Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Травми та професійні захворювання. Класифікація нещасних випадків





Аналіз умов праці.

Аналіз умов праці на робочих місцях запобігає професійним захворюванням і травмам. При цьому велике значення має АНАЛІЗ ГІГІЄНІЧНИХ УМОВ праці. Для нормальної життєді­яльності організму людини потрібно приблизно 3 л кисню на хвилину. Ця кількість кисню зветься кисневим рівнем.

Важливим моментом є нормальна (оптимальна) інтенсивність праці та увага.

Оптимальна інтенсивність праці - це такий стан праці, при якому не спричиняється шкода організмові людини і всебічно розвиваються її фізичні та розумові здібності.

Увагаможе бути:

- довільною, при цьому витрачається енергія людини;

- мимовільною, при цьому енергія людини не витрачається.

Недоліком довільної та мимовільної уваги можуть бути нещасні випадки.

АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА - його характе­ризують освітлення, повітряне середовище, шум, вібрація тощо.

АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ - під безпекою технологічних процесів розуміють гарантії безпеки персоналу при нормальному ході технологічного процесу. Зриви ходу техпроцесів і аварії при цьому несуть найбільшу небезпеку. Вирішальне зна­чення при цьому мають інструктажі та навчання персоналу.

Травми та професійні захворювання. Класифікація нещасних випадків

Якщо внаслідок виробничої небезпеки сталося пошкоджен­ня організму людини, то таку подію класифікують як нещасний випадок.

Пошкодження здоров'я людини при нещасному випадку називають травмою або каліцтвом.

Нещасні випадки поділяються на випадки невиробничого і виробничого характеру.

Травма характеризується наявністю короткочасного зовнішнього впливу шкідливого фактора на організм людини. При відсутності фактора зовнішнього впливу ця подія класифікується як пригода (випадок).

Професійне захворювання - це поступове погіршення здоров 'я людини, викликане несприятливими умовами трудового процесу.

Нещасний випадок характеризується наступними ознаками:

□ наявністю випадку;

□ короткочасним і зовнішнім впливом шкідливого фактора;

□ настанням непрацездатності.

За тяжкістю наслідків травми на виробництві встановлені наступні категорії потерпілих від нещасних випадків (профзахворювань): з тимчасовою непрацездатністю (від 1 до 10 календарних днів; від 10 календарних днів до 1 місяця; від 1 місяця до 2 місяців; від 2 місяців до 4 місяців); із стійкою втратою працездатності (без встановленням інвалідності); із стійкою втратою працездатності (із встановленням інвалідності); з летальним наслідком.

Основні принципи класифікації, порядок розслідування і оформлення нещасних випадків на виробництві, пов'язаних з працівниками та іншими особами, визначає "Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" від 21 серпня 2001р. №1094.



Дія цього Положення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та на всіх працюючих в Україні. Дія цього Положення поширюється і на осіб, які перебували у відрядженні за кордоном, також на Міноборони, МВС, СБУ, Держкомкордон, Державний департамент з питань виконання покарань, МНС після погодження відповідних питань з Держнаглядохоронпраці. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з учнями і студентами, визначається МОН.

 

Розслідування та облік нещасних випадків.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, ура­гани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комаха­ми та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на легшу роботу терміном не менш як на один робочий день.

За висновками роботи комісії із розслідування визначаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівником під час:

□ виконання трудових обов 'язків, у тому числі у відрядженнях;

□ перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу або за дору­ченням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;,

□ приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком чи після закінчення роботи;

□ проїзду на роботу чи з роботи транспортом підприємства;

□ використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства, якщо на це є домовленість сторін;

□ провадження якихось дій в інтересах виробництва, які не входять до кола виробничого завдання працівника;

□ ліквідації аварій чи наслідків стихійного лиха;

□ надання підприємством шефської допомоги;

□ перебування на транспортному засобі, території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо нещасний випадок пов'язаний з виконанням потерпілим посадових обов'язків;

□ прямування працівника до (між) об'єктами обслуговування заздалегідь затвердженими маршрутами;

□ прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку згідно із завданням про відрядження.

Визначаються пов'язаними з виробництвом і складаються акти за формою Н-1 також у випадку:

□ природної смерті працівників, які перебувають на підзем­них роботах;

□ самогубства працівників плавскладу чи їх природної смерті;

□ зникнення працівника;

□ заподіяння тілесних ушкоджень чи вбивства працівника;

□ перебування на території підприємства у зв'язку з прове­денням наради, отриманням заробітної плати, під час перерви, проходження медичного огляду.

 

Повідомлення про нещасні випадки виробни­чого характеру, їх розслідування та ведення обліку.

а) Негрупові нещасні випадки та без смертельного наслідку

Свідок, працівник який його виявив, чи сам потерпілий тер­міново повідомляє безпосереднього керівника робіт про нещас­ний випадок.

Керівник робіт зобов'язаний:

□ надати медичну допомогу потерпілому ;

□ повідомити про подію власника;

□ повідомити про подію профспілку;

□ зберегти обстановку до прибуття комісії із розслідування та вжити заходів до недопущення повторів подібних випадків. Власник зобов'язаний:

□ повідомити виконавчу дирекцію Фонду про нещасний ви­падок;

□ утворити комісію із розслідування у складі:

- представника ВОП (голова комісії);

- керівника структурного підрозділу, де трапився нещасний випадок;

- представника профспілкової організації.

 

Далі в Положенні розглянуто обов'язки власника щодо забезпечення роботи комісії, обов'язки щодо компенсації витрат, пов'язаних з діяльністю комісії.

Власник у п'ятиденний термін після закінчення спеціального розслідування нещасного випадку надсилає копії матеріалів розслідування до прокуратури та органам, представники яких брали участь у розслідуванні.

Причини нещасного випадку:

Технічні:

• конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва, транспортних засобів, відсутність проектної документації, неякісне виконання буді­вельних робіт, недосконалість, невідповідність технологічного процесу вимогам безпеки;

• незадовільний технічний стан:

- виробничих об'єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;

• незадовільний стан виробничого середовища.

Організаційні:

- незадовільна організація системи управління ОП, недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, в тому числі:

- відсутність або неякісне проведення інструктажу; допуск до роботи без навчання та перевірки знань з ОП; неякісна розроб­ка інструкцій з ОП або їх відсутність; відсутність у посадових інструкціях функціональних обов'язків з ОП; порушення режи­му праці та відпочинку; відсутність медичного обстеження (проф­відбору);'невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними; виконання робіт з відключеними засоба­ми колективного захисту; залучення до роботи працівників не за спеціальністю; порушення техпроцесу; порушення вимог безпе­ки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів; пору­шення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів; порушення правил дорожнього руху; нєзастосування засобів інди­відуального і колективного захисту (за їх наявності);

• порушення трудової і виробничої дисципліни, в тому числі:

- невиконання посадових обов'язків, вимог інструкцій з ОП. Психофізіологічні:

• алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння; низька нервово-психічна стійкість; незадовільні фізичні дані або стан здоров'я; незадовільний психологічний клімат у колективі; травмування внаслідок протиправних дій інших осіб; інші причини.

Аналіз умов праці.

Аналіз умов праці на робочих місцях запобігає професійним захворюванням і травмам. При цьому велике значення має АНАЛІЗ ГІГІЄНІЧНИХ УМОВ праці. Для нормальної життєді­яльності організму людини потрібно приблизно 3 л кисню на хвилину. Ця кількість кисню зветься кисневим рівнем.

Важливим моментом є нормальна (оптимальна) інтенсивність праці та увага.

Оптимальна інтенсивність праці - це такий стан праці, при якому не спричиняється шкода організмові людини і всебічно розвиваються її фізичні та розумові здібності.

Увагаможе бути:

- довільною, при цьому витрачається енергія людини;

- мимовільною, при цьому енергія людини не витрачається.

Недоліком довільної та мимовільної уваги можуть бути нещасні випадки.

АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА - його характе­ризують освітлення, повітряне середовище, шум, вібрація тощо.

АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ - під безпекою технологічних процесів розуміють гарантії безпеки персоналу при нормальному ході технологічного процесу. Зриви ходу техпроцесів і аварії при цьому несуть найбільшу небезпеку. Вирішальне зна­чення при цьому мають інструктажі та навчання персоналу.

Травми та професійні захворювання. Класифікація нещасних випадків

Якщо внаслідок виробничої небезпеки сталося пошкоджен­ня організму людини, то таку подію класифікують як нещасний випадок.

Пошкодження здоров'я людини при нещасному випадку називають травмою або каліцтвом.

Нещасні випадки поділяються на випадки невиробничого і виробничого характеру.

Травма характеризується наявністю короткочасного зовнішнього впливу шкідливого фактора на організм людини. При відсутності фактора зовнішнього впливу ця подія класифікується як пригода (випадок).

Професійне захворювання - це поступове погіршення здоров 'я людини, викликане несприятливими умовами трудового процесу.

Нещасний випадок характеризується наступними ознаками:

□ наявністю випадку;

□ короткочасним і зовнішнім впливом шкідливого фактора;

□ настанням непрацездатності.

За тяжкістю наслідків травми на виробництві встановлені наступні категорії потерпілих від нещасних випадків (профзахворювань): з тимчасовою непрацездатністю (від 1 до 10 календарних днів; від 10 календарних днів до 1 місяця; від 1 місяця до 2 місяців; від 2 місяців до 4 місяців); із стійкою втратою працездатності (без встановленням інвалідності); із стійкою втратою працездатності (із встановленням інвалідності); з летальним наслідком.

Основні принципи класифікації, порядок розслідування і оформлення нещасних випадків на виробництві, пов'язаних з працівниками та іншими особами, визначає "Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" від 21 серпня 2001р. №1094.

Дія цього Положення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та на всіх працюючих в Україні. Дія цього Положення поширюється і на осіб, які перебували у відрядженні за кордоном, також на Міноборони, МВС, СБУ, Держкомкордон, Державний департамент з питань виконання покарань, МНС після погодження відповідних питань з Держнаглядохоронпраці. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з учнями і студентами, визначається МОН.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.