Управління валютними ризиками підприємства
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Управління валютними ризиками підприємства





 

Валютний ризик є різновидом економічного ризику, поява його пов’язана з коливанням валютно-фінансового середовища, у якому діє ТНК, фірма, що здійснює експортно-імпортну діяльність або банк, який обслуговує зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання.

Валютний ризик (Currency risk; Exchange risk; Foreign exchange risk; Foreign exchange exposure) – вірогідність втрат або недоотримання прибутку у порівнянні із запланованими значеннями у результаті несприятливих змін величини валютного курсу.

Під валютним ризиком (exchange risk) розуміють ризик, викликаний невизначеністю майбутнього обмінного спот-курсу. На рівні фірми він оцінюється за формулою:

9.10 ,

В аналітичних фінансах використовують також альтернативне визначення:

9.11 ,

Delta демонструє еластичність вартості активу або зобов’язання за обмінним курсом і вимірює відсоткову зміну у вартості активу (зобов’язання) у відповідь на 1% зміни обмінного курсу. Якщо delta > 1, то це значить, що вартість активу (зобов’язання) є більш чутливою до змін обмінного курсу, аніж чиста позиція в іноземній валюті. Відповідно, delta < 1 означає меншу чутливість вартості активу (зобов’язання). Необхідно відмітити, що exposure вимірюється в іноземній валюті, а його величина пов’язана з терміновістю (терміном погашення) грошового потоку.

Валютний ризик поділяється на ризики валютного контролю і валютно-курсові ризики, що включають в себе бухгалтерський ризик і валютно-економічний ризик, як це показано на рис.9.3.

 

 

Рис.9.3. Види валютних ризиків.

 

Ризики валютного контролю пов’язані з імовірністю заборони здійснення валютних переказів за кордон, тобто з введенням валютного мораторію. Політичні ризики характеризують нестабільність політичного середовища у країні, тобто частоту зміни уряду.



Ризик валютного контролю і політичні ризики об’єднуються в групу країнових або суверенних ризиків.

Країнові ризики у своїй крайній формі пов’язані з повною експропріацією активів нерезидентів у даній державі. Тому при прийнятті інвестиційного рішення оцінюється вірогідність такого сценарію розвитку подій. Якщо ця вірогідність велика, то керівництво фірми може прийняти рішення не реалізувати проекти в даній державі. Фінансовий менеджер у цьому випадку повинен надати керівництву компанії прогнозні оцінки величини подібного ризику.

Фінансовий менеджер у цьому випадку має широкі повноваження щодо прийняття рішень про хеджування валютно-курсових ризиків.

Бухгалтерський ризик (Accounting currency risk ) – це ризик звітний, паперовий. Він виникає в силу того, що зміни валютного курсу можуть негативно відобразитись на нетто-вартості фірми при конвертації фінансової звітності за зовнішньоекономічними операціями з іноземної валюти у вітчизняну (трансляційний ризик).

Валютно-економічний ризик визначається як мінливість вартості фірми, зумовлена невизначеністю змін валютного курсу. Він відображається на реальних грошових потоках фірми. Його підвидами є

ü транзакційний ризик;

ü конкурентний ризик.

Транзакційний валютний ризик (Translation exposure; Translation risk; Transaction exposure) – це ймовірність збитків, пов’язаних із змінами валютного курсу за вже укладеною угодою, платіж за якою має наступити через певний момент часу в майбутньому.

Менеджер мусить обрати найперспективніший із методів, оцінивши його доцільність у конкретній ситуації. По-перше, можуть бути використані контрактні методи страхування валютного ризику – вибір валюти ціни і включення в контракт валютних обмовок. По-друге, для хеджування можуть бути використані інструменти строкового ринку.

Під час укладання угоди експортер вибирає валюту ціни, яка захищає його від можливих валютних ризиків, або у текст контракту включається додаткова умова, що передбачає захист контрагентів від змін валютного курсу. Ця додаткова умова носить назву “валютна обмовка”.

Валютна обмовка (Currency clause; Currency reservation) – умова в міжнародній торговій, кредитній або іншій угоді, що оговорює перегляд суми платежу пропорційно зміні курсу валюти обмовки з ціллю страхування сторін по контракту від ризику зміни валютного курсу.
Валюта ціни(Price currency)– валюта, у якій фіксується вартість товару, послуги, що є об’єктом контракту.
Валюта платежу (Payment currency) – валюта, в якій передбачається оплата товару або послуги за зовнішньоекономічним контрактом.

Вибір валюти ціни – це своєрідний метод страхування валютного ризику.

Другий контрактний метод страхування валютної виручки від валютного ризику є включення в контракт положення про перегляд суми контракту у випадку різкого коливання курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу.

Захисні обмовки (Protection clauses; Defence reservations) – договірні умови, що включаються в угоди і контракти, і передбачають можливість перегляду ціни контракту в процесі їх виконання в цілях страхування валютних, кредитних і інших ризиків.

Складовими елементами дії валютної обмовки є:

ü встановлення курсу валюти обмовки до валюти ціни в момент підписання угоди;

ü встановлення діапазону зміни курсу (у відсотках), за якого перерахування загальної вартості контракту не здійснюється;

ü встановлення формули перерахунку загальної вартості контракту при зміні величини валютного курсу зверху допустимих меж;

ü встановлення максимальної зміни загальної вартості контракту (у % від первісної вартості), можливого при перерахунку загальної вартості контракту при коливанні валютного курсу.

Відмінності між трансляційними, транзакцій ними та операційними ризиками з точки зору часу зміни обмінного курсу показані на рис. 9.4.

 

 

Рис. 9.4. Порівняння часу настання різних відносно часу змін в обмінному курсі

 

У цілій низці випадків найкращим вибором для компанії може бути не одна валюта, а портфель з декількох іноземних валют.

Коктейль валют(Curremcy cocktail)– те саме, що й «валютна корзина» (Currency basket), – вартість портфеля, що складається з певної кількості валют, використовуваних в якості основи для визначення ринкової вартості іншої валюти і зниження ризику вкладень.

Диверсифікований валютний портфель може слугувати ефективним інструментом зниження ризику, що приймає на себе міжнародна компанія. Валютний «коктейль» представляє собою певну мультивалютну рахункову одиницю. Якщо в Європі введення євро дещо обмежило фінансування в формі валютного «коктейлю», то в світовій практиці цей фінансовий інструмент залишається вельми поширеним.

У нормативних документах Національного банку України немає чітко визначеного поняття «мультивалютний рахунок». Але банки відкривають підприємствам поточні рахунки, призначені для розрахунків у декількох валютах, як у гривні, так і, наприклад, у USD.

Мультивалютний рахунок (Multi-currency account) – це фактично симбіоз звичайного гривневого і валютного рахунків.

Під «дахом» такого єдиного рахунку знаходяться та існують окремо один від одного так звані субрахунки для кожної валюти.

Банкіри кажуть, що мультивалютний рахунок можна відкрити для валюти будь-якої країни світу – від австралійських доларів до японських ієн. На одному такому мультивалютному рахунку може бути необмежена кількість валют (хоча на практиці частіше зустрічаються «коктейлі» з трьох-чотирьох, максимум п’яти валют). В основному в Україні відкривають рахунки в гривнях, доларах США, російських рублях, а після введення єдиної європейської валюти – в євро.

Функціонування мультивалютних поточних рахунків ґрунтується, по-перше, на нормативних документах НБУ, що регулюють план бухгалтерських рахунків і міжбанківські розрахунки. По-друге, на якості програмного забезпечення, яке використовує банк у своїй діяльності.

Ведення мультивалютних рахунків і проходження валютних платежів системою «клієнт-банк», на відміну від гривневих рахунків, має більш складний технологічний ланцюг. У ньому беруть участь багато структурних підрозділів банку – персональні менеджери, ОПЕРу, бухгалтерія, служба валютного контролю, служба управління розрахунками тощо.

Сьогодні багато підприємств відкривають мультивалютні рахунки. Тому банки йдуть назустріч клієнтам і пропонують підключення системи «клієнт-банк» з можливістю виконання операцій як за гривневими, так і мультивалютними рахунками. Така система обслуговування економить робочий час клієнта і звільняє від необхідності щоденного відвідування банку. При цьому вся інформація надійно захищена.

Якщо потенційний прибуток або збиток від валютного курсу складає досить значну частку від очікуваного прибутку від запланованої операції, то компанія буде до ризику відноситись досить уважно і шукати шляхи з управління ним. Менеджмент ризику включає:

ü використання всіх можливих засобів для запобігання ризику, що приводить до значних збитків;

ü контроль ризику, якщо немає можливості запобігти йому повністю, максимальне зменшення суми вірогідних збитків;

ü свідоме погодження на ризик або навіть його збільшення у випадку, якщо є ознаки сприятливого руху курсу.

 

Рогальський О.Ф. Прийняття рішень при плануванні фінансових потоків підприємства // Вісник Херсонського державного технічного університету. – 2003. – №2(18). – С. 128-131.
Четыркин Е.М. Финансовая математика: Учебник. – 4-е изд. – М.: Дело, 2004. – 400 с. (Глава 8, с. 168-184)
Фабоцци Ф. Управление инвестициями: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2000.– XXVIII, 932 с.
Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе. Учеб. пособие / А.М.Дубров, Б.А.Лагоша, Е.Ю.Хрусталев; Под. ред. Б.А.Лагоши. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 176 с.
Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 384 с.
Полищук О. Мультики для взрослых // Бизнес. – №12(479). –2002.
http://www.riskcontrol.ru/
http://www.toprunet.com/article.php?id=2372
http://www.gaap.ru/biblio/corpfin/finman/064.asp

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.