|
|
Професіограма як короткий опис професії, її використання.Для повного уявлення про вимоги, що ставить професія до організму людини, його психіки та стану здоров'я, складається професіограма. Професіограма - це вичерпний опис особливостей певної професії, що розкриває зміст професійної праці, а також вимог, які вона ставить перед людиною. Професіограма складається на основі аналізу змісту професійної діяльності і містить у собі загальну характеристику професії і вимоги, що професія ставить до людини. Якщо людина хоче вибрати професію відповідно до своїх індивідуальних особливостей, йому більше підійдуть професіограми, побудовані на основі психологічного вивчення професій, чим ті, що побудовані на підставі формальних ознак професій. Так, при зміні професії чи при виборі запасного варіанта, краще орієнтуватися на професії, пов'язані з такими психологічними характеристиками: спосіб мислення; тип особистості; спосіб взаємодії з людьми. У проекті представлені професіограми найбільш популярних професій. Кожна професіограма складається з таких розділів. 1. Класифікаційна картка професій. 2. Домінуючі види діяльності. 3. Властивості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності - здібності, особистісні якості, інтереси, нахили). 4. Властивості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності. 5. Сфери застосування професійних знань. 6. Історія професії. 7. Деякі професії, що також підходять людині з даним типом особистості. 8. Навчальні заклади, що навчають даній професії. Знайомство з розділами професіограми починається з класифікаційної картки професії, де у короткій формі викладені найбільш важливі з психологічної точки зору ознаки професії: - найменування професії; Вище уже відзначалося, що при виборі чи зміні виду діяльності ефективніше орієнтуватися на професіограми, побудовані на основі психологічного вивчення професій, ніж на конкретні характеристики предмета і знарядь праці. Саме тому кожна професіограма включає найважливіші психологічні якості фахівця, коротка характеристика яких наводиться нижче. Домінуючий спосіб мислення. Практично будь-яка діяльність складається з різних проблемних ситуацій, і людині увесь час доводиться вирішувати різні професійні задвдання: - одним людям краще даються рішення в ситуаціях, де потрібно вибрати одне з декількох готових рішень; - іншим - у ситуаціях, де потрібно запропонувати щось нове; - третім - краще не міркувати, а діяти. В одній і тій же проблемній ситуації одна людина буде перебирати різні способи виходу із ситуації, інша - шукати причини й аналізувати можливі наслідки. Отже, звичні для людини способи мислення, найбільш характерні стратегії виходу з таких складних ситуацій виявляються й у звичайних життєвих, і в професійних обставинах. Якщо професія постійно вимагає від працівника застосовувати непритаманний йому спосіб мислення, він буде відчувати емоційний дискомфорт і не зможе досягти успіху в даній діяльності. Усі способи рішення професійних задач можна розділити на три великих класи: 1) прикладання - застосування наявних знань, коли процедура рішення досить чітко визначена і заздалегідь виучена); 2) адаптація - пристосування наявних загальних знань до умов, контексту ситуації, що змінюється,); 3) виробництво - безпосереднє виконання дій, в основному це відноситься до ручної праці). У посібнику пропонується така класифікація способів мислення: - прикладання - спосіб розв'язання проблемної ситуації чітко визначений, наявна ясна внутрішня модель того, як повинно бути. Різновиди: прикладання-процедура, прикладання-діагностика, прикладання-регуляція; - адаптація - є кілька способів рішення проблемної ситуації, і необхідно вибрати оптимальний залежно від обставин. Різновиди: адаптація-аналіз, адаптація-координація, адаптація-формалізація; - виробництво - уявлення про виконання задачі зберігається в руховій пам'яті людини, відбувається безпосередня дія. Різновиди: виробництво-сила, виробництво-спритність. Ця класифікація зберігає назви, прийняті в сучасних закордонних дослідженнях. 1. З переважним способом мислення "прикладання-процедура". Такі люди найкраще почувають себе, коли потрібно точно і пунктуально виконати відомі їм заздалегідь процедури рішення поставленої задачі. Професії, що їм підходять, вимагають швидкого і точного виконання відомих процедур рішення. 2. З переважним способом мислення "прикладання-діагностика". Такі люди найкраще помічають помилки, відхилення від нормального плину процесу, здатні знайти причини цих помилок. Професії, що їм підходять, пов'язані з виявленням причин помилок, аварій, неправильного функціонування техніки з метою профілактики, контролю справності й усунення несправностей. 3. З переважним способом мислення "прикладання-регуляція". Такі люди люблять розглядати різні аспекти цілісної системи з погляду того, щоб забезпечити її правильне і точне функціонування. Вони здатні добре регулювати відносини між частинами цілого, досягати рівноваги, уникати напруги. Професії, що підходять людям цього типу, пов'язані з узгодженням дій і можуть мати відношення як до технічних, так і до організаційних систем. 4. З переважним способом мислення "адаптація-аналіз". Такі люди схильні аналізувати ситуації, виділяти істотне, пропонувати нові рішення. Професії, у яких застосовується цей спосіб мислення, вимагають зробити аналіз різноманітних даних, їхнє порівняння, зіставлення, інтерпретацію з метою подальшого узагальнення і планування. 5. З переважним способом мислення "адаптація-координація". Такі люди можуть погоджувати цілі і рішення різних численних задач одночасно, прагнуть до розвитку й інновацій. Професії, що підходять людям з цим способом мислення, вимагають оцінки і рішення декількох задач одночасно, узгодження суперечливих цілей. 6. З переважним способом мислення "адаптація-формалізація". Такі люди добре інтерпретують різні ситуації, уміло пристосовуються до обставин та інших людей, вони можуть легко додати нову форму різним думкам та ідеям. Професії, що їм підходять, вимагають наступного: - уміння слухати і переводити на зрозумілу іншим мовау різні складні проблеми; - комунікативності; - уміння рахуватися із ситуацією й іншими людьми. 7. З переважним способом мислення "виробництво-сила". Такі люди віддають перевагу рішенню конкретних технічних задач із застосуванням фізичної сили. До професій, що вимагають цього способу мислення, відносяться в основному професії ручної праці. 8. З переважним способом мислення "виробництво-спритність". Такі люди воліють вирішувати конкретні технічні задачі, використовуючи навички до ручної праці. До професій цього типу відносяться в основному професії, що вимагають спритності і вправності. У класифікаційній картці відзначається, який спосіб мислення найбільш характерний для представників даної професії. Сфера базових знань. Для кожної професії потрібна визначена сукупність знань і умінь. Необхідний рівень знань може бути: - високим - теоретичне знання; - середнім - практичне використання знань; - низьким - знання отримане досвідченим шляхом, навички. У класифікаційній картці відзначені дві сфери базових знань: - сфера базових знань № 1 та їх необхідний рівень - знання загальноосвітніх предметів; - сфера базових знань № 2 та їх рівень - знання спеціальних предметів. Кожна людина може порівняти наявні в нього знання з тими, котрі вимагаються для даної професії. Професійна сфера. Будь-яка професійна діяльність відноситься до якій-небудь більш широкій професійній сфери. У класифікаційній картці вказується сфера, до якої відноситься дана професія. При виборі професії треба подумати, чи є бажання працювати саме в цій професійній сфері. Міжособистісна взаємодія. У професійній діяльності люди вступають у взаємодію один з одним, причому в різних професіях тип взаємодії різний. При цьому люди розрізняються по тому, віддають перевагу вони частій чи рідкій взаємодії, вирішувати задачі разом чи поодинці. На цій підставі можна виділити такі типи. 1. Рідка взаємодія означає, що людина не прагне діяти разом з іншими, віддає перевагу незалежності. Такі люди добре переносять самотність під час діяльності, самі організують рішення своїх професійних задач і не вважають, що робота повинна відбуватися в групі. 2. Часта взаємодія по типу "навпроти" означає, що людина прагне працювати з іншими людьми, для нього краще така робота, що відбувається при частих взаєминах з іншими. Такі люди віддають перевагу професійним ситуаціям продажу, переговорів, прийому; цінують можливість обговорювати, домовлятися, давати довідки іншим. 3. Часта взаємодія по типу "поруч" означає, що людина прагне знаходитися поруч з іншими людьми при рішенні професійних задач. Тут перевага віддається таким професійним ситуаціям, де люди обмінюються різноманітною інформацією, але роботу виконують незалежно один від одного. Така людина зберігає деяку самостійність у роботі, не дивлячись на те, що працює не наодинці. 4. Часта взаємодія по типу "разом" означає, що людина прагне діяти разом з іншими людьми, для нього краще така робота, що відбувається при постійних взаєминах з іншими. Тут перевага віддається виконанню загальної роботи "командою", маленькою спаяною групою. Така людина погоджується на деяку залежність від інших у роботі і не любить працювати наодинці. Знання свого переважного типу взаємодії допомагає підібрати роботу, де людина почуває себе найбільше комфортно. Треба, однак, мати на увазі і те, що для деяких людей тип взаємодії не має значення, вони готові до будь-яких професійних ситуацій. У класифікаційній картці для кожної професії вказується характерний тип взаємодії. Кожен тип особистості служить для опису групи людей, що володіють визначеними особистісними і професійними особливостями. Люди різних типів віддають перевагу одній і відкидають інші види діловитості - роботу, відпочинок, хоббі. Кожен тип особистості в найкращому ступені може виразити себе у певному професійному середовищі. Необхідно тільки, щоб тип особистості відповідав обраній професії. Залежно від домінуючого інтеерсу - тобто ведучого, основного інтересу, виділяють такі типи. 1. Реалістичний - практичний тип - любить займатися конкретними речами та їхнім використанням. Він орієнтований на практичну працю і швидкий результат діяльності. Віддає перевагу заняттям, що вимагають ручних умінь, спритності. Займається конкретними об'єктами - речами, тваринами, машинами та їхнім практичним використанням - бор дантиста, свердлильний і токарський верстати, ювелірні інструменти, скальпель хірурга, керування машинами і різними механізмами. Добре розинуте практичне мислення. Охоче вибирає професії водія, ветеринара, фермера, лісничого, радіомонтажника, міліціонера, картографа. 2. Дослідницький - інтелектуальний тип - кмітливий і спостережливий, незалежний і оригінальний, має нестандартне мислення і творчий підхід до справи. Розвинуті розумові здібності. З'ясовує безліч деталей, перш ніж дійти висновку. Віддає перевагу науковим професіям: еколога, футуролога, філософа, хіміка, біолога. 4. Конвенціональний - стандартний тип - посидющий, виконавчий, дисциплінований, акуратний. Віддає перевагу ясним, чітко сформульованим розпорядженням. Любить вирішувати типові задачі. Віддає перевагу професіям, що мають відношення до канцелярських і розрахункових робіт - бухгалтер, економіст, секретар-референт, нотаріус, касир. 5. Підприємницький тип - спритний, рухливий, практичний, енергійний, ініціативний, азартний. Любить ризик. Прагне до лідерства, любить бути на очах. Не любить занять, що вимагають посидючості, тривалої концентрації уваги. Добре справляється з роботою, що вимагає швидкого ухвалення рішення. Переважають словесні здібності. Контакти з людьми - численні. Вибирає професії комерсанта, підприємця, політика, страхового агента, менеджера. 6. Артистичний тип - висока емоційна чутливість, творча уява, образне мислення, багата фантазія. Пластичний, гнучкий, проникливий. У відносинах з людьми спирається на свої відчуття, інтуїцію - розуміння без логічного обґрунтування. Розвинуте сприйняття, ручні уміння і словесні здібності. Віддає перевагу заняттям, зв'язаним з образотворчою і музичною, літературно-художньою й актерсько-сценічною діяльністю - дизайнер, художник, музикант, актор. У класифікаційній картці професії відзначено, який домінуючий інтерес характерний для кожної з них. Для визначення свого типу особистості можна використовувати "Опросник професійних переваг", що спирається на теорію професійного вибору Дж. Холланда. Так само як і домінуючий інтерес, додатковий інтерес визначається на основі "Опросника професійних переваг" - див. розділ Профтестування. - робота в приміщенні чи поза приміщенням; - мобільно-рухлива чи сидяча. При виборі професії будь-яка людина може вибрати ті умови, що її більше влаштовують. Після знайомства з кваліфікаційною карткою професії можна перейти до вивчення професіограми. У розділі "Домінуючі види діяльності" перераховані основні професійні задачі, що вирішує фахівець даної професії; дії, що він виконує. У розділі "Властивості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності" зазначені властивості особистості, без яких неможливо досягти успіху в обраній професії: - здібності; - особливості особистості; - інтереси; - нахили. У розділі "Властивості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності" описані влативості особистості, що можуть перешкодити успіху в обраній області діяльності. У розділі "Сфери застосування професійних знань" зазначені види установ, організацій, підприємств, де може працювати фахівець, що опанував дану професію. У розділі "Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості" перераховані інші професії, в яких може успішно працювати людина, що має такі інтереси. Професія і спеціальність. Бути або не бути, працювати або не працювати – це питання постійно турбує людину. Ми можемо отримати перспективну спеціальність, але згодом освоїти абсолютно іншу професію. Чим же відрізняються ці категорії і чому так важливо розуміти різницю? Професія це рід занять або трудової діяльності, що вимагає певної підготовки, кваліфікації, знань. Знання можуть отримуватися або в процесі отримання освіти, або на практиці. Коло професій досить широке і об'єднується в категорії: економічні, технічні, педагогічні тощо. Спеціальність – це комплекс навиків, умінь і знань, отриманих в процесі навчання і підтверджених відповідним чином. Вони необхідні для виконання конкретної роботи і співвідносяться з однією або декількома професіями. Так, студент-юрист може стати адвокатом, прокурорським працівником, поліцейським або юрисконсультом, а може перетворитися на продавця громадського харчування. Різниця між професією і спеціальністю – в обсязі поняття. Спеціальність – спільний термін, який об'єднує групу професій. Вони можуть вимагати якихось додаткових навиків або повністю укладатися в ті обсяги, які були отримані в процесі навчання. В той же час, спеціальність вимагає особливої підготовки. Професія може бути освоєна і без неї – на практиці (співак, актор). Для отримання спеціальності необхідно пройти навчання, скласти іспити. Опанувати професію можна і на практиці (журналіст, письменник, будівельник), якщо вона вимагає або таланту, або фізичних навиків. Професія приносить людині реальний прибуток, а основним її вираженням є затребуваність персони. Спеціалізація ж підтверджується документом державного зразка, який діє на певній території. Кваліфікаційний довідник. Тарифно-кваліфікаційні довідники, об'єднані в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій (ЄТКД) — це нормативні документи, в яких усі види робіт, що виконуються на тому чи іншому виробництві, розподіляються на групи залежно від їхньої складності. Тарифно-кваліфікаційний довідник слугує для тарифікації робіт і установлення кваліфікаційних розрядів робітникам. Тарифікація робіт має велике значення для організації оплати праці, і насамперед для її диференціації залежно від кваліфікації робітників, тобто якості їхньої праці. Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник використовується для визначення кількості розрядів за кожною професією (спеціальністю), складності робіт (їх тарифної групи), кваліфікаційних розрядів робітникам; забезпечення єдності в оплаті праці робітників, які мають однакову кваліфікацію; складання програм з підготовки і підвищення кваліфікації робітників. Він складається із 72 випусків, які включають приблизно 160 розділів. За його допомогою можна здійснювати тарифікацію понад 5 тис. професій робітників і виконуваних ними робіт. ЄТКД містить по кожному розряду будь-якої професії характеристики, які даються в трьох розділах: «Характеристика робіт», «Повинен знати» і «Приклади робіт». У першому розділі наведено роботи, які робітник мусить виконати, складність їх виконання, ступінь самостійності робітника під час виконання цих робіт, а також під час налагодження устаткування, апаратів, установок. У другому розділі містяться основні вимоги до знань робітника, котрий виконує роботи певної складності, дається перелік навичок, якими він повинен володіти, вимоги до його теоретичної підготовки з професії (спеціальності). У третьому розділі наводиться перелік робіт найтипові-ших для даного розряду і професії. Для прикладу наведемо характеристику професії токаря шостого розряду. Характеристика робіт. Токарна обробка і доведення на універсальних верстатах особливо складних, дорогих деталей та інструменту по 1—2 класам точності з великою кількістю переходів і установок з важкодоступними для обробки і вимірювання місцями, які потребують при установленні комбінованого кріплення і високоточного вивіряння в різних площинах. Доведення і полірування по 1 класу точності особливо складного спеціального інструменту різної конфігурації з декількома сполученими поверхнями. Нарізування ба-гатозахідних різьб особливо складного профілю будь-якого модуля і відстані. Токарна обробка особливо складних, великогабаритних деталей, вузлів і тонкоспинних довгих деталей, схильних до деформації, на універсальних верстатах. Токарна обробка нових і переточування відпрацьованих прокатних валів з калібруванням особливо складних профілів. Повинен знати: конструкцію і правила перевірки на точність токарних верстатів різних конструкцій, способи установлення кріплення і вивіряння особливо складних деталей і методи визначення технологічної послідовності обробки; обладнання, геометрію і правила термообробки, точіння і доведення всіх видів нормального і спеціального різального інструменту, способи досягнення установленої точності й чистоти обробки, основні принципи калібрування особливо складних профілів; правила визначення найвигідніших режимів різання за довідниками і паспортом верстата; розрахунки, пов'язані з виконанням особливо складних і відповідальних токарних робіт. Приклади робіт. Валки блюмінга, слябінга і чистових кліток прокатних і дротових станів, валки чистових кліток з відкритими калібрами і передчистових із закритими калібрами, валки універсальних кліток для прокатування полегшених профілів, валки передчистових кліток для прокатування рейок і фасонних профілів — повна токарна обробка; вали розгінні — нарізання восьмизахідних різьб з прогресивно наростаючою відстанню, вали парових турбін високого і низького тиску — чистова обробка під шліфування і нарізання різьби або пришивання конусів по муфтах; вали гідравлічних турбін — повна чистова обробка валу і рубашок; вали великих суден — повна токарна обробка; гвинти з радіусною спіраллю під шарики — остаточне доведення спіралі двох сполучених деталей; гвинти ходові з довжиною нарізання понад 7000 мм, повна токарна обробка з нарізанням різьби, головки розточені з багатозахідною різьбою — повна токарна обробка; деталі та вузли особливо складні до хімічних насосів і установок великих розмірів із спеціальних неметалевих матеріалів і кислотних сплавів — повна токарна обробка; диски підковпачково-го обладнання, каруселі випарника, вакуумні ковпаки розміром понад 500 мм, калібри різьбові з багатозахідною трапецеїдальною різьбою, колони гідравлічних пресів довжиною понад 15000 мм — повна токарна обробка; прес-форми багатомісні особливо складної конфігурації — повна токарна обробка з поліруванням; штанги гребних валів регулюючої відстані довжиною понад 10000 мм — чисто-ва обробка. Тарифно-кваліфікаційні характеристики можуть розроблятися за допомогою двох методів оцінки складності праці: аналітичний та експертний.
· розрахункова, яка означає здійснення робітниками розрахунків до початку роботи і в її процесі; · підготовча, яка включає підготовку робочого місця до роботи, підбір інструменту, налагодження устаткування та ін.; · виконавча — основна функція, пов'язана з безпосереднім веденням робочого процесу; · обслуговування, або функція управління устаткуванням, пов'язана з додатковими вимогами до кваліфікації робітників. Окрім цього, рекомендується враховувати також фактор надійності в роботі або відповідальності (і безпеки). Таблиця 8.1 Спрощена оцінка складності робіт по функціях
Кожна із вказаних функцій має три ступені оцінки складності робіт (табл. 8.1)— проста (незначна), середня (значна) і складна (дуже значна). Виконувані роботи розподіляються по розрядах залежно від кількості балів, які припадають на кожний їх вид. Для кожного розряду встановлена мінімальна й максимальна кількість балів. Для шестирозрядної тарифної сітки максимальне число балів: для 6-го розряду — 400, для 1-го — 200 (табл. 8.2).
Співвідношення між окремими функціями в загальній сумі балів приблизно таке: розрахункова — 5,3%; підготовча — 9,3; виконавча — 72,0; обслуговування — 5,3; фактор надійності — 8,1%. Аналітичним методом можна визначити ступінь складності лише для подібних за технологією робіт. Якщо існують значні відмінності у виконанні робіт, то для перевірки, уточнення оцінки доцільно використовувати експертний метод визначення часу підготовки, необхідного для одержання тієї чи іншої кваліфікації. Цим методом можливо порівнювати кількісні відмінності в складності робіт, характерних для різних виробництв. За кожною групою робіт складається детальна характеристика і визначаються вимоги до знань та вміння робітника. Належність виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам здійснюється власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують установлені норми праці й сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи вищого розряду не менш як протягом трьох місяців і склали екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду здійснюється в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження. Водночас в умовах ринкової економіки складність праці доцільно вивчати через співвідношення попиту на певну робочу силу та її пропозиції. Праця, що потребує великої напруженості, скорочує тривалість дії робочої сили, шкідливо впливає на здоров'я робітника. На ці види робіт знижується пропозиція товару «робоча сила». Зниження пропозиції над попитом уже свідчить про своєрідність складності праці або певної роботи. Кваліфікаційний довідник посад, керівників, спеціалістів і службовців є нормативним документом, в якому даються загальногалу-зеві кваліфікаційні характеристики. За його допомогою можна визначити коло виконуваних обов'язків кожним керівником, спеціалістом і службовцем, правильно установити поділ праці між керівниками та спеціалістами, забезпечити єдність у визначенні їхніх посадових обов'язків і вимог, які до них ставляться. У довіднику відображено кваліфікаційні характеристики кожної посади, які складаються із трьох розділів. У розділі «Посадові обов'язки» перелічено функції, які має працівник повністю або частково на даній посаді; зазначено фактори, які відображають зміст, ступінь складності, різноманітності і самостійності роботи, наявність або відсутність функцій керівництва, ступінь і характер відповідальності. Розділ «Повинен знати» містить вимоги, які ставляться до працівника щодо спеціальних знань, а також законодавчих актів, положень, інструкцій та інших керівних і нормативних документів. У розділі «Кваліфікаційні вимоги» визначено вимоги, які ставляться до працівника щодо його спеціальної підготовки, а також стажу практичної роботи. Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. Відповідність фактично виконуваних робіт і кваліфікації працівника вимогам посадових кваліфікаційних характеристик довідника визначається атестаційною комісією, яка утворюється безпосередньо на підприємстві. Вона дає оцінку діяльності працівника: відповідає чи не відповідає вона посаді, котру він обіймає. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних окладів на відповідній посаді. Крім того, можуть бути дані рекомендації щодо просування по роботі окремих працівників у зв'язку з їхньою активною і творчою діяльністю, переведення на іншу роботу, звільнення з посади, яку обіймають, та ін. У міру розвитку ринкових відносин, науково-технічного прогресу, удосконалення організації праці й виробництва відбуваються постійні зміни у складі та видах робіт, сферах діяльності. У зв'язку з цим у кваліфікаційні довідники необхідно своєчасно вносити відповідні корективи, виключати застарілі й відображати нові види робіт, функції працівників, а також змінювати вимоги до них. Розширення міжнародних економічних відносин потребує подальшого удосконалення тарифно-кваліфікаційних довідників відповідно до сучасних світових стандартів і вимог.   ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...  ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
