|
|
Вступне заняття. Методи гігієнічних досліджень.Стр 1 из 5Следующая ⇒ Тема №1
Вступне заняття. Методи гігієнічних досліджень. Організація навчально-дослідницької роботи студентів (НДРС)
1. Навчальна мета
1.1. Оволодіти знаннями про гігієну як наукову дисципліну та санітарію, їх мету, завдання, складові частини, значення знання гігієни для лікарів різного профілю. 1.2. Засвоїти класифікацію гігієнічних методів і засобів дослідження навколишнього середовища та його впливу на організм і здоров¢я. 1.3. Ознайомитися з структурою санітарно-епідеміологічної служби України, шляхами і засобами охорони здоров’я населення, профілактики захворювань. 1.4. Ознайомитися з тематикою і порядком виконання НДРС, закріпити тему НДРС за кожним студентом.
Вихідні знання та вміння 2.1. Знати: 2.1.1. Поняття “профілактика”, як одна з основ медицини та її складові – гігієна та санітарія. 2.1.2. Основні поняття, методи та засоби досліджень з фізики, хімії, біології, мікробіології, фізіології та інших попередніх курсів, які використовуються для дослідження факторів навколишнього середовища та їх впливу на організм і здоров’я. 2.1.3. Основи математичної обробки результатів медико-біологічних досліджень.
2.2. Вміти: 2.2.1. Проводити фізичні, хімічні, бактеріологічні вимірювання об’єктів навколишнього середовища та їх впливу на організм. 2.2.2. Працювати з комп’ютерами чи мікрокалькуляторами при статистичній обробці результатів гігієнічних досліджень.
Питання для самопідготовки 3.1. Профілактичний напрямок медицини, як провідний принцип охорони здоров’я населення. Профілактика суспільна та особиста, первинна, вторинна та третинна. 3.2. Гігієна як наукова дисципліна, її мета, завдання, зміст. 3.3. Методи гігієнічних досліджень, їх класифікація, характеристика.
3.4. Методи вивчення стану навколишнього середовища (санітарне обстеження і описання, органолептичні, фізичні, хімічні, біологічні, бактеріологічні методи, їх сутність та застосування в гігієні). 3.5. Методи вивчення впливу навколишнього середовища на організм і здоров¢я людини (експериментальні фізіологічні, біохімічні, гістологічні, гістохімічні, гематологічні, токсикологічні, методи натурного спостереження, клінічні). 3.6. Гігієнічне нормування як основа охорони навколишнього середовища та умова збереження здоров’я населення, його об’єкти, види, форми. 3.7. Відмінні особливості нормування природних факторів навколишнього середовища та антропогенних (техногенних) шкідливих чинників. 3.8. Принципи гігієнічного нормування, заклади та установи, що його здійснюють. Санітарне та правове законодавство по охороні навколишнього середовища та здоров’я населення. 3.9. Санітарія, як практичне застосування положень гігієни, санітарних норм і правил, її використання у роботі санітарного лікаря, лікарів інших спеціальностей. 3.10. Структура санітарно-епідеміологічної служби України. Державний та відомчий, запобіжний і поточний санітарний нагляд. 3.11. Структура санітарно-епідеміологічних станцій різних рівнів управління (обласних, міських, районних, відомчих), їх завдання, форми роботи.
Структура заняття Заняття семінарське. На початку заняття проводиться письмовий (або тестовий на комп’ютерах) контроль вихідного рівня знань студентів. Для коротких відповідей пропонується 10 питань з різних предметів, що передували курсу гігієни і які використовуються в гігієнічних дослідженнях (додаток 1). Основна частина заняття присвячується детальному вивченню питань п.3: визначенню понять “гігієна”, “санітарія”, їх мети, завдань, класифікації методів і засобів реалізації мети та завдань. Студенти знайомляться з приладами і обладнанням, що застосовується для гігієнічних досліджень, вивчають структуру санітарно-епідеміологічної служби в Україні, структуру санітарно-епідеміологічних станцій, форми санітарного нагляду – запобіжного і поточного (додаток 2). Під час перерви викладач знайомить студентів з кафедрою, її історією, напрямками наукової діяльності, профільними науковими лабораторіями. Далі викладач інформує студентів про порядок оформлення протоколів, а також порядок відробки пропущених занять. На цьому ж занятті студенти отримують теми для виконання навчально-дослідницької роботи (реферативної або експериментальної). Перелік рекомендованих тем та порядок оформлення НДРС приведені у додатку 3.
Література 5.1. О с н о в н а.: 5.1.1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 48-87; 138-142; 507-530. 5.1.2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И. Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000 – С. 8-96; 155-161; 593-624. 5.13. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров¢я, 1999 – С. 6-34. 5.1.4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної та тропічної гігієни. – К.: Здоров¢я, 1995 – С. 6-11. 5.1.5. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Р.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – с. 5-11. 5.2. Додаткова: 5.2.1. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971 – С. 584. 52.2. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. Навчальний посібник. – Львів: “Афіша”, 2000. – 247с. 5.2.3. Загальна гігієна. Словник-довідник. / І.І.Даценко, В.Г.Бардов, Г.П.Степаненко та ін. / За ред. І.І.Даценко. - Львів: “Афіша”, 2001. – 242 с.
Оснащення заняття (для демонстрації методів і засобів гігієнічних досліджень) 1. Прилади для вимірювання фізичних факторів (термометри, психрометри, анемометри, люксметри, шумоміри, дозиметри, радіометри та ін.). 2. Прилади і оснащення для хімічних методів досліджень (фотоелектроколориметр, зразки реактивів, хімічної посуди та ін.). 3. Прилади для бактеріологічних досліджень (прилад Кротова, мікроскоп та ін.). 4. Прилади для фізіолого-гігієнічних досліджень (біодозиметр Горбачова, адаптометр, аудіометр, ергограф та ін.).
ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ПРОТОКОЛІВ ЗАНЯТЬ
1. При підготовці до занять студент з „Посібника до практичних занять” у протокольному зошиті записує: Дата ________________ Протокол № ______ Тема заняття: ______________________________________________________ Мета заняття: ______________________________________________________ Вихідні знання та вміння: (знати ________, вміти ___________). Розв’язання завдань (задач) для самопідготовки.
2. На практичному занятті: На семінарському і лабораторному занятті стдент записує відповіді на теоретичні питання, які розглядаються. На лабораторному занятті, крім цього, студент повинен записати: - методики лабораторних досліджень; - результати цих досліджень; - необхідні розрахунки; - висновки і рекомендації.
3. При наявності на занятті приладів, номограм, графіків – замалювати їх (чи зробити ксерокопії та вклеїти в протокол).
НА КУРСОВОМУ ЕКЗАМЕНІ СЛІД ПРЕД’ЯВИТИ:
1. Зошит протоколів; 2. Реферат чи науковий звіт по НДРС; 3. Акт обстеження об’єкта (житла, гуртожитку тощо); 4. Реферати пропущених лекцій (чи документи по хворобі, донорству тощо).
Додаток 1.
Перелік питань з фармакології, патологічної фізіології, Схема 1 МЕТА ГІГІЄНИ
ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ
Схема 2.
Специфічні методи гігієни |
 |
| Епідеміологічний (вивчення здоров’я населення) | Санітарного обстеження (санітарно-топографічного, санітарно-технічного, санітарно-епідеміологічного) | Гігієнічного експерименту (натурного і лабораторного) | Санітарної експертизи | Санітарної освіти гігієнічного виховання і навчання |
Схема 3
| Методи гігієнічних досліджень |
 |
  Методи вивчення навколишнього середовища
| Методи вивчення впливу навколишнього середовища на організм і здоров’я |
   Методи санітарного обстеження та описання
| Інструментально-лабораторні та математичні методи | Методи експериментального дослідження | Методи натурного спостереження та дослідження |
 | |||||||
 |  |  |
| вивчення документації, візуальний огляд об’єкта, опитування працівників | органолептичні | фізичні | хімічні | фізико-хімічні | біологічні | санітарно-статистичні | географічні | експеримент з моделюванням природних умов | лабораторний експеримент на тваринах | лабораторний експеримент на людях | комплексна оцінка стану здоров’я населення | клінічні | Фізіологічні | токсикологічні | санітарно-статистичні | медико-георафічні |
Схема 4
Гігієна харчування.
3.1. Гігієнічні норми харчування різних категорій населення та їх наукове обгрунтування.
3.2. Харчування як соціально-гігієнічна проблема. Науково-технічний прогрес та його роль у рішенні проблеми харчування населення.
3.3. Раціональне харчування та його значення у профілактиці серцево-судинних захворювань та хвороб шлунково-кишкового тракту і обміну речовин.
3.4. Наукові основи та гігієна харчування хворого. Парентеральне харчування та його гігієнічна оцінка.
3.5. Фізіолого-гігієнічна оцінка вегетаріанського харчування. Сучасні уявлення про лікування голодом та його практичне застосування (фізіолого-гігієнічні аспекти). Роздільне харчування.
3.6. Гігієнічні проблеми використання фарбників, антиокислювачів, емульгаторів, ароматизаторів та інших добавок у харчові продукти.
3.7. Консервування харчових продуктів, гігієнічні вимоги до нього, використання консервованих продуктів у харчуванні.
3.8. Харчові алергії у дорослих та у дитячому віці. Гігієнічна характеристика дитячих годувальних сумішей.
3.9. Океан як джерело харчових продуктів. Гігієнічна характеристика "продуктів моря" та їх використання у харчуванні людини.
3.10. Мікроелементи та їх роль у харчуванні здорової і хворої людини.
3.11. Лікувально-профілактичне харчування, його значення та використання в системі заходів по зниженню несприятливого впливу шкідливих професійних факторів та умов праці.
3.12. Особливості харчування працівників розумової, фізичної праці, дітей, осіб похилого віку.
3.13. Молоко і кисло-молочні продукти, їх роль у забезпеченні раціональним харчуванням різних за віком груп населення.
3.14. Гігієнічне значення у раціональному харчуванні білків, жирів, вуглеводів.
3.15. Гігієнічне значення у раціональному харчуванні вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин.
3.16. Харчові отруєння, класифікація, характеристика, профілактика.
3.17. Профілактика отруєнь, пов'язаних з використанням штучних добрив і отрутохімікатів у сільському господарстві, їх гігієнічна регламентація.
3.18. Полімерні матеріали та поліграфічні фарби, гігієнічні питання їх використання у харчовій промисловості (для пакування, транспортування харчових продуктів та з іншою метою).
3.19. Геохімічні провінції та біогеохімічні ендемії, їх профілактика.
3.20. Харчові гельмінтози, їх класифікація, поширення, шляхи профілактики.
3.21. Переїдання як фактор ризику в патології людини, методи профілактики ожиріння.
3.22. Харчування і хвороби зубо-щелепного апарату. Роль білків, цукрів, мікроелементів, інших харчових речовин у розвитку стоматологічних захворювань.
3.23. Залізодефіцитні та інші аліментарні анемії, їх профілактика. Кальцій та фосфор у харчуванні людини.
3.24. Гігієнічна проблема афлотоксикозу (її значення для країн Африки та Латинської Америки).
3.25. Харчування і проблема довголіття. Холестериновий обмін, його роль у патології осіб похилого віку.
3.26. Синтетична їжа як нова гігієнічна проблема.
Комунальна гігієна
4.1.Гігієнічні вимоги до планування та облаштування житла (квартири).
4.2.Гігієнічні вимоги до планування та облаштування колективних жи-тел(гуртожитків, бараків).
4.3. Каркасно-надувні та збірно-розбірні житла для польових умов (для будівельників, ліквідаторів наслідків катастроф та ін.), їх гігієнічна характеристика.
4.4. Гігієнічна характеристика елементів санітарного благоустрою сільських жител (опалення, вентиляції, водопостачання, збору, видалення та знешкодження твердих і рідких відходів).
4.5. Гігієнічна характеристика методів і засобів очистки, знезараження води на водопровідних станціях, при місцевому водопостачанні.
4.6. Гігієнічні обгрунтування норм якості питної води.
4.7. Спеціальні види обробки води (фторування, опріснення, дезактивація), їх гігієнічна характеристика.
4.8. Гігієнічна характеристика децентралізованого (місцевого) водопостачання. Правила обладнання та експлуатації колодязя, каптажу.
4.9. Порівняльна гігієнічна характеристика джерел водопостачання.
4.10. Самоочищення води відкритих водойм, його сутність та гігієнічне значення.
4.11. Використання водойм для знешкодження комунально-побутових та промислових стічних вод.
4.12. Інфекційні захворювання з водним механізмом передачі збудників. Методи і засоби їх профілактики.
4.13. Методи очистки стічних вод при сплавній системі їх видалення (каналізації).
4.14. Методи очистки нечистот при вивозній системі їх видалення.
4.15. Гігієнічна характеристика систем малої каналізації (поля підземного зрошення, фільтрації, штучні очисні системи).
4.16. Грунт, його гігієнічне, епідеміологічне значення, фактори та механізми самоочищення. Показники санітарного стану грунту.
4.17. Використання грунту для знешкодження відходів та виробничої діяльності людей.
Гігієна праці.
5.1. Праця - як соціально-гігієнічна проблема. Професійні шкідливості, їх класифікація, характеристика.
5.2. Науково-технічний прогрес і гігієнічні аспекти його впливу на характер та умови трудової діяльності людини.
5.3. Охорона та гігієна праці в Україні. Законодавчі документи про охорону здоров'я трудівників промисловості та сільського господарства. Кодекс законів про охорону праці (КЗОП).
5.4. Професійні захворювання та отруєння, їх причини і профілактика.
5.5. Стомлення та перевтома при фізичній та розумовій праці, їх профілактика.
5.6. Гігієна розумової праці. Операторська праця - нова гігієнічна проблема.
5.7. Гігієна праці та побуту студента, учня ПТУ, школи-інтернату.
5.8. Кесонна, висотна хвороби, їх причини, прояви, невідкладна допомога, профілактика. "Вибухова декомпресія".
5.9. Професійні інфекції та інвазії, їх профілактика.
5.10. Ультра-та інфразвук, як фактори виробничого середовища, їх вплив на організм, методи профілактики.
5.11. Шум як фактор виробничого середовища, його вплив на здоров'я та працездатність, шумова хвороба, заходи профілактики.
5.12. Вібраційна хвороба, її причини, прояви, профілактика.
5.13. Гігієна виробничого освітлення, принципи його нормування.
5.14. Вентиляція виробничих приміщень, її гігієнічне обгрунтування.
5.15. Мікроклімат як виробнича шкідливість в різних галузях промисловості, вплив на здоров'я, заходи профілактики.
5.16. Виробничий травматизм, гігієнічні аспекти його профілактики.
5.17. Гігієна та охорона праці механізаторів у сільському господарстві. Сільськогосподарський травматизм, його профілактика. Гігієна праці тваринників.
5.18. Гігієна та охорона праці при застосуванні отрутохімікатів у сільському господарстві.
5.19. Гігієна і охорона праці жінок та підлітків.
5.20. Гігієна та охорона праці будівельників.
5.21. Гігієна та охорона праці шахтарів.
5.22. Засоби індивідуального захисту тіла, зору, слуху, органів дихання та їх застосування в різних галузях виробництва.
5.23. Гігієна праці при роботі з відкритими та закритими джерелами іонізуючого випромінювання. Законодавчі та організаційно-технічні засоби захисту.
5.24. Виробничий пил, його вплив на організм працюючих. Пневмоконіози, їх причини, прояви, шляхи профілактики.
5.25. Гігієна праці при роботі з джерелами електромагнітних випромінювань радіочастот, методи і засоби захисту.
5.26. Задачі, зміст, і методи лікувально-профілактичної роботи лікаря здо-ровпункту та медико-санітарної частини.
5.27. Профілактика несприятливого впливу на організм прямолінійних (позитивних, негативних) та кутових прискорень. Перевантаження та їх профілактика.
5.28. Канцерогенні фактори в умовах промислового виробництва, профілактика їх несприятливої дії.
Гігієна дітей та підлітків.
6.1. Зміст і роль гігієнічних заходів в збереженні та зміцненні здоров'я дітей та підлітків. Санітарне законодавство по охороні здоров'я дітей і підлітків.
6.3. Профілактика порушень нормальної діяльності органів травлення у зв'язку із особливостями їх у дітей та підлітків.
6.4. Профілактика короткозорості у дітей та підлітків.
6.5. Перевтома у дітей та підлітків, її ознаки, основні закономірності, методи оцінки, профілактика.
6.6. Фізичний розвиток дітей та підлітків, його основні закономірності, показники, методи оцінки. Фізичне виховання школярів, медичний контроль за ним.
6.7. Основні принципи, методи та засоби загартування і профілактика ультрафіолетової недостатності у дітей та підлітків.
6.8. Гігієнічні вимоги до дитячого одягу, взуття, школярського спорядження.
6.9. Гігієнічні вимоги до планування приміщень дошкільних дитячих закладів, їх санітарного благоустрою, до меблів, устаткування та іграшок.
6.10. Профілактика інфекційних захворювань у дитячих дошкільних закладах.
6.11. Гігієнічні вимоги до планування шкіл, шкіл-інтернатів, класних кімнат, навчальних кабінетів, їх санітарного благоустрою (освітлення, вентиляції), до шкільних меблів та підручників.
6.12.Гігієнічні вимоги до організації учбових занять у школі, до розкладу занять. Режим дня школяра і його фізіологічне обгрунтування.
6.13. Гігієна політехнічного та виробничого навчання школярів загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ.
Особиста гігієна.
8.1. Науково-технічна революція, її вплив на спосіб життя людини. Зміст та задачі особистої гігієни в сучасних умовах.
8.2. Гігієна тіла та волосся. Гігієнічна характеристика сучасних миючих засобів та їх застосування для догляду за шкірою і волоссям.
8.3. Лікувально-профілактичне і оздоровче використання лазень різних типів.
8.4. Гігієна ротової порожнини. Гігієнічна характеристика зубних щіток та паст.
8.5. Гіподинамія, її несприятливий вплив на здоров'я, шляхи профілактики. Ходьба та біг як лікувально-оздоровчі та профілактичні фактори.
8.6. Сон та здоров'я. Гігієна сну. Снотворні фармацевтичні засоби, гігієнічна оцінка їх використання.
8.7. Гігієна одягу та взуття в різних кліматичних умовах та сезонах року. Синтетичні матеріали для одягу та взуття, їх гігієнічна характеристика.
8.8. Зимові види спорту, їх лікувально-профілактичне значення та застосування.
8.9. Фізична культура як елемент особистої гігієни в повсякденному житті людини.
8.10. Режим дня та особиста гігієна школяра, підлітка.
8.11. Особиста гігієна вагітної жінки та кормлячої матері.
8.12. Шляхи та засоби підвищення стійкості до дії стресових факторів. Ау-тогенне тренування і його гігієнічне значення.
8.13. Режим праці, побут та особиста гігієна хворого хронічною хворобою (шлунково-кишкового тракту, серцево-судинною, цукровим діабетом, бронхіальною астмою та інше) в домашніх умовах (за вибором студента).
8.14. Використання природних факторів з метою загартування в умовах оздоровчих закладів, в домашніх умовах. Гігієна відпочинку.
8.15. Соціально-гігієнічне значення та профілактика наркоманії, алкоголізму, паління тютюну. СНІД та його профілактика.
Додаток 4. АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ НДРС.
1. Визначте тему і характер роботи (реферат, участь у експериментальному дослідженні, створення ілюстраційних матеріалів і т.п.).
2. Заведіть робочий зошит і в подальшому вносьте в нього всі записи до теми.
3. Проведіть первинний бібліографічний пошук інформації до теми, випишіть
дані про 15-20 джерел, познайомтесь з 3-5 із них, у тому числі з узагальнюючими (в керівництвах, енциклопедіях, підручниках, найважливіших монографіях).
4. Складіть проект плану-змісту роботи, визначте рубрики (питання) для розкриття теми.
5. Узгодьте з викладачем план роботи, порядок та строки її виконання.
6. Вивчіть літературу за темою, що відібрана при первинному бібліографічному пошуку та у процесі подальшої роботи. Випишіть у робочий зошит найважливішу інформацію, у тому числі ілюстрації, таблиці. Продовжуйте пошук інформації по темі. Студенти, які виконують роботу експериментально-дослідну або по створенню ілюстрацій, таблиць, засвоєнню нових методів і таке інше, приступають до безпосередньої роботи по темі.
7. Узагальнюйте матеріали, складайте таблиці, оригінальні схеми, малюнки.
8. Складіть вихідний варіант реферату, порадьтеся з викладачем відносно необхідних виправлень та доповнень.
9. Складіть та оформіть реферат (звіт).
10. Оформлений реферат (звіт) здайте викладачеві в визначений строк, але не пізніше, як за 3 тижні до закінчення семестру.
11. За вказівкою викладача підготуйте коротку (на 10-12 хвилин) доповідь за темою виконаної роботи, з якою ви виступите на заключній студентській конференції (груповій, кафедральній, факультетській, університетській, міжуніверситетській, міжнародній тощо).
Порядок оформлення навчально-дослідницької роботи студента
(НДРС)
Реферат, чи звіт про НДРС повинен включати:
1) Титульний лист, у верхній частині якого вказується:
- найменування університету;
- назва кафедри;
- вчене звання, прізвище, ініціали завідувача кафедри (праворуч).
Посередині аркуша (великими літерами) - назва реферату чи звіту про науково-дослідну роботу.
Трохи нижче, праворуч - прізвище, ініціали виконавця НДРС, вчене звання, прізвище, ініціали керівника (викладача групи).
Внизу аркуша - місто, де знаходиться ВУЗ, та рік виконання роботи.
2) План реферату чи звіту про науково-дослідну роботу.
3) Текст реферату чи науково-дослідної роботи (15-20 сторінок рукописного тексту на стандартних аркушах паперу - А-4).
Текст повинен бути розділений на параграфи (розділи) згідно плану чи змісту.
В тексті реферату потрібно вказувати (в дужках або у фразі) прізвища авторів та рік видання робіт, які ви аналізуєте, співставляєте чи протиставляєте з роботами інших авторів.
Бажано текст збагатити демонстративним матеріалом (таблиці, графіки, малюнки), особливо звіти про науково-дослідну роботу.
4) Висновки, в яких відображають порівняльну оцінку розглянутих у рефераті робіт або результати нуково-дослідницької роботи.
5) Список використаної наукової літератури, оформлений згідно вимог бібліографії (приводиться мовами оригіналів):
- для підручників, монографій, авторефератів дисертацій: автори (прізвище, ініціали), назва роботи, - місто видання; назва видавництва, рік видання - кількість сторінок;
- для статей у журналах, збірниках наукових робіт: прізвища, ініціали авторів (приводять три прізвища "та інші"), назву статті. / Назву збірника. - місто, рік видання. - сторінки (від-до).
Керівник (викладач групи) перевіряє реферат чи звіт, на титульній сторінці виставляє оцінку, вказує недоліки, зауваження.
Тема №1
Вступне заняття. Методи гігієнічних досліджень.
Організація навчально-дослідницької роботи студентів (НДРС)
1. Навчальна мета
1.1. Оволодіти знаннями про гігієну як наукову дисципліну та санітарію, їх мету, завдання, складові частини, значення знання гігієни для лікарів різного профілю.
1.2. Засвоїти класифікацію гігієнічних методів і засобів дослідження навколишнього середовища та його впливу на організм і здоров¢я.
1.3. Ознайомитися з структурою санітарно-епідеміологічної служби України, шляхами і засобами охорони здоров’я населення, профілактики захворювань.
1.4. Ознайомитися з тематикою і порядком виконання НДРС, закріпити тему НДРС за кожним студентом.
Вихідні знання та вміння
2.1. Знати:
2.1.1. Поняття “профілактика”, як одна з основ медицини та її складові – гігієна та санітарія.
2.1.2. Основні поняття, методи та засоби досліджень з фізики, хімії, біології, мікробіології, фізіології та інших попередніх курсів, які використовуються для дослідження факторів навколишнього середовища та їх впливу на організм і здоров’я.
2.1.3. Основи математичної обробки результатів медико-біологічних досліджень.
2.2. Вміти:
2.2.1. Проводити фізичні, хімічні, бактеріологічні вимірювання об’єктів навколишнього середовища та їх впливу на організм.
2.2.2. Працювати з комп’ютерами чи мікрокалькуляторами при статистичній обробці результатів гігієнічних досліджень.
Питання для самопідготовки
3.1. Профілактичний напрямок медицини, як провідний принцип охорони здоров’я населення. Профілактика суспільна та особиста, первинна, вторинна та третинна.
3.2. Гігієна як наукова дисципліна, її мета, завдання, зміст.
3.3. Методи гігієнічних досліджень, їх класифікація, характеристика.
3.4. Методи вивчення стану навколишнього середовища (санітарне обстеження і описання, органолептичні, фізичні, хімічні, біологічні, бактеріологічні методи, їх сутність та застосування в гігієні).
3.5. Методи вивчення впливу навколишнього середовища на організм і здоров¢я людини (експериментальні фізіологічні, біохімічні, гістологічні, гістохімічні, гематологічні, токсикологічні, методи натурного спостереження, клінічні).
3.6. Гігієнічне нормування як основа охорони навколишнього середовища та умова збереження здоров’я населення, його об’єкти, види, форми.
3.7. Відмінні особливості нормування природних факторів навколишнього середовища та антропогенних (техногенних) шкідливих чинників.
3.8. Принципи гігієнічного нормування, заклади та установи, що його здійснюють. Санітарне та правове законодавство по охороні навколишнього середовища та здоров’я населення.
3.9. Санітарія, як практичне застосування положень гігієни, санітарних норм і правил, її використання у роботі санітарного лікаря, лікарів інших спеціальностей.
3.10. Структура санітарно-епідеміологічної служби України. Державний та відомчий, запобіжний і поточний санітарний нагляд.
3.11. Структура санітарно-епідеміологічних станцій різних рівнів управління (обласних, міських, районних, відомчих), їх завдання, форми роботи.
Структура заняття
Заняття семінарське. На початку заняття проводиться письмовий (або тестовий на комп’ютерах) контроль вихідного рівня знань студентів. Для коротких відповідей пропонується 10 питань з різних предметів, що передували курсу гігієни і які використовуються в гігієнічних дослідженнях (додаток 1).
Основна частина заняття присвячується детальному вивченню питань п.3: визначенню понять “гігієна”, “санітарія”, їх мети, завдань, класифікації методів і засобів реалізації мети та завдань. Студенти знайомляться з приладами і обладнанням, що застосовується для гігієнічних досліджень, вивчають структуру санітарно-епідеміологічної служби в Україні, структуру санітарно-епідеміологічних станцій, форми санітарного нагляду – запобіжного і поточного (додаток 2).
Під час перерви викладач знайомить студентів з кафедрою, її історією, напрямками наукової діяльності, профільними науковими лабораторіями.
Далі викладач інформує студентів про порядок оформлення протоколів, а також порядок відробки пропущених занять.
На цьому ж занятті студенти отримують теми для виконання навчально-дослідницької роботи (реферативної або експериментальної). Перелік рекомендованих тем та порядок оформлення НДРС приведені у додатку 3.
Література
5.1. О с н о в н а.:
5.1.1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 48-87; 138-142; 507-530.
5.1.2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И. Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000 – С. 8-96; 155-161; 593-624.
5.13. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров¢я, 1999 – С. 6-34.
5.1.4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної та тропічної гігієни. – К.: Здоров¢я, 1995 – С. 6-11.
5.1.5. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Р.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – с. 5-11.
5.2. Додаткова:
5.2.1. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971 – С. 584.
52.2. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. Навчальний посібник. – Львів: “Афіша”, 2000. – 247с.
5.2.3. Загальна гігієна. Словник-довідник. / І.І.Даценко, В.Г.Бардов, Г.П.Степаненко та ін. / За ред. І.І.Даценко. - Львів: “Афіша”, 2001. – 242 с.
Оснащення заняття
(для демонстрації методів і засобів гігієнічних досліджень)
1. Прилади для вимірювання фізичних факторів (термометри, психрометри, анемометри, люксметри, шумоміри, дозиметри, радіометри та ін.).
2. Прилади і оснащення для хімічних методів досліджень (фотоелектроколориметр, зразки реактивів, хімічної посуди та ін.).
3. Прилади для бактеріологічних досліджень (прилад Кротова, мікроскоп та ін.).
4. Прилади для фізіолого-гігієнічних досліджень (біодозиметр Горбачова, адаптометр, аудіометр, ергограф та ін.).
ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...
Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...
Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...
Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
Збереження та зміцнення здоров’я людей
Охорона і оздоровлення навколишнього середовища, природного, техногенного, соціального
Збереження рівнів і концентрацій позитивних природних факторів середовища
ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ