ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

Кафедра - Землеустрою, геодезії та кадастру

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для виконання лабораторних робіт і курсового проекту на

Тему «Протиерозійна організація території»

Херсон - 2016

УДК 631.6.02 (459)

Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт і курсового проекту на тему:«Протиерозійна організація території»

Укладачі: завідувач кафедри «Землеустрій, геодезія та кадастр»,

к.с.-г.н., доцент Мацко П.В.., к.с.-г.н., асистент Лавренко Н.М.

Рецензенти:

директор ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» - Пєсков І.В.,

директор ДП «Геодезії, картографії та кадастру»- Херсонгеоінформ -Тягур В.К.

Методичні вказівки розглянуті і схвалені рішенням засідання кафедри землеустрою, геодезії та кадастру (протокол № 1 від 30 серпня 2016 року) та рішенням методичної комісії зі спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій» факультету ВГБЗ Херсонського ДАУ

(Протокол № від 2016 р).

© Херсонський ДАУ, 2016 р.

Вступ

Одним з найбільш ефективних шляхів підвищення продуктивності агроландшафтів є захист ґрунтів від ерозії, через системні агротехнічні, гідромеліоративні та інші заходи захищають ґрунт від процесів дефляції та ерозії.

При проектуванні майбутні землевпорядники повинні навчитися раціонально використовувати орні та інші землі, підвищуючи їх родючість і продуктивність, робити розрахунки економічної ефективності запроектованих заходів.

Лабораторно-практичні заняття з курсу «Протиерозійна організація території» проводиться з метою поглибленого опрацювання основних питань: охорони ґрунтів від ерозії та захисного лісорозведення.

На заняттях студенти повинні набути певних навичок в проведенні протиерозійної організації території сільськогосподарських підприємств, в проектуванні захисних лісових насаджень (як на рівних ділянках, так і на ділянках з виражених рельєфом), агрономічних та гідромеліоративних заходів.

Методичні вказівки призначені також для самостійного виконання лабораторно-практичних робіт студентами в позааудиторний час.

Вихідні дані:

1. План в горизонталях в масштабі 1: 25000; 1:10000.

2. Природно-історичні умови даного району.

Лабораторно-практична робота 1 і 2 (4 години).

Оцінка кліматичних факторів, рельєфу території, економічних умов господарства при проектуванні протиерозійної організації території

Мета роботи: навчитися виділяти і оцінювати основні шкідливі фактори клімату та рельєфу території господарства.

В умовах Півдня та Південного Сходу території України великої шкоди сільському господарству завдають посухи і суховії, водна ерозія і дефляція ґрунту. При проектуванні протиерозійної організації території (ПОТ) і інших заходів щодо захисту сільськогосподарських культур від несприятливих явищ природи основним фактором є напрямок і повторюваність суховійних і заметільних вітрів, опади і вологість повітря.

В умовах розчленованого рельєфу розвивається водна ерозія ґрунту, яка породжується нерегульованим стоком талих і зливових вод. Інтенсивність ерозійних процесів, головним чином, визначається рельєфом території і тому на схилах обумовлено показниками рельєфу: експозицією і формою схилів, ухилом і змитістью ґрунтів, лініями стоку, ступенем розчленованості території, яружно-балочної мережею та іншими.

Експозицією схилу вважається напрямком, куди звернений схил (Пн, Пд, С, З, Пд-С і т.д.). Форма профілю схилу (прямий, увігнутий, опуклий) визначається по розташуванню горизонталей.

Крутизна схилу (ухил місцевості) визначається величиною перевищення однією точкою на схилі над іншою, вираженої в градусах або відсотках. Для визначення ухилу території використовується формула:

I = h / d · 100 / 1,75

де i - ухил;

h - перевищення між горизонталями, м;

d - горизонтальне прокладання, м.

j ⁰ = l / P * 100 / 1,75

де j ⁰ - Крутизна схилу (місцевості), град.;

l - Довжина горизонталей, м;

h - перетин рельєфу, м;

Р - площа ділянки, м ^2;

100 / 1,75 - Коефіцієнт переведення в градуси.

За ступенем змитості ґрунти поділяються на слабозмиті (знак на плані /), середньозмиті (//), сильнозмиті (///) і дуже сильно змиті (////).

Ступінь розчленованості території господарства яружно-балочної мережею (модуль ерозійності) визначається за формулою:

M = L / S,

де М - модуль ерозійності; L - довжина яружно-балочної мережі, км; S - площа землекористування господарства, км ².

Порядок виконання. Визначити природну зону, агромеліоративний район та провінцію, в яку входить територія господарства (за завданням). У зошиті виписати основні показники клімату. Визначити спрямованість лісомеліоративних і протиерозійних робіт. На плані землекористування за межами господарства викреслюється роза суховійних і заметільних вітрів, масштаб закладення в кутах нахилу, в градусах або ухилах. Поперечний масштаб.

Потім слід детально вивчити рельєф території господарства, для чого визначити експозицію схилів, форму профілю його довжину і крутизну. Довжина схилів і їх крутизна визначається в найбільш типових частинах землекористування господарства (в місцях з рідким і частим розташуванням горизонталей). Попередньо обчислені значення крутизни схилів в дробовому вираженні переводяться в градуси (додаток 1) і олівцем проставляються на плані в місці вимірювання.

У зошиті коротко записується характеристика схилів. Яружно-балочної мережі (протяжність, наявність відвершків, стадія яроутворення) і обчислюється модуль ерозійності.

Довжина яружно-балочної мережі і площа господарства визначаються за допомогою курвіметра, планіметра або лінійки.

Отримані дані аналізуються, і на підставі аналізу дається висновок про необхідність проектування комплексу протиерозійних заходів, обґрунтовується напрямок основних полезахисних лісових смуг на рівнинних ділянках і стокорегулюючих - на схилах.

Матеріали:

1. План ділянки землекористування з горизонталями;

2. Лінійка, олівці;

3. Курвіметр,

4. Планіметр.

Лабораторно-практична робота 3 і 4 (4 години).

Написання пояснювальної записки, організаційно

Господарські заходи

Мета роботи: навчитися з урахуванням кліматичних факторів, рельєфу, родючості ґрунтів правильно розміщувати угіддя і раціонально їх використовувати в процесі виробництва і описувати в пояснювальній записці.

Протиерозійна організація території створює умови для правильного розміщення і чергування культур в полях, агротехнічно вірного і продуктивного виконання польових робіт, впровадження заходів, спрямованих на максимально повне використання атмосферних опадів, запобігання ерозії ґрунтів і забезпечення захисту сільськогосподарських культур від посух, суховіїв, пилових бур.

Правильно організувати територію - це значить з урахуванням крутизни схилів і ступеня змитості ґрунтів виділити земельні категорії, визначити напрямки використання (вид угіддя), вказати види протиерозійних заходів, скласти схему чергування культур в полях сівозмін, нарізати поля.

На водозбірних басейнах система землеробства повинна бути ґрунтозахисною, тому всі види угідь, поля, захисні лісові смуги, дороги, гідротехнічні споруди повинні розташовуватися так, щоб в господарське використання включалися всі категорії земель, в тому числі і ті, що вийшли з обігу.

Еродовані території водозборів поділяють на 3 зони: приводороздільні, присітьові і гідрографічні.

За ступенем придатності для сільськогосподарського використання земельні масиви (по С.С. Соболєву) діляться на 3 групи і включають в себе 9 категорій:

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: