Тернопільський національний економічний університет

Тернопільський національний економічний університет

Факультет фінансів

Кафедра податків та фіскальної політики

Опорний конспект лекцій з дисципліни

«Фіскальне адміністрування»

Тема. Теоретико-організаційні засади фіскального адміністрування

План

1. Зміст фіскального адміністрування, його функції, принципи та класифікація

2. Нормативно-правове забезпечення фіскального адміністрування

3. Податкове адміністрування як визначальна складова фіскального адміністрування. Ефективність податкового адміністрування

4. Інформаційно-аналітичне забезпечення фіскального адміністрування

5. Державні реєстри

6. Контролюючі органи: організаційна структура та функції.

7. Співробітництво ДФС з міжнародними організаціями

8. Міжнародні стандарти розкриття та обміну інформацією в цілях оподаткування

9. Конфлікт інтересів платників податків і фіскальних органів та порядок його вирішення (сам.)

Зміст фіскального адміністрування, його функції, принципи та класифікація

Найчастіше термін «фіскальне адміністрування» у фаховій літературі розглядається у трьох аспектах:

• сукупність юридичних норм, які визначають порядок справляння податків та правила оподаткування;

• як система державних органів, які забезпечують наповнення державної скарбниці;

• як система заходів, що вживаються адміністраторами доходів для забезпечення їх мобілізації до централізованих державних грошових фондів.

На думку українського вченого В. Андрущенка, адміністрування – це процес управління людьми і подіями у сфері оподаткування через ієрархічно структуровані рішення представницьких політичних органів та дії виконавчо-владних. В. Андрущенко визначає фіскальне адміністрування як науку та мистецтво.

Функції фіскального адміністрування:

· законодавча;

· сервісна;

· функція планування;

· функція мобілізації доходів;;

· функція контролю;

· функція примусу.

Рис. 1. Технологічні стадії фіскального адміністрування

Фіскальне адміністрування базується на ряді принципів, серед яких виділяють загальні та спеціальні.Загальні принципи фіскального адміністрування відомі, як класичні принципи оподаткування, сформульовані шотландським економістом А. Смітом. Серед них: загальність, справедливість, визначеність і зручність.

На основі спеціальних принципів адмініструються окремі платежі до бюджету. Для прикладу, з огляду на принцип резиденства визначається порядок оподаткування доходів фізичних осіб, із врахуванням країни походження будується механізм оподаткування митом.

Фіскальне адміністрування можна класифікувати за рядом ознак.

Рис. 2. Класифікаційні ознаки фіскального адміністрування

Нормативно-правове забезпечення фіскального адміністрування

ü Конституція України (1996)

ü Податковий кодекс України (2010/2011)

ü Митний кодекс України (2012)

ü Кримінальний кодекс України (2011)

ü Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (2010)

ü Закон України «Про Митний тариф України» (2013)

ü Постанова КМУ «Про ДФС України» (від 21.05.2014) № 236

ü Інші нормативно-правові акти

Податкове адміністрування як визначальна складова фіскального адміністрування. Ефективність податкового адміністрування

Згідно ПКУ адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об’єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Цілі підвищення ефективності податкового адміністрування:

- підвищення якості та доступності державних послуг у сфері оподаткування;

- модернізація ДФС;

- зниження трансакційних витрат для бізнесу на виконання вимог податкового законодавства;

- створення максимально зручних умов для сплати податків;

- стимулювання розвитку конкурентного середовища;

- розширення податкової бази.

4. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

- від платників податків та податкових агентів;

- від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України;

- від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на \рахунках платника податків;

- від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

- за результатами податкового контролю;

- інша інформація.

Державні реєстри

Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (як складова - Реєстр самозайнятих осіб)

До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб:

- джерела отримання доходів;

- об’єкти оподаткування;

- сума нарахованих та/або отриманих доходів;

- сума нарахованих та/або сплачених податків;

- інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків.

До Державного реєстру вносяться відомості про державну реєстрацію, реєстрацію та взяття на облік фізичних осіб - підприємців і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (самозайнятих осіб).

Єдиний банк даних про платників податків – юридичних осіб (складові: реєстр платників податків – нерезидентів, реєстр договорів про спільну діяльність)

Реєстр платників ПДВ

Реєстр неприбуткових установ та організацій

Реєстр страхувальників

Реєстр великих платників податків

Контролюючі органи: організаційна структура та функції

Контролюючими органами є ДФС України та її територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

ДФСУ утворено 21 травня 2014 відповідно до Постанови КМУ № 160.

Положення про ДФСУ, затверджене Постановою КМУ від 21 травня 2014 р. № 236 (завдання та функції ДФСУ).

Апарат

· Департамент організації роботи Служби

· Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації

· Департамент матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури

· Департамент кадрової політики та роботи з персоналом

· Департамент фінансування, бухгалтерського обліку та звітності

· Департамент внутрішнього аудиту

· Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем

· Департамент обслуговування платників

· Департамент інформаційних технологій

· Регуляторно-правовий департамент

· Департамент адміністративного оскарження та судового супроводження

· Департамент податків і зборів з юридичних осіб

· Департамент податків і зборів з фізичних осіб

· Департамент аудиту

· Департамент методологічної та нормотворчої роботи

· Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом

· Департамент погашення боргу

· Департамент організації митного контролю

· Департамент адміністрування митних платежів

· Департамент організації протидії митним правопорушенням

· Головне оперативне управління

· Головне управління внутрішньої безпеки

· Головне слідче управління фінансових розслідувань

Тернопільська область

Головне управління ДФС у Тернопільській області

Тернопільська митниця ДФС

Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС (ГУ ДФС)

Бучацька об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС

Гусятинська об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС

Кременецька об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС

Збаразька об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС

Козівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС

Чортківська об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС

Контролюючі органи виконують такі функції: (ст. 19¹ ПКУ)

- здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів;

- контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

- надають адміністративні послуги платникам податків;

- реєструють та ведуть облік платників податків;

- формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

- забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів;

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням;

- здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів;

- здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу;

- надають консультації;

- здійснюють інші функції, визначені законами України.

План

1. Платники податків, їх права та обов’язки

2. Порядок взяття платників податків на облік у фіскальних органах

3. Процедура зняття платників податків з обліку

4. Контроль фіскальних органів за відкриттям платникам податків рахунків у банківських установах

План

1. Податкове зобов’язання платника податків. Грошове зобов’язання платника податків

2. Способи визначення податкових зобов’язань

3. Визначення суми грошових зобов’язань контролюючими органами

4. Непрямі методи визначення податкових зобов’язань

5. Оскарження рішень контролюючих органів

6. Строки сплати податкового зобов'язання

7. Податкове повідомлення-рішення та податкова вимога

8. Узгодження податкових зобов’язань. Податковий компроміс у світовій фіскальній практиці (сам.)

9. Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків

Тема. Податкова звітність

План

1. Податкові декларації та розрахунки

2. Складення податкової звітності

3. Подання податкової декларації до контролюючих органів

4. Терміни подання податкових декларацій

5. Електронна податкова звітність (сам.)

Рис. Систематизація податкових декларацій

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

- юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

- фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

- податкові агенти.

Тема. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ

План

1. Необхідність, зміст та способи здійснення податкового контролю

2. Принципи податкового контролю

3. Податкові перевірки як форма контролю, їхній зміст, класифікація та порядок проведення

Фінансова відповідальність

Тема. Митний контроль

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. У пунктах пропуску через державний кордон України зазначені види державного контролю (крім радіологічного) здійснюються органами доходів і зборів у формі попереднього документального контролю на підставі інформації, отриманої від державних органів, уповноважених на здійснення цих видів контролю, з використанням засобів інформаційних технологій. Органи доходів і зборів взаємодіють з державними органами, уповноваженими на здійснення зазначених видів контролю, координують роботу з їх здійснення у пунктах пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній території України в порядку, встановленому МКУ та іншими законами України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перебувають під митним контролем і за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення граничного строку, встановленого цією статтею, набувають статусу таких, що зберігаються на складі органу доходів і зборів.

Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується:

1) у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму;

2) у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

До товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, приміщень, де знаходяться товари, що підлягають митному контролю, або провадиться діяльність, контроль за якою покладено на органи доходів і зборів, а також до приладів обліку енергоносіїв, електричної, теплової та інших видів енергії органами доходів і зборів можуть застосовуватися засоби забезпечення ідентифікації.

Забезпечення ідентифікації здійснюється шляхом накладення митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбових пристроїв, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставляння штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів, транспортних засобів комерційного призначення, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо. При цьому накладення одноразових номерних запірно-пломбових пристроїв, печаток на транспортні засоби комерційного призначення може здійснюватися без проведення митного огляду товарів, що переміщуються зазначеними транспортними засобами через митний кордон України, про що робиться відповідна відмітка в товаросупровідних документах.

З метою забезпечення здійснення органами доходів і зборів митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов’язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди і порушень митних правил, у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, вільних митних зон, митних складів, складів тимчасового зберігання, а також в інших місцях, визначених відповідно до МКУ, створюються зони митного контролю.

Режим зони митного контролю - це встановлені законодавством України з питань державної митної справи приписи, заборони та/або обмеження щодо перебування в зоні митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян, розташування в ній споруд та об’єктів, а також проведення у цій зоні господарських робіт.

Органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені МКУ.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант,уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

1) при перевезенні автомобільним транспортом:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);

б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);

в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;

ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;

д) найменування товарів;

е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об’єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів;

2) при перевезенні водним транспортом:

а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;

б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;

в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;

г) декларація про особисті речі екіпажу судна;

ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;

д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;

е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;

ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;

з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

3) при перевезенні повітряним транспортом:

а) стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація);

б) документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні);

в) документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього;

г) транспортні (перевізні) документи;

ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;

д) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

е) відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна;

є) відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу;

ж) список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість);

з) найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

і) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

4) при перевезенні залізничним транспортом:

а) транспортні (перевізні) документи;

б) передатну відомість на залізничний рухомий склад;

в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів);

г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;

5) при переміщенні трубопровідним транспортом та лініями електропередачі:

а) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

б) акт прийому-передачі товарів або довідка, що підтверджує кількість товарів;

в) комерційні та супровідні документи (за наявності їх у власника трубопровідного транспорту, лінії електропередачі) на товари, що переміщуються через митний кордон України, а на момент митного оформлення - рахунок-фактуру;

г) найменування та адреса відправника товарів;

ґ) найменування та адреса отримувача товарів;

д) документи (дозволи, сертифікати), що підтверджують показники товару.

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених МКУ, декларація митної вартості. У встановленому МКУ порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв’язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених МКУ, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 МКУ.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 МКУ надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

 

 

Тернопільський національний економічний університет

Факультет фінансів

123456Следующая ⇒

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

---

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: