Характеристика основних показників кон’юнктури товарного ринку
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Характеристика основних показників кон’юнктури товарного ринку





БЛОК 1. ПРОПОЗИЦІЯ.Першорядне значення для дослідження кон’юнктури будь-якого ринку і найважливішої її категорії є перший із вихідних об’ємних показників ринкової кон’юнктури – пропозиція, яка відображає різноманітний обсяг товарів, які виробник бажає і спроможний виробити і запропонувати на продаж протягом певного періоду часу за визначеною ціною.

Товарна пропозиція складається з трьох основних компонентів, а саме:

· обсягу продукції вітчизняного виробництва за мінусом внутрішнього споживання та втрат;

· обсягу імпортної продукції на вітчизняному ринку;

· різноманітних резервів та обсягів товарних запасів.

Слід зазначити, що між пропозицією і попитом у визначених ситуаціях існує зв’язок: попит породжує пропозицію, але і пропозиція певним чином впливає на попит, зокрема, на ринку продавця попит орієнтується на обмежені можливості пропозиції, а на ринку покупця пропозиція орієнтується на попит. Ця аксіома сучасного маркетингу має враховуватися у кон’юнктурному аналізі. Проте справедлива й інша позиція, відповідно до якої у визначених ситуаціях пропозиція у свою чергу породжує попит, зокрема, новий привабливий товар сам завойовує ринок, створюючи новий попит.

Для аналізу кон’юнктури ринку важливе значення мають показники, що характеризують спрямування промислового виробництва. Група цих показників складається з даних про виробництво в абсолютних одиницях виміру та індексів промислового виробництва.

Ще одним важливим показником пропозиції й одночасно її детермінантою є виробничий і сировинний потенціал (рівень виробничих можливостей), тобто спроможність виробництва виготовити й подати на ринок певний обсяг товарів, що забезпечує відповідний обсяг і структуру пропозиції. В процесі аналізу категорію виробничого потенціалу поділяють на граничний, який відображатиме виробництво товарів при повному використанні потужностей, та реальний, який відображатиме реальну пропозицію товарів з урахуванням вимог ринку.



Працюючи на ринку, фірма зіштовхується із суперництвом інших фірм, які випускають і продають аналогічні товари. Кожна з них, як правило, прагне бути лідером на ринку, виробити й продати якнайбільше товарів, захопити максимально можливу частку ринку.

Оскільки кон’юнктура ринку багато в чому визначається станом і результатами конкурентної боротьби, то включення до блоку пропозиції групи показників рівня монополізації та інтенсивності конкуренції є виправданим. До групи належать показники кількості і розміру підприємств, тієї частки, яку вони займають на ринку, їх розподіл за цими ознаками.

Для виявлення рівня монополізації та рівня інтенсивності конкуренції використовується показник концентрації. Питання взаємозв’язку монопольної влади та рівня концентрації продавців на ринку є одним з базових у ринкових дослідженнях, тобто основну увагу треба зосередити на показниках, що використовуються для характеристики, з одного боку, ринку, з іншого боку, ринкової влади фірм.

БЛОК 2. ПОПИТ.Наступною важливою категорією ринку та другим об’ємним показником ринкової кон’юнктури є попит, який можна визначити як потребу, забезпечену грошима і запропоновану протягом визначеного періоду часу на ринку. Під потребою розуміють бажання або необхідність володіти певним продуктом для процесу відтворення і підтримки визначеного рівня діяльності.

Блок попиту на товари повинен включати в себе як показники обсягу, структури і динаміки попиту, так і показники його сегментації і диференціації, оскільки диференційований аналіз попиту в процесі кон’юнктурного дослідження дозволить більш гнучко оцінити стан ринку і при прогнозуванні даного виду попиту використовувати відповідний набір факторів.

Зважаючи на те, що кон’юнктура ринку є складним комплексом взаємозв’язків і взаємовпливів, то варто вважати виправданим важливе місце, яке посідає еластичність попиту від маркетингових збудників у блоці показників попиту на товари, оскільки вона виражає дію відповідних ринкових законів.

 

БЛОК 3. ЦІНИ. Ринкова ціна є багатофункціональним економічним явищем, основною ринковою категорією, глибокий аналіз закономірностей та тенденцій зміни якої є важливою складовою аналізу кон’юнктури ринку.

Суть ціни, її економічна природа проявляється у подвійній ролі, яку відіграє ціна на ринку. Рівень та поведінка цін на ринку не тільки перебувають під впливом цілого ряду факторів, але, у свою чергу, самі впливають на них. Пасивна роль індикатора ринку (показника його стану) гармонійно доповнюється активною роллю регулятора ринку (інструмента впливу на нього).

Суттєвою ознакою цін як елементу ринкового механізму є їхні постійні коливання, які відображають мінливу ситуацію на ринку, коливання попиту і пропозиції, відмінність в якості товарів, технологіях продажу, купівельні можливості окремих соціальних верств населення, а також конкуренцію.

Коливання ринкових цін у певних межах треба розглядати не стільки як прояв нестабільності економіки, скільки як природний важіль забезпечення найважливіших пропорцій ринку. Причому, чим збалансованіший ринок, тим стабільнішим є розмах цін, тим стійкішим є рівень ціни. Однак повна стабілізація цін, стовідсоткова ліквідація їх коливання неприпустима, оскільки це шлях до стагнації. Маркетингове регулювання лише обмежує стихійність цін, рівень їх варіації до розумної межі.

До винятково важливих характеристик стану ринку належать показники пропорційності, особливо співвідношення попиту і пропозиції та його динамічні зрушення. Пропорційність, тобто оптимальне співвідношення між різноманітними елементами ринку, є найважливішою умовою його поступального розвитку, що відображає дію законів ринку й обумовлює характер розвитку інших ринкових категорій, а також його соціально-економічну ефективність.

У свою чергу, будь-які диспропорції і деформації певних складових ринку спричиняють кризові форми розвитку, ускладнюють і спотворюють ринкові відносини, роблять ринок недостатньо ефективним .

У кон’юнктурному аналізі рідко вдається безпосередньо зіставити обсяги попиту і пропозиції. Таку можливість дає баланс попиту і пропозиції, тобто метод визначення сукупної характеристики обсягу попиту. Використовується балансова форма: грошові кошти, призначені для придбання товарів, порівнюються з товарними ресурсами (у вартісному вимірі). Різниця із знаком “плюс” показує: пропозиція перевищує попит, є загроза кризи збуту; різниця із знаком “мінус” – попит перевищує пропозицію; розмір перевищення грошових коштів над ресурсами відображає розмір дефіциту.

Основним недоліком даного методу є те, що він будується за всією сукупністю товарів на ринку, що є досить проблематичним за умови відсутності повної і достовірної інформації. Тому, оцінюючи пропорції товарного ринку, кон’юнктурні дослідження змушені спиратися на непрямі оцінки співвідношення попиту і пропозиції.

Комплексним показником, що відбиває процес купівлі-продажу товару, є товарообіг. Це сумарний показник продажу товару за всіма актами купівлі-продажу. Значення показників товарообігу полягає у тому, що вони відображають зміни кон’юнктури ринку і характеризують сформовану кон’юнктурну ситуацію на ньому, тобто динаміка товарообігу є проявом дії ринкового механізму, наслідком фактично укладених пропорцій попиту і пропозиції.

Динаміка товарообігу залежить, у першу чергу, від двох компонентів купівлі-продажу товарів, а саме від зміни кількості проданих товарів і динаміки цін, які є головними індикаторами ринку.

 

БЛОК 4. ПОКАЗНИКИ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ РИНКУ, ЙОГО СТІЙКОСТІ ТА ЦИКЛІЧНОСТІ.Кон’юнктура ринку є явищем складним, швидкозмінним. Вона складається з багатьох одиничних явищ і дій, розвиток яких формується під впливом ряду обставин. Ринок за своєю суттю схильний до стихійності, а отже, наражається на випадкові та постійні коливання: циклічні і сезонні, дуже гнучкий у своєму розвитку, чутливо реагує на зміни соціально-економічного характеру, значною мірою залежить від політичних і психологічних чинників, від чуток, паніки. Тому останній блок системи показників кон’юнктури товарного ринку повинен включати в себе три підсистеми динамічних і варіаційних процесів, властивих ринку, а саме тенденцій розвитку, стійкості і циклічності ринку, які є складовою частиною аналізу ринкової ситуації і повинні вивчатися в комплексі з іншими показниками ринкової кон’юнктури.

Ринок, навіть регульований у межах, що допускаються можливостями маркетингу, не може бути цілком звільнений від проявів стихійності. Це явище є невід’ємною властивістю ринкового механізму, його прагнення до рівноваги попиту та пропозиції, що досягається шляхом подолання постійно виникаючих диспропорцій різної інтенсивності. Ця властивість ринку, пов’язана зі стихійністю його розвитку, проявляється через коливання (стійкість) основних параметрів ринку, а саме продажу та цін.

Аналізуючи тенденції ринку як за рік, так і за більш тривалий період, можна помітити, що зміна параметрів ринку відбувається хвилеподібно, тобто простежується повторюваність тенденцій розвитку. Дане явище в економічній літературі називається циклічністю.

Циклічність ринку можна визначити як регулярно повторювані в часі зміни рівня, вектора і характеру розвитку ринку і які є невід’ємною компонентою ринкового механізму.

Усвідомлюючи важливість показника циклічності розвитку ринку як важливої складової функціонування ринкового механізму, слід зазначити, що в українській економіці досить малий період здійснення ринкових перетворень для чіткого прояву ринкових циклів, внаслідок чого в процесі аналізу найчастіше використовується показник внутрішньорічної (сезонної) циклічності.

Сезонними коливаннями (від фр. saison – пора ро­ку) називаються більш-менш стійкі внутрішньорічні коливання параметрів ринку, які зумовлені специфічними умовами виробництва чи споживання певного виду продукції, тобто, значною мірою сезонність – це прояв дії ринкового механізму, збалансованості попиту і пропозиції.

 

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.