Переваги та недоліки різних видів транспорту
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Переваги та недоліки різних видів транспорту





 

Вид транспорту Переваги Недоліки
Залізничний Мала залежність від природ­них умов, надійність і регуляр­ність перевезень, відносно не­висока собівартість перевезень, висока вантажопідйомність Обмежена маневреність, від­носно невисока швидкість перевезень  
Автомо­більний Висока маневреність, досить висока швидкість перевезень Досить дорогий, сильно за­бруднює довкілля, значна за­лежність від погодних умов, відносно невелика вантажопідйомність
Морський Дуже велика пропускна здатність, низька вартість пере­везень Відносно невелика швидкість перевезень, у ряді випад­ків — сезонність, досить зна­чна залежність від погодних умов
Внутрішній водний (річковий) Велика вантажопідйомність, низька вартість перевезень Часто має сезонний характер, не скрізь є умови для його розвитку, мала швидкість перевезень
Повітряний Дуже велика швидкість перевезень, можливість використовувати його там, де не «пройде» інший транспорт (у горах, тундрі, лісах, полярних льодах) Висока собівартість перевезень, дуже значна залежність від погодних умов
Трубо­провідний Дешевизна перевезень, на­дійність, велика пропускна здатність Дуже вузька спеціалізація

Залізничний транспорт виник у першій половині XIX ст.у зв’язку з розвитком великої промисловості, зокрема кам’я­новугільної і металургійної.

Довжина сучасних залізниць світу становить приблизно 1,3 млн. км. Більше половини експлуатаційної довжини припадає на розви­нені країни і лише 20% — на ті, які розвиваються.

Найдовшу мережу залізничних доріг мають США — по­над 250 тис. км. Найбільш висока щільність доріг у Німеччині, Бельґії, Швейцарії: 4-18 км/100 км2. У багатьох країнах цей показник не перевищує 0,1-0,5 км/100 км2.



Найбільшу кількість залізничних шляхів мають в основному країни, що є найбільшими за територією (США, Росія, Китай, Канада, Індія, Австралія, Бразилія, Аргентина) також ряд розвинених країн Західної Європи (Німеччина, Франція). Є країни, які не мають залізниць: Кіпр, Лаос, Ніґер, Чад, Бурунді, Ісландія тощо.

Нині у більшості європейських країн довжина залізничної ме­режі скорочується. Це зумовлено конкуренцією автомобільного транспорту, який здатний виконувати перевезення за принципом «від дверей — до дверей». У великих за площею країнах, які осво­юють свої території, багаті на природні ресурси, довжина залізнич­ної мережі збільшується, зокрема у Китаї, Росії, Індії, Канаді. Ки­тай щороку будує 1 тис. км. залізниць.

Автомобільний транспорт. У світі налічується понад 600 млн. автомобілів і щороку ця циф­ра збільшується. Близько 80 % їх кількості зосереджено у США, Японії та Західній Європі. 50 % жителів цих країн мають автомобі­лі. У країнах, що розвиваються, цей показник в середньому стано­вить 1 %. Навіть у таких відносно розвинених країнах, як Мексика і Бразилія, він не перевищує 6 %.

У розрахунку на 1000 жителів найбільша кількість автомобі­лів припадає на США, ФРН, Нову Зеландію, Канаду, Австралію, Швейцарію, Швецію, Італію, Францію. Сучасний автомобільний транспорт постійно технічно переоснащується і вдосконалюється, у результаті чого з’являються потужніші, швидкісніші, комфортабельніші й ефективніші автомобілі.

Необхідною умовою розвитку автотранспорту є сучасні авто­шляхи. Нині загальна довжина світових автомобільних доріг з твердим покриттям становить майже 25 млн. км (з них — 5,7 млн км. в США), найгустіша їх мережа у Західній Європі. Найрозвиненішу мережу автошляхів ма­ють ті країни, де розміщена значна частина автопарку світу: США, Західна Європа, Японія, Канада. Там споруджуються автобани — багатосмужні магістралі з високою пропускною здатністю.

 

Трубопровідний транспорт, як і залізничний, з’явився у XIX ст., його появі сприяв розвиток нафтової промисловості. Зараз у світі нараховується більше 13 млн. км трубопрово­дів, і щороку ця цифра зростає.

Найбільш потужний розвиток трубопровідний транспорт одер­жав у нафто- й газодобувних країнах і країнах-споживачах нафти, нафтопродуктів та газу — США, Росії, Канаді, Китаї, ФРН, Фран­ції, Італії, Саудівській Аравії, Мексиці.

Водний транспорт. Найінтенсивніші вантажопотоки йдуть через Атлантичний океан, на другому місці — Тихий, на третьому — Індійський океан. Велике значення для розвитку морського транспорту мають Суецький і Па­намський канали. Цей транспорт перевозить понад 70 % зовніш­ньоторговельних вантажів, завдяки своїй дешевизні.

Морський флот зосереджений у десятьох найбільших суднов­ласницьких країнах світу: США, Великобританії, Японії, Німеч­чині, Франції, Італії, Ліберії, Панамі, Греції, Норвеґії. На їхню частку припадає 70 % тоннажу світового флоту. До числа великих власників флоту належать також Швеція, Іспанія, Кіпр, Сінґапур, Індія, Данія, Нідерланди, Росія, Китай, Польща, Естонія, Болга­рія, В’єтнам тощо.

Найбільші торговельні флоти мають дві невеликі країни — Ліберія і Па­нама. Це пояснюється тим, що місцеве законодавство дуже «м'яке». Тому в Ліберії і Панамі реєструють свої судна власники кораблів з усього світу.

У світі налічується понад 2 тис. морських портів різної вели­чини. До найбільших належать порти з вантажообігом понад100 млн. т. (Шанхай, Роттердам, Сінґапур, Марсель, Гамбурґ, Ґенуя, Лондон, Но­вий Орлеан, Нью-Йорк, Ванкувер, Кавасакі тощо)

Головні вантажі морського транспорту — нафта й нафтопродук­ти, залізна руда, зерно, кам’яне вугілля, сировина та напівфабрика­ти для алюмінієвої промисловості, фосфорити, ліс та лісоматеріали.

Загальна протяжність ліній внутрішнього водного транспорту (на ріках, озерах, каналах) у світі перевищує 550 тис. км. Цей вид тран­спорту розвинений у США, Росії, Канаді, Німеччині, Китаї, Нідерландах.

Найважливішими судноплавними річковими системами є Міссісіпі, Дунай, Волга, Парана, Амазонка, Рейн, Ніл, Конґо). Багато річок, особливо в Європі, сполучені між собою каналами.

Найбільший річковий порт світу — Дуйсбург (Німеччина). Його річний вантажообіг (понад 40 млн. тонн) можна порівняти з великими морськими портами.

 

Повітряний транспорт. Основне призначення такого транспорту — швидкісне пе­ревезення пасажирів, пошти, вантажів і багажу.

Протяжність повітряних шляхів світу становить близько 8 млн. км. Нині у країнах світу функціонує близько 600 міжнародних ае­ропортів. Окремі аеропорти справді велетенські (щодня обслугову­ють понад 1000 літаків). Зі 100 найбільших аеропортів світу (пасажирообіг понад 1 млн. чол.) половина знаходиться у США: Чикаго, Даллас, Нью-Йорк, Вашингтон, Лос-Анджелес, Сан-Франциско, Майамі, Гонолулу тощо. У країнах Західної Європи найбільшими аеропортами є: Париж, Лондон, Франкфурт-на-Майні, Рим, у Японії — Токіо.

 

У період НТР дещо зменшується значення старих видів транспорту(річкового, морського, залізничного) і зростає роль новітніх (повітряного, автомобільного, трубопровідного, електронного). Значно спростила перевезення контейнеризація вантажів. Проте й старі види транспорту зазнають істотних змін.

З’являються нові транспортні засоби: потяги на повітряній подушці та магнітній підвісці, судна на підводних крилах, судна-атомоходи та ін.

Типи транспортних систем.

Розрізняють транспортні системи економічно розвинених кра­їн та країн, що розвиваються.

Найбільш розвинена транспортна система країн Європи та Пів­нічної Америки, де зосереджено більш ніж половину залізничних ліній, рухомого складу, шосейних доріг, автопарку тощо. У цих країнах досягнуто високого технічного рівня розвитку транспорту (великі швидкості, регулярність сполучення, відносна дешевизна, масові перевезення вантажів та пасажирів, відносна безпека, постійне оновлення засобів транспорту та ін.).

Країнам, що розвива­ються, властивий низький рівень розвитку видів транспорту: за­старілий різнотипний склад, малопотужний парк локомотивів, вагонів, автомобілів, непридатне обладнання. У багатьох країнах Азії, Африки та Латинської Америки користуються послугами та­ких архаїчних видів транспорту, як в’ючний та гужовий, працю­ють носильники та рикші.

 

Поряд з розподілом світової транспортної системи на два типи за рівнем розвитку, існують підрозділи регіональних транспортних систем:

1) Європейський тип (Західна і Центральна Європа, Японія). Для нього характерна величезна густота транспортних шляхів, їх висока якість та розвиток багатьох видів транспорту.

2) Євроазійський тип (країни СНД, Монголія). Тут основу складають залізниці, автомобільні дороги та трубопроводи. Проте густота транспортної мережі тут менша, ніж у Західній Європі, а рівень технічної оснащеності та якості шляхів — нижчий.

3) Північноамериканський тип (США, Канада, Австралія). Особливостями розвитку є високий рівень розвиненості всіх видів транспорту. Ця система схожа на європейську, але середня густота транспортних магістралей менша.

4) Азіатський тип (охоплює всі країни Азії, крім Японії та «далекосхідних тигрів»). Основну транспортну роботу тут виконують залізниці. На Близькому Сході найрозвинутішим є автотранспорт, у приморських районах Південно-Східної Азії — каботажне судноплавство. Найгустіша мережа транспортних шляхів і найбільші розміри перевезень характерні для східних районів Китаю, Індії, Пакистану, Туреччини.

5) Латиноамериканський тип. Тут основою є залізниці та автомобільні дороги, які беруть початок у глибині материка (у сировинних районах), а закінчуються в портах. Транспортні шляхи мають невисоку якість.

6) Африканський тип. Місцеві залізниці часто не утворюють єдиної мережі. Aвтомобільні дороги місцевого значення не мають твердого покриття. Їхня пропускна здатність і технічна оснащеність низькі.

Зовнішні економічні зв’язки

Сучасне світове господарство не може існувати без міжнародних економічних зв’язків.

Міжнародні економічні зв’язки – система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, що здійснюється на основі міжнародного поділу та інтеграції праці.

 

Форми міжнародних економічних зв’язків
Міжнародна торгівля   Міжнародний обмін послугами Переміщення капіталу (інвестування)   Науково-технічне співробіт-ництво   міграція трудових ресурсів Міжнародний туризм   міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва (ТНК)

Міжнародна торгівля. Перше місце за зовнішньоторговим обігом посідає Західна Європа, де виняткову роль відіграє факт існування Європейського Союзу. (За міжнародним товарообігом та абсолютними розмірами експорту в світі немає рівних Німеччині). Друге місце належить країнам Азії, головним чином Східній і Південно-Східній Азії. На третьому місці – Північна Америка. Інші регіони забезпечують не більше 10 % світової торгівлі.

Обмін послугами.До таких належать транспортні послуги туристичні, консультаційні, страхові, рекламні, інформаційні тощо. Лідирують у цьому секторі світової торгівлі країни Західної Європи, а також США і Японія.

Переміщення капіталу. Така форма міжнародних економічних відносин реалізується двома шляхами – безпосередніми вкладами в розвиток конкретних підприємств і наданням позик.

Науково-технічне співробітництвополягає в обміні науково-технічними знаннями та здійсненні міжнародних проектів і розробок. В умовах НТР таке співробітництво сприяє втіленню новітніх технічних досягнень, раціональному використанню природних ресурсів. Особливе місце тут належить торгівлі науково-технічною інформацією (патентами і ліцензіями).

Міграція трудових ресурсів. Вона здійснюється з метою працевлаштування, отримання високої професійної освіти, вивчення досвіду тощо.

Міжнародний туризм. Його бурхливий розвиток зумовлений зростаючою урбанізацією, НТР, загальним підвищенням рівня життя тощо. Нині за рік здійснюється близько 900 млн. міжнародних туристичних поїздок. Понад половину туристичного потоку і надходжень від туризму припадає на Європу. У розвинутих країнах загальні прибутки від туризму становлять десятки мільярдів доларів. Для десятків держав світу, передусім тих, що розвиваються, туризм є основним джерелом доходів.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.