ІІ. Правила модульно-рейтингового оцінювання знань

Звітність студента – екзамен. Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів, із них до 60 балів студент може отримати впродовж семестру, решта 40 балів припадає на підсумковий контроль.

За видами навчальної діяльності бали, отримані впродовж семестру, розподіляються наступним чином (розподіл орієнтовний):

· виступи на семінарах або індивідуальні співбесіди на консультаціях – 60%;

· самостійна робота з вивчення матеріалу підручника, виконання індивідуальних завдань дослідницького характеру – 40%.

За змістовними модулями трудомісткість дисципліни розподіляється пропорційно до їхнього обсягу.

1. Інтегральне оцінювання знань включає такі види контролю:

· виступ на семінарському занятті – до 3 балів (відповідно до отриманої оцінки за трибальною шкалою – 1, 2, 3), так само оцінюються письмові контрольні роботи або результати тестувань, котрі викладач може проводити під час семінарів;

· доповнення на семінарському занятті – 1 бал за кожний змістовний виступ (у сукупності за семінарське заняття студент максимально може заробити 5 балів);

· самостійна робота з вивчення матеріалу підручника – перевіряється тестуванням, максимальна кількість балів -10 балів.

· індивідуальна робота – виконується студентом вдома, письмово за варіантами завдань – до 10 балів.

Присутність на лекціях і семінарах не оцінюється в балах. Пропуски занять підлягають обов’язковому відпрацюванню в індивідуальному порядку під час консультацій. Пропущене заняття має бути відпрацьоване упродовж двох наступних тижнів, при тривалій відсутності студента на заняттях з поважної причини встановлюється індивідуальний графік відпрацювання пропусків, але не пізніше початку екзаменаційної сесії.

Систематичні пропуски занять без поважної причини (у разі неявки більше, ніж на 1/3 аудиторних занять) і без вчасного відпрацювання караються нарахуванням «штрафних» балів (до 10 максимально).

Участь студентів у науковій роботі кафедри історії заохочується нарахуванням додаткових балів (до 5 максимально).

2. Підсумковий контроль (екзамен) здійснюється у формі письмового тесту. Останній складається з закритої частини (5 питань – максимальна сукупна оцінка 10 балів) та відкритої частини (3 теоретичні питання – максимальна сукупна оцінка 30 балів).

· відповідь студента (на семінарському занятті, на теоретичні питання під час здійснення підсумкового контролю) має відповідати вимогам методологічних принципів історичної науки – об’єктивності та історизму;

· студент вільний в оцінці історичних подій, явищ, фактів.

· оцінка «відмінно» – повна безпомилкова відповідь на питання, що демонструє глибокі знання програмного матеріалу, здобуті за підручниками, спеціальною та додатковою літературою, вільне володіння матеріалом, знання основних теорій, концепцій;

· оцінка «добре» – тверді знання програмного матеріалу, здобуті за підручниками, спеціальною та додатковою літературою, знайомство з різноманіттям концептуальних, теоретичних підходів (допускаються несуттєві неточності);

· оцінка «задовільно» – знання основного програмного матеріалу, здобуті за підручниками, труднощі у володінні ним за умов теоретичних, концептуальних суперечностей (можливі суттєві неточності, помилки);

· оцінка «незадовільно» – прогалини в знаннях основного матеріалу або необ’єктивне чи антиісторичне висвітлення питань.

Студент, який повністю виконав програму навчальної дисципліни і отримав достатню рейтингову оцінку (не менше 25 балів), допускається до підсумкового контролю з дисципліни.

Підсумковий контроль перескладається: перший раз письмово – викладачу, другий – комісії, створеній деканом факультету.

ІІІ. Індивідуальна та самостійна робота студента

Метою індивідуальної та самостійної роботи студента є, навчитися користуватися бібліотечними фондами і каталогами, працювати з історичними та літературними джерелами, аналізувати матеріал, порівнювати різні наукові концепції та робити висновки, складати конспекти.

– опрацювання тем курсу, які виносяться на самостійне вивчення, за списками літератури, рекомендованими в робочій навчальній програмі дисципліни;

– відвідування консультацій (згідно графіку консультацій кафедри);

– підготовка до складання іспиту за контрольними питаннями.

– вивчення запропонованих індивідуальних завдань;

– виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань (написання рефератів для участі у конкурсі рефератів, розробка презентацій тощо);

– виконання доручень науково-дослідницького характеру (підготовка доповіді на студентську або загальноуніверситетську наукову конференцію, написання наукової статті або тез виступу, підготовка й участь у конкурсі студентських наукових робіт).

Основною формою самостійної роботи студентів є самостійне вивчення спеціально визначених питань із курсу історії України, які виділяються кафедрою і не виносяться на аудиторні заняття. До кожного із цих питань підібрано список літератури для обов’язкового опрацювання, що включає підручники, навчальні посібники, монографії, наукові статті, матеріали преси. Після вивчення визначених тем, студенти пишуть контрольну роботу (тестування).

Кожен студент також отримує свій варіант індивідуальної роботи, опрацьовує його самостійно (письмова відповідь на питання), і подає на перевірку викладачу (додаток А).

Опрацювання будь-якого питання рекомендується починати з вивчення відповідного розділу одного з підручників з історії України. Це дасть можливість визначити місце даного історичного явища чи події в загальноісторичному контексті, проаналізувати його причини та наслідки. Склавши для себе загальну картину, бажано з’ясувати особливості висвітлення питання в інших підручниках. Тільки після цього можна приступати до ознайомлення з першоджерелами, які рекомендовані в списку літератури, публікаціями в наукових виданнях, монографіями. Насамкінець рекомендується звернутися до публікацій у пресі, котрі носять полемічний характер, що дозволить розширити погляд на розуміння проблеми, помітити сильні й слабкі сторони в її висвітленні та аргументації. Завершуючи опрацювання літератури, слід обміркувати причини одно - чи різноманітності підходів до вивчення даного питання, виділити концепцію, яка здається найбільш вірогідною та краще аргументованою і якої можна дотримуватися в подальшій роботі.

Для полегшення розуміння студентами спеціальних термінів та понять, у даній методичній розробці подається глосарій (додаток Б).

ІV. Питання для самостійного вивчення студентами

Історичні джерела про найдавніше населення на

Території сучасної України: археологія, антропологія, лінгвістика, міфологія, писемність

Антропологія, археологія, археологічна культура, бронзовий вік, залізний вік, енеоліт, етнографія, кам’яний вік, лінгвістика, літопис, матріархат, мезоліт, міфологія, неоліт, неолітична революція, палеоліт, патріархат, писемність, плем’я, рід, община, трипільська культура, хронологія.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.6-12.

Iсторiя України / За ред. В.А.Смолія. – К., 1997. – С. 5-12.

Iсторiя України. Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г.Мельник. – К., 1991. – Кн.1. – С.5-34.

Каденюк О.С., Сажко В.В. Історія України: навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти. – Камянець-Подільський, 2007. – С. 7-11.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991. – С. 17-28.

Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков I.Т. Археологія та стародавня iсторiя України: Курс лекцій. – К., 1992. – С. 8-23, 359-367.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: