Природні джерела іонізуючих випромінювань (ІВ)

Радіоактивність не нове явище. Радіація існувала на Землі задовго до зародження життя. Від того часу, як утворився наш Всесвіт (близько 20 млрд. років назад), радіація постійно наповнює космічний простір.

Усі живі організми на Землі, в тому числі й людина, зазнають протягом І,.,2 млн. років (50 тис.поколінь) впливу космічного випромінювання, а також природних і штучних джерел випромі­нювання. Сама людина теж радіоактивна. Її м’язи й інші тканини містять малу кількість радіоактивних речовин.

Таким чином, фонове опромінення населення є невід’ємним фактором навколишнього середовища. При оцінки небезпеки, зумовленої іонізуючим випромінюванням (ІВ), важливо знати характер і рівні опромінення від різних джерел випромінювання.

Всі джерела радіації, які супроводжують наше життя, можливо поділити на дві групи - природні та штучні.

Опромінення від природних джерел є важливим фактором еволюції живих організмів у біосфері.

До природних джерел ІВ належать:

-космічні випромінювання;

-природні натуральні джерела зовнішнього середовища;

-аномалії природного фону.

Космічне випромінювання. Космічні промені – це потік часток надзвичайно великої енергії, що потрапляють у земну атмосферу з світового простору і спричиняють численні ядерні перетворення.

Космічне випромінювання розділяють на первинне та вторинне. Первинне, яке в свою чергу розподіляється на галактичне і сонячне, надходить у Сонячну систему з міжзіркового простору і складається, головним чином, з протонів високої енергії (приблизно 90 %) і іонів гелію (альфа-часток) – приблизно 9 %.

Первинне сонячне космічне іонізуюче випромінювання обумовлено спалахами на Сонці і являє собою рентгенівське випромінювання. Воно має відносно малу енергію, і як правило, не приводить до суттєвого підвищення радіаційної дози на Землі, але у верхніх шарах атмосфери його енергія може суттєво виростати у періоди інтенсивних спалахів на Сонці та у зв’язку з появою озонової дірки.

Під час взаємодії космічного випромінювання з ядрами атомів азоту, кисню, аргону атмосфери, виникають вторинні частки випромінювання, які називають вторинним комічним випромінюванням. Внаслідок цього утворюються космогенні радіонукліди: ³Н, ⁷Ве, ²²N, ²⁴ Na, ¹⁴С та ін., які з атмосферними опадами потрапляють на поверхню Землі.

Інтенсивність космічного випромінювання залежить від висоти над рівнем моря, географічної широти (на полюсах більше ніж на екваторі) та сонячної активності. Мешканці високогір’я одержують дозу випромінювання в 2....5 разів більше ніж мешканці рівнинної місцевості. Області поблизу екватора, які знаходяться на рівні моря, одержують найменшу дозу космічного випромінювання, котра дорівнює приблизно 0,35 мЗв·год^-1. географічних областях на широті 50 ⁰ доза космічного випромінювання складає приблизно 0,5 мЗв·год^-1. Таку дозу зазнають жителі, проживаючі поблизу широти, такі міста Лондон, –Йорк, Токіо, Торонто, Москва, Київ, Харків, Львів, Одеса.

Пасажири, що літають на надзвукових літаках, одержують приблизно вдвічі більшу дозу, ніж ті, що літають на літаках з дозвуковими швидкостями – за рахунок різниці у висоті польоту. Чим більша висота, тим вища доза.

Космічні промені мають велику проникну здатність Про це свідчить той факт, що іонізуюча дія космічних променів була помічена на глибині аж 1000 м від поверхні Землі.

Природні натуральні джерела зовнішнього середовища. Природні джерела ІВ: природні радіоактивні речовини, що містяться у гірських породах, ґрунті, воді, рослинах, тваринах.

В біосфері Землі міститься більше 60 природних радіонуклідів (РН), які можна розділити на три групи:

Перша група - ряд довгоживучих РН, які входять до складу Землі з са­мого її утворення — природні радіоактивні ряди.

Друга група –РН, що не утворюють радіоактивний ряд і генетично не пов’язані з ним. До цієї групи відносяться 11 довгоживучих РН що мають періоди піврозпаду 10⁷ до 10¹⁵ років.

Третя група - космогенні РН, що безперервно виникають в біосфері в ре­зультаті ядерних реакцій під впливом космічних випромінювань.

Найбільш вагомим з усіх природних джерел радіації є радон, котрий надходить в організм з повітрям. Це невидимий, важкий газ, що не має ні смаку, ні запаху, він в 7,5 разів важчий за повітря. При розпаді випромінює альфа-частинки. Радон звільнюється із земної кори повсюди. Тому максимальну частинку опромінення від нього людина одержує, знаходячись у закритому, не провітреному приміщенні нижніх поверхів будівель, куди газ проникає крізь фундамент та підлогу.

Іншими джерелами одержання радону у житлових приміщеннях є вода та природний газ. Треба пам’ятати, що при кипінні радон випаровується, а в сирій воді його забагато більше. Основну небезпеку становить його попадання у легені з парами води /(при прийомі гарячого душа).

Під землею радон зміщується з природним газом, котрий при згорянні у кухонних плитах та других нагрівальник приборах про­никає у примі- щення.

За даними наукового комітету з атомної енергетики ООН, концентрація радону разом з продуктами його розпаду всередині будинків приблизно у 25 разів перевищує середній рівень у зовнішньому повітрі.

Український науковий центр радіаційної медицини стверджує, що близько 70-75% дози опромінення населення України від усіх джерел природної радіоактивності припадає на радон.

Аномалії природного фону. На планеті є місця, де рівні радіаційного фону підвищені як наслідок підвищених покладів радіоактивних мінералів.

Виявлено п’ять країн, які мають істотно збільшений природний рівень радіації через певний склад ґрунту і гірських порід. Ці локальні аномалії мають місце в районах: Бразилії, Франції, Індії, острів Німує (Тихий океан) і Єгипту.

Більше 100 тис. мешканців індійських штатів Керала та Мадрас, одержують середньо річну дозу 1350 мбер (13,5 мЗв).Це найвищий рівень природного радіаційного фону, якого зазнає сучасна людина (у 7 разів більшу, чим середньосвітовий рівень). При цьому в процесі довгого спостереження ніяких відхилень у стані здоров’я як дорослих, так і дітей не виявлено. Аномальні райони в Україні - Хмельник, Миронівка, Жовті Води, а також Дніпропетровська, Кіровоградська і Миколаївська області, де знаходяться рудники з видобування урану.

В цілому, за даними комітету ООН, середня еквівалентна доза опромінення населення в промислово розвинутих країнах Землі за рахунок природніх джерел випромінювання складає 2,5 – 3,0 мЗв·рік¹.

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: