним членуванням, ріезьбою і кольоровим оздобленням.

Основні матеріали в дизайні інтер’єру готичного стилю

В будівництві і оздобленні готичних будівель використовувались в основному камінь, мармур, дерево (дуб, горіх, ялинка, сосна, модрина, кедр європейський, ялівець). В декорі використовувалась мозаїка з плитки; скрині обтягували шкірою, використовувалась багата металева (залізна і бронзова) фурнітура. Фігурна ліпнина інколи розписувалась і покривалась позолотою.

Кольорові вітражі у вигляді стрільчатих арок - одна із самих впізнаних особливостей стилю готики. Величезні вікна, для яких стіни служать лише легким каркасом, багатокольорові вітражі, світлові ефекти і, накінець, прекрасне вікно-роза - все це і створює неповторне "лице" готики.

"Готичні рози", барвисті вітражі, розмальована скульптура - все це говорить про особливу роль кольору в средньовіччі. В дизайні інтер’єрів готичного стилю використовувались насичені червоні, сині, жовті, коричневі відтінки, а також золоті і срібні нитки. Для контрасних деталей використовувались пурпурові, рубінові, синьо-чорні, гвоздично-рожеві, зелені відтінки.

Елементи цього стилю активно використовуються як в дизайні інтер’єрів заміських будинків, так і в дизайні інтер’єрів квартир. Стрільчаті вітражні вікна, ковані гвинтові сходи - все це чудово гармонує з декоративним оформленням із штучного каменю. Для оздоблення цокольної частини стіни і камінної зони використовують взірці, імітуючі гладкий булижник, виразний дикий камінь, ширшавий вапняк. Необхідний "замковий" ефект створюють також обрамлені штучним каменем дверні портали і віконні проріз. Цікаве враження виникає в результаті використання контрасних кольорів і фактур. Поширений спосіб обманки, коли частина стіни з "втратами" проявляє "старовинну" кам’яну кладку.

Особливу стилістичність інтер’єру дає використання вітражів в традиційній для готики кольоровій гаммі, при чому вітражі можна використовувати як в вікнах, так і на глухих стінах з внутрішньою підсвіткою.

В центрі інтер’єру відповідно до дизайну в готичному стилі добре розмістити багато оформлений камін або кафельну пічку з напрямленими вгору архітектурними деталями.

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: