Аудит, створення і функціонування аудиторських фірм

Практика аудиту в розвинутих країнах (Великобри­танія, США) дозволяє виділити три підходи щодо необхідності аудиту:

· потреби потенційного чи існуючого інвестора,

· теорія агентів,

· теорія мотивації.

Підхід, що враховує потреби потенційного чи існуючого інве­стора, полягає в тому, що інвестори компанії не завжди мають достатню впев­неність у достовірності показників фінансової звітності. Акту­альність цієї проблеми загострюється із зростанням класу акціонерів, які фактично не мають відношення до управління компаніями і не завжди мають відповідні економічні знання щоб розібратися у фінансовій звітності компанії. Отже, підтверджуючи публічну звітність, аудитор виступає певним гарантом порядності у відносинах між інвес­торами (акціонерами) та менеджерами господарюючого суб'єкта.

Теорія агентів (або керуючих) - це потреба в аудиті на замов­лення власників. Власники, як правило, наймають для управління своїми фірмами виконавчих директорів, а самі безпосередньо справами фірми не займаються. Результати діяльності вони ви­вчають через фінансову звітність. Підтверджуючи звітність, ауди­тор виступає гарантом порядності та чесності керуючих господа­рюючим суб'єктом в питаннях розпорядження майном власника. Ця теорія вказує на потенційний конфлікт інтересів власника і керівника.

Теорія мотивації пояснюється тим, що менеджери більш відповідально будуть ставитись до складання звітності, якщо зна­тимуть про обов'язковість її перевірки аудитором. Це знижує ймовірність помилок, зловживань, шахрайства, тобто сприяє от­риманню споживачами достовірної публічної звітності.

Для України ці підходи стали актуальними тільки з розвит­ком ринкових відносин, коли виникла необхідність в об'єктивній фінансовій інформації.

Слово «аудит» в перекладі з латинського означає «він чує», «слухати», «слухач».

Вважається, що аудит як вид професійної діяльності виник в Англії. Є згадки про аудит в архіві Казначейст­ва Англії і Шотландії в документах за 1130 р.

Перший в світі законодавчий акт, що регу­лював діяльність аудиторів, був виданий у 1285 році королем Англії Едвардом І. Відповідно до цього Закону від імені держави надавались певні привілеї аудиторам, якими були не тільки осо­би з числа довірених слуг сеньйорів, але й деякі категорії цивільних службовців.

Згідно з законом, метою перших обов'язкових перевірок був незалежний розгляд бухгалтерських записів і звітів, а роботу осіб, які їх проводили, прирівнювали майже до фінансового ауди­ту в сучасному його розумінні. Аудит передбачав лише ретель­ну звірку фактів із документами та іншими даними. Тому робо­та аудиторів цього періоду полягала в детальній перевірці кож­ної господарської операції. Концепція вибіркової перевірки як аудиторської процедури ще була невідомою. Як правило, аудит проводився для замовника (дворянина, короля) окремою осо­бою, а у випадку суспільного оголошення його результатів — ко­місією.

Аудитори того часу ще не мали фахового статусу, хоча вже й були зобов'язані проводити перевірку чесно, із знанням справи, з належною увагою і повагою до інтересів особи, яка їх запросила. Незалежність аудитора досягалась за допомогою його призначення "замовником" і забороною будь-яких приват­них контактів між ним і особою, що перевірялась.

Першим документально зафіксованим випадком проведення незалежного аудитує аудит «Південноморської Компанії» у Велико­британії в 1720 році., зокрема ­спекулятивної діяльності її акціонерних това­риств, що привело до краху компанії. Ця подія в історії відома як "Південноморський пузир". Коли з'ясувалося, що директорат компанії неспро­можний ані виконати взяті зобов'язання по сплаті дивідендів, ані викупити випущені в біржовий обіг акції, у справу втрутились державні органи. Ними був призначений бухгалтер на ім'я Чарльз Снел для незалежної додаткової перевірки допоміжних обліко­вих записів цієї компанії.

З 1844 р. у Великобри­танії вийшла серія законів про компанії,згідно з якими їх керів­ники були зобов'язані один раз протягом року надавати акціоне­рам підписаний ними балансовий звіт підприємства і запрошува­ти незалежного бухгалтера (аудитора) для перевірки і підтвер­дження звітності перед акціонерами.

У США аудиторська справа виникла під впливом британської практики аудиту. На це прямо указує американський автор Уїльям Стемберг, який писав, що «функція аудиту... була перенесена в Сполучені Штати британськими бухгалтерами в кінці XIX сторіччя». Коли англійські залізничники, страхові компанії і інші інвестори попрямували до Північної Америки, разом з ними поїхали і незалежні аудитори для захисту інтересів крупних англійських кредиторів. До початку XX століття в США аудит грунтувався на англійській моделі, що передбачає детальні дослідження даних, що відносяться до балансу.

У 1886 р. в США був прийнятий перший закон про присяжних бухгалтерів, який дав початок процесу утворення аудиторських фірм. У 1887 р. була утворена асоціація аудиторів Америки. У 1905 г, а потім і в 1909 р. Р. Монтгомери видав з редакційними виправленнями в США книгу Лоуренса Дікси «Аудит: практичне керівництво для аудиторів». Розвиваючи ідеї Лоуренса Дікси, він писав, що мета аудиту зводиться до розкриття вольних і мимовільних помилок, які можуть мати місце у фінансовій звітності. Виходячи з цього і була збудована ієрархія аудиторських завдань.

Темпи розвитку бізнесу в США різко відрізнялися від британських, для Америки англійські методи стали неприйнятними унаслідок того, що британський стиль перевірки вимагає занадто багато часу і засобів. Американські аудитори стали практикувати застосування «тестового аудиту», збору свідоцтв про діяльність фірми у партнерів по бізнесу з метою перевірки операцій.

У США в 1917 р. з метою стандартизації процедур аудиту розробляються «Затверджені методи по підготовці даних балансового звіту», переглянуте видання вийшло в 1929 р. під назвою «Перевірка фінансових звітів». Активний процес стандартизації почався з 1939 року, коли Американський інститут дипломованих присяжних бухгалтерів (AICPA) заснував Комітет з аудиторських процедур і він видав перше Положення про аудиторську процедуру.

Незважаючи на такий прогрес в аудиторській практиці, лише в другій половині XIX ст. професійний аудитор увійшов на по­вних правах до ділового світу і сформувався як самостійна сфера професійної практичної діяльності.

Від­повідні закони було прийнято Франції (1867 р.), Німеччині (1931 р.).

Більшість вчених світу визнають, що офіційною датою виник­нення незалежного аудиту в сучасному його значенні є 23 жовтня 1854 р. Саме тоді Спілці бухгалтерів Единбургу був наданий статус королівської, її членам присвоєно звання "привілейованих бухгал­терів". Спілка бухгалтерів Единбургу налічувала 180 членів, Інсти­тут бухгалтерів та експертів Глазго — 144, а Спілка бухгалтерів Абердіно — 224.

Початок інтернаціоналізації аудиту було покладено створен­ням у 1977 р. Міжнародної Федерації Бухгалтерів із штаб-квар­тирою в Нью-Йорку, на яку, зокрема, були покладені функції роз­робки Етичного Кодексу Професійних Бухгалтерів, Міжнарод­них Стандартів Аудиту, бюлетенів з аудиту, положень про дер­жавний і управлінський облік, посібників з професійної освіти і аудиту державних підприємств.

Р. Адамс, автор книги "Основи аудиту", наводить класичне вислов­лення, що стосується аудиту. Воно неодноразово цитоване багатьма ученими, але заслуговує на те, щоб згадати його ще раз: "Без аудиту немає надійності рахунків. Без надійності рахунків немає контро­лю. А без контролю що вартує влада?"

Звання аудитора в Росії було введено Петром І, який у війсь­ковому статуті 1716 р. і в "Табелі про ранги" до військових чинів відніс і аудитора. В 1797 р. аудитори були переведені в цивільні чини, а 1833 р. з метою навчання аудиторів у Петербурзі заснована школу, названу пізніше Аудиторським училищем.

За характером посада аудитора поєднувала в собі посади діло­вода, судового секретаря і прокурора. Після проведення в Росії військово-судової реформи 1867 р. посаду аудитора було скасовано. Спроби створити наприкінці XIX —початку XX ст. у Росії Інститут присяжних бухгалтерів (рахівників) закінчилися лише підготовкою документів, які регламентували його діяльність.

Професійної організації бухгалтерів (аудиторів) у Російській імперії так і не вдалося створити. Незалежні перевірки щорічних звітів акціонерних товариств проводилися ревізійними комісіями. До складу цих комісій часто входили акціонери, не завжди обізнані з обліком і контролем.

Після жовтневого перевороту 1917 р. та часів існування СРСР була сформована командно-адміністративна система. За цих умов контрольні функції повністю виконували контрольно-ревізійні орга­ни. Водночас з цим існував партійний контроль.

До 1991 року з а часів СРСР перевірка бухгалтерської звітності підприємств і організацій іменувалася словом «ревізія». Для перевірки бухгалтерського обліку одного підприємства залучалися бухгалтери інших підприємств (принцип "рівний перевіряє рівного"). Перевірка велася суцільним чином з метою виявлення зловживань і розкрадань. Таким чином, відштовхуючись від завдань і техніки проведення ревізій. Подібного роду перевірки принципово відрізнялися від аудиту фінансової звітності в класичному розумінні.

Перші зародки аудиту можна віднести до 1987-1989 рр., коли почали діяти спільні підприємства з іноземним капіталом. В 1989 році в Укра­їні було створене відділення "Інаудиту".

В 1991-1992 роках були створені аудиторські фірми у Львові, Одесі, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові.

14 лютого 1992 року в Києві на з'їзді аудиторів, було прийнято Статут громадського об'єднання громадян, які здійснюють аудиторську діяльність. Назва цього об'єднання - Спілка Аудиторів України (САУ). Метою діяльності САУ було визнано об'єднання зусиль аудиторів для захисту своїх законних прав та інтересів і сприяння розвитку аудиторської діяльності.

В жовтні 1993 року було створено незалежний самостійний орган – Аудиторська Палата України, головним завданням якої є вирішення на єдиній методологічній основі принципових питань аудиторської діяльності.

Формально говорити про виникнення цілісної системи аудиту в Україні можна лише з прийняттям 22 квітня 1993 року Закону України "Про аудиторську діяльність".

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: