Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Зміст і структура криміналістичної характеристики злочинів





Криміналістична характеристика є головним елементом окремої криміналістичної методики, що дозволяє визначати напрямок розслідування конкретної кримінальної справи.

Криміналістична характеристика відбиває типові ознаки і властивості злочину, її можна розглядати як „еталон”, з яким можна порівнювати розслідувану подію і пізнавати її сутність. Тому криміналістична характеристика – це своєрідний „трафарет”, що дозволяє порівнювати з ним інформацію на певному етапі і визначати напрямок подальшого розслідування.

Криміналістична характеристика – це відносно постійна сукупність інформації про злочин, вона змінюється в міру наукового дослідження й узагальнення практики.

На основі існуючих у літературі понять криміналістичної характеристики можна запропонувати наступне її визначення.

Криміналістична характеристика – це певна сукупність інформації про типові криміналістично значимі ознаки і властивості конкретного виду (групи) злочинів, що дозволяє розпізнавати їх і визначати напрямок розслідування.

Таким чином, криміналістична характеристика описує типові ознаки і властивості об’єкта злочинного посягання, особи злочинця, способу вчинення, обставин вчинення, типові ситуації, тобто характер вихідних даних на момент початку розслідування й ін.

Зміст криміналістичної характеристики повинен охоплювати всі елементи предмета доказування, що характерні для розслідування конкретної категорії злочинів. Звідси важливе значення має з’ясування змісту і структури криміналістичної характеристики.

Призначення криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона сприяє:

1) розробці окремих методик розслідування;

2) побудові типових програм і моделей розслідування злочинів;

3) визначенню напрямку розслідування конкретного злочину.

В літературі існує декілька точок зору на структуру криміналістичної характеристики злочинів (щонайменше їх десять: Р.С. Бєлкіна, С.І. Винокурова, І.Ф. Герасімова, А.Н. Колесніченка, Н.А. Селіванова, В.Г. Танасевича, Н.П. Яблокова й ін.), причому підходи різні.

Більшість авторів вказують на чотири елементиструктури криміналістичної характеристики, а саме:

1) предмет злочинного посягання (в деяких випадках – особа потерпілого);

2) спосіб вчинення злочину;

3) „слідова картина” злочину;

4) особа злочинця.

Розглянемо окремі елементи криміналістичної характеристики.

1) Предмет злочинного посягання. Це речі матеріального світу, впливаючи на які особа посягає на ті або інші суспільні відносини. Точне встановлення предмета посягання дозволяє відмежувати один злочин від іншого, суміжного з ним.

Особа потерпілого. Система ознак, що відносяться до особи потерпілого, має складну структуру. Вона включає загальні демографічні ознаки (стать, вік, місце про­живання, роботи або навчання, професія, фах, освіта та ін.), дані про спосіб життя, риси характеру, навички і схильності, зв’язки і стосунки. Дані про потерпілого включають також відомості про його віктимність (схильність окремих людей ставати в силу низки обставин жертвами певних злочинів).

Існує взаємозв'язок між особливостями особи потерпілого і злочинця, певна вибірковість у діях останнього. Наявність і характер зв'язків і стосунків між потерпілим і злочинцем впливає на мету, мотив, місце, час, способи вчинення і приховування злочину.

2) Спосіб вчинення злочину– це образ дій злочинця, що виражається у певній системі операцій і прийомів. Під готуванням до злочину розуміється підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину (ст. 14 КК України). Спосіб злочину являє собою збірне поняття. Його структура охоплює: способи готування до злочинного діяння, способи його вчинення і спосо­би приховування (маскування). Не завжди спосіб злочину має повну структуру. Існують злочини, що можуть відбуватися без попередньої підготовки або не мають на меті наступне приховування події або слідів.

3) „Слідова картина” злочину – це будь-які зміни середовища, що виникли в результаті вчинення злочину. Сліди злочину охоплюють:

а) зміни в речо­вій обстановці;

б) сліди-відображення (сліди рук, ніг, транспорту, інструментів тощо);

в) предмети – речові докази;

г) документи – письмові докази;

ґ) ідеальні сліди (сліди пам'яті людини);

д) запахові сліди і сліди-мікрочастинки.

4) Особа злочинця. Система ознак особи злочинця включає дані демографічного характеру, деякі моральні властивості і психологічні особливості. Особа злочинця – це поняття, що виражає сутність особи, що вчинила злочин. У цьому зв’язку мож­на говорити про типові ознаки особи, схильної до вчинення тих або інших видів злочинів (це стосується в першу чергу професійної та організованої злочинності). Узагальнені дані про найбільш поширені мотиви злочину дозволяють визначати коло потреб злочинця, що штовхнули його на вчинення злочину, і тим самим встановлювати основні напрями розслідування.

Криміналістична характеристика - це система відомостей про певні види злочинів, ознаки суб'єкта злочину, його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.

Сутність криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона розглядається як система, що містить ознаки і дані про закономірні зв'язки слідів, виражені відповідним ступенем вірогідності, встановленої на підставі узагальнення даних матеріалів кримінальних справ, апробованих слідчою практикою. Такі дані складають основу для побудови систем типових версій, які використовуються при вирішенні конкретних слідчих завдань, висуненні робочих версій.

Практичне значення криміналістичної характеристики злочинів розкривається в рекомендаціях зі встановлення і застосування криміналістично значущих ознак злочинів різного ступеня єдності, які характеризують: найширші множинності злочинів, наприклад, злочини проти життя і здоров'я людини, злочини проти власності тощо; групи злочинів, наприклад, вбивства, розкрадання тощо; види злочинів, наприклад, вбивства (при виявленні трупа); розкрадання шляхом присвоєння, розтрати чи зловживання службовим становищем тощо, різновиди злочинів, наприклад, вбивство (коли особа потерпілого не встановлена); розкрадання на підприємствах того чи іншого виробництва тощо.

Структура криміналістичної характеристики злочинів.

Як і будь-яка система, криміналістична характеристика складається з взаємопов'язаних складових елементів. Криміналістичний аспект характеристики злочинів підпорядкований завданням доказування по кримінальній справі, тому структура криміналістичної характеристики будується на обставинах, які входять у предмет доказування (ст. 64 КПК України) і елементах складу злочину, передбачених відповідними статтями КК України.

Криміналістична характеристика злочинів розглядається як система, що складається з елементів, які включають у себе компоненти:

- особа злочинця, яка характеризується фізичними, соціально-демографічними даними; категорії посадових матеріально відповідальних та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формування і здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками тощо;

- способи вчинення злочинів (пошук відповідних знарядь злочину, заходи щодо створення залишку сировини, готової продукції, резерву грошових коштів та ін.); способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи щодо заволодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації); способи приховування злочину, маскування злочинних дій;

- особа потерпілого (демографічні дані, відомості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв'язки і стосунки, ознаки ві-ктимності тощо);

- предмет посягання: грошові кошти, цінні папери, матеріальні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їх споживчої цінності, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені при їх виробництві за рахунок надлишку, який надійшов зі сторони, від співучасників, майно, приховане від оподаткування);

- типова "слідова картина" злочину: місце як частина матеріального середовища, що включає, окрім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів.

Джерелами інформації при побудові криміналістичної характеристики злочинів є:

- люди (потерпілі, підозрювані, обвинувачені, засуджені, спеціалісти, працівники правоохоронних органів тощо);

- документи (письмові, графічні, статистичні, звукові, фото- та відеоматеріали).

Методи які використовуються при побудові криміналістичної характеристики злочинів:

- метод спостереження;

- метод опитування;

- документальний метод;

- метод експертних оцінок;

- метод оцінки та аналізу результатів дослідження;

- біографічний метод;

- метод вивчення колективів і груп.

Питання







Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.