Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Центри трансферту технологій в Україні





В Україні також існують організації подібного типу, зокрема декілька Центрів трансферу технологій (зокрема на базі концерну "Наука", центри при державних технічних університетах), центри комерціалізації технологій, технопарки та технополіси. Крім того, створено Українську мережу трансферу технологій та Національну мережу трансферу технологій.

Українська мережа трансферу технологій – (Ukrainian Technology Transfer Network – UTTN) є складовою частиною інноваційної інфраструктури, яка сприяє комерціалізації науково-технічного потенціалу і розвитку високотехнологічного бізнесу в Україні. Її створення було ініційовано у 2007 році Академією технологічних наук України.

Українська мережа трансферу технологій реалізує європейську (EEN) та російську (RTTN) моделі роботи та має на меті залучення наукового потенціалу України до світового комерційного обороту. Розвиток та формування UTTN спрямований на консолідацію інформаційних ресурсів державних структур України, спеціалізованих організацій, інноваційних центрів міст і регіонів України в єдину мережу трансферу технологій та на її подальшу інтеграцію у європейські мережі, в тому числі в EEN.

 

У 2011 році Україна приєдналась до Європейської Мережі Підприємництва EEN (Enterprise Europe Network) згідно Статті 21.5 Програми з конкурентоспроможності та інновацій шляхом створення консорціуму EEN-Україна, до якого увійшли представники бізнесу та державних установ, а також наукові організації, у числі яких Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Європейська мережа підприємництва пропонує широкий спектр послуг:

· отримання доступу до ринкової інформації,

· вирішення юридичних питань,

· визначення потенційних бізнес-партнерів у Європі,

· підтримка інновацій та трансферу технологій.

EEN налічує майже 600 партнерів з 52 країн світу, 4000 досвідчених спеціалістів.

Національна мережа трансферу технологій (НМТТ) - проект, що реалізується Академією технологічних наук України спільно з Міністерством освіти і науки України з 2008 року, в основу якого було покладено пілотний проект «Українська мережа трансферу технологій» (UTTN).

Метою діяльності Національної мережі трансферу технологій є сприяння розвитку інноваційного бізнесу і комерціалізації наукоємних технологій в Україні, залучення наукового потенціалу України в світовий комерційний обіг.

В рамках спільного проекту передбачається виконання наступних завдань:

· розповсюдження «ідеї» трансферу технологій, як важливого фактору формування інноваційного середовища;

· розширення обміну інформацією між учасниками трансферу технологій (вченими, спеціалістами та менеджерами);

· створення бази даних нових технологій та її актуалізація;

· підготовка спеціалістів у сфері трансферу технологій (у тому числі технологічних брокерів) та підвищення їх кваліфікації;

· проведення оцінки нових технологій, розробка та впровадження механізмів їх комерціалізації;

· надання консультаційних послуг суб'єктам трансферу технологій;

· забезпечення взаємодії між регіональними та галузевими мережами (системами) трансферу технологій у рамках національної мережі трансферу технологій;

· забезпечення взаємодії учасників Національної мережі трансферу технологій з міжнародними мережами.

 

Формування ринку наукових розробок та інноваційних ідей в Україні

Більшість інноваційних ідей формується працівниками підприємств, спираючись на власні розробки, які частіше науково не пророблені і знаходяться у відриві від науковців та наукових установ, що робить їх економічно не обґрунтованими та надто витратними, з низьким матеріальним забезпеченням.

Якщо частка прийнятих ідей у цілому по Україні не перевищує 20% і має тенденцію до зменшення, то у Японії вона складає 68%, в США – 52%, Швеції – 45%, Польщі – 30% і, на відміну від України, їх реалізація матеріально забезпечена та стимулюється відповідною державною інноваційною політикою.

 

Чому трансфер технологій в Україну є не достатньо ефективним:

1. Нові технології ’’виробляються” за допомогою вже освоєних. Це обмежує можливості створення та впровадження інновацій;

2. Комплементарність технологій: для використання принципово нової технології (продукту, методу управління) в одному вузлі виробничого графа необхідні зміни в багатьох інших вузлах, що виявляється за межами можливостей навіть найбільш великої фірми (’’пастка координації”);

3. Запозичення або навіть імітація є більш дешевшими і менш ризикованими, ніж створення ’’принципово нового”, тому відсутні стимули для нових розробок;

4. На рівні фундаментальних досліджень серйозною перешкодою є «відтік мізків», внутрішній та зовнішній. Позначаються розходження не тільки в зарплаті, але і в інфраструктурі досліджень (можливості контактів, допоміжний персонал, устаткування, якість життя тощо);

5. Погані інститути: слабкий захист контрактів і, зокрема, прав на інтелектуальну власність. Звідси - короткострокове планування і перспектива та високі ризики кооперації;

6. Надмірний монополізм (або рідше - надлишкова конкуренція) на ряді внутрішніх ринків, що позбавляє фірми стимулів до інновацій;

7. Нерозвиненість інститутів підтримки та впровадження нововведень (національної інноваційної системи).

 

Перспективи розвитку ринку наукових розробок та інноваційних ідей в Україні пов’язані, з одного боку, з вирівнюванням або усуненням існуючих диспропорцій, а з іншого – із системним характером дій щодо всього спектру суспільно-економічних відносин, авангардом яких є наукова діяльність і технологічний розвиток.

 

Незважаючи на те, що за останні роки відбувається позитивна динаміка фінансування наукового потенціалу в Україні, вітчизняна наука не є основою економічного зростання.

До матеріально-технічних проблем, які стоять перед наукою відносяться:

· матеріально-технічне забезпечення науково-дослідної діяльності, яка потребує значних фінансових ресурсів на оновлення техніки та обладнання.

· низький рівень заробітної плати науковців, який знижує престиж професії.

· проблемою міждержавна мобільність наукових кадрів.

· більшість науковців, які залишаються в Україні, займаються паралельними видами діяльності (політика, підприємництво).

Кардинальні заходи щодо створення конкурентних переваг у високотехнологічних галузях:

· оновлення системи організації наукових досліджень, кадрового забезпечення, збереження наукового потенціалу держави та підвищення престижності науково-технічної праці.

· формування сприятливого інвестиційного клімату за рахунок створення розвинутого фондового ринку.

Основні пріоритети розвитку науково-технічної діяльності України:

· запобігання надходженню застарілих та малоефективних технологій;

· сприяння застосуванню сучасних високоефективних технологій;

· розвитку наукового потенціалу та кадрового забезпечення;

· створення умов для розширення і збільшення кількості інноваційних структур (технопарки, технополіси, бізнес-інкубатори, інноваційні центри, інноваційні біржі).

 







Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.