Шляхи введення лікарських речовин
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Шляхи введення лікарських речовин





 

 


Ентеральний Парентеральний

Ентеральні шляхи введення:

1. Внутрішньо через рот ″реr оs″ - пероральний.

Схема всмоктування лікарських речовин

Всмоктування починається в ротовій порожнині, → в шлунку, де проходить часткове всмоктування, →, тонкий кишечник, де всмоктується більшість Л. Р. → проходить через систему воротної вени і потрапляє у печінку, де може частково інактивуватися (губити активність) → в загальний кровотік → до органів і тканин.

Переваги : простота введення, вводиться велика кількість різних лікарських форм.

Недоліки : повільне всмоктування в кров, повільний розвиток терапевтичного ефекту. Час всмоктування 30 хвилин. На дію Л.Р. впливає ступінь наповнення шлунку і характер харчових мас. Проходячи через печінку, інактивується. Не можна приймати у несвідомому стані і при шоці. Не можна приймати речовини, які руйнуються у шлунку.

2. Під язик ″sub lingua″ - сублінгвальний : таблетки і капсули.

Схема всмоктування:

Слизова ротової порожнини має рясне кровопостачання і тому Л. Р. швидко потрапляють у кров і розносяться до органів і тканин.

Переваги : швидке настання ефекту : 1-2 хвилини. Минає шлунок і печінку і не інактивується.

Недоліки : можна приймати тільки в дуже маленьких дозах, тому що під'язична область має дуже маленьку область всмоктування. ІІри частому вживанні ноже бути подразнення.

3 Через пряму кишку ″реr rесtum″ - ректальний : свічки і клізми.

Схема всмоктування:

Пряма кишка має густу сітку кровоносних і лімфатичних вузлів і судин, тому Л.Р. швидко всмоктуються у кров і розносяться до органів і тканин.

Переваги : швидке настання ефекту : 1-2 хвилини, минує шлунок і печінку. Можна приймати при блюванні, якщо Л.Р. подразнюючі.



Недоліки : незручність прийому, психічне утруднення, індивідуальне коливання у швидкості і повноті всмоктування.

Парантеральні шляхи введення:

1 Ін’єкційні шляхи введення (голка і шприц);

загальні недоліки : потреба шприца і спеціального навчання персоналу.

а) В. / В.; Л.Р. вводяться у вену і розносяться до органів і тканин.

Переваги : ефект настає через 8 хвилин, точність терапевтичної концентрації, можливість призначати речовини, які не всмоктуються у шлунку, розкладаються у шлунку, подразнюючі Л.З. (тільки в.\в.). Використовують для швидкої мед. допомоги у несвідомому стані, при шоці. Можливість введення великих об’ємів.

Недоліки : вводять тільки стерильні водні розчини. При в./в. введенні масляних речовин, суспензій та емульсій - закупорка вен ″емболія″.

б) В./М.; Л.Р. вводять у м'язи ягодиці у верхній зовнішній квадрат.

Вводять водні речовини для швидкого початку ефекту 10 хвилин. Масляні речовини і суспензії не так швидко всмоктуються тому довготривалий ефект називають – пролонгованим.

Схема всмоктування.

Речовини вводять у м’язи які мають численне кровопостачання. Л.Р. → кров → до органів і тканин.

Недоліки : об’єм повинен бути не більше 10 ml., не можна вводити подразнюючі, гіпертонічні розчини - можливий розвиток гнійників, інфільтратів, пошкодження судин.

в) підшкірний : вводять водні і масляні розчини. Жирова тканина має густу сітку кровоносних судин, тому речовини швидко всмоктуються у кров і розносяться до органів і тканин.

Недоліки : дивитись в./м. + неможливість використання при шоці тому що не працюють периферичні рефлекси.

г) через павутинну оболонку мозку ″sub arachnoidеа″-cубарахноiдально. Головний і спинний мозок від Ц.Н.С. відділяє спеціальний біологічний бар'єр, який називаеться – гематоенцефалічним. Речовини, які не проникають через гематоенцефалічний бар'єр (антибіотики, анестетики) вводять ″sub arachnoidеа″ у спинонозкову рідину.

2 Інгаляційний - використовують лік. аерозолі, гази (наркоз), порошки.

Переваги : при використанні газів можна керувати іх концентрацією у крові, а при використанні аерозолів у бронхах виникає більш швидкий та сильніший ефект при мінімальній концентрації Л.Р..

Недоліки : не ножна вводити подразнювальні речовини; гази можуть впливати на оточуюче середовище, на людей; можливий побічний вплив на серце при вживанні лікарських аерозолів.

3. Зовнішній. Через слизову носа, очей, вух. Це розчини, мазі, пасти, емульсії

4. Електрофорез - це використання електричного току для перенесення Л.Р. з поверхні шкіри у тканини розташовані глибше.

Всмоктування Л. Р. – резорбція.

Проходить за допомогою дифузії або акт. транспорту. Л.Р. (це здібність проникати Л.Р.- через систему біологічних мембран). При ентеральному шляху введення всмоктування проходить у шлунку, кишечнику. При ін'єкційному - у місці введення ін’єкції. Всмоктування визначає біодоступність. Ця властивість Л.Р. визначається відповідною кількістю Л.Р. яка надходить у загальний кровотік (залежить від дози, способу введення, ступеню всмоктування із Ш.К.Т. при ентеральному способі введення, від виду і способу приготування Л.Ф.).

Розподіл Л.Р.

Проходить не рівномірно; розподіл Л.Р. не залежить від руху, а залежить від чутливості тканин і органів до даних ліків. Більшість речовин можуть депонувати (накопичуватись) у печінці, легенях, нирках і при потребі поступово вивільнятися, що продовжує їх розподіл.

Перетворення Л.Р. (біотрансформація).

Біотрансформація - це комплекс фізико-хімічних і біохімічних перетворень Л.Р..

Два етапи :

1. Л.Р. перетворюються у метаболіти, які можуть мати більшу, рівну або меншу активність порівняно з початковою речовиною.

2. Утворення водорозчинних кон'югатів, які легко виділяються з організму. Кон'югація - це приєднання хімічних груп до початкових речовин або іх метаболітів (продуктів розпаду). Екскреція (виведення ) – речовини можуть виводитися у незмінному вигляді і у вигляді метаболітів.

Шляхи виведення

1. сечею, нирками;

2. з жовчу, кишечником;

3. газообмін речовин, легенями;

4. сльозними, потовими і молочними залозами.

Фармакодинаміка - це розділ фармакології, який вивчає зміни, що проходять в організмі під дією Л.Р.. Кожен фармакологічний ефект Л.Р. починається із взаємодії з рецепторами.

Рецептори - це утворення в організмі, вибірково чутливі до певної Л.Р. Взаємодія Л.Р. із рецепторами веде до виникнення фармакологічного ефекту - це зміна стану функцій органів і систем під дією Л.Р.. Механізм дії це спосіб досягнення терапевтичного єфекту. Речовини, які збуджують рецептори - називаються агоністами, які пригнічують рецептори — антагоністами.

Види діі Л.Р.

1 Фармакологічна дія:

a) Місцева дія — на місці нанесення;

b) Резорбтивна (загальна) дія (незалежна від місця введення препарата); Л.Р. всмоктуються у кров і розносяться до органів і тканин. Дія на весь організм.

c) Рефлекторна дія - це взаємодія Л.Р. із рецепторами і перенесення імпульсів до ефекторних органів по рефлекторним дугам.

d) Вибіркова дія - це дія Л.Р. на певний вид рецепторів.

e) Невибіркова дія - це дія Л.Р. на декілька видів рецепторів.

f) Оборотна дія - це дія, після якої функція органів відновлюється.

g) Необоротна дія - це дія, після якої функція не відновлюється.

2 Фармакотерапевтична дія :

a) Головна дія - це дія, за допомогою якої досягається терапевтичний ефект.

b) Побічна дія – виявлені небажані властивості Л.Р..

c) Пряма дія – це безпосередня дія на органи і тканини.

d) Непряма дія - виникає внаслідок прямої дії.

e) Етіотропна дія – спрямована на нейтралізацію причини захворювання.

f) Симптоматична дія – спрямована на зняття симптомів захворювання.

g) Патогенетична дія - дія, спрямована проти механізму виникнення та розвитку захворювання.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.