Грошова система, її структурні системи й основні типи
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Грошова система, її структурні системи й основні типи





У кожній країні грошовий обіг є регульованим, тобто функціонує національна грошова система.

Грошова система – не спосіб організації грошового обігу, що склався історично в даній країні і закріплений законом. Грошові системи формулюються з утворенням нейтралізації установ, хоча окремі їхні елементи з’явилися значно раніше. В сучасних умовах грошова система країни містить такі основні складові:

 
 

 


 

 

Рис. 6.9. Структурні елементи грошової маси

 

Історія знає два основних типи грошових систем: металеву і паперово кредитну.

 

 
 

 

 


Рис. 6.10. Типи грошових систем

 

Металева система поділяється на два види біметалізм і монометалізм.

Біметалізмє системою, де роль загального еквіва­лента законодавчо закріплюється на рівних правах за двома благородними металами – золотом і сріблом.

Хоча система біметалізму проіснувала досить довго (у Західній Європі з XVI до початку XIX ст.), але виявилася нежиттєздатною, бо суперечила природі грошей як загаль­ного еквівалента. Законодавче закріплення за двома мета­лами однакової ролі загального еквівалента не відповідало співвідношенню їхньої реальної ринкової вартості.

Суперечливість і нестійкість біметалізму поступово при­звели до його занепаду і заміни золотим монометалізмом.

Монометалізм – це грошова система, в якій роль загального еквівалента закріпляється за одним бла­городним металом – золотом.

Уперше золотий монометалізм було запроваджено в Англії (1816 р.). У Франції його введено в 1876—1878 рр., у Росії — в 1897 р.

Розрізняють чотири різновиди золотого монометалізму: золотомонетний стандарт, золотозливковий стандарт, золотодевізний стандарт, золотодоларовий стандарт.



Золотомонетному стандарту притаманні такі риси.

1. Вільний обіг золотих грошей.

2. Виконання золотом усіх функцій грошей.

3. Вільне карбування золотих монет.

4. Вільний обмін знаків вартості (паперових грошей і банк­нот) на золоті монети за їхньою номінальною вартістю.

5. Вільний рух золота між країнами.

Золотомонетний стандарт у повному обсязі проіснував до Першої світової війни.

Після Першої світової війни країни, які мали значні запаси золота (Англія, Франція), запровадили у себе золотозливковий стандарт, який виключав вільне карбуван­ня золотих монет і обмін їх на банкноти. Обмін банкнот міг проводитись лише на золоті зливки. Але його було обмеже­но вартістю зливків. Наприклад, в Англії за зливок вагою 12,4 кг треба було заплатити 1700 фунтів стерлінгів, у Франції за зливок вагою 12,7 кг — 215 тис. франків.

Німеччина, Австрія, Норвегія, Данія та інші країни, які не мали значних запасів золота, запровадили у себе золотодевізний стандарт. При цьому зв'язок грошей із золо­том здійснюється не безпосередньо, а через іноземну валю­ту (девізу), яка мала золоте забезпечення. Щоб обміняти власну національну валюту на золото, її потрібно було спо­чатку обміняти на валюту країн із золотозливковим стан­дартом (англійські фунти стерлінгів, французькі франки), а вже останню — на золоті зливки.

Під час світової кризи 1929—1933 рр. усі три різновиди золотого монометалізму були ліквідовані.

При золотодоларовому стандартірозмін національ­них валют на золото був відмінений в усіх країнах, а обмін доларів США на золото здійснювався лише для урядів та центральних банків країн — членів МВФ. У 1971 р. було припинено й обмін доларів на золото.

У 1976 р. країни — члени МВФ провели на Ямайці (м. Кінгстон) Міжнародну конференцію, на якій оголосили про перехід до якісно нової світової валютної системи — паперово-кредитної, в основу якої покладено такі головні принципи:

· юридично закріплена демонетизація золота, тобто повна відмова від золотого стандарту;

· скасована фіксація золотого вмісту національних ва­лют (масштабу цін);

· припинено виконання золотом ролі загального екві­валента;

· скасовано офіційну ціну на золото, яка раніше існу­вала (35 дол. за одну тройську унцію — 31,1 г);

· золото перетворено із грошового товару в звичайний товар, який продається й купується на світових ринках заціною, що складається залежно від попиту і пропозиції;

· впроваджено перехід до плаваючих валютних курсів.

У паперово-кредитній системі функціонують паперові й кредитні гроші.

При цьому класичні паперові гроші як представники золота сьогодні зникли з обігу внаслідок його демонети­зації. Але потреба в них збереглася, оскільки державний бюджет має дефіцит, нерідко величезний. Для його покрит­тя державна скарбниця випускає паперові гроші, які не мають золотого забезпечення. Тому їх ще називають біле­тами державної скарбниці.

Кредитні гроші — це знаки вартості, які функціо­нують на основі кредитної угоди й виражають відно­сини між кредитором і боржником.

Первісно кредитні гроші відрізнялися від паперових гро­шей.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.