Транспортна маса, перевезена з пункту відправлення в пункт призначення, являє собою виконану транспортом роботу. За аналогією з фізикою, де робота визначається як

А_ф = F·S, (F – діюча сила, S – шлях),

транспортна робота визначається аналогічно: А_тр = M·L, (х = 1, у = 1, z = 0), але має принципові відмінності від механічної роботи.

Транспортна робота визначається окремо за видом перевезень і має відповідну назву:

- вантажообіг визначається для вантажних перевезень як сума добутків кількості перевезених вантажів на відстань перевезень (∑Q·L) за певний період (добу, місяць, рік) і вимірюється в ткм; при цьому розрізняють вантажообіг брутто і нетто;

- пасажирообіг визначається для пасажирських перевезень як сума добутків кількості перевезених пасажирів на відстань перевезень (∑А·L) за певний період (добу, місяць, рік) і вимірюється в пас·км;

- приведений вантажообіг визначається як сума вантажообігу та пасажирообігу і вимірюється в приведених ткм ∑Q·L_пр = ∑Q·L + ∑А·L.

Це кількісні абсолютні показники обсягів роботи дільниць, дирекцій, залізниць, транспорту в цілому.

Чисельно механічна і транспортна робота суттєво відрізняються, бо сила, що прикладена вздовж напрямку переміщення (F) не дорівнює вазі (М). Для пояснення розглянемо випадок руху поїзда на підйомі траси залізничної лінії (рис. 3.2). Визначимо механічну роботу, яку здійснює локомотив для переміщення поїзда на відстань L: A _мех= F _т L,

при цьому для руху без зниження швидкості повинна витримуватися умова: F _т ≥ W + F _i.

Визначимо числові значення для умов: і = 8‰; M = 4000 тс;

L = 1 км, питомий опір руху становить w = 2 кгс/тс.

W = w M = 2∙4000 = 8000 кгс; F _i = і M = 8∙4000 = 32000 кгс.

A _мех= (8000+32000)∙1∙10^-3 = 40 тс∙км

А величина транспортної роботи дорівнює A _тр= МL = 4000∙1 = 4000 тс∙км

Отже, транспортна робота набагато перевищує механічну, не є реалізованою механічною роботою, а являє собою умовний показник, і їх не можна ототожнювати.

Для зацікавлених, дайте відповідь, чому дорівнює механічна робота у випадку руху поїзда у зворотному напрямку?

Обіг вагона – це проміжок часу між двома однаковими станами вагону. Прийнято рахувати обіг вагона (Θ) як час між суміжними операціями навантаження (рис. 3.3). Обіг вагона є технічним, якісним, абсолютним показником використання рухомого складу у часі.

За змістом обіг вагона характеризує середню витрату часу на здіснення одного перевезення. Чим менше обіг вагона, тим менше вагонів потрібно для виконання певного обсягу роботи. Ця залежність являє собою за змістом основний закон транспорту і може бути подана в аналітичному вигляді наступним чином:

N_p=U Θ,

де N_p – робочий парк рухомого складу;

U – обсяг роботи за добу;

Θ – обіг рухомого складу, виражений в добах.

Підвищення швидкості руху поїздів, зменшення тривалості простою на станціях під операціями та в очікуванні їх виконання зменшує величину обігу вагона, покращує якість його використання та зменшує потреби у робочу парку вагонів для перевезення певної кількості вантажу.

Розглянемо приклади використання цього закону.

Приклад 1. Транспортна система щодобово повинна забезпечувати завантаження і перевезення 240 вагонів. Середній обіг вагона становить 36 годин. Для такої системи потреба у рухомому складі становить: N_p = 240·36/24 = 360 вагонів.

Приклад 2. Добовий обсяг роботи дирекції залізничних перевезень становить U=1000 вагонів, а обіг вагона Θ = 2,8 доби. За рахунок удосконалення технології роботи скорочено обіг вагона на 3 години. Скорочення обігу вагона викликає скорочення потреб у рухомому складі, у зв’язку з чим економія, або визволення для додаткової роботи, робочого парку становить: ΔN = N_p1- N_p2 = 1000·2,8 - 1000·(2,8 – 3/24) = 125 вагонів.

Час простою вагонів на станціях.

Тривалість знаходження вагонів на станціях від моменту їх прибуття до моменту відправлення є одним з технічних, якісних, абсолютних показників. У залежності від категорій вагонів виконується нормування, ведеться облік і звітність простою транзитних вагонів (з переробкою, без переробки) та місцевих вагонів (з одною та двома вантажними операціями). Тривалість простою є складовою обігу вагона, і її скорочення має економічний ефект.

Відносні показники.

Вантажонапруженість – вантажообіг, що приходиться на 1 км залізничної лінії, показує інтенсивність використання технічних засобів і визначається як

Г = ∑QL/L_e (ткм/км),

де L_e - експлуатаційна довжина залізничної лінії.

Продуктивність праці П = ΣM·L/N (ткм/чол).

Собівартість перевезень С = Е/M·L (коп./ткм).

Питомі витрати е = В/M·L (палива/ткм, кВт/ткм, ресурсів/ткм).

Ці економічні показники використовують для аналізу і планування виробництва при визначенні: нормативів чисельності штату, матеріального забезпечення.

Тут розглянуто основні, найбільш поширені показники роботи транспортних систем. Більш детально показники розглядаються у спеціальній літературі.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: