Об’єкти права інтелектуальної власності як товар, що підлягає комерціалізації

ОЦІНЮВАННЯ ТА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ОБ‘ЄКТІВ ПРАВА

1. Об’єкти права інтелектуальної власності як товар, що підлягає комерціалізації.

2. Комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності: сутність, підходи, методи та моделі.

3. Методичні підходи до оцінювання вартості об’єктів права інтелектуальної власності

Об’єкти права інтелектуальної власності як товар, що підлягає комерціалізації

В процесі комерціалізації інтелектуальна власність виступає у вигляді товару з певними властивостями, які характерні лише продукту розумової діяльності:

1) інтелектуальна власність - уречевлений результат інтелектуальної діяльності, з цього випливають дві характерні її властивості – матеріальна форма і нематеріальна сутність. Зокрема, за цими властивостями інтелектуальну власність відносять до нематеріальних активів, до яких, зокрема, відносять ще права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо), права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо), інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо); незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи.

2) інтелектуальна власність має властивість мультиплікативного поширення, що пояснюється безперервним прогресивним розвитком наукової думки.

3) права на результати інтелектуальної діяльності, оформлені у вигляді інтелектуальної власності, мають обмежений термін дії, що обумовлено доволі швидким моральним зносом. Їй характерна майже повна відсутність фізичного зносу та, натомість, швидкий та повний моральний знос.

Перелічені властивості інтелектуальної власності значно впливають на процеси створення, комерціалізації та впровадження цих об’єктів в господарський оборот суб’єктів господарювання.

Об’єкти права інтелектуальної власності особливо за умови повної їх відповідності критеріям охороноздатності, дозволяють одержати конкурентні переваги та виробляти продукцію, що більшою мірою відповідає потребам споживача і має певні виключні характеристики. Впровадження і використання об’єктів права інтелектуальної власності становить собою комерційний інтерес і дозволяє одержувати певні прибутки як власникові прав, так і одержувачу прав використання.

Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності.

Результатами інтелектуальної, творчої діяльності людини вважаються не предмети матеріального світу – речі, а ідеї, думки, міркування, образи, символи тощо, тобто нематеріальні об’єкти. Матеріальні носії, у яких містяться результати інтелектуальної, творчої діяльності не є об’єктами права інтелектуальної власності, вони є об’єктами речових прав, зокрема права власності.

Об’єктом права інтелектуальної власності може бути тільки той творчий результат, що відповідає вимогам чинного законодавства. Поняття «результати інтелектуальної діяльності» охоплює ряд конкретних результатів: твори у галузі науки, літератури і мистецтва, об’єкти суміжних прав; виконання фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, об’єкти промислової власності, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення, інформація, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, комерційні найменування, торговельні марки, географічне походження товарів та інші результати інтелектуальної діяльності, що можуть приносити користь людям.

Однак не всі результати інтелектуальної діяльності є об’єктами права інтелектуальної власності. Останніми можуть бути лише ті результати, що одержали правову охорону.

Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності

Рис. 8.1. Об’єкти авторського права і суміжних прав

За юридичною метою договір комерційної концесії спрямований на передання права користування комплексом прав, що належать правовласнику.

– право на використання об’єктів права інтелектуальної власності.

– право на використання комерційного досвіду та ділової репутації.

Принципова схема, що відображає послідовність оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності, представлена на рис.

Рис.8.3. Послідовність оцінювання прав на об’єкти інтелектуальної власності.

1. Процес оцінки розпочинається з ідентифікації об’єкта інтелектуальної власності, тобто зі встановлення факту його юридичної правомочності та правовласника.

2. Наступним кроком є визначення мети оцінки. Коли встановлені об’єкти оцінки і мета оцінки, визначають базу оцінки. Під базою оцінки розуміють вид вартості, що буде використаний під час оцінки.

3. Оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. До неринкових видів вартості відносяться, залишкову вартість заміщення, вартість у використанні, інвестиційна вартість тощо.

4. Наступним кроком є вибір підходу до оцінки. Вибір підходу обумовлюється видом об’єкта інтелектуальної власності, метою і базою оцінки.

5. Після того як буде обрано той або інший підхід у його рамках вибирають метод оцінки.

6. І, нарешті, проводять розрахунок вартості прав на об’єкт інтелектуальної власності. Бажано виконати розрахунок не менш ніж двома методами. Процедура оцінки завершується оформленням звіту про оцінку, в якому повинна бути відображена всебічно обґрунтована вартість прав на об’єкт інтелектуальної власності.

З позиції бухгалтерського обліку інтелектуальна власність, що прийнята на баланс, набуває статусу нематеріальних активів й оцінюється за сумою витрат, пов’язаних зі створенням, придбанням та доведенням до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням. Бухгалтерський облік нематеріальних активів з 1 січня 2000 р. здійснюється на підставі: Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 p. № 996-XIV; Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених відповідними наказами Міністерства фінансів України; Порядку подання фінансової звітності, за твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419; Плану рахунків бухгалтерсько го обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій та розробленої до нього Інструкції про його застосування, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

Для того, щоб поставити об’єкт інтелектуальної власності на бухгалтерський облік, необхідно визначити його вартість. Ще однією умовою постановки об’єкта інтелектуальної власності на бухгалтерський облік є те, що термін використання прав на об’єкт інтелектуальної власності повинен бути не менше одного року, або не менше операційного циклу, якщо він перевищує один рік.

Використання інтелектуальної власності як нематеріального активу в господарській діяльності підприємств і відображення в бухгалтерському обліку операцій руху таких об’єктів дозволяє:

– документально підтверджувати довгострокові майнові права за допомогою обліку їх у балансі підприємства та створювати відповідні фонди амортизаційних відрахувань;

– одержувати додатковий прибуток від передачі прав на використання об’єктів інтелектуальної власності, а також забезпечувати (у залежності від обсягу переданих прав) обґрунтоване регулювання цін на інноваційну продукцію підприємства;

– виплачувати фізичним особам авторські винагороди, минаючи фонд заробітної плати, з віднесенням витрат по виплаті авторської винагороди на статтю собівартості продукції «Інші витрати», тобто без обмеження розмірів виплат і без традиційних відрахувань у страхові та інші фонди.

Таким чином, постановка інтелектуальної власності на бухгалтерський облік є одним із варіантів введення інтелектуальної власності до господарського обороту і дає можливість підприємству отримати додатковий прибуток.

1. Всеукраїнська громадська організація «Антипіратський союз України».

4. Українська асоціація власників товарних знаків.

5. Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності (ВАІВ). Головна мета створення ВАІВ є захист прав власників інтелектуальної власності.

6. Українська асоціація патентних повірених.

ОЦІНЮВАННЯ ТА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ОБ‘ЄКТІВ ПРАВА

1. Об’єкти права інтелектуальної власності як товар, що підлягає комерціалізації.

2. Комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності: сутність, підходи, методи та моделі.

3. Методичні підходи до оцінювання вартості об’єктів права інтелектуальної власності

Об’єкти права інтелектуальної власності як товар, що підлягає комерціалізації

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: