Рекомендації щодо написання та оформлення контрольної роботи

КРЕМЕНЧУК 2009

Методичні вказівки щодо виконання практичних завдань з курсу «Фінансовий менеджмент» для студентів заочної форми навчання зі спеціальності 8.050201 – “Менеджмент організацій”

Укладач к.е.н., доц. Л.М. Хоменко

Рецензент д.е.н., проф. Н.М. Хоменко

Кафедра “Менеджменту ”

Затверджено методичною радою КДПУ імені Михайла Остроградського

Протокол №__від “__“________2009 р.

Заступник голови методичної ради___________________доц. С.А. Сергієнко

ВСТУП

У методичних вказівках викладено основні методи і практичні прийоми, що застосовуються для ефективного керування формуванням і використанням фінансових ресурсів підприємств і керування фінансовими ризиками.

Фінансовий менеджмент — одна з основних функцій апарата керування суб'єктом, що хазяює, в умовах ринкової економіки.

Основні задачі, що вирішують фінансові менеджери, — керувати власним капіталом, знаходити і залучати додатковий капітал, ефективно використовувати фінансові ресурси в платіжному обороті й інвестиційному процесі, прогнозувати потреби в основних і оборотних коштах, складати внутрішньофірмові фінансові плани, оцінювати і прогнозувати фінансовий стан підприємства, взаємодіяти з установами ринкової інфраструктури. Розгляду цих і деяких інших питань присвячено ці методичні вказівки. При самостійній підготовці слід використовувати матеріали кращих вітчизняних і закордонних видань по фінансовому менеджменті.

Україна поки ще знаходиться на початковому етапі розвитку ринкових відносин, тому вітчизняні підприємства не завжди можуть застосувати на практиці методи, що широко поширені в закордонній науці про фінансове керування.

Деякі з розглянутих методів керування фінансами підприємств розраховані на розвиті ринкові відносини, тому в умовах України поки представляють лише теоретичний інтерес.

Мета дисципліни – допомогти студентам глибоко засвоїти теорію і практику управління фінансами підприємств, стратегію і тактику фінансового забезпечення підприємництва, навчити знаходити оптимальні фінансові рішення.

Основні завдання вивчення дисципліни:

· ознайомити студентів із сутністю та теоретичними основами фінансового менеджменту;

· навчити студентів правильно застосовувати методичний інструментарій управління фінансами підприємств;

· виробити навички управління вхідними й вихідними грошовими потоками на підприємстві;

· сформувати вміння застосовувати системний підхід до управління прибутком, інвестиціями, активами;

· обґрунтувати необхідність та методику визначення вартості капіталу, оптимізації його структури;

· навчити студентів правильно оцінювати фінансові ризики і застосовувати інструменти антикризового управління підприємством.

Основні задачі, що вирішуються в ході вивчення курсу “Фінансовий менеджмент” — це навчити студента керувати власним капіталом, знаходити і залучати додатковий капітал, ефективно використовувати фінансові ресурси в платіжному обороті й інвестиційному процесі, прогнозувати потреби в основних і оборотних коштах, складати внутрішньофірмові фінансові плани, оцінювати і прогнозувати фінансовий стан підприємства, взаємодіяти з установами ринкової інфраструктури

Зміст

Вступ……….……………………….…………….…………….…………………4

1 Рекомендації щодо написання та оформлення контрольної роботи……….……………………….…………….…………….…………………..

2 Тематика контрольних робіт з навчальної дисципліни«Фінансовий менеджмент» …………….…………….…………….….……….………………….

3. Питання до іспиту………………….………………..…….………………….

Список літератури……………………….………………..…….………………….

Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки контрольної роботи…..…….………………………………….………………..…….…………

Рекомендації щодо написання та оформлення контрольної роботи

У процесі вивчення дисципліни студенти заочної форми навчання виконують контрольну роботу. Її мета полягає в активізації самостійної роботи, покращенні теоретичної та практичної підготовки, закріпленні знань та самоконтролю курсу, що вивчається.Завдання і методичні вказівки підготовлені для надання допомоги студентам у вивченні курсу «Фінансова стратегія підприємства» України та виконання контрольної роботи.
Зміст та обсяг роботи студентів визначаються цими завданнями, які складаються з загальних методичних вказівок щодо виконанню контрольної роботи, завдань та списку рекомендованої для опрацювання літератури.
У завданнях передбачено 10 варіантів для виконання контрольних робіт, кожен з яких включає 4 контрольні теоретичні питання, які відносяться до різних тем навчального курсу.

Передбачена структура варіантів не тільки створює реальні передумови для ознайомлення студентів з законодавчими джерелами та підручниками, але й обумовлює їх реальне та цілеспрямоване вивчення.
Студент виконує контрольну роботу за варіантом, номер якого визначається останньою цифрою номера залікової книжки (якщо він закінчується на «0», то виконується варіант № 10).

Не підлягають зарахуванню контрольні роботи, які виконані:

• не за заданим варіантом;
• не в повному обсязі;
• не самостійно (у тому числі такі, що являються результатом механічного переписування текстів підручників або інших джерел);
• з припущенням грубих помилок у викладенні теоретичних положень;
• неохайно.

Такі роботи повертаються студентам з рецензією викладача для повторного написання.

Роботу слухач повинен виконати в окремому учнівському зошиті, або на аркушах формату А 4 чіткім почерком. У кінці контрольної роботи необхідно навести список використаної літератури.

Слухач повинен уміти стисло і змістовно викласти сутність обраної проблеми, згідно із запропонованим планом, або складеним самостійно на основі вивчення рекомендованої літератури.

Підпис на обкладинці повинен містити:

шифр (номер залікової книжки) – пишеться у правому верхньому кутку;

вказівку про контрольну роботу, курс, шифр групи, прізвище, ім’я та по батькові студента– пишеться у центрі обкладинки;

прізвище, ім’я та по батькові викладача, домашня адреса слухача, телефон – вказується у правому нижньому кутку.

Виконана робота надсилається або здається на кафедру (39600, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20, КДПУ, корпус 5501) не менше як за 15 днів до початку екзаменаційної сесії.

Тематика контрольних робіт з навчальної дисципліни «ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

Тема №1 Сутність фінансового менеджменту

План

1. Сутність фінансового менеджменту

2. Мета та основні завдання фінансового менеджменту

3. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту

Завдання:

За вихідними даними балансу ВАТ „Фокстрот” складіть та проаналізуйте агрегований порівняльний аналітичний баланс за допомогою якого традиційно досліджується структура та джерела утворення майна підприємства. При складанні та аналізі порівняльного балансу використовуйте прийоми аналізу горизонтального та вертикального. На основі структури змін в активі та пасиві зробить висновки про те, які джерела в основному забезпечували надходження нових коштів і в які активи вони були інвестовані.

Агрегований порівняльний аналітичний баланс

Література: [1, 11, 13,21].

Тема 2 Оцінка інвестицій

План

1. Економічна сутність та класифікація інвестицій

2. Оцінка акцій

3. Оцінка облігацій

Через певні обставини ефективне функціонування ринкової економіки неможливе без наявності її неодмінного атрибута – ринку цінних паперів, на якому здебільше переважають акції та облігації.

Ціни і доходність облігації, поряз з макроекономічними умовами, залежать також від умов на яких вони емітовані, і способів виплати доходу.

Дисконтована сума доходу облігації з фіксованою купонною ставкою за прийнятої для інвесторів норми доходності з урахуванням одержання компенсації номінальної вартості облігації після закінчення терміну, на який вона випущена, може розраховуватися за формулою:

ДО=(НВО*r) / (1+k) + (НВО*r) / (1+k)² + (НВО*r) / (1+k) +

… + (НВО*r) / (1+k)ⁿ +НВО/ (1+k)ⁿ,

де ДО – дисконтований доход від володіння облігацією за весь термін облігаційної позики;

НВО — номінальна вартість облігації;

r - відсоткова ставка (річних) за період, визначений для виплати процентів;

n - кількість періодів виплати відсотків;

Облігації можуть випускатися на певний термін з виплатою відсотків одночасно з поверненням їх номінальної вартості, тобто після закінчення терміну позички. Формула трансформується у такий вигляд:

ДО=((НВО*r) / (1+k)ⁿ) *n + НВО/ (1+k)ⁿ,

де НВО – сума, виплачувана при погашенні облігації.

Облігації, за якими відсотки не виплачуються (облігації з “нульовим купоном”). Їх володарі одержують доход завдяки тому, що купують ці облігації зі знижкою проти номінальної вартості, а погашають після закінчення терміну облігаційної позички номінал облігації.

ДО= НВО/ (1+k)ⁿ.

Аналіз доходності акції

При аналізі ефективності інвестування фінансових ресурсів у акції інших юридичних осіб треба виходити з того, що на розвиненому ринку цінних паперів ціна акції практично не пов’язана з тією частиною статутного фонду емітента, яку вона реалізує.

Звичайно промислові підприємства вкладають гроші у прості або привілейовані акції відкритих акціонерних товариств з метою придбання корпоративних прав і одержання додаткового прибутку у вигляді дивідендів. Якщо сума дивідендів на акцію є сталою величиною (найчастіше за кожний рік), то дисконтований доход від володіння такою акцією може виглядати так:

ДА=(СД/(1+к))+(СД/(1+к)²)+ (СД/(1+к)³)+…+ СД/(1+к)^∞),

ДА – дисконтована сума доходу від володіння акцією;

СД – річна сума дивідендів;

к – середньо ринкова норма доходності.

Після математичних перетворень отримуємо

ДА=СД/к.

У випадку, коли суми дивідендів прогнозуються не як сталі щорічні величини, а з деяким приростом, причому щорічні темпи приросту розміру дивідентів однакові, то дисконтований доход від володіння такою акцією може виглядати так:

ДА=(СД(1+р))/(1+к)+ (СД(1+р)²)/(1+к)²+(СД(1+р)³)/(1+к)³+…

+=(СД(1+р) ^∞)/(1+к) ^∞,

де р – щорічний темп приросту дивідендів на акцію.

За аналогією з перетворення попередньої формули маємо:

ДА=(СД(1+р))/(к-р).

Зазначимо, що ця модель широко використовується у розвинених країнах та відома під назвою “модель Гордона”.

Завдання

1. Проаналізуємо доцільність придбання підприємством дворічної облігації номіналом 1000 грн зі щорічною виплатою купонної ставки 15%. Облігацію можна придбати за ціною 950 грн, середньоринкова норма доходності становить 17%.

2. Проаналізуємо доцільність придбання облігації з нульовим купоном номінальною сумою 1000 грн, яка продається за ціною 750 грн і яку буде погашено через 2 роки. Зважимо, що підприємство має можливість альтернативного розміщення коштів із нормою прибутку 14%.

3. Облігація з “нульовим купоном” номінальною вартістю 250 тис.грн і строком погашення 3 роки продається за 120 тис.грн. Проаналізувати доцільність такої інвестиції, якщо середньоринкова норма доходності становить 35%.

4. Проаналізуємо доцільність придбання підприємством акції ВАТ за ринковою ціною 200 грн. та щорічною виплатою дивідендів 35 грн, якщо середньо ринкова норма прибутку становить 25%.

Література: [2,3, 6, 10,19].

План

1. Фінансовий аналіз у системі управління фінансами підприємства

2. Аналіз ліквідності та платоспроможності

3. Аналіз рентабельності

Однією з ключових ознак фінансової стійкості підприємства є його ліквідність. Під терміном “ліквідність” прийнято розуміти здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання перед усіма контрагентами і державою.

У фінансовому аналізі прийнято користуватися такими поняттями із застосуванням прийому дисконтування:

PV – теперішня вартість капіталу або доходу

FV – майбутня вартість капіталу або доходу

t – кількість років (обертів)

к – незмінна норма доходності за період, що розглядаеться.

Формула дисконтування має такий вигляд

FV= PV (1+к)^t

Формула для розрахунку показника повної ліквідності підприємства (Кпл) може мати такий вигляд:

Кпл = РV(A)i + Bнл

План

1. Класифікація фінансових ризиків

2. Левередж та його роль у фінансовому менеджменту

3. Методика розрахунку критичного обсягу продажів

Управління фінансовими ризиками є одним з найважливіших функціональних завдань фінансового менеджменту. Основна мета управління фінансовими ризиками – мінімізація пов’язаних з ними фінансових втрат.

Як правило, розмір можливих фінансових втрат виражаеться абсолютною величиною, а імовірність їх виникнення – відповідними коєфіціентами.

Очікувана дохідність розраховується як добуток очікуваної доходності на їх вирогідність.

Дисперсія враховує ступінь коливання досліджуваного показника стосовно його середньої величини. Дисперсія риночної доходності являє собою очікуване відхилення від очікуваної доходності у квадраті. Розраховується за формулою:

де q² – дисперсія;

R_i – значення можливих варіантів очікуваного доходу за аналізованою фінансовою операцією;

R – середне очікуване значення доходу за аналізованою фінансовою операцією;

Р_і – імовірність одержання окремих варіантів очікуваного доходу за фінансовою операцією.

Середньоквадратичне відхилення (стандартне відхилення) розраховується за наступною формулою:

,

де q – середньоквадратичне відхилення;

R_i – значення можливих варіантів очікуваного доходу за аналізованою фінансовою операцією;

R – середне очікуване значення доходу за аналізованою фінансовою операцією;

Р_і – імовірність одержання окремих варіантів очікуваного доходу за фінансовою операцією.

Завдання:

В нас є два різновиду акцій та три стану економіки

Розрахуйте стандартне відхилення та очікувану доходність для кожного типу акції.

Література: [2,6,9,16,18,19].

План

1. Економічна сутність і класифікація капіталу підприємства

2. Основні теорії структури капіталу

3. Оптимізація структури капіталу

Завдання:

На підставі даних ліквідністі балансу ВАТ „Протон” визначте коефіцієнти ліквідності та зробіть висновки.

Аналіз ліквідності балансу ВАТ „Протон”

Аналіз показників ліквідності

Література: [6,7,10,11, 19,21].

Завдання №6. Фінансове планування і прогнозування діяльності підприємства

План

1. Зміст, завдання та мета фінансового планування на підприємстві

2. Оперативне та поточне фінансове плануванн

3. Стратегічне фінансове планування

Планування, прогнозування прибутку необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів. На підприємствах виробничої сфери можуть бути використанні два методи розрахунку прибутку від реалізації продукції:

· метод прямого розрахунку;

· метод аналітичного розрахунку.

Метод прямого розрахунку прибутку.

П=(В*Ц)-(В*С),

де П – плановий прибуток

Ц – ціна одиниці продукції (за мінусом ПДВ та акцизів)

С – повна собівартість продукції

В – випуск товарної продукції в плановому періоді у натуральному виразі.

Метод прямого розрахунку використовується для невеликого асортименту продукції. Прибуток визначається по кожному виду продукції, що продається, як різниця між її вартістю в цінах продажу і собівартістю. Для отримання підсумкового прибутку до розрахованої суми прибутку від продажу товарної продукції додають прибуток у залишках продукції та віднімають залишки готової продукції на кінець.

Аналітичний метод дає можливість визначити не тільки загальну суму прибутку, а й вплив на неї окремих факторів. Спочатку визначаться базова сума рентабельності, потім обчислюється обсяг товарної продукції і розрахунок прибутку виходячи з базової рентабельності, на заключному етапі визначається вплив чинників на прибуток.

Завдання:

Розрахуйте прибуток від продажу товарної продукції методом прямого розрахунку згідно табл..3

Методом аналітичного розрахунку визначте базову рентабельність.

Таблиця 3

Розрахунок прибутку від продажу товарної продукції

План

1. Фінансово-господарська діяльність підприємства і прибуток як основний фінансовий результат

2. Левередж та його роль у фінансовому менеджменту

3. Управління прибутком

Операційний леверидж (ступінь операционного ризика) визначаеться як хдатьність компанії керувать постійними експлуатаційними витратами. Звичайним проявом операційного левереджа є вплив измін обсяга продажу на прибуток до выплати відсотків та оподаткування (ПДПН). Розрахована формула має вигляд:

Операційний леверидж Відсоток змін (ПДВО)

з даним рівнем продажів (х) = Відсоток зміни продажу =

,

де ПДВО- прибуток до виплати відсотків та оподаткування = (p-v)x-FC

FC – постійні експлуатаційні витрати;

Х – обсяг продаж у од.

Р – продажна ціна за одиницю;

V – змінна вартість одиниці.

Фінансовий леверидж з даним рівнем продажів (х) = Відсоток зміни балансової вартості / = Відсоток зміни прибутку на акцію. Розрахована формула має вигляд:

,

де - FC – постійні експлуатаційні витрати;

Х – обсяг продаж у од.

Р – продажна ціна за одиницю;

V – змінна вартість одиниці

I – фіксована плата за фінансування (відсотки за акціями чи облігаціями).

Завдання

1.Компанія «Протон» виробляє та реалізує двері для підприємств. Двері реалізуються за ціною 25$ кожна. Змінні витрати складають 15$ за кожну одиницю, а постійні експлуатаційні витрати загалом складають 50000$. Далі компанія «Протон» постійно реалізує 6000 дверей у рік. Розрахуйте операційний леверидж.

2. Розрахуйте фінансовий леверидж за наступними умовами: прибуток до виплати відсотків та оподаткування 10 000 грн., постійні експлуатаційні витрати 1000 грн., дивіденди за привілейованими акціями склали 1000 грн., податок 50%.

3.Провести аналіз фінансових результатів підприємства, виходячи з умовних даних, вміщених в таблиці та зробить висновки

Література: [6,9,15,16,19,21].

План

1. Політика підприємства у сфері оборотного капіталу

2. Управління виробничими запасами

3. Управління дебіторською заборгованістю

Оборотний капітал – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції.

Оборотні кошти підприємств, створені за рахунок усіх джерел, діляться на нормовані та ненормовані. До нормованих оборотних коштів належать кошти, які формують:

- виробничі запаси (тобто запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, закуплених комплектуючих виробів, палива, запасних частин для ремонтів, тари):

- запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів і інструменту;

- запаси незавершеного виробництва;

- витрати майбутніх періодів;

- запаси готової продукції й товарів.

Загальна норма запасу в днях за статтею "Сировина й основні матеріали" визначається як добуток одноденної потреби у сировині та матеріалах згідно з кошторисом та нормі запасу сировини у днях.

Управління виробничим процесом і оборотними активами на підприємстві належить до завдань, які вирішують менеджери-економісти.

Основні завдання фінансового менеджера при управлінні товарно-матеріальними запасами полягають в аналізі обсягу та структури запасів, а також формуванню такого обсягу та структури запасів, які б забезпечили стабільність виробництва.

Певною мірою вирішити основні завдання управління запасами дають моделі Баумоля та Міллера-Ораа.

Модель Баумоля ґрунтується на припущеннях про точно прогнозований збут, рівномірне надходження замовлень та рівномірне їх використання.

Диференціюванням цієї залежності можна визначити найекономічніший обсяг замовлення (ОЗ_гк), за якого витрати запасів будуть мінімальними.

,

де ПОп – річний обсяг реалізації в одиницях продукції;

Вк – витрати на організацію замовлення;

С – операційні витрати на утримання запасів, у процентах до обсягу запасів;

П – закупівельна ціна одиниці продукції

Завдання

1.Розрахуйте середньозважену норму запасу в днях за статтею "Сировина і основні матеріали", згідно табл.5.

Таблиця 5 - Розрахунок середньозваженої норми запасів

2. Підприємство займається продажем канцелярських виробів. Набори купують у виробників за закупівельною ціною, що дорівнює 10 грн. Після цього на них наносять логотип і продають останнім за новою ціною. Річний обсяг реалізації становить 13000 наборів. Витрати на утримання запасів становлять близько 20% від їх обсягу, а витрати на проведення переговорів та налагодження обладнання для населення нових надписів на вироби – 500 грн. Визначте оптимальний обсяг замовлення.

Література: [2,6,11,15,19,21].

План

1. Формування ефективного портфеля

2. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів

3. Дисконтування вартості грошей учасі

Грошовий потік — дисконтований або недисконтованийдоход від здійснення проекту, який включає чистий прибуток (тобто прибуток за винятком платежів до державного бюджету з нього) і амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації товарів і послуг; крім того, якщо у завершальний період «життєвого циклу» проекту підприємство-інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизованої вартості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в оборотні активи, вони враховуються як грошовий потік за останній період.

Термін окупності інвестицій – час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втіленння проекту, досягає величин вкладених коштів. Він ґрунтується на простому порівнянні суми інвестиції з розміром грошового потоку, який генерується втіленням проекту у життя.

Чиста теперішня вартість проекту (NPV) — це різниця між величиною грошових потоків, що надходять у процесі експлуатації проекту, дисконтованих за прийнятою ставкою доходності (r), та сумою інвестиції (CI):

де CF - грошовий потік в і-м періоді; r – ставка; t – час.

Додатне значення NPV вказує на доцільність інвестування коштів, оскількі проєкт є прибутковим. За відємного значення NPV проект слід відхилення. Якщо NPV=0, то проект є ні прибутковим, ні збитковим, а відтак рішення треба приймати на основі інших критерієв. Якщо підприємство має кілька проєктів, то слід спинитися на тому, який має найвище значення чистої теперішньої вартості.

Внутрішня норма прибутку (IRR) – це півень ставки дисконтування, при якому чиста приведена вартість проекту за його життєвий цикл дорівнює нулю.

Завдання:

1. Визначте NPV якщо доходи будуть надходити у розмірах 10, 30, 35 тис.грн., відповідно за 3, 4 та 5 рік. Початкові інвестиції складають 50 тис.грн. Дисконтована ставка 15%. Визначте дисконтова ну суму доходів.

2. За даними наведеними у попередньому завданні визначте внутрішня норма прибутку (IRR).

3. Фірма вкладає 400 тис. доларів у виробничий проект, який щорічно дає чистий прибуток у сумі 80,0 тис. доларів, щорічне надходження амортизаційних відрахувань на відновлення основних засобів — 50,0 тис. доларів. За цих умов розрахуйте термін окупності інвестицій.

Література: [4,7,11,12,19,21].

План

1. Методологічний інструментарій визначення вартості грошей у часі

2. Складні проценти та ануїтети

3. Методологічний інструментарій визначення вартості грошових засобів з урахуванням фактора інфляції

Фінансовий менеджмент потребує постійного здійснення розрахунків, пов’язаних з надходженням грошових коштів в різні періоди часу. Ключову роль в цих розрахунках відіграє оцінка вартості грошей в часі. У відповідності з концепцією вартості грошей в часі однакова сума грошей в різні періоди часу має неоднакову вартість: ця вартість в теперішній час завжди є вищою, ніж в будь-якому майбутньому періоді.

Розглянемо методичний інструментарій оцінки вартості грошей у часі.

Для розрахунку майбутньої суми вкладу (вартості грошей) в процесі його прирощення за складними відсотками використовується формула:

FV = P х (1 + i)n, де

FV – майбутня вартість вкладу (грошових коштів) при його нарощенні за складними відсотками;

P – початкова сума вкладу (грошових коштів);

і - відсоткова ставка, виражена десятковим дробом;

n – кількість інтервалів, по яких здійснюється кожний відсотковий платіж, в загальному обумовленорму періоді часу.

Ануїтет (рента)

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: