Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Збір матеріалу для написання реферату.





 

Роботу над рефератом варто починати:

· з загального ознайомлення з темою шляхом прочитання відповідного розділу підручника, конспектів лекцій для отримання загального уявлення про тему;

· вивчення літературних джерел як рекомендованих викладачем, так і підібраних самостійно;

· вивчення обраної проблематики у фахових виданнях.

Після вибору теми складається попередній план роботи, який бажано узгодити з викладачем та визначити літературу (першоджерела та критичну літературу), яку необхідно вивчити.

Пошук та освоєння необхідних літературних джерел – це творчий процес. Уміння самостійно визначати напрямок пошуку наукових творів, документів, використовувати предметні й алфавітні каталоги наукових бібліотек, бібліографічні довідники – усе це сприяє формуванню професійних якостей спеціаліста. Кваліфіковану консультацію з питань вибору літератури студент може також отримати в бібліотеці коледжу чи будь-якій іншій науковій бібліотеці.

Оскільки до списку тем рефератів викладач завжди пропонує список рекомендованої літератури, то бажано, у першу чергу, проглянути цей список літератури, а вже потім звертатися до бібліотечного каталогу, орієнтуючись на власні уподобання. Спочатку необхідно попередньо проглянути відібрану літературу, щоб визначити яку статтю чи книжку залишити для більш детального вивчення.

Для розкриття теми необхідно користуватися мінімум трьома джерелами. Інформацію про публікації (прізвища й ініціали авторів, назви робіт, місце та рік видання) доцільно записати на окремі картки, дотримуючись стандарту оформлення посилань. Цей навик знадобиться у підготовці до написання курсової чи дипломної роботи. Відібрана література ґрунтовно вивчається. Необхідний матеріал слід виписувати окремо по кожному питанню плану, щоб його можна було легко перегрупувати в залежності від логіки побудови роботи. Обов’язково фіксується джерело, що полегшує оформлення роботи.


 

Викладення та оформлення результатів дослідження.

Після вивчення літератури, за допомогою викладача, уточнюється первинний план і остаточний варіант береться за основу текстуального оформлення роботи.

Традиційно структура реферату включає наступні елементи:

1) Титульний аркуш. На титульній сторінці реферату вказуються найменування міністерства, якому підпорядкований навчальний заклад (Міністерство освіти і науки України); назву вищого навчального закладу (Державний вищий навчальний заклад «Київський коледж легкої промисловості»); назву циклової комісії (кафедри), де виконана робота; курс, групу, прізвище, ім'я, по батькові автора (див. додаток 1).

2) План. Після титульного аркуша розташовується план, в якому містяться назви розділів і параграфів та вказуються сторінки.

План є інформативним елементом, оскільки дає коротке уявлення про проблематику, що розробляється, про логіку викладення та актуальність, наукову і практичну значимість обраної теми.

План наукової праці повинен відповідати кільком універсальним вимогам: назви кожного розділу однакові за важливістю а самі розділи – приблизно однакові за обсягом; варто охоплювати весь матеріал, що відноситься до теми, але нічого зайвого; тема реферату і зміст окремих розділів не повинні мати однакову назву; жоден із пунктів плану не може повторювати назви роботи.

Зразок оформлення змісту реферату подано в додатку 2.

3) Вступ. У вступімають бути обґрунтовані актуальність та практичне значення обраної теми реферату, визначені мета та завдання роботи. Необхідно сформулювати основне питання дослідження та цілі й завдання, які витікають із нього. Вирішення цих цілей та завдань дозволить реалізувати основну ціль дослідження.

4) Основну частину реферату складають кілька розділів, що можуть бути розбиті на параграфи, логічно поєднані між собою. Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Обов’язково! Розділи, визначені у плані реферату, мають бути відмічені також на початку кожного параграфу в основному тексті роботи. А номери сторінок, на яких міститься текст кожного параграфу, виносяться у план реферату.

Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.

Увага! В рефераті акцентується на нових відомостях, визначається доцільність звертання до тих чи інших проблем, книжок чи статей.

У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми.

Рекомендується також включати до реферату схеми і таблиці, якщо вони допомагають розкрити основний зміст проблеми і скорочують обсяг реферату.

5) Висновки – самостійна частина реферату, в якій потрібно висвітлити такі аспекти: оцінити ступінь досягнення мети і виконання завдань роботи; перерахувати відомі наукові підходи досліджених проблеми, а також виділення нових аспектів, дискусійних питань, що підлягають подальшому вивченню; визначити, що є цінним у реферованих роботах, що вимагає додаткового аналізу й уточнення, а що викликає сумніви; сформулювати науково-теоретичні та практичні підсумки проведеного аналізу за проблематикою реферату; сформулювати теоретичні та практичні рекомендації, що випливають з проведеного аналізу.

Висновки мають логічно пов'язуватися зі змістом викладеного матеріалу. Обсяг висновків – 1-2 сторінки.

6) Список використаної літератури містить посилання на джерела (публікації). Список використаної літератури, який починають з нової сторінки, завершує основну частину. Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять після висновків.

Список використаної літератури – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Список використаної літератури складають із джерел у алфавітному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць (додаток 3)

Додатки. Такими можуть бути цільові документи, матеріали, що розкривають досвід роботи тих чи інших організацій, результати досліджень, анкети опитування, а також таблиці, статистичні дані, діаграми, на які слухач посилається в тексті реферату тощо. Ця складова не є обов’язковою і подаються за бажанням студента.

ІІ. Оформлення реферату.

Обсяг реферативної роботи має складати – 10-15 сторінок машинописного тексту, або 15-20 сторінок тексту, написаного від руки. До загального обсягу роботи не входять список використаних джерел, додатки, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Усі сторінки підлягають суцільній нумерації.

Робота має бути охайно оформлена з дотриманням стилістичних і граматичних норм.

У тексті обов'язково повинні бути посилання на літературу та інші джерела, що використовувалися при написанні реферату.

Текст реферативної роботи викладається державною мовою на стандартних аркушах формату А-4 (210х297).

Робота друкується шрифтом TimesNewRoman, 14 кеглем через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з таким оформленням: вирівнювання - «За шириною»; міжрядковий інтервал «Полуторний» (1,5 Lines); абзацний відступ – п’ять знаків (1,25 см) та має бути однаковим у всьому тексті; верхнє і нижнє поле – 2 см., ліве – 3 см, праве – 1,5 см.

Розділи та підрозділи мають містити заголовки, які належить точно відтворювати у змісті. Заголовки розділів, як правило, розміщують посередині рядка. Назви розділів друкують великими літерами без розділових знаків у кінці, без підкреслень. Заголовки розділів слід починати з належного відступу.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовках розділів належить уникати. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом, при друкованому виготовленні письмової роботи, повинна становити один рядок.

Нумерація сторінок має бути наскрізною. Порядковий номер сторінки позначають арабською цифрою і проставляють у правому нижньому куті сторінки без крапки чи рисок. Титульний аркуш включається до загальної нумерації сторінок письмової роботи, але номер сторінки на титульному аркуші, як правило, не проставляють. Розділи нумерувати також арабськими цифрами.

При використанні літературних джерел в тексті письмової роботи можуть бути два варіанти посилань на них. Перший – це посторінкові посилання (виноски): коли на сторінці цитується джерело, то внизу цієї сторінки під основним текстом наводиться бібліографічний опис літературного джерела і вказується сторінка. Другий – коли в разі посилання на літературне джерело у квадратних дужках вказується його порядковий номер у списку літератури та конкретна сторінка, наводиться цитата, точні цифри, дані.

Ілюстративний матеріал – малюнки, графіки, схеми тощо слід розміщувати безпосередньо після першого посилання на нього в тексті. Якщо графік, схема, таблиця не вміщається на сторінці, де є посилання, їх подають на наступній сторінці. На кожний ілюстративний матеріал мають бути посилання в тексті.







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.