|
Вивчення дисципліни «Гроші та кредит»Стр 1 из 9Следующая ⇒ РУДЬ І.Ю.
Опорний конспект лекцій з дисципліни «Гроші та кредит» для студентів денної та заочної форми навчання галузь знань 0305 "Економіка і підприємництво" напрям підготовки 6.030509 «Облік та аудит» галузь знань 0306 "Менеджмент і адміністрування" напрям підготовки 6.030601 «Менеджмент»
Миколаїв 2015
Рудь І. Ю. Гроші та кредит: Опорний конспект лекцій для студентів денної та заочної форми навчання галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» напрям підготовки 6.030509 «Облік та аудит», галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напрям підготовки 6.030601 «Менеджмент». – Миколаїв: МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2016. – 85 с.
Рецензенти: Штепа О. В., доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
Ужва А. М., доцент кафедри обліку та оподаткування
Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри фінансів та кредиту, протокол № 7 від 27.01.2016 р.
Рекомендовано навчально-методичною комісією факультету економіки, протокол № __ від ___._____ 2016 р.
Рекомендовано Вченою радою факультету економіки, протокол № __ від ___._____ 2016 р.
© Рудь І.Ю., 2016 © МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2016 МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ Мета вивчення дисципліни — формування системи теоретичних знань та практичних навиків щодо сутності та механізму функціонування таких категорій, як: гроші, кредит, грошовий ринок. Завдання дисципліни - вивчення організаційних засад використання грошово-кредитних інструментів, а також уміння оцінювати й аналізувати грошово-кредитну політику, що проводиться в країні. Зміст курсу «Гроші та кредит» дозволяє одержати необхідну суму знань, яка відповідає вимогам до фахівців вищої кваліфікації. Практичні заняття націлені на вивчення студентами питань економічної природи і функцій грошей, грошового ринку, грошово-кредитних систем і валютних відносин. Самостійна робота студентів повинна бути направлена на поглиблене вивчення нормативних документів, Законів України, інструкцій, додаткової літератури, що впливатиме на розширення їх економічного кругозору.
Після вивчення дисципліни студент повинен: знати: - сутність грошей та кредиту через їх функції та роль в розвитку ринкової економіки; - сутність та взаємозв'язок таких економічних явищ, як грошовий оборот, грошовий обіг, фінанси, кредит; - сутність, структуру та особливості прояву грошового ринку та ринку капіталів; - сутність та механізм функціонування грошово-кредитної системи; - сутність, форми прояву та механізм впливу інфляції на економіку; - сутність призначення і роль міжнародних ринків грошей і капіталів; - склад, характеристику та призначення фінансових посередників. вміти: - розбиратися у сутності грошово-кредитних процесів і явищ, аналізувати їх; - використовувати на практиці основні показники, що характеризують обсяг грошової маси; - визначити фактори впливу на швидкість обігу грошей та її значення для економіки; - оцінювати механізм впливу інфляції на реальну економіку, її економічні та соціальні наслідки; - керуватись основними правилами кредитування при здійсненні кредитних операцій; - на практиці використовувати механізм формування та розрахунку позичкового процента, вартості грошей та капіталу. мати уяву: про перспективи розвитку грошово-кредитної України.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН Вивчення дисципліни «Гроші та кредит» Модуль1.Грошовий оборот. Ринок грошей та грошова система 1.1 Сутність і функції грошей Грошовий обіг і грошові потоки 1.3 Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм 1.4 Грошовий ринок 1.5 Грошові системи Інфляція та грошові реформи Модуль 2. Кредитна, банківська та валютна системи 2.1 Кредит у ринковій економіці 2.2 Фінансові посередники грошового ринку 2.3 Центральні банки 2.4 Комерційні банки 2.5 Валютний ринок і валютні системи 2.6 Міжнародні валютно-кредитні установи та їх співробітництво з Україною
Модуль1. Грошовий оборот. Ринок грошей та грошова система Тема 1.1. Сутність та функції грошей План 1. Походження грошей. 2. Властивості грошей. 3. Роль держави у творенні грошей. 4. Вартість грошей. 5. Еволюція форм грошей. Характеристика сучасних засобів платежу. 6. Функції грошей. 7. Роль грошей у ринковій економіці.
Походження грошей
Основні визначення складної економічної категорії "гроші": Гроші – це • товар-товарів, що безпосередньо обмінюється на всі інші товари; • загальний еквівалент для всіх інших товарів, який слугує засобом вираження вартості товару; • специфічний товар, що виконує роль загального еквіваленту.
Властивості грошей
Вартість грошей
Вартість грошей визначається їх купівельною спроможністю: цінність грошей порівнюється з вартістю товарів та послуг, які можна за них придбати.
Зміну вартості грошей за певний період (Ів.г.) визначають за формулою:
(1) де Іц – індекс середнього рівня цін за певний період
Функції грошей Функція грошей - це певна дія чи "робота" грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі відтворення
Функції грошей 1. Міра вартості - це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни 2. Засіб обігу - це функція, в якій гроші виступають як посередник в обміні товарів і забезпечують їх обіг 3. Засіб платежу - це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин 4. Засіб нагромадження — це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості вїї загальній абстрактній формі5. Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті та забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.
Поняття грошового обороту Грошовий оборот - це безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки. Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні національного продукту.
Модель грошового обороту На мікроекономічному рівні грошовий оборот обслуговує кругооборот індивідуального капіталу, який здійснюється за формулою: Г-Т-... В... -Т'-Г', де елементи (Г-Г') - виражають оборот грошей як капіталу. На макроекономічному рівні грошовий оборот обслуговує кругооборот усього суспільного капіталу.
7 8
6 9 10 5 4 3
Гроші гроші
гроші 1 гроші 2
ресурси ресурси Рис. 2. Базова модель грошового обороту на макроекономічному рівні
Швидкість обігу грошей Швидкість обігу грошей - це частота переходу грошей від одного суб'єкта грошових відносин до іншого при обслуговуванні процесу реалізації товарів та послуг за певний період. Формула розрахунку: ( 2 ) де V - швидкість обігу грошей; Q - фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані в даному періоді; Р - середній рівень цін на товари та послуги; М - середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період. Закон грошового обігу Закон грошового обігу: протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна, об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів. Зміст закону виражається рівнянням: Мф = Мн (3) де Мф - фактична маса грошей в обігу; МН - об'єктивно необхідна для обігу маса грошей. Якщо: МФ >МН - в обігу зайві гроші; Мф <МН - в обігу нестача грошей. Кількість грошей, у середньому необхідних для обігу протягом певного часу (Мн), прямо пропорційна кількості товарів та рівню їх цін та обернено пропорційна середній швидкості обігу грошової одиниці: (4) де Q* Р - сума цін товарів, що реалізуються за певний період; V - середня кількість оборотів грошової одиниці. Оскільки не всі товари, що реалізуються, оплачуються негайно, то формула (4) має вигляд: (5) де ∑ К - сума продажів товарів і послуг у кредит; ∑ П - загальна сума платежів, строк оплати яких настав; ∑ ВП - сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів.
Тема 1.4. Грошовий ринок План 1. Сутність грошового ринку 2. Інституційна модель грошового ринку 3. Структура грошового ринку 4. Попит на гроші 5. Пропозиція грошей
Сутність грошового ринку Грошовим ринком називається сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар. Продаж грошей виступає у формі передачі грошей їх власниками своїм контрагентам у тимчасове користування в обмін на фінансові інструменти, які надають їм можливість зберегти право власності на ці гроші, відновити право розпорядження ними та одержати процентний дохід. Купівля грошей є формою одержання суб'єктами ринку у своє розпорядження певної суми грошей в обмін на фінансові інструменти. Фінансові інструменти - це зобов'язання покупців перед продавцями грошей.
Рис. 4. Схема взаємозв'язку між об'єктами та інструментами грошового ринку
Структура грошового ринку Ринок грошей - це сегмент грошового ринку, на якому купують короткострокові грошові кошти (до 1 року) Класичними операціями на ринку грошей є: міжбанківське кредитування; облік комерційних векселів; короткострокові депозитні та кредитні угоди; операції на вторинному ринку з короткостроковими державними зобов'язаннями тощо.
%
Рис. 5. Інституційна модель грошового ринку
Ринок капіталів - це сегмент грошового ринку, на якому купують середньо- та довгострокові грошові кошти (більше 1 року). Класичними операціями ринку капіталів є: операції з фондовими інструментами (акціями та облігаціями); середньо- та довгострокові депозитні та кредитні угоди; операції небанківських фінансово-кредитних установ (НФКУ) тощо. Ринок банківських кредитів здійснює акумуляцію вільних грошових коштів та надання їх у кредит на умовах зворотності, строковості та платності. Інституційними органами є комерційні банки. Ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ (НФКУ) здійснює акумуляцію заощаджень і розміщення їх у доходні активи. Інституційними органами є: страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні фонди, фінансові компанії тощо.
Рис. 6. Схема системної структуризації грошового ринку Фондовий ринок здійснює переміщення небанківського позичкового капіталу, який приводиться у рух за допомогою фондових цінностей. Інституційними органами є фондові біржі. Ринок позичкових зобов'язань охоплює відносини банків з їх клієнтами щодо формування і розміщення кредитних ресурсів. Валютний ринок охоплює відносини між економічними суб'єктами з приводу купівлі-продажу валюти на основі попиту та пропозиції. Ринок цінних паперів охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформлюються спеціальними документами (цінними паперами), що можуть продаватися, купуватися, погашатися.
Попит на гроші Попит на гроші - це запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент
Пропозиція грошей Пропозиція грошей - це бажання економічних суб'єктів позичити певну частину своїх грошових коштів заради одержання доходу. Пропозиція грошей (Мd) прямо пропорційна грошовій базі (Гб) та коефіцієнту грошово-кредитного мультиплікатора (т) і визначається за формулою: MS = Гб * m (17)
Головна функція грошового ринку: балансування попиту і пропозиції грошей та формування ринкового рівня проценту як ціни грошей
Рис. 7. Механізм впливу чинників на пропозицію грошей Тема 1.5. Грошова система План 1. Сутність, структура та елементи грошової системи 2. Типи грошових систем та їх еволюція 3. Національна грошова система України 4. Державне регулювання грошового обороту 5. Грошово-кредитна політика, її цілі, типи, інструменти
План 1. Сутність, види та закономірності розвитку інфляції 2. Причини інфляції 3. Економічні та соціальні наслідки інфляції 4. Державне регулювання інфляції 5. Сутність та види грошових реформ 6. Особливості проведення грошової реформи в Україні Причини інфляції
Суть кредиту Кредит (від латинського creditum – позика, борг) – це економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності. Рушійним мотивом такого перерозподілу є отримання додаткового доходу кожним із суб’єктів кредитних відносин. Надання кредиту не є самоціллю, а закономірно поєднано з його поверненням. Поверненість кредиту - це його основа.
Суть кредиту полягає в тому, що це рух вартості на засадах поверненості в інтересах реалізації суспільних потреб.
Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці: ■ позичальниками, як правило, виступають суб'єкти господарювання, а кредиторами - банківські установи; ■ гроші, надані в позику, використовуються позичальником як капітал (на виробничі потреби); ■ джерелом позикового процента є прибуток на позичені кошти; ■ кредит використовується як механізм перерозподілу капіталів у суспільному виробництві та для вирівнювання норми прибутку. Кредитні відносини виникають з приводу перерозподілу позиченої вартості на засадах повернення.
Рис.14. Структура кредитних відносин Позичена вартість є реальною (у грошовій або товарній формі) й фактично переданою кредитором позичальнику. Така передача оформлюється відповідною угодою з дотриманням вимог чинного законодавства і називається позичкою. Кредитори - це учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам. Позичальники — це учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позичку від кредиторів. Основні ознаки кредитних відносин: · Економічна самостійність кредиторів і позичальників · Добровільність та рівноправність · Не змінюють власника позиченої вартості, з приводу якої вони виникають · Виникають у зв'язку з рухом вартості (грошей чи матеріальних цінностей) · Нееквівалентність - переміщення позиченої вартості не супроводжується зустрічним рухом відповідного еквіваленту · Платність - позичальник повертає кредитору більшу масу вартості, ніж одержує від нього
Функції кредиту 1. Перерозподільна. Матеріальні та грошові ресурси через кредит пере розподіляються і спрямовуються у тимчасове користування іншим суб'єктам, не змінюючи їх первинного права власності. Рушійним мотивом такого перерозподілу є отримання додаткового доходу кожним із суб'єктів кредитних відносин: кредитор отримує його у вигляді відсотка, а позичальник – у вигляді прибутку на позичені кошти. 2. Контрольна. Виявляється не тільки в необхідності контролю кредитора за позичальником, а й в контролі позичальника за своєю діяльністю, з тим, щоб своєчасно погасити отриманий кредит. 3. Стимулююча. Оскільки позичальник має повернути позичену вартість у певний строк з оплатою відсотка, це стимулює його використати її так, щоб у необхідний час гроші вивільнялись з обороту й приносили доход, достатній для погашення кредиту, сплати проценту та отримання прибутку 4. Капіталізації вільних грошових доходів. Полягає в трансформації завдяки кредиту, грошових заощаджень юридичних та фізичних осіб у вартість, що дає дохід, тобто у позичковий капітал Принципи кредитування 1. Цільове призначення - економічні суб'єкти повинні чітко визначити, з якою метою будуть використані позичені кошти 2. Строковість - к ошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений строк, який сторони узгоджують у момент вступу в кредитні відносини 3. Платність - позичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу, а й сплачує додаткові кошти у вигляді проценту 4. Забезпеченість - м ає на меті захищати інтереси кредитора і не допустити збитків внаслідок неповернення боргу; гарантією є майно позичальника 5. Поверненість - п озичальник повинен повернути кредитору всю суму позиченої вартості Роль кредиту в Україні
Позичковий процент Процент за кредит або позичковий процент — це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позичковим капіталом. Джерелом сплати процента є додаткова вартість, що створюється у процесі виробництва, а його кількісним визначенням - ставка або норма. Норма проценту (N) розраховується за формулою:
річного доходу на позичковий капітал N= ------------------------------------------------- х 100% (22) капіталу, наданого в позичку
Чинники впливу на розмір процентної ставки Макроекономічні співвідношення попиту та пропозиції позичкового капіталу чим більший попит на кредит, тим вища процентна ставка
рівень інфляції прискорення темпів інфляції викликає підвищення процентної ставки, що слугує захистом від знецінення позичкового капіталу
рівень облікової ставки ЦБ при визначенні розміру процентної ставки банки беруть за основу облікову ставку ЦБ, яка в свою чергу залежить від типу грошово-кредитної політики (рестрикційна чи експансійна), процентних ставок на міжнародному ринку позичкових капіталів, стану платіжного балансу країни, курсу національної валюти
Чинники впливу на розмір процентної ставки Мікроекономічні строк позички рівень процентної ставки знаходиться у прямій залежності від строку кредиту: чим довший термін, тим вища процентна ставка, оскільки підвищується ризик від неповернення кредиту та знецінення запозичених коштів у зв'язку з інфляцією розмір позички зазвичай відсоткова ставка з крупних позичок повинна бути нижчою, ніж по дрібним витрати на формування позичкового капіталу ці витрати складаються з депозитного відсотка та плати за кредитні ресурси, отримані в інших банках, тому чим вищою є ціна залучених і запозичених коштам, тим вищою буде процентна ставка ризик при наданні позичок комерційні банки стикаються з кредитним ризиком (втрати від неповернення основної суми боргу) та процентним ризиком (втрати від неповернення відсотків, що сплачує позичальник за користування позичковим капіталом), тому чим вище банк оцінює ці ризики, тим вищою буде відсоткова ставка характер застави якість застави прямо пов'язана з її ліквідністю, тому чим вище ліквідність майнових цінностей, що є забезпеченням кредиту, тим нижчою буде процентна ставка
характер відносин між банком і позичальниками для своїх постійних клієнтів у плато спроможності яких банк впевнений, процентна ставка може бутинижчою
Функції позичкового проценту Розподілу прибутку - змушує позичальника раціонально використати отримані кредити, щоб не тільки їх повернути, а й отримати дохід, якого вистачить на сплату відсотка та одержання власного прибутку. Збереження позичкового фонду - ця функція реалізується коли, до кредитора повертається сума, що дорівнює позиченій вартості, наданій у тимчасове користування (особливо актуальна у період інфляції).
Спільні риси НФКУ та банків · функціонують у секторі опосередкованого фінансування грошового ринку · формуючи свої ресурси, випускають боргові зобов'язання, які можуть реалізовуватися на ринку як додатковий фінансовий інструмент · розміщуючи свої ресурси в доходніактиви, вони купують боргові зобов'язання, створюючи власні вимоги до інших економічних суб'єктів · їх діяльність щодо створення зобов'язань і вимог ґрунтується на тих самих засадах, що і банків.
Тема 2.3. Центральні банки План 1. Призначення, статус та основи організації центрального банку. 2. Основні напрями діяльності центрального банку. 3. Походження та розвиток центрального банку. 4. Становлення центрального банку в Україні.
ЦБ як емісійний центр
- користується монопольним правом емісії банкнот і розмінної монети; організовує виготовлення грошей; - регулює кількість грошей в обороті; - вилучає зобігу фальшиві та зношені гроші та здійснює їх утилізацію. 2. Банк банків - ЦБ забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків.
3. Орган банківського регулювання та нагляду у більшості країн з ринковою економікою законодавчі й нормативні акти, що регламентують діяльність ЦЕ, покладають на нього відповідальність щодо регулювання банківської діяльності.
Під банківськім наглядом розуміють моніторинг процесів, що відбуваються в банківській системі на різних стадіях функціонування Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам... ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования... ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|