Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Чинники, що визначають інвестиційну привабливість фінансових інструментів





Оцінка інвестиційних якостей фінансових інструментів являє собою інтегральну характеристику окремих їх видів, здійснювану інвестором з урахуванням цілей формування інвестиційного портфеля.

Інтегральна оцінка інвестиційних якостей акцій здійснюється за такими основними параметрами.

1. Характеристика виду акцій за ступенем захищеності розміру дивідендних виплат. Розподіл акцій за характером зобов'язань емітента (забезпечення захищеності розміру дивідендних виплат) на привілейовані (у зарубіжній літературі використовується термін "преференційні") і прості має найбільш істотне значення для інвестора з позицій принципового розходження їх інвестиційних якостей.

Характеризуючи ці відмінності в цілому, можна відзначити, що рівень безпеки інвестування в привілейовані акції значно вище, ніж в прості у зв'язку з переважним правом на отримання заздалегідь передбаченого рівня дивідендів і частки майна при ліквідації акціонерного товариства. За ступенем надійності вкладень привілейовані акції займають проміжне положення між простими акціями та облігаціями (вони не мають чіткого терміну погашення як облігації, а також настільки надійного забезпечення майном акціонерного товариства при його ліквідації).

У той же час за критерієм прибутковості більш кращими для інвестора можуть виявитися прості акції, які краще пристосовані до умов інфляційної економіки і змінам кон'юнктури фондового ринку. Крім того, власники простих акцій можуть брати безпосередню участь у розробці дивідендної політики акціонерної компанії.

2. Оцінка галузі, в якій здійснює свою операційну діяльність емітент, передбачає вивчення стадії її життєвого циклу і передбачуваних термінів перебування в цій стадії. Дохід інвестора по акціях забезпечується двома основними результатами: а) зростанням курсової вартості акції (основним фактором тут виступає приріст капіталу на одну акцію); б) сумою дивідендів за акціями (визначається, в основному, розміром чистого прибутку емітента). Найбільш стабільне зростання капіталу і чистого прибутку характерний, як правило, для компаній тих галузей, які знаходяться на ранніх стадіях свого життєвого циклу. Зарубіжний досвід показує, що найбільш високий дохід по акціях забезпечують компанії, що здійснюють свою діяльність у сфері наукоємних галузей. Проте акції таких компаній є водночас і найбільш ризиковими - ці компанії так і називаються "венчурними" (або ризиковими) компаніями. Серед інших факторів, що визначають інвестиційні якості акцій компаній різних галузей, виділяють місце, відведене галузі в структурі економіки країни; середній рівень рентабельності підприємств галузі, а також рівень оподаткування їх доходів (прибутку). Останні два чинники можуть служити критерієм оцінки можливого рівня дивідендів по акціях. При оцінці інвестиційних якостей компаній окремих галузей можна скористатися методикою визначення інвестиційної привабливості галузей економіки.



3. Оцінка основних показників господарської діяльності та фінансового стану емітента диференціюється залежно від того, чи пропонуються акції вперше, або вони вже обертаються на фондовому ринку. У першому випадку проводиться оцінка інвестиційної привабливості підприємства з використанням системи показників рентабельності, фінансової стійкості, ліквідності, оборотності капіталу і активів. У другому випадку ця оцінка доповнюється аналізом ряду інших показників, серед яких найбільш важливу роль відіграють такі:

а) Рівень віддачі акціонерного капіталу. Цей показник характеризує рівень чистого прибутку по використовуваному акціонерного капіталу і розраховується за формулою:

,

де - рівень віддачі акціонерного капіталу;

- сума чистого прибутку компанії в аналізованому періоді; - середня величина акціонерного капіталу в цьому періоді.

б) Балансова ("книжкова") вартість однієї акції. Цей показник характеризує розмір акціонерного капіталу і резервного фонду компанії, що припадає на одну акцію, тобто забезпеченість власними активами по балансу. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

,

де - балансова вартість однієї акції на певну дату;

- величина власного капіталу на певну дату;

- величина резервного фонду на цю дату;

- загальна кількість обертаються акцій на цю дату.

в) Коефіцієнт дивідендних виплат. Він показує, яка частка чистого прибутку акціонерної компанії була виплачена у вигляді дивідендів, тобто побічно характеризує її дивідендну політику. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

,

де - коефіцієнт дивідендних виплат;

- сума дивідендів, виплачених в аналізованому періоді.

г) Коефіцієнт забезпеченості привілейованих акцій чистими активами. Цей показник дозволяє визначити ступінь захисту капіталу при його інвестуванні в привілейовані акції. Він розрахований за формулою:

,

де - коефіцієнт забезпеченості привілейованих акцій чистими активами;

- сума чистих активів акціонерного товариства на певну дату, яка визначається як різниця між загальною сумою активів по балансу, з одного боку, і нематеріальними активами, поточними та довгостроковими зобов'язаннями, з іншого;

- кількість привілейованих акцій компанії.

д) Коефіцієнт покриття дивідендів за привілейованими акціями. Цей показник дозволяє оцінити, якою мірою розмір чистого прибутку компанії забезпечує виплату дивідендів за привілейованими акціями. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

,

де - коефіцієнт покриття дивідендів за привілейованими акціями;

- сума дивідендів, передбачена до виплати за привілейованими акціями в аналізованому періоді.

Всі розглянуті показники характеризують ефективність попередніх випусків акцій компанії.

4. Оцінка характеру звернення акції на фондовому ринку пов'язана з показниками її ринкової котирування і ліквідності. Серед цих показників найбільш важливу роль відіграють такі:

а) Рівень дивідендної віддачі. Цей показник характеризує співвідношення суми дивіденду і ціни акції. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

,

де - рівень дивідендної віддачі акції;

- сума дивіденду, виплаченого за акції в певному періоді;

- ціна котирування акції на початок розглянутого періоду.

б) Коефіцієнт співвідношення ціни і прибутковості. Цей показник характеризує зв'язок між ціною акції та доходом по ній. Чим нижче це співвідношення, тим привабливіше акція для інвестування. Розрахунок коефіцієнта здійснюється за формулою:

,

де - коефіцієнт співвідношення ціни і доходу по акції;

в) Коефіцієнт ліквідності акції на фондовій біржі. Він характеризує можливості швидкої ліквідності акції в разі необхідності її реалізації. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

,

де - коефіцієнт ліквідності акції на фондовій біржі;

- загальний обсяг продажу розглянутих акцій на даних торгах (сума цього показника по всіх торгам за певний період);

- загальний обсяг пропозиції розглянутих акцій на даних торгах (сума цього показника по всіх торгам за цей період).

г) Коефіцієнт співвідношення котируються цін пропозиції і попиту акцій. Цей показник розраховується за формулою:

де - коефіцієнт співвідношення котируються цін пропозиції і попиту акцій;

- середній рівень цін пропозиції акції на торгах;

- середній рівень цін попиту акції на торгах.

д) Коефіцієнт обігу акцій. Він показує обсяг звернення випущених акцій і є непрямим показники її ліквідності. У зарубіжній практиці цей показник розраховується за результатами продажів як на біржовому, так і на позабіржовому фондовому ринку. У нашій практиці облік продажів конкретних простих акцій на позабіржовому ринку не організований, тому розрахунок цього показника можливий тільки з біржового ринку. Він розраховується за формулою:

,

де - коефіцієнт обігу акцій у певному періоді;

- загальний обсяг продажу розглянутих акцій на торгах за певний період;

- загальна кількість акцій компанії;

- середня ціна продажу однієї акції в аналізованому періоді.

Розрахунок цього показника може бути також здійснено на основі кількості реалізованих і наявних акцій. Неточність цього показника полягає в тому, що обсяг продажу може характеризувати багаторазові спекулятивні операції по невеликій кількості обертаються акцій.

Важливу роль в процесі оцінки грає сам факт допуску акцій до торгів на фондовій біржі (тобто її лістинг).

5. Оцінка умов емісії акції є заключним етапом вивчення її інвестиційних якостей. Предметом такої оцінки є: цілі емісії, умови і періодичність виплати дивідендів, ступінь участі окремих власників акцій в управлінні і інші цікаві інвестора дані, що містяться в емісійному проспекті. Слід, однак, мати на увазі, що часто декларований передбачуваний розмір дивідендів не носить характеру не тільки юридичних, а й контрактних зобов'язань емітента, тому орієнтуватися на цей показник не слід.

Інтегральна оцінка інвестиційних якостей облігацій здійснюється за такими основними параметрами:

1. Вид облігацій за характером емітентів, терміну погашення та формами виплати доходу істотно впливає на всі основні параметри інвестиційних якостей - рівень прибутковості, ризику і ліквідності.

Розподіл облігацій за видами емітентів на облігації внутрішньої державної позики; облігації місцевих позик та облігації підприємств та фірм має істотне значення для інвесторів з позицій рівня їх ризиків. Найменш ризиковими є вкладення в облігації внутрішньої державної позики - в ряді країн з розвиненою ринковою економікою вони служать еталоном інвестицій без ризику. Найбільшим рівнем ризику серед даного виду цінних паперів відрізняються облігації компаній і фірм. Відповідно диференціюється і рівень доходу за цими видами облігацій: найменший дохід пропонується за облігаціями внутрішньої державної позики, а найбільший - за облігаціями компаній і фірм.

Розподіл облігацій за терміном погашення на короткострокові, середньострокові і довгострокові визначає ті ж інвестиційні їх особливості, що і в попередньому випадку. За рівнем ризику найбільш переважними для інвестора є короткострокові облігації, після погашення яких капітал може бути реінвестовані в більш вигідні об'єкти. З ростом терміну погашення рівень ризику зростає - його підсилює ризик зростання інфляції (а відповідно і зростання позичкового відсотка), а також більш низька ліквідність інвестицій. Відповідно до принципу плати за ризик рівень прибутковості цих видів облігацій формується в прямій залежності (за інших рівних умов).

Нарешті поділ облігацій за формами виплати винагороди (доходу) на процентні, дисконтні та безпроцентні (цільові) представляє для інвестора інтерес з точки зору цілей вкладення коштів. Якщо такою метою є приріст капіталу в грошовій формі, то інвестування буде здійснено в процентні або дисконтні облігації (як правило, ці облігації мають більш високу поточну ліквідність на фондовому ринку). Безпроцентні (цільові) облігації передбачають виплату винагороди (доходу) за ним у вигляді певного товару або послуги. Такі облігації викликають інтерес у інвесторів - фізичних осіб у двох випадках:

1) при значній дефіцитності цих товарів або послуг на споживчому ринку;

2) при істотній різниці між стартовою ціною придбання облігації і реальною ціною на пропоновані в якості винагороди (доходу) товар або послугу.

2. Оцінки інвестиційної привабливості регіону (така оцінка проводиться тільки за облігаціями внутрішньої місцевої позики). Необхідність в такій оцінці виникає тому, що частина регіонів, які отримують від держави значні обсяги субсидій і субвенцій, може відчувати серйозні фінансові труднощі при погашенні облігацій. Тому, розглядаючи інвестиційні якості окремих облігацій внутрішніх місцевих позик, слід вивчити динаміку сальдо їхніх бюджетів і структуру джерел формування їх доходної частини;

3. Оцінка фінансової стійкості та платоспроможності підприємства-емітента (така оцінка проводиться тільки по облігаціях підприємств). Головним завданням такої оцінки є виявлення кредитного рейтингу підприємства, ступеня його фінансової стійкості та її прогноз на період погашення облігації, а також наявність частково сформованого викупного фонду по обращающимся короткостроковими зобов'язаннями;

4. Оцінка характеру обігу облігації на фондовому ринку. Основу такої оцінки складає вивчення коефіцієнта співвідношення її ринкової ціни та інвестиційної вартості. Цей показник істотно залежить від ставки відсотка на фінансовому ринку - якщо ставка відсотка зростає, то ціна облігації падає (в силу фіксованої величини доходу по ній) і навпаки. Крім того, вартість облігації залежить від терміну, що залишається до її погашення емітентом (чим вище термін, тим більше рівень її ризику і нижче поточна вартість, що визначає і більш низький рівень ринкової ціни);

5. Оцінка умов емісії облігації. Предметом оцінки є: мета і умови емісії; періодичність виплати відсотка і її розмір; умови погашення основної суми (принципала) та інші показники. При оцінці слід мати на увазі, що більш часта періодичність виплат може перекрити вигоди для інвестора, одержувані від більш високого розміру відсотка.

Інтегральна оцінка інвестиційних якостей ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється за такими параметрами:

1. Характеристика виду ощадного (депозитного) сертифіката відповідно до схеми класифікації цінних паперів.

2. Оцінка надійності банка-емітента. Така оцінка включає характеристики основних об'ємних показників (сума активів, розмір власного капіталу, сума прийнятих депозитів і виданих кредитів, сума прибутку та інші) і окремих коефіцієнтів (коефіцієнт Кука, зведений коефіцієнт банківського ризику).

Слід зазначити, що наведені параметри оцінки Дають лише узагальнену групову характеристику інвестиційних якостей окремих фондових інструментів і не гарантують відповідне їх ранжування за конкретним різновидам.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.