Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Інші форми дипломатичної діяльності





Оскільки поняття «дипломатичне листування» охоплює лише ті дипломатичні документи, що надсилаються певному адресату (адресатам) і на які отримувачі повинні у свою чергу давати відповідь в аналогічному дипломатичному документі, то слід представити й інші форми спілкування між державами, здійснення їх дипломатичної діяльності. Такими формами є декларація, виступ, заява, тост, телеграма, комюніке, звернення та ін.

Серед них можна виділити односторонні дипломатичні документи.

ЗАЯВА (уряду, міністерства закордонних справ) на відміну від документів власне дипломатичного листування не є прямим зверненням до певної держави чи держав і тому не обов'язково вимагає офіційної відповіді. У той же час відсутність відповіді чи будь-якої форми реагування на заяву теж є політичним актом із певним значенням.

Заява уряду може бути не лише опублікована, а й офіційно направлена спеціальною (супровідною) нотою відповідним державам.

Існують також різні форми заяв для преси, наприклад, заява представника. Заяви для преси певним чином випереджають можливість офіційно займати позицію, яка в них викладається. Мета подібної заяви – орієнтувати суспільну думку і народ власної країни.

Важливим дипломатичним документом є ВИСТУП. У виступі уряд, окрім викладу своєї позиції з актуальних міжнародних питань, своїх конкретних пропозицій (якщо такі є в цієї держави), пояснює також основні принципи й головні напрями своєї зовнішньої політики.

КОМЮНІКЕ — це офіційне повідомлення про хід міжнародних переговорів, про міжнародну угоду, що відбулася. Комюніке може бути коротким, містити повідомлення про будь-який факт у загальних рисах. Деколи воно буває поширеним, включає детальний виклад ходу переговорів, декларацію прийнятих їх учасниками рішень, умови досягнутих угод і т. ін.

Комюніке – документ більш звичайний, трафаретний, його мета – повідомити пресі, громадськості про результати переговорів, їх атмосферу.

СПІЛЬНА ЗАЯВА – документ, що більше зобов'язує сторони. Цей документ інформує про те суттєве, що з’явилося у ході переговорів, чи то в галузі спільних міжнародних проблем, чи то в галузі двосторонніх відносин.

ДЕКЛАРАЦІЯ — одно-, дво- чи багатосторонній акт, у якому держави, міжурядові або міжнародні громадські організації визначають принципи в галузі політики, міжнародних зносин чи міжнародного права.

Декларація – документ дуже вагомий, такий, що зобов'язує. У деклараціях проголошуються погляди, що збігаються, спільні наміри.

Якщо мова комюніке ділова, суха, то для спільної заяви й особливо декларації властива піднесеність стилю, урочистість.

Складання дипломатичних документів на сучасному етапі є однією з важливих і такою, що набуває дедалі більшої ваги, галузей дипломатичної роботи.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Розкрийте зміст поняття “дипломатичні документи”. Дайте коротку характеристику цих документів.

2. У чому полягає одна з найважливіших особливостей дипломатичної документації?

3. Яку практичну мету переслідує кожний дипломатичний документ, адресований уряду іншої країни?

4. Яку структуру має більшість текстів дипломатичних документів?

5. Коротко охарактеризуйте особливості тексту дипломатичних документів.

6. Які основні вимоги до лексики та синтаксису ділової документації?

7. Що таке дипломатичне листування?

8. Від імені кого здійснюється спілкування між державами в письмовій формі?

9. Які ви знаєте види дипломатичного листування?

10. Назвіть інші форми дипломатичної діяльності, крім дипломатичного листування.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Дипломатичні документи – це:

а) одна із форм дипломатичної діяльності, спрямована на здійснення цілей і завдань зовнішньої політики;

б) участь у міжнародних конгресах, конференціях чи нарадах;

в) повсякденне представництво держави за кордоном, здійснюване її посольствами та місіями, і ведення ними політичних та інших переговорів з дипломатичним відомством країни перебування;

г) висвітлення в пресі позицій уряду з тих чи інших зовнішньополітичних питань.

 

2. Дипломатичні документи випускаються у світ:

а) органами виконавчої влади;

б) органами самоврядування;

в) органами зовнішніх зносин;

г) засобами масової інформації.

 

3. До структурних частин текстів дипломатичних документів належать:

а) протокольна формула;

б) пролог;

в) смислове ядро;

г) аргументаційна частина;

ґ) викладення фактів.

 

4. Протокольна формула – це:

а) звертання до особи, якій адресований документ, висловлення поваги до адресата на початку документа і заключний комплімент у кінці дипломатичного документа;

б) суть документа, відображення позиції держави з того чи іншого питання;

в) виклад причин, наведення підстав, які спонукають, дають право виступити з цим дипломатичним документом;

г) точні формулювання, їх відповідність, пропорційність переліченим фактам.

 

5. Смислове ядро – це:

а) звертання до особи, якій адресований документ, висловлення поваги до адресата на початку документа і заключний комплімент у кінці дипломатичного документа;

б) суть документа, відображення позиції держави з того чи іншого питання;

в) виклад причин, наведення підстав, які спонукають, дають право виступити з цим дипломатичним документом;

г) точні формулювання, їх відповідність, пропорційність переліченим фактам.

 

6. Аргументаційна частина – це:

а) звертання до особи, якій адресований документ, висловлення поваги до адресата на початку документа і заключний комплімент у кінці дипломатичного документа;

б) суть документа, відображення позиції держави з того чи іншого питання;

в) виклад причин, наведення підстав, які спонукають, дають право виступити з цим дипломатичним документом;

г) точні формулювання, їх відповідність, пропорційність переліченим фактам.

 

7. Протокольні формули застосовують у таких документах:

а) особистих посланнях глав урядів і держав;

б) особистих і вербальних нотах;

в) пам’ятних записках, переданих кур’єром;

г) посланнях.

 

8. Обсяг дипломатичного документа визначає:

а) протокольна формула;

б) смислове ядро;

в) аргументаційна частина;

г) викладення фактів.

 

9. Дипломатичне листування – це:

а) кореспонденція керівників держави;

б) сукупність різного роду офіційної кореспонденції та документації дипломатичного характеру, за допомогою якої здійснюються зносини між державами, одна з основних форм зовнішньополітичної та дипломатичної діяльності держави;

в) листування зовнішньополітичних відомств.

 

10. Видами дипломатичного листування є:

а) послання;

б) декларація;

в) довідка;

г) відозва;

ґ) телеграма.


ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………..3

ТЕМА 1. Діловодство в управлінській діяльності……………………....4

ТЕМА 2. Організаційні документи……………………………………….27

ТЕМА 3. Розпорядчі документи…………………………………………..36

ТЕМА 4. Довідково-інформаційні документи та вимоги

до їх документування……………………………………………50

ТЕМА 5. Документація з кадрово-контрактових питань……………..82

 

ТЕМА 6. Особисті офіційні документи…………………………………102

ТЕМА 7. Основні вимоги до оформлення спеціалізованої

документації. Приймання, попередній розгляд

і реєстрація службових документів…………………………..112

ТЕМА 8. Обліково-фінансові документи……………………………….126

ТЕМА 9. Ділове спілкування: протокол, етикет, організація

прийому закордонних делегацій……………………………...136

ТЕМА 10. Дипломатичні документи: загальні вимоги

до тексту та мови……………………………………………...147







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.