Організація та органи фінансового контролю

Органами фінансового контролю називають органи, спеціально створювані для здійснення контрольних функцій, або органи виконавчої влади, на які поряд з основними завданнями покладаються контрольні функції у відповідній галузі фінансової сфери.

Загальнодержавний фінансовий контроль здійснюється ор­ганами державної влади і управління. Він направлений на об’єкти, що підлягають контролю незалежно від їх відомчої підпо­рядкованості. Відомчий фінансовий контроль проводять кон­трольно-ревізійні відділи міністерств. Його об'єктом є виробнича і фінансова діяльність підвідомчих підприємств та установ.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється економічними та фінансовими службами підприємств, організацій і установ. Об’єктом виступає виробнича і фінансова діяльність самого підприємства, а також його струк­турних підрозділів.

Громадський фінансовий контроль виконують групи, ок­ремі особи на основі добровільності і безоплатності. Однією із форм загальнодержавного фінансового контролю є парламентсь­кий контроль. Верховна Рада України, а також органи місцевого самоуправління здійснюють фінансовий контроль в ході розгляду і затвердження проекту державного і місцевих бюджетів і звіту про їх виконання.

Контролюючі повноваження Верховної Ради України:

—здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України;

—призначення і звільнення Голови і інших членів Рахун­кової палати.

Контроль представницьких органів влади здійснюється че­рез комітети і комісії, що утворюються органами влади на кожно­му рівні. Проте особлива роль у фінансовому контролі належить комітету по бюджету, Верховної Ради України. Цей комітет дає висновок по проекту державного бюджету.

Верховною Радою створено постійно діючий орган - Рахункову палату. її повноваження визначені Законом України "Про Рахункову палату" (1996 р.). Завдання Рахунко­вої палати:

—контроль за своєчасністю виконання витратної частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів;

—контроль за утворенням і погашенням державного боргу України, визначення ефективності і доцільності витрат державних коштів;

—контроль за фінансуванням загальнодержавних програм;

—контроль за дотриманням законності в сфері надання державних кредитів;

—контроль за рухом коштів Державного бюджету і поза­бюджетних цільових фондів у банках.

За результатами проведених контрольних заходів Рахункова палата направляє органам державної влади, керівникам підприємств і установ, які перевірялись подання для вжиття за­ходів щодо усунення виявлених порушень. У випадках виявлення в ході перевірки і ревізії зловживань Рахункова палата передає ма­теріали в правоохоронні органи і інформує Верховну Раду України.

Однією з форм державного контролю є президентський контроль. Президент України наділений правом контролю за до­триманням законності і державної дисципліни в усіх сферах діяльності державної виконавчої влади. Адміністрація Президен­та організує контроль за виконанням органами виконавчої влади і їх посадовими особами законів України, указів і розпоряджень Президента. В структурі Адміністрації Президента діє головне управління по контролю.

До вищої форми державного контролю належить і урядовий контроль, який здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Важливе значення в силу своєї регулярності має фінансо­вий контроль, який здійснюється державними органами, діяльність яких спеціально направлена на область фінансів. До них відноситься, перш за все, Міністерство фінансів України.

Мінфін України здійснює контроль за виконанням дер­жавного бюджету, за дотриманням банківськими установами правил касового виконання державного бюджету по доходах, за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюд­жетного процесу.

Для здійснення контрольної функції в структурі Міністер­ства фінансів України створені спеціальні підрозділи: Державна контрольно-ревізійна служба і Державне казначейство України.

Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх схоронністю, станом та до­стовірністю бухобліку і звітності в міністерствах, відомствах, дер­жавних комітетах, державних фондах, бюджетних організаціях, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з державних бюджетів усіх рівнів. Для реалізації поставлених за­вдань органи контрольно-ревізійної служби мають право прово­дити ревізії і перевірки, обслідування, припинення сумнівних операцій, інвентаризації, залучення фахівців, отримувати пояс­нення і довідки від усіх інстанцій, вимагати усунути виявлені по­рушення, стягувати недоотримані кошти, накладати адміністра­тивні стягнення, застосовувати фінансові санкції до порушників. Державне казначейство України - це фінансовий орган, на який покладено функції по касовому виконанню державного бю­джету, Його функції:

—організація виконання Державного бюджету і контроль за цим;

—управління коштами державного бюджету, позабюджет­них цільових фондів, коштами установ та організацій, які утримуються за рахунок державного бюджету;

—контроль за надходженням і використання коштів бюд­жетних і позабюджетних фондів.

У сучасних умовах розвивається незалежний фінансовий контроль - аудит. Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, первинних документів та іншої інформації про фінансо­во-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству.

За формою і метою здійснення розрізняють аудит зовнішній (незалежний) і внутрішній. Метою зовнішнього аудиту є підтвер­дження правильності звітності, обліку, оцінка відповідності внутрішнього контролю (аудиту) меті підприємства.

Внутрішній аудит здійснюють служби внутрішнього кон­тролю підприємств. Він націлений на проведення перевірок за до­рученням керівництва. Повинен проводитись неперервно. Таким чином можна активно і своєчасно впливати на хід фінансових операцій, вчасно усувати недоліки в роботі.

За масштабами роботи внутрішній аудит поділяється на за­гальний - з усіх питань роботи підприємства в цілому і локальний - з окремих напрямків аудиту.

Види зовнішнього аудиту:

—добровільний (за бажанням);

— обов'язковий (відповідно законодавства),
Проведення аудиту обов’язкове (згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність") для підтвердження достовірності і повноти звітності комерційних банків, фондів, бірж, господарюю­чих суб'єктів, звітність яких офіційно оприлюднюється.

Обов’язкова аудиторська перевірка звітності проводиться один раз на три роки щодо таких господарюючих суб'єктів (з річним оборотом менше ніж двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян):

—засновників банків, підприємств з іноземними інвес­тиціями, акціонерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств і інших фінан­сових посередників;

—емітентів цінних паперів;

—державних підприємств при здачі в оренду цілісних май­нових комплексів, приватизації, корпоратизації і інших змінах форми власності;

—порушення справи про визнання неплатоспроможним або банкрутом.

Блок змістових модулів 2.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: