Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Об’єкти фінансового менеджменту





 

Об’єктом фінансового менеджменту виступає підприємство (фірма, організація, компанія тощо).

Підприємство являє собою таку форму організації господарства, при якій індивідуальний виробник і споживач взаємодіють за допомогою ринку з метою вирішення трьох основних економічних проблем: що, як і для кого робити.

Відповідно до Господарського кодексу України (ст. 63) у нашій країні можуть діяти підприємства таких видів:

ü приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

ü підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

ü комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

ü державне підприємство, що діє на основі державної власності;

ü підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством. У залежності від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Унітарними є державні, комунальні, а також підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Розглянемо докладніше деякі види підприємств.

Державне підприємство являє собою організаційно-правову форму підприємства, що ґрунтується на державній власності і поділяється на державне унітарне або комерційне підприємство (ст. 73, 74 ГКУ).

Таке підприємство має особливості правового становища щодо недержавних підприємств. Ці особливості обумовлені способом відчуження функцій власника від функцій керування майном у державному підприємстві. Саме державне підприємство як майновий комплекс є об'єктом права державної власності. Підприємству як суб'єкту права це майно належить на праві повного господарського ведення.

Колективне підприємство – це організаційно-правова форма підприємства, яка ґрунтується на одному або декількох видах колективної власності.

Це підприємство належить колективові співвласників (засновників, учасників), що діють як один суб'єкт права колективної власності. Право колективної власності в колективному підприємстві безпосередньо здійснюють його органи управління, де вищим органом управління є загальні збори і правління. Отже, колективне підприємство, поки воно діє, – це об'єкт права власності відповідної юридичної особи. Його засновники й учасники є власниками часток (паїв, акцій, внесків) у майні підприємства.

Колективні підприємства можуть функціонувати у вигляді колективного сільськогосподарського підприємства, акціонерного або іншого статутного господарського товариства, виробничого кооперативу, підприємства суспільної або релігійної організації, підприємства, створеного господарським об'єднанням.

Специфічним видом колективного підприємства є орендне підприємство (ст. 22 Закону «Про власність»). Згідно з договором держава може передавати на 10-15 років у оренду за відповідну плату в тимчасове користування і володіння трудовому колективові підприємства виробничі фонди й оборотні кошти. В орендному підприємстві засновником його вважається трудовий колектив, що реєструється як організація орендарів, тобто як самостійна юридична особа.

В орендному підприємстві орендар має право самостійно розподіляти господарський розрахунковий дохід, використовувати його на розвиток виробництва, соціальні потреби й оплату праці на свій розсуд (оренда — форма господарювання, а не вид власності). Оренда – це зафіксована орендодавцем величина, встановлена орендарем плата на визначений період.

Приватне підприємство – це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на приватній власності однією або кількома фізичними особами.

Згідно із законодавством України власник цього підприємства є одночасно і підприємцем, тобто власність і керування майном у приватному підприємстві не відокремлюються.

Відповідно до суб'єктів права приватної власності, визначених Законом «Про власність», можна виділити три види приватних підприємств:

ü індивідуальне приватне підприємство, що ґрунтується на приватній власності і роботі однієї фізичної особи (підприємство однієї особи);

ü сімейне приватне підприємство, яке ґрунтується на приватній власності і роботі громадян, що проживають спільно як члени однієї родини (наприклад, сімейним підприємством може бути селянське (фермерське) господарство);

ü приватне підприємство з правом наймання робочої сили, що ґрунтується на приватній власності окремого громадянина України, який використовує найману працю.

Відповідно до обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників (незалежно від форм власності) воно може бути віднесене до категорії малих підприємств.

До малих підприємств належать новостворені і діючі підприємства:

ü у промисловості й будівництві — з чисельністю працівників до 200 чоловік;

ü в інших галузях виробничої сфери — з чисельністю працівників до 50 чоловік;

ü у науці й науковому обслуговуванні — з чисельністю працівників до 100 чоловік;

ü у галузях невиробничої сфери — з чисельністю працівників до 25 чоловік;

ü у роздрібній торгівлі — з чисельністю працівників до 25 чоловік.

Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється.

Казенні підприємства створюються в галузях народного господарства, в яких:

ü законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;

ü основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) є держава;

ü за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;

ü переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;

ü приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.

Певної однозначно найкращої або однозначно найгіршої форми підприємства – не існує. З погляду ведення господарської діяльності, режимів оподатковування будь-які форми підприємств по законодавству України – абсолютно рівноправні (якщо не враховувати деякі специфічні види діяльності – ломбардні операції, комерційна діяльність із цінними паперами, банківська діяльність і т. п. – для яких законодавством обмежене коло форм юридичних осіб, які можуть здійснювати відповідну діяльність).

Сутність різниці між формами підприємств – винятково "внутрішня": порядок керування, взаємини й відповідальність засновників, статутний фонд і т.п.

В Україні в абсолютній більшості випадків вибір здійснюється між двома організаційно-правовими формами: приватне підприємство (ПП) або Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

Іноді виникає питання про створення Закритого акціонерного товариства Критеріями вибору між Приватним підприємством і Товариством з обмеженою відповідальністю стають в основному наступні фактори:

1. Простота й вартість створення (ПП – простіше й дешевше, немає ніяких вимог до статутного фонду, для ТОВ законодавством передбачений мінімальний розмір статутного фонду в розміні 100 мінімальних зарплат, а також обов'язковий внесок у статутний фонд до моменту реєстрації ТОВ).

2. "Солідність" абревіатури Товариства з обмеженою відповідальністю (для деяких людей (у тому числі – Ваших майбутніх клієнтів), абревіатура "ТОВ" – виглядає більш солідно й викликає більше довіри, дозволяючи вигравати тендери й держзамовлення, ніж абревіатура Приватного підприємства (ПП)).

Вибір форми Закритого акціонерного товариства може бути викликаний наступними міркуваннями: ще більша "солідність" організаційно-правової форми, простота (у порівнянні з ТОВ) передачі, у майбутньому, прав на підприємство (акцій). (У ТОВ частка в статутному фонді передається по згоді інших учасників, – шляхом внесення змін у статутні документи. В акціонерному товаристві цього не потрібно, а передача прав на підприємство відбувається шляхом відчуження акцій).

При виборі організаційно-правової форми, іноді ставиться питання про можливість реєстрації Відкритого акціонерного товариства (ВАТ). Відразу відзначимо, що строк створення Відкритого акціонерного товариства – мінімум 7-8 місяців. Прискорення – неможливо (закон передбачає 6-місячний строк передплати на акції після публікації в пресі інформації про намір створити ВАТ). Найважливішою рисою Відкритого акціонерного товариства є можливість продажу акцій товариства на фондовій біржі.

В розвинутих країнах з ринковим типом економіки в останні 10-15 років чітко простежується посилена увага до управління якістю продукції. Це проявляється у формуванні та реалізації нового управлінського світогляду у відношенні якості. Її базою є реалізація на багатьох підприємствах, в тому числі малих і середніх, так званого тотального управління якістю на основі розвитку інтегрованих форм організації бізнесу. Нові форми інтеграції підприємств принципово змінюють модель організації, її суттєві риси та властивості, а також теоретичні засади управління. Серед них найбільша увага приділяється фінансово-промисловим групам (які активно створюються в даний час в Російській Федерації та Україні), стратегічним союзам та віртуальним корпораціям. Всі вони формуються на базі добровільного об’єднання зусиль самостійних, незалежних організацій різної галузевої приналежності, форм власності та розмірів.

Фінансово-промислові групи в нашій країні націлені на концентрацію інвестиційних ресурсів на пріоритетних напрямах, прискорення науково-технічного прогресу, підвищення експортного потенціалу і розвиток конкурентного економічного середовища.
Підприємницькі союзи (мережі) мають за мету створення такої кооперації між підприємствами, за якої в максимальній мірі використовуються їх сильні сторони, і за рахунок цього підвищується загальний економічний потенціал створюваного союзу. Мережа має координувати взаємопов’язані дії, залучати при необхідності нових партнерів і перешкоджати конкуренції між організаціями, що в неї входять.
Віртуальна корпорація створюється на тимчасовій основі як мережа незалежних компаній, об’єднаних сучасними інформаційними системами з метою взаємного користування ресурсами, зниження витрат і розширення ринкових можливостей.

У назвах іноземних компанії нерідко зустрічаються абревіатури, значення яких невідоме більшості вітчизняних керівників. Тим не менш, у них варто розібратись, оскільки вони містять інформацію, яка може виявитись корисною.

З такими абревіатурами як Ltd (Limited), Inc. (Incorporated), або Co./Corp.(Corporation) практично не виникає ускладнень. А ось сполучення типу SNC (societe en nom collectife) чи CoKG (Kommanditgesellschaft), викликають непорозуміння.

У дійсності в переважній більшості випадків абревіатура вказує на відповідальність учасників компанії, а також на організаційно-правову форму.

Великобританія

Одним з видів організаційно-правової форми компаній у Великій Британії є партнерства. Вони можуть бути створені як у формі з необмеженою відповідальністю – LP (Limited Partnership), так і в формі з обмеженою відповідальністю – LLP (Limited Liability Partnership).

При LP має бути як мінімум один генеральний партнер з необмеженою відповідальністю (який, у свою чергу, може бути компанією з обмеженою відповідальністю) та один чи більше партнерів з обмеженою відповідальністю. Останні несуть особисту необмежену відповідальність за боргами та обов’язками партнерства лише в межах визначеної між партнерами суми.

Limited Liability Partnership передбачає наявність рівноправних партнерів. Члени LLP несуть обмежену відповідальність перед третіми особами своїми внесками в партнерство. Оскільки членами партнерства можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також нерезиденти, ця структура є дуже зручною для податкового планування. LLP – відносно нова форма юридичної особи, впроваджена законодавством Великобританії з 6 квітня 2001 року. Подібну організаційно-правову Фому має англійська компанія Chadbourne & Parke LLP.

Франція

У Франції існує багато типів організаційно правових форм.

Зустрівшись із компаніє., у засновницьких документах якої вказано Entreprise individuelle, зрозуміло, що це одноособове підприємство. Його власник відповідає всім своїм майном за зобов’язаннями, а сама фірма не підлягає публічній відповідальності (тобто не несе відповідальність перед третіми особами).

Іншим видом, розповсюдженим у Франції, є повне товариство – Societe en nom collectife, SNC. Його члени несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями компанії усім своїм майном. SNC не підлягає публічній звітності, але, на відміну від одноособового підприємства, визнається юридичною особою. За законом мінімального статутного капіталу не потребується. Подібну організаційно-правову форму мають Selenia Metalli Snc або Jolly Pannelli Snc.

Також визнається юридичною особою, але підлягає публічній звітності просте командитне товариство – Societe en commandite simple (SCS). Частина його учасників несе відповідальність усім своїм майном (повні товариші), інші – тільки внеском у товариство (командитисти). За законом мінімальний статутний капітал не вимагається.

Сполученням товариства з акціонерною компанією є акціонерно-командитне товариство – Societe en commandite par action (SCPA). Прикладом такої компанії є Lupascu Dumitrescu & Associates SCPA та Nestor & Nestor SCPA. В Societe en commandite par action мають бути повні товариші (не менш одного) й акціонери (не менш трьох). Акціонерно-командитне товариство може оголошувати публічну підписку на свої акції. У цьому випадку мінімальний розмір його статутного фонду має становити 225000 євро. Без публічної підписки – 37000 євро.

Українська компанія може співпрацювати й з акціонерним товариством –Societe anonyme (SA). У Франції воно має не менше 7 засновників і не менше 7 акціонерів. Яскравий представник – компанія Axima Services SA.

Товариство з обмеженою відповідальністю позначене як Societe a responsabilite (SRL). Мінімальний обсяг статутного капіталу складає 7500 євро (вноситься повністю при реєстрації). Мінімальна кількість учасників – два, максимальна – п’ятдесят. З такою організаційно-правовою формою діють компанії Kober SRL, Pitura SRL.

Австрія

Найбільш розповсюдженими формами господарських організацій в Австрії є компанія з обмеженою відповідальністю (Gesellschaft mit beschrankter Haftung – GmbH) та акціонерна компанія (Aktiengesellschaft – AG).

Якщо вести мову про реєстрацію і подальше управління, то AG є більш клопіткою й як наслідок більш дорога в обслуговуванні компанія. Однак, використовуючи таку форму, бенефіціарний власник має шанс зберегти інкогніто, випускаючи акції на пред’явника. Цього неможливо досягти при GmbH, оскільки акт передачі частки від одного власника до іншого завіряється нотаріусом. Також при AG не існує формальної процедури передачі акцій на пред’явника від однієї сторони іншій, якщо акціонер вирішить продати свою частку в бізнесі.

Тим не менш, малий і середній бізнес віддає перевагу саме формі GmbH (наприклад, австрійська компанія Bintec Access Networks GmbH). У відповідності до закону GmbH може проводити будь-яку легальну діяльність, за виключенням банківської, страхової, політичної та профспілкової. Для створення GmbH достатньо одного засновника. Мінімальні кількість директорів також скорочена до однієї особи, яка може бути й іноземцем.

Для того, щоб компанія мала право вести певні види діяльності, їй необхідна ліцензія (gewerbeschein). Наприклад, торгівельна, транспортна, страхова тощо. Придбати ліцензію від імені компанії може тільки резидент Австрії або Європейського Союзу. Ним може бути управляючий директор або співробітник компанії, що працює не менше 20 годин на тиждень.

Німеччина

Організаційно-правові форми в Німеччині схожі з усталеними формами інших європейських країн. Однак є певні традиційні особливості.

Якщо у засновницьких документах інпартнера вказано "Offene Handelsgesellschaft", можна бути впевненим, що іноземний контрагент – повне товариство. Тобто його учасники (товариші) несуть повну й солідарну відповідальність перед кредиторами. Однак є специфічна відмінність. Offene Handelsgesellschaft не є юридичною особою, хоча й користується правами і пільгами останнього. Наприклад, воно може купувати майно, подавати позиви до суду, виступати в ролі відповідача. Однак воно не зобов’язане публікувати свої звіти та реєструватись.

Широко розповсюджена форма командитного товариства –Kommanditgesellschaft (CoKG). Слід мати на увазі, що за ним також не визнається властивість юридичної особи. Воно не зобов’язане публікувати свою звітність. Відповідальність одного або декількох товаришів такого товариства (командитистів) обмежена перед кредиторами розміром свого внеску, а відповідальність інших учасників не обмежена (повністю відповідальні товариші). Партнерам такої компанії слід знати, що командитисти беруть участь у прибутках і збитках Kommanditgesellschaft, але не уповноважені його представляти (на відмуну від повних товаришів). Звичайно вони не можуть брати участь у правління, їх імена не можуть фігурувати у назві фірми.

Існує також форма, яка суміщає товариство з обмеженою відповідальністю і командитне товариство – GmbH Со (наприклад, Firma Henn Verbindungselemente GmbH & CoKG). Від Kommanditgesellschaft вона відрізняється тим, що жодна особа, яка входить до складу товаришів, не несе майнової відповідальності.

Найбільш зручна форма для малих, середніх і дочірніх компаній – товариство з обмеженою відповідальністю (Gesellschaft mit beschrankter Haftung, GmbH). Саме таку форму обрали власники компаній Microsoft Deutschland GmbH та SIMAX Holzindustrie GmbH.

Для великих компаній найбільш характерна форма акціонерного товариства –

Aktiengesellschaft (AG). Зустрівши таку компанію на ринку, можна з упевненістю стверджувати, що мінімальний розмір її статутного капіталу 50 тисяч євро, а мінімальна номінальні вартість акції 50 євро. Представник такої організації – Kaufland Stiftung & Co. AG.

Aktiengesellschaft має трьох ланкову структуру: загальні збори акціонерів, правління, спостережна рада. Найважливіші питання вирішують загальні збори. Правління займається поточним керівництвом. Воно скликає щорічні збори акціонерів, а також раз на квартал звітує перед спостережною радою. Акціонерне товариство є повноцінною юридичною особою. Воно зобов’язане щорічно публікувати фінансову звітність.

Гонконг

У Гонконгу компанія з обмеженою відповідальністю може бути заснована шляхом реєстрації Статуту і Засновницького договору. Мінімальна кількість акціонерів – один. Назва компанії має закінчуватись на "Ltd." або "Limited". Ця вимога не розповсюджується на філії компанії з обмеженою відповідальністю.

Акціонерами подібної компанії бувають і фізичні особи, і корпорації, причому необов’язково резиденти Гонконгу. Зацікавлений партнер може знайти їх повні імена, громадянство, адреси у реєстратора. У випадку, коли вимагається додаткова конфіденційність. Така фірма може скористатись послугою номінальних директорів та акціонерів. Їх імена заносять до реєстру акціонерів (директорів), який зберігається у Реєстрі компанії в Гонконгу.

Підприємства подібної організаційно-правової форми мають зареєстрований офіс у Гонконгу, де зберігаються оригінал Свідоцтва про реєстрацію, Сертифікат про реєстрацію річної діяльності і печатка компанії.

Компанія зобов’язана сплачувати податок на прибуток у розмірі 17,5% від прибутку, отриманого з джерел у Гонконгу. Дохід, одержаний від операцій за межами Гонконгу, може не обкладатись податком, але тільки у випадку, якщо таке рішення прийме Управління з податків і зборів.

 







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.