Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Структура та зміст навчального посібника





НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

«Теорія держави і права»

для підготовки фахівців ступеня вищої освіти

денної та заочної форми навчання

галузь знань 0304 «Право»

напряму підготовки: 6.030401 «Правознавство»;

6.030402 «Правоохоронна діяльність»

Статус навчальної дисципліни: нормативна

 

 

 

Ірпінь - 2015

 

 

Навчальний посібник дисципліни «Теорія держави і права» містить робочу навчальну програму, конспект лекцій, методичні вказівки до організації семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи студентів, контрольні роботи, екзаменаційні питання, літературу.

 

 

Автори: Шевченко А. Є., д.ю.н., професор,

завідувач кафедри теорії права

та держави

 

Старостюк А.В., к.ю.н., доцент

кафедри теорії права та держави

 

 

Кармаліта М. В., к.ю.н., доцент

кафедри теорії права та держави

 

Талах А.М. старший викладач

кафедри теорії права та держави

 

Вітюк Д. Л., старший викладач

кафедри теорії права та держави

 

Рецензенти: Нижник Н.Р., д.ю.н., професор

кафедри теорії права та держави

 

Лощихін О.М., д.ю.н., професор,

завідувач кафедри теорії,

історії держави і права

та конституційного права

Академії муніципального управління

 

 

Навчальний посібник розглянуто схвалено на засіданні кафедри теорії права та держави, протокол № 6 від «12» листопада 2015 р.

 

 

Завідувач кафедри ______________________ Шевченко А. Є., д.ю.н., професор

 

 

Навчальний посібник розглянуто на засіданні науково-методичної ради, протокол № ___ від «____» ___________2015 р.

 

 

Структура та зміст навчального посібника

№ п/п Назва розділу № сторінок
1. Передмова  
2. Опис навчальної дисципліни  
3. Структура навчальної дисципліни  
4. Зміст навчальної дисципліни за модулями та перелік питань для підсумкового модульного контролю  
5. Методи оцінювання та розподіл балів за модульно – рейтинговою системою  
6. Опрний конспект лекцій  
7. Організація семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи  
8. Контрольні роботи  
9. Тестові завдання з курсу  
10. Екзаменаційні питання  
11. Тематика курсових робіт  
12. Рекомендована література  

 

 

 

 

Передмова

 

Курс „Теорія держави і права” призначений для вивчення студентами та курсантами університету державної податкової служби України, які навчаються за спеціальністю 6.060100 „Правознавство”, 6.060102,,Правоохоронна діяльність.

Мета курсу „Теорії держави і права” – це оволодіння студентами та курсантами системою загальнотеоретичних сучасних знань про основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Завдання дисципліни:

1) засвоїти систему державно-правових понять і категорій, в тому числі: поняття держави, типи і види держав, суть і форми держав, функції і механізм держав, поняття і суть права, форми права, поняття і структура правових норм, поняття правовідносин, законність і правопорядок, правомірна поведінка, правопорушення і юридична відповідальність тощо;

2) ознайомити студентів та курсантів з практикою застосування цих понять і категорій в процесі законотворчої та правореалізаційної діяльності державних органів України;

3) підготувати студентів та курсантів І курсу до вивчення галузевих юридичних наук, до вивчення і розуміння законодавства інших нормативно-правових актів і різних форм права;

4) навчити студентів та курсантів навикам самостійного теоретичного правового мислення в процесі проведення семінарських занять, вмінню творчо аналізувати і узагальнювати державно-правові явища, правильно користуватися науковою літературою і першоджерелами;

5) привести курс загальної „Теорії держави і права” у відповідність з вимогами державно-правового життя України; поєднати теорію держави і права з практикою побудови демократичної правової держави в Україні, формування системи права і системи законодавства на базі нової Конституції України;

6) на підставі досвіду викладання аналогічних курсів в університетах зарубіжних країн доповнити програму курсу новими темами або окремими питаннями, з метою розширення правового світогляду курсантів і підвищення рівня їх професійної їх підготовки.

Перевірка знань проводиться за модульно-рейтинговою системою.

З цією метою програмний матеріал навчальної дисципліни поділяється на три модулі.

Перший модуль охоплює Т. 1. – Т. 9, другий – Т. 10 – Т.15, третій – Т.16 –Т.21, четвертий – Т. 22 – Т. 24.

Контроль успішності навчання відбувається протягом навчальних семестрів, включаючи в себе різні види контролю: опитування, перевірка контрольних робіт, індивідуальних, тестових та усних робіт, а також самостійної роботи.

Знати:

1. основні закономірності щодо виникнення, розвитку і функціонування держави і права та державно-правових явищ;

2. методи наукового пізнання, які використовуються даною дисципліною.

Вміти:

3. оцінювати політико-правові явища із загальнолюдських позицій, чітко формувати свої думки і чітко їх висловлювати, пов'язувати загальнотеоретичні положення з вимогами практики органів податкової служби;

4. самостійно виділяти спільне і відмінне в політичних і правових явища суспільного життях, робити узагальнення, порівняння.

В процесі викладання дисципліни використовується кредитно-модульна система організації навчального процесу, яка відповідає вимогам ECTS. У навчальному процесі використовуються такі методи навчання:

· лекції для потоків;

· семінарські заняття;

· самостійна робота;

· індивідуальні завдання.

Курс розрахований на 252 аудиторних годин (56 годин лекційних, 48 годин семінарських, 106 години - самостійна робота, 42 годин –індивідуальної роботи).

Підсумковий контроль проводиться в першому семестрі складається з підсумкової атестації (ПМК), а в другому – проводиться іспит.

Оцінювання знань студентів та курсантів здійснюється за допомогою оцінювання усних відповідей на семінарських заняттях, тестових завдань, письмових контрольних заходів, оцінювання індивідуальних завдань.

 

Опис навчальної дисципліни

„Теорія держави і права”

 

1. Предмет: основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, їх сутність і призначення в суспільстві, розвиток і функціонування державно-правових явищ.

2. Мета: розкрити сутність теорії держави та права як методологічної основи галузевих та спеціальних юридичних наук, системи знань, що формує сучасне теоретичне мислення юриста-фахівця.

 

Змістово-модульна структура дисципліни   Курс: перший   Семестр: перший, другий Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів:   - національних – 6,8 - ECTS – 6,8     Модулів: 3     Загальна кількість годин: 252 0304 „Право”   6.030401 „Право”     бакалавр Нормативна   Рік підготовки: 1   Семестр: 1-2   Лекції: 56 годин Семінари: 48 годин Індивідуальні заняття: 42 години Самостійна робота: 106 годин Вид контролю: І семестр – ПМК ІІ семестр – екзамен

 

 

Структура навчальної дисципліни

«Теорія держави і права» галузь знань 0304 «Право»

за напрямком підготовки – 6.030401 «Право»

-

№ п/п Змістові модулі Розподіл годин
Всього Лекції Семін. Інд. роб СРС
Модуль 1 = 2,1 залікових кредитів – 76години
  Предмет, метод та функції науки теорії держави і права          
  Суспільство: поняття, структура та система відносин          
  Поняття, походження і розвиток держави          
  Держава і політична система суспільства          
  Форми держави          
  Функції держави          
  Механізм держави          
  Сучасні концепції держави          
  Демократія: поняття, суть, основні форми          
ВСЬОГО ПО МОДУЛЮ Форма контролю – контрольний захід (2 год.)          
Модуль 2 = 1,8 залікових кредитів – 66 години
  Поняття, походження, розвиток і структура права          
  Норми права в системі соціальних норм          
  Правова система, система права і система законодавства          
  Правоутворення та форми права          
  Реалізація норм права          
  Тлумачення норм права       -  
ВСЬОГО ПО МОДУЛЮ Форма контролю – контрольний захід (2 год.)          
ВСЬОГО В І СЕМЕСТРІ          
Форма підсумкового контролю – ПМК
  Модуль 3 = 2,9залікового кредиту – 106 годин
ЗМ 3. Правові відносини, юридична відповідальність та механізм правового регулювання
  Правові відносини          
  Правова поведінка. Правопорушення          
  Юридична відповідальність          
  Законність і правопорядок          
  Правова свідомість і правова культура          
  Правове регулювання та його механізм          
Всього по ЗМ 3            
ЗМ 4. Національні правові системи та сучасні концепції держави і права
  Юридичний процес          
  Основні правові системи сучасності          
  Сучасні підходи праворозуміння          
Всього по ЗМ 4          
ВСЬОГО ПО МОДУЛЮ Форма контролю – контрольний захід (2 год.)          
ВСЬОГО З КУРСУ (І, ІІ СЕМЕСТР)          
Форма підсумкового контролю – екзамен
                       

 

 

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ

 

Модуль I – 2,1 кредиту

 

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

 

Тема 1. Предмет, методи та функції науки теорії держави і права

 

Теорія держави і права – це фундаментальна юридична наука, предметом вивчення якої є загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права та різноманітних державно – правових явищ. Вона розробляє понятійно – категоріальний апарат як для «себе», так і для всієї юриспруденції.

Особливості теорії держави і права знаходять своє відображення не лише в її предметі, але й в системі методів, які визначаються як різноманітні способи, прийоми та підходи вивчення держави і права, а також державно-правових явищ. До системи методів теорії держави і права відносять: філософські, загальнонаукові, приватнонаукові і приватноправові методи.

Теорія держави і права має свої специфічні функції, які є основними напрямками її дії щодо вирішення завдань поставлених перед нею.

У процесі дослідження державно-правових явищ простежується тісний взаємозв’язок теорії держави і права з системою суспільних наук та юридичних зокрема.

 

Тема 2. Суспільство: поняття, структура та система відносин

 

Суспільство – це певна організація людей, які об’єднують в різні соціальні групи завдяки спільним завданням та меті їх діяльності, що вступають у різноманітні соціальні відносини, мають свою структуру і складають єдиний соціальний організм.

На певному історичному етапі розвитку виникає необхідність формування громадянського суспільства, як суспільства вільних і рівноправних громадян, а також їх добровільних об'єднань, що функціонують на основі права поза безпосередні втручанням держави.

Економічною основою розвитку громадянського суспільства є недержавна власність на засоби виробництва, яка може існувати в індивідуальних та колективних формах.

Структуру громадянського суспільства складають різноманітні соціальні спільності – класові, етнічні, демографічні, професійні тощо.

Держава, приймаючи систему юридичних норм визначає масштаб поведінки, в межах якого функціонують всі учасники суспільного життя. А громадянське суспільство, в свою чергу, допомагає державі здійснювати її завдання та функції.

 

Тема 3. Поняття, походження і розвиток держави

 

Держава представляє собою особливу політико-територіальну організацію, яка виражає інтереси всього народу (в демократичному суспільстві) або інтереси економічно пануючого класу (в експлуататорському суспільстві) характеризуються такими ознаками: наявність державної влади, територія, населення, суверенітет, система права, фінансово-грошова система, символіка, мова та національна культура.

Розрізняють декілька підходів щодо типологізації держави, а саме: цивілізаційний та формаційний.

 

Тема 4. Держава і політична система суспільства

 

Політична система суспільства розглядається як упорядкована на основі права та інших соціальних норм сукупність політико-правових інститутів (державних організацій, громадських об'єднань, трудових колективів тощо), що здійснюють функції реалізації політичної влади.

Центральне місце в політичній системі суспільства належить державі, оскільки вона володіє суверенною владою, виступає офіційним представником всього народу, розповсюджує свої владні веління на всіх осіб, які перебувають на її території.

Держава сприяє створенню громадянського суспільства і підпорядковує свою діяльність його служінню. Вона забезпечує рівні для всіх можливості у сферах життєдіяльності людей, ґрунтуючись на принципі соціальної справедливості.

 

Тема 5. Форма держави

 

Форма держави є порядком організації і здійснення державної влади. Вона включає в себе форму державного правління, форму держаного устрою та державний (політичний) режим.

Форма державного правління розподіляється на монархію і республіку. Форма державного устрою розглядається як територіальний розподіл держави на окремі складові частини і порядок взаємодії між ними. Розрізняють просту і складну форму державного устрою.

Державний (політичний) режим – це способи та методи щодо здійснення державної (політичної) влади. Виділяють демократичний та недемократичний державний (політичний) режим.

 

Тема 6. Функції держави

 

Функції держави розглядаються як основні напрямки діяльності держави щодо вирішення поставлених перед нею завдань та досягнення відповідної мети. В них конкретизуються класова або загальносоціальна сутність держави. Функції держави об’єктивно обумовлені потребами, які існують в суспільстві.

У юридичній літературі існують різноманітні підходи щодо класифікації функцій держави, а саме: за сферами державної діяльності – внутрішні та зовнішні; за тривалістю в часі – постійні та тимчасові; за соціальною значимістю – основні та додаткові; за сферами суспільного життя – політичні, економічні, соціальні, культурні, екололгічні тощо; за соціальним змістом – загальносоціальні та класові; за відповідністю конкретної діяльності держави її стратегічним завданням – відкриті та латентні.

Функції держави здійснюються у відповідних формах та за допомогою використання різноманітних методів.

Форми здійснення функцій держави – це однорідна діяльність органів держави, за допомогою якої реалізуються її функції. Розрізняють правові та організаційні форми здійснення функцій держави.

Методи здійснення функцій держави – це прийоми, способи та засоби, які застосовуються в процесі здійснення функцій держави. Доцільно виділити такі методи щодо здійснення функцій держави: переконання, рекомендації, заохочення, примус та інші.

 

Тема 7. Механізм держави

 

В юридичній літературі механізм держави розглядається як цілісна та ієрархічна система державних органів, а також підприємств, установ і організацій, які допомагають державі вирішувати поставлені перед нею завдання.

Складовою частиною механізму держави є апарат держави, який визначається як система органів держави, за допомогою яких здійснюється державна влада.

Державні органи є відносно самостійними, структурно відокремленими компонентами держаного апарату. Розрізняють органи держави за місцем у системі державного апарату, за змістом діяльності, за способом утворення, часом функціонування, складом, масштабом діяльності та деякими іншими критеріями.

 

Тема 8. Сучасні концепції держави

 

Історії державно-правового розвитку суспільства відомо чимало спроб визначити суть, основне призначення та роль держави для життєдіяльності соціуму. ХХ століття характеризується подальшими розробками теорії держави.

Усі сучасні теорії розуміння держави слід поділяти на окремі групи в залежності від наступних критеріїв: функціональне призначення держави в сучасному суспільстві; склад суб’єктів процесу управління суспільством; визнання (або невизнання) класового поділу суспільства та роль останніх у функціонуванні суспільства; трактування права та визначення його соціальної ролі.

Плюралізм сучасних концепцій держави дозволяє ґрунтовніше розібратися у соціальній її природі, особливостях та характерних рисах, а також дає можливість визначити властиві їй функції та завдання, встановити її місце та роль в житті суспільства і політичної системи.

Щодо призначення держави у сучасному світі, то виділяють наступні підходи до її розуміння: теорія еліт, теорія плюралістичної демократії, теорія «держави-нічного сторожа», теорія «держави загального благоденства», теорія соціальної держави, теорія правової держави, теорія конвергенції, авторитарні (тоталітарні) теорії держави.

 

Тема 9. Демократія: поняття, суть, основні форми

Поняття, соціальна цінність та історичні передумови демократії. Суть і основне призначення демократії. Форми та інститути демократії.

Демократія як міра свободи та відповідальності. Демократичні форми та методи управління державою та суспільством.

 

 

Перелік питань для підготовки до модульної контрольної роботи № 1:

1. Поняття, структура та функції юридичної науки.

2. Ознаки та предмет теорії держави і права.

3. Поняття та характеристика методології та система методів теорії держави і права.

4. Класифікація функцій теорії держави і права.

5. Роль теорії держави і права в системі юридичних наук.

6. Додержавний період: характеристика суспільної влади та соціальних норм.

7. Причини, що призвели до розпаду родового суспільства та виникнення держави.

8. Теорії походження держави: різновиди та характеристика.

9. Поняття держави та характеристика її ознак.

10. Суть та соціальне призначення держави.

11. Характеристика історичних типів держави.

12. Поняття та ознаки політичної системи суспільства.

13. Основні складові елементи політичної системи суспільства та їх характеристика.

14. Держава – ядро політичної влади.

15. Характеристика політичної влади.

16. Політична культура: поняття, зміст та структура.

17. Громадянське суспільство: поняття, ознаки, структура.

18. Поняття та ознаки особи, людини і громадянина.

19. Характеристика правового статусу особи і громадянина.

20. Система основних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.

21. Держава і громадянин: лінії взаємодії.

22. Поняття і структурні елементи форм держави.

23. Форма державного правління: монархія та республіка.

24. Характеристика форм державного устрою: унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія.

25. Поняття та види політичного режиму.

26. Поняття та принципи організації і діяльності механізму держави.

27. Поняття та структура державного апарату.

28. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади: поняття та характеристика.

29. Співвідношення органів держави і органів місцевого самоврядування.

30. Фіскальна служба України та її роль в функціонуванні механізму держави.

31. Загальна характеристика сучасних теорій держави.

 

Модуль 2 – 1,8 кредиту

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ПРАВА

 

Тема 10. Поняття, походження, розвиток і структура права

 

Особливим регулятором суспільних відносин є право, яке визначається в юридичній літературі з різних точок зору, що дає можливість виділити цілий ряд підходів щодо його розуміння. Найпоширенішим серед них є нормативний підхід до визначення права. Суть його полягає в тому, що право – це система норм, які встановлюються державою з метою регулювання важливих суспільних відносин.

Право має соціальну цінність, оскільки має властивість виступати таким соціальним благом, яке приносить користь суспільство й особі шляхом упорядкування важливих суспільних відносин.

Принципи права розглядаються як вихідні засади, основні ідеї що характеризуються універсальністю, загальною значущістю і відображають суттєве положення права. Вони розподіляються на соціально-правові і спеціально-правові. Соціально-правові принципи відображають систему цінностей, що властиві суспільству. Спеціально-правові принципи узагальнюють засади формування та існування власне права як специфічного соціального явища. Вони поділяються на загально правові, галузеві, міжгалузеві і принципи інститутів.

В суспільному житті право відіграє певні функції, які розглядаються як напрями його впливу на суспільні відносини.

 

Тема 11. Норми права в системі соціальних норм

 

Соціальні норми – це правила поведінки людей в суспільстві. Особливим різновидом соціальних норм є норми права, які доцільно розуміти як загальнообов’язкові правила поведінки, встановлені або санкціоновані державою, що забезпечуються можливістю застосування державного примусу.

Розрізняють наступні критерії класифікації норм права: за функціями в механізмі правового регулювання, за предметом правового регулювання, за суб’єктами правотворчості, за формою вираження приписів.

Структурними елементами норми права є гіпотеза, диспозиція і санкція.

Розрізняють такі способи викладення норм права в статтях нормативно - правових актів: повний, відсильний, банкетний.

 

Тема 12. Правова система суспільства, система права

та система законодавства

 

Правова система – це зумовлений обєктивними закономірностями розвитку суспільства цілісний комплекс взаємоповязаних і узгоджених правових засобів, які призначені для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ та процесів, які виникають внаслідок такого регулювання.

Правова система суспільства включає такі підсистеми: інституціональна, нормативна, ідеологічна, функціональна, комунікативна.

Система права – це обєктивно зумовлена і узгоджена внутрішня будова права, яка складається з норм права, правових інститутів, субінститутів, підгалузей та галузей права.

Система законодавства – це сукупність нормативно-правових актів, що є зовнішньою формою існування правових норм.

Система законодавства має декілька варіанів побудови – вертикальний, горизонтальний та територіальний.

Будь-який нормативно-правовий акт має межі своєї дії в трьох вимірах: у часі, в просторі та за колом осіб.

 

Тема 13. Правоутворення та форми права

 

Усі форми та способи виникнення, розвитку та зміни права визначаються як правоутворення.

Правотворчість розглядається як правова форма діяльності держави за участю громадянського суспільства у випадках передбачених законом, яка спрямована на створення правових норм, а також їх удосконалення, зміну і скасування.

Формою права є зовнішнє вираження існування норм права. Розрізняють такі форми права: нормативно – правовий акт, правовий прецедент, правовий договір, правовий звичай.

 

Тема 14. Реалізація норм права

 

Втілення приписів норм права в правомірній поведінці учасників суспільних відносин визначається як реалізація норм права.

Формами безпосередньої реалізації норм права є: виконання, дотримання і використання. Застосування норм права розглядається як особлива форма реалізації правових норм. Вона є організуючою владною діяльністю держави або інших спеціально уповноважених суб’єктів, за допомогою якої упорядковуються суспільні відносини.

Мета застосування норм права – задоволення не особистих потреб тих, хто застосовує норми права і не лише потреб осіб, які реалізують права і обов’язки, а законних інтересів всього суспільства.

У процесі застосування норм права виносяться індивідуальні правові акти, які можна розподілити за такими критеріям: за формою зовнішнього вираження, за суб’єктами прийняття, за юридичною природою, за юридичними наслідками, за галузевою ознакою, за змістом і значенням у механізмі реалізації права і за назвою.

 

Тема 15. Тлумачення норм права

 

Тлумачення норм права слід розглядати як складний вольовий процес діяльності різноманітних суб’єктів, спрямований на становлення точного змісту, що міститься в нормі права.

Існує декілька критеріїв щодо класифікації тлумачення норм права: за об’ємом і за суб’єктами. Тлумачення за об’ємом розподіляється на буквальне, розширене і обмежене. За суб’єктами можна виділити такі різновиди тлумачення як офіційне(нормативне і казуальне) та неофіційне(професійно - правове, компетентно – не правове і буденне).

Способам тлумачення норм права є прийоми, за допомогою яких відбувається аналіз норм права, розкривається їх зміст з метою практичної реалізації. До способів тлумачення норм права слід віднести такі: граматичний, логічний, спеціально – юридичний, системний, історико – політичний, телеологічний і функціональний.

 

Перелік питань для підготовки до модульної контрольної роботи № 2:

1. Поняття та ознаки права.

2. Причини виникнення права.

3. Теорії походження права.

4. Зміст права.

5. Поняття та види принципів права.

6. Визначення та класифікація функцій права.

7. Характеристика основних проявів цінності права.

8. Співвідношення права з іншими соціальними явищами.

9. Поняття та класифікація соціальних норм.

10. Визначення норм права та її ознаки. Види норм права.

11. Структура норми права: поняття „гіпотези”, „диспозиції” та „санкції”.

12. Види гіпотез, диспозицій та санкцій.

13. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів.

14. Форми права: поняття та класифікація.

15. Відмінність правотворчості від законотворчості і правоутворення.

16. Стадії правотворчості.

17. Види правотворчості держави і громадянського суспільства

18. Поняття системи права та її ознаки.

19. Правова система суспільства: поняття та характеристика.

20. Характеристика складових елементів системи права.

21. Характеристика основних галузей права України.

22. Нормативно-правові акти України та їх система.

23. Дія нормативно-правових актів в часі, просторі та щодо кола суб’єктів.

24.Реалізація норм права: поняття та характеристика форм реалізації правових норм.

25. Підстави застосування норм права.

26. Основні стадії застосування правових норм.

27. Акти застосування норм права: поняття, ознаки та види.

28.Прогалини в праві та шляхи їх усунення.

29.Тлумачення норм права: поняття та види.

30. Характеристика способів тлумачення норм права.

31. Особливості актів тлумачення норм права.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО

КОНТРОЛЮ (ЗАЛІК)

1. Предмет та методологія теорії держави і права

2. Функції науки теорії держави і права

3. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права

4. Поняття суспільства і його структура

5. Поняття, ознаки та структура громадянського суспільства

6. Основні причини виникнення держави

7. Поняття та ознаки держави

8. Поняття та структура політичної системи суспільства

9. Поняття та класифікація функцій держави

10. Форми і методи здійснення функцій держави

11. Поняття та елементи форми держави

12. Поняття та принципи організації державного апарату

13. Поняття, ознаки та види органів держави

14. Поняття та ознаки правової держави

15. Визначення та елементи правового статусу особи

16. Види правового статусу особи

17. Класифікація конституційних права і свобод громадян України

18. Поняття та ознаки позитивного права

19. Сутність та соціальна цінність права

20. Принципи права: поняття та види

21. Поняття та види функцій права

22. Поняття і види форм (джерел) права

23. Система права: поняття та характеристика її елементів

24. Система законодавства: поняття та структура

25. Види систематизації нормативно – правових актів

26. Соціальні норми: поняття, ознаки та види

27. Норми права як особливий різновид соціальних норм

28. Способи викладення норм права в статтях нормативно – правових актів

29. Поняття, суб’єкти та види правотворчості

30. Реалізація норм права: поняття та форми

31. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації

32. Стадії застосування норм права

33. Поняття, ознаки і види актів застосування норм права

34. Тлумачення норм права: поняття та види

35. Способи тлумачення норм права

36. Акти тлумачення норм права: поняття, ознаки і види

37. Прогалини в законодавстві та шляхи їх усунення

 

 

Модуль 3 = 2,9 кредиту

 

Тема 16. Правові відносини

 

Правові відносини розглядаються як особливий різновид суспільних відносин, що виникають на основі норм права, учасники яких мають суб’єктивні права і суб’єктивні обов’язки.

Склад правовідносин характеризує їх з точки зору структури, будови і включає такі елементи: суб’єкти правовідносин, об’єкти правовідносин та зміст правовідносин. Суб’єктами правовідносин можуть бути індивіди, організації та об'єднання, соціальні спільності. Суб’єкти правовідносин наділені особливою властивістю – правосуб'єктністю, тобто здатністю бути суб’єктом права.

Об’єктами правовідносин є: засоби виробництва, предмети споживання, продукти інтелектуальної творчості людини, особисті немайнові блага та ін.

Суб’єктивне юридичне право – це вид і міра можливої або дозволеної поведінки учасників правовідносин, яка передбачена нормами права і забезпечується державою.

Суб’єктивний юридичний обов’язок – це міра необхідної поведінки учасників правовідносин, яка передбачена нормами права і забезпечується державою.

Процес виникнення, зміни і припинення правовідносин пов’язують із реальними життєвими обставинами, які називаються юридичними фактами.

 

Тема 17. Правова поведінка. Правопорушення

 

Правова поведінка – це різновид соціальної поведінки, яка представлена у вигляді дій або бездіяльності, має свідомо – вольовий характер і регламентується нормами права. Вона розподіляється на правомірну і неправомірну, а також зловживання правом.

Складовими елементами правової поведінки є: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона.

Поняття правової поведінки, її ознаки і види. Поняття, ознаки та склад правомірної поведінки. Види правомірної поведінки. Поняття, ознаки та склад протиправної поведінки. Види протиправної поведінки.

Поняття правопорушення, його склад.

 

 

Тема 18. Юридична відповідальність

 

Юридична відповідальність – це різновид соціальної відповідальності. Вона є реакцією держави і суспільства на вчинені правопорушення та проявляється у застосуванні до правопорушника заходів державного впливу і у зв’язку з цим зазнанням винним втрат особистого, організаційного або матеріального характеру.

Залежно від галузевої структури права розрізняють такі види юридичної відповідальності: конституційну, матеріальну, дисциплінарну, адміністративну, цивільно – правову, кримінальну.

 

Тема 19. Законність і правопорядок

 

При розумінні законності слід звернути увагу на те, що законність – це такий режим державного і суспільного життя, за якого забезпечується повне і неухильне дотримання та виконання законів, підзаконних актів всіма без винятку суб’єктами суспільно життя.

Розрізняють такі принципи законності: єдності, загальності, охорони прав і свобод громадян, верховенство права, законності і доцільності, невідворотність юридичної відповідальності, право громадян на захист.

Гарантії законності – це умови суспільного життя, які створюються державою для забезпечення режиму законності. Їх можна поділити на загально – соціальні та юридичні. До загальносоціальних належать: політичні, економічні, ідеологічні та ін. Юридичними гарантіями законності є передбачені законодавством і державою спеціальні засоби, які застосовуються в разі порушення та відновлення режиму законності.

Кінцевим етапом впровадження в життя режиму законності є правопорядок, який розглядається як стан правової упорядкованості системи суспільних відносин, що складається в умовах реалізації законності.

 

Тема 20. Правова свідомість і правова культура

 

Правова свідомість – це специфічна форма суспільної свідомості, яка представляє собою систему відображення правової дійсності у поглядах, теоріях, концепціях, почуттях і уявленнях людей про право. Вона складається з трьох елементів: правової ідеології, правової психології і поведінкових складових.

Правова культура розглядається як система правових цінностей, інститутів, що відповідають якісному стану правового життя суспільства. До структурних елементів правової культури відносять: правову ідеологію, правову психологію і правомірну правову поведінку.

Видами правової культури є: правова культура суспільства, правова культура соціальної групи і правова культура особи.

Формування високого рівня правосвідомості і правової культури здійснюється під впливом правового виховання. Метою правового вих







Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.