Поділ влади – передумова виникнення та становлення самостійної судової влади.

Поділ влади – передумова виникнення та становлення самостійної судової влади.

Поняття правосуддя та суду нерозривно пов'язані з поняттям судової влади.

Судова влада відповідно до Концепції - це система незалежних судів, які здійснюють правосуддя.

Таким чином, судова влада - це організаційна побудова судів, а правосуддя - це діяльність судів.

Раніше вже зазначалося, що судова влада функціонує в державі нарівні з законодавчою і виконавчою гілками державної влади.

Спроби розкрити зміст терміну "влада" робилися ще мислителями далекого минулого. У папірусах Стародавнього Єгипту, клинописах Месопотамії, індійських ведах зустрічаються висловлювання про природу влади. Як правило, вони містять синкретичний (нерозчленований) підхід до того явища, яке нерідко об'єднувало влада надприродних сил і людей-героїв, природних факторів і суспільну владу. Середньовічні автори на перший план ставили владу Бога, вважаючи її "людський варіант" лише похідним.

Аналізуючи античні політико-правові погляди (Аристотель, Поліцій) з проблем класифікації різних органів держави, можна зробити висновок, що вже тоді зароджувалася ідея поділу влади.

Проблема влади зацікавила письменників-утопістів і енциклопедистів напередодні буржуазних революцій у Західній Європі. Надзвичайно велику цінність мала і має, особливо для посттоталітарних держав, висунута відомим англійським мислителем Джоном Локком у творі "Два трактати про правління" концепція поділу влади на законодавчу, виконавчу і федеративну. У розвиток теорії поділу влади, визначенні ролі і місця судової влади Джон Локк розглядав проблеми державної влади, становлення політичного суспільства і держави в трактатах «Про громадянське правління». "Абсолютна деспотична влада або керування без установлених постійних законів не можуть, ні в якій мірі відповідати цілі суспільства і уряду", - констатував Джон Локк. Звідси випливає головний висновок, який складає серцевину концепції поділу влади. Влада, яка приймає закони, і влада, яка їх виконує, повинні бути розділеними.

Найбільш повно і послідовно концепція поділу влади була викладена французьким юристом XVIII століть Шарль Луї Монтеск'є в роботі "Про дух законів": "Щоб утворити помірне управління, треба вміти комбінувати влади, регулювати їх, стримувати, приводити їх у дію, додавати, так би мовити, баласту однієї, щоб вона могла врівноважувати іншу... ". Головним у доктрині поділу влади, на думку Шарль Монтеск’є, є неприпустимість об'єднання різних гілок влади в руках однієї особи або органу: "Якщо влада законодавча і виконавча будуть об'єднані в одній особі або установі, то свободи не буде, оскільки можна побоюватися, що цей монарх або сенат створюватиме тиранічні закони для того, щоб так само тиранічне застосовувати їх. Чи не буде свободи і в тому випадку, якщо судова влада не відділена від влади законодавчої і виконавчої. Якщо вона об'єднана з законодавчою владою, то життя і свобода громадян потраплять під влада свавілля, адже суддя буде законодавцем. Якщо судова влада об'єднана з виконавчою гілкою влади, то суддя одержує можливість стати гнобителем ".

Враховуючи ідеї попередників, Шарль. Монтеск’є логічно завершив створення теорії поділу влади. Він виділив три гілки влади - законодавчу, виконавчу і судову, підкреслюючи, що мова йде про трьох частинах єдиної влади, яка з метою більш досконалого державного устрою розділена між окремими структурами.

Проблемам організації та функціонування судової влади Шарль Монтеск'є приділяв особливу увагу. Суд здійснює тільки функцію відправлення правосуддя. Монтеск'є детально зупиняється на найважливіших ознаках судової влади, до яких належить вибірність суддів, колегіальність, стабільність судової практики тощо Визначаючи суд як незалежну владу, Монтеск'є детально вивчає це державно-правове явище, вказує на ті необхідні ознаки, без яких неможлива його справжня самостійність.

Розроблена Монтеск'є концепція поділу влади, яка діє на основі права і взаємного стримування її гілок з метою як найповнішого забезпечення прав і свобод людини. Його вчення внесло цілком певний вплив на досвід конституціоналізму західних країн.

В історії української державності проблема конституційного закріплення судової влади вирішується вже на початку XVIII ст. Так, в 1710 р створюються правовий устрій і «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького Війська» Пилипа Орлика, де відображені основні положення судової влади. Найкоротше енциклопедичне визначення поняття «влади» - це здатність і можливість чинити певний вплив на діяльність, поведінку людей за допомогою волі, авторитету, права, насильства. Наведене визначення виглядає всеосяжним з урахуванням думки знаменитого російського вченого - психолога І.М. Коркунова, який відзначав, що влада є сила, обумовлена не тільки волею пануючого, а і свідомістю залежності підвладного. Тоді як правосуддя - діяльність, шляхом здійснення якої реалізується судова влада в Україні.

Ідея створення в Україні справедливого суду згадується і в III Універсалі Української Центральної Ради від 7 листопада 1917р.

Конституція Української Народної Республіки від 29 квітня 1918р. фактично закріплює принцип поділу влади, згідно з яким судова влада в рамках цивільного, кримінального та адміністративного законодавства здійснюється виключно судовими установами. Крім ознаки винятковості, Конституція проголосила й інші ознаки (наприклад, повнота, законність та ін.) Судової влади.

У радянський період ні в Конституції УСCР 1919, ні в Конституції УРСР 1937р. принцип поділу влади не знайшов свого втілення. Конституцією УРСР 1978 року також не був закріплений даний принцип.

8 червня 1995р. між Верховною Радою України та Президентом України був підписаний Конституційний договір «Про загальні засади організації і функціонування державної влади та місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України», де вперше судової влади присвячено ряд принципових положень. Так, у ст. 3 цього договору вказувалося, що державна влада в Україні будується на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. У розділі 5 договору особливо підкреслювалося, що судову владу в Україні здійснюють виключно суди. Конституційний Суд України, загальні та господарські суди складають судову систему України (ст. 36). Конституція України від 28 червня 1996р., Закріпивши принцип поділу влади, виділила судову владу як самостійно існуючу (ст. 6). Таким чином, в конституційне законодавство України було введено поняття «судова влада».

Судова влада - це специфічна гілка єдиної державної влади, яка має власну виключну компетенцію щодо розгляду юридично значущих справ, що мають правові наслідки, і реалізується виключно конституційними органами (судами) в межах закону та спеціальних (судових) процедур.

Наведене визначення не є вичерпним. Сутність феномену судової влади можна повністю зрозуміти лише при дослідженні форм її реалізації, функцій, принципів організації та діяльності.

Автори вказаного підручника пропонують розглядати судову владу через тлумачення поняття "судова влада", використовуючи три основних підходи, які вони розробили і пропонують для вивчення.

Відповідно до першого судову владу визначають як сукупність судових установ, тобто як владу державного органу - суду. Такий підхід має назву організаційного, оскільки пов'язаний він із характеристикою судової системи, принципами її організації, правовим статусом суддів, місцем суду в системі інших державних органів.

Другий підхід зветься функціональним. За ним судова влада визначається як сукупність повноважень суду з відправлення правосуддя, тобто діяльність суду щодо розгляду й вирішення у визначеній законом процесуальній формі справ, що мають юридичні наслідки.

Третій підхід (організаційно-функціональний) поєднує два перших і визначає судову владу як систему створених згідно із законом органів, наділених виключними повноваженнями щодо розгляду юридично значущих справ, що мають юридичні наслідки, із застосуванням спеціальної процедури.

Однак зазначені підходи до визначення поняття судової влади не враховують її владних проявів, державно-атрибутивної природи. Також не дається відповіді, чому судова влада є однією з гілок державної влади, які ознаки споріднюють її із законодавчою та виконавчою гілками державної влади, а які є притаманними лише владі судовій, характеризують її виключність і самостійність.

Кожна влада заснована на силі авторитету: чим повніше влада виражає інтереси суспільства, тим більший вона має авторитет, а відповідно підкорення їй стає більш добровільним та усвідомленим.

Отже, влада - категорія багатогранна, яку слід розглядати через концепцію управління, засобу нав'язувати свою волю, примусу, нарешті, владовідносин. Поняття "судова влада" характеризується наявністю, як правило, не менше двох суб'єктів відносин, одним з яких є суд. Влада - це засіб функціонування суспільства, який залежить від характеру й рівня суспільного життя, сутність якого полягає у відносинах підкорення волі окремих осіб та об'єднань керівній у цьому суспільстві волі. Розуміння сутності й ролі судової влади в державі буде змінюватись відповідно до певного історичного етапу розвитку суспільства, залежатиме від того, яке місце відведено в ньому суду як органу судової влади.

Якбачимо, судовій владі притаманні певні загальні ознаки, характерні для влади взагалі. їх аналіз дозволяє з'ясувати, у чому полягає та виявляє себе владний характер діяльності й повноважень суду. Хоча кожна ознака, властива владі взагалі, стосовно судової влади, безумовно, набуває певної специфіки. Крім того, вона містить ознаки, що розкривають її специфіку, унікальну природу, виключне місце в системі державної влади, - специфічні ознаки. Усі ці ознаки в сукупності, доповнюючи одна одну, дозволяють визначити поняття судової влади з урахуванням її владної сутності.

Організаційно-функціональний підхід є більш вдалим для розгляду судової влади та намагань її тлумачення.

Тому ми розглянемо з інших позицій у цьому розумінні судову владу, як вона зоснована і працює в Україні.

Поділ влади – передумова виникнення та становлення самостійної судової влади.

Поняття правосуддя та суду нерозривно пов'язані з поняттям судової влади.

Судова влада відповідно до Концепції - це система незалежних судів, які здійснюють правосуддя.

Таким чином, судова влада - це організаційна побудова судів, а правосуддя - це діяльність судів.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: