|
|
Тема № 1 Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджментуСтр 1 из 19Следующая ⇒ Тема № 1 Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту Сутність фінансового менеджменту Функції фінансового менеджменту Організація фінансового менеджменту Категорія «менеджмент» застосовується для характеристики трьох понять: системи економічного управління, органу управління (апарату управління), форми підприємницької діяльності. Найчастіше під менеджментом (англ. management — управління) розуміють систему економічного управління виробництвом, яка включає сукупність принципів, методів, форм і прийомів управління. Невід'ємною складовою менеджменту є фінансовий менеджмент — процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб'єкта господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів. Фінансовий менеджмент ґрунтується на системі принципів, засобів та форм організації грошових відносин підприємства, спрямованих на управління його фінансово-господарською діяльністю. Складовими фінансового менеджменту є: —визначення і реалізація фінансової політики підприємства; —інформаційне забезпечення (складання й аналіз фінансової звітності підприємства); —оцінювання інвестиційних проектів і формування «портфеля» інвестицій; —поточне фінансове планування та контроль. Фінансово-економічні відносини формуються у трьох взаємозв'язаних напрямах: —ринок грошей та капіталу; —ринок інвестицій; —фінансовий менеджмент. На основі фінансового менеджменту здійснюється управління усією фінансово-господарською діяльністю підприємства, формування і використання усіх видів його фінансових ресурсів із застосуванням методів та важелів фінансового механізму, тобто формується мистецтво управління фінансовою діяльністю підприємства. Об'єктом управління у фінансовому менеджменті є формування і використання усіх видів фінансових ресурсів, у тому числі грошових коштів, інвестицій, основних та оборотних активів, організація поточної фінансової роботи на підприємстві. У процесі організації фінансового менеджменту здійснюються планування, прогнозування, регулювання, координація, стимулювання, контроль та аналіз. Розглянемо структурно-логічну схему фінансового менеджменту (рис. 1.1). Отже, фінансовий менеджмент вирішує завдання фінансового управління діяльністю підприємства від постановки фінансових цілей до прийняття рішень, організації і контролю за їх виконанням та оцінювання результатів фінансової діяльності. З метою управління фінансами підприємства застосовується фінансовий механізм.
Фінансовий механізм в управлінні підприємством — це цілісна система управління фінансами підприємства, на якій ґрунтується фінансовий менеджмент і яка призначена для організації взаємодії об'єктів та суб'єктів господарювання у сфері фінансових відносин, формування та використання фінансових ресурсів, забезпечення ефективного впливу фінансової діяльності на кінцеві результати роботи підприємства (рис. 1.2). Фінансовий механізм включає такі взаємозв'язані елементи, як фінансові методи, фінансові важелі, правове, нормативне та інформаційне забезпечення. 1. Фінансові методи включають: —планування; —прогнозування; —інвестування; —кредитування; —самофінансування; —оподаткування; —система розрахунків; —матеріальне стимулювання; —страхування; —заставні, трастові операції; —оренда, лізинг, факторинг; —фондоутворення; —взаємовідносини з різними суб'єктами та засновниками. 2. Фінансові важелі: — прибуток; — цільові економічні фонди; — дохід; — вклади; — амортизаційні відрахування; — пайові внески; — фінансові санкції; — котирування валютних курсів; — ціна; — форми розрахунків; — орендна плата; — види кредитів; — дивіденди; — процентні ставки; — дисконт. 3. Правове забезпечення — закони, укази, статут юридичної особи. 4.Нормативне забезпечення — норми, інструкції, нормативи, методичні вказівки. 5. Інформаційне забезпечення — інформація різного виду та роду.
Тема 2 СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Організаційне забезпечення фінансового менеджменту Фінансові служби управління Бригадами тощо)
Б. Функціональний принцип побудови фінансової служби управління підприємством
Функціональна будова центрів управління фінансовою діяльністю суттєво відрізняється на підприємствах різних масштабів (мале, середнє, велике). На малих підприємствах функціональні служби управління, як правило, не створюються. Функції цього типу управління у зв'язку з незначним обсягом діяльності покладаються на власника малого підприємства, його директора чи бухгалтера. На середніх підприємствах функції фінансового управління виконує фінансовий менеджер, який входить до складу функціонального економічного підрозділу, чи спеціалізований фінансовий структурний відділ, який здійснює управління всіма основними аспектами фінансової діяльності. Центр витрат — це структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність тільки за витрачання коштів відповідно до доведеного йому бюджету. У зв'язку з функціональним напрямком своєї діяльності такий структурний підрозділ не може самостійно впливати на обсяг доходів, а також на суму прибутку. Прикладом центру витрат є постачально-заготівельний чи виробничий підрозділ підприємства. Центр доходу — це структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність тільки за формування доходів у встановлених обсягах. З огляду на функціональний напрям своєї діяльності такий структурний підрозділ не може самостійно впливати на весь обсяг витрат на реалізацію продукції, а також на суму прибутку. Прикладом центру доходу є збутовий підрозділ підприємства. Центр прибутну — це структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність за доведені йому завдання щодо формування прибутку. У зв'язку з функціональним напрямом своєї діяльності такий структурний підрозділ повністю контролює як формування доходів від реалізації продукції, так і обсяг витрат на її виготовлення. Прикладом центру прибутку є структурний підрозділ із закінченим циклом виробництва та реалізації окремих видів продукції. Центр інвестицій — це структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність за використання наданих йому інвестиційних ресурсів і отримання необхідного прибутку від інвестиційної діяльності. Основним контрольним показником при цьому є рівень прибутку на інвестований капітал. Прикладом центру інвестицій є дочірня фірма підприємства чи відокремлений у його складі спеціальний структурний підрозділ, який здійснює виключно інвестиційну діяльність. Тема 5 УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ
Тема 6 УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ
Аналіз балансу підприємства Аналіз балансу підприємства
Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов 'язання і власний капітал. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує. Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін у ньому, є: - активи; - зобов'язання; - власний капітал. Активи і зобов'язання при їх аналізі не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу. Методичну послідовність проведення фінансового аналізу балансу підприємства розглянемо за даними умовного, але реального підприємства. Під час аналізу балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності. Горизонтальний аналіз полягає у зіставленні фінансових даних підприємства за два періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях (табл. 1). Наведені дані дають змогу зробити такі висновки: 1. Загальна сума активів зменшилася на 253,4 тис. грн, або більше ніж на 7 %. Це зменшення відбулося переважно за рахунок значного зменшення оборотних активів. Абсолютна величина зниження в оборотних активах становила 666,2 тис. грн, або більше, ніж 20 % їх річної величини. Водночас майже вдвічі збільшилася сума основних засобів підприємства (в абсолютному виразі — на 672,7 тис. грн). Це відбулось унаслідок купівлі обладнання для переоснащення виробництва. Незначно збільшилися і витрати на торговельну марку та гудвіл. Таблиця 1 ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ БАЛАНСУ ПІДПРИЄМСТВА
Закінчення табл. 1
2. Що стосується структури оборотних коштів, то можна зазначити, що вона значно погіршилася. Виробничі запаси зменшилися за рік на 173,2 тис. грн, або на 31,43 %. Зменшилася також величина готової продукції (на 5,5 тис. грн) і грошові кошти (на 14,4 тис. грн). Усе це свідчить про скорочення оборотних коштів підприємства і негативні тенденції у його роботі. Водночас збільшилася сума і частка дебіторської заборгованості за товари та послуги — в абсолютному виразі на 325,9 тис. грн (або на 36,4 %). Це означає, що підприємство фактично кредитувало своїх партнерів по бізнесу, які вчасно не розраховувалися за товари та послуги, що надавалися підприємством. Але, з іншого боку, якщо підприємство має надійних партнерів, то слід очікувати надходження коштів у наступних періодах, що має поліпшити ситуацію з показниками ліквідності.
3. Аналіз пасивів підприємства показує, що зобов'язання підприємства скоротилися, у тому числі короткострокові зобов'язання зменшилися на 222,8 тис. грн. (9 %). Це відбулося внаслідок значного скорочення кредиторської заборгованості (на 784,3 тис. грн). Таким чином, підприємство вчасно розрахувалося з постачальниками та підрядчиками за виконані роботи та отримані послуги. Проте значно (більше, ніж утричі) збільшилися поточні зобов'язання за розрахунками, у тому числі з оплати праці й за авансами, що одержані від інших підприємств у рахунок майбутніх поставок продукції. При цьому слід зазначити, що динаміка показників ліквідності є позитивною. Зменшення короткострокової заборгованості підприємства збільшує ліквідність підприємства і його фінансову стійкість. 4. Аванси, отримані підприємством, на кінець року майже удвічі менші дебіторської заборгованості за товари та послуги, що надані підприємством. Аналіз балансу підприємства свідчить, що підприємству слід поліпшити показники фінансової стійкості та ліквідності, а саме: • покращити взаємовідносини із постачальниками і споживачами продукції, поліпшити ситуацію із дебіторською заборгованістю підприємству і використати інші резерви поповнення оборотних коштів; • поліпшити структуру оборотних активів, підвищити швидкість їх обертання, збільшити обсяг продукції, що виготовляється та реалізується; • зменшити поточну заборгованість підприємства, ширше використовувати довгострокові кредити банків. Вертикальний аналіз балансу дає змогу зробити висновок про структуру балансу у звітному періоді, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100 % і кожну статтю фінансової звітності подають у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення. Проведемо вертикальний аналіз на підставі попередніх даних балансу реального умовного підприємства (табл. 2). Здійснюючи вертикальний аналіз балансу підприємства, можна зробити такі висновки. 1. Частка обігових активів у балансі підприємства є значною: на початок року вона становила понад 80 %. Проте протягом аналізованого року відбулося скорочення цієї частки. Зрозуміло, що скорочення частки оборотних коштів позначається негативно на показниках фінансової стійкості та ліквідності, адже це свідчить про зменшення запасів, розмірів виробництва, готівки для придбання матеріально-речових факторів виробництва. Таблиця 2 КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ПЛАНУВАННЯ
Вибираючи методи планування, необхідно враховувати вимоги до них. Методи планування мають: 1) бути адекватними зовнішнім умовам господарювання, особливостям різних етапів процесу становлення та розвитку ринкових відносин; 2) найповніше враховувати профіль діяльності об'єкта планування, різноманітність у засобах та шляхах досягнення основної підприємницької мети — збільшення прибутку; 3) різнитися залежно від виду плану, що розробляється.
- складність визначення показника, що входить до плану, та - термін планування; - забезпеченість вихідною інформацією щодо впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища на діяльність підприємства; - результати аналізу відповідних показників у передплановому періоді. Сучасні темпи зростання інформації є настільки стрімкими, що стратегічне планування — це єдиний засіб прогнозування майбутніх проблем і можливостей підприємства. Воно забезпечує керівництву підприємства формування плану на тривалий термін. Чітке уявлення про те, чого підприємство хоче досягти, допомагає йому знайти найбільш обґрунтовані шляхи дій. За умов розроблення обґрунтованих планів для керівництва знижується ризик прийняття неправильного управлінського рішення. Стратегічне планування як управлінська основа дає змогу забезпечити необхідний рівень управління підприємством. Формування стратегічного плану підприємства передбачає розроблення цілого ряду стратегій: розвитку підприємства, організаційної, інтеграційної, фінансової, ресурсної, стратегії поведінки; маркетингової, товарно-ринкової, технологічної та соціальної стратегії. Головну роль у розробленні стратегічного плану відіграє фінансова стратегія. Фінансова стратегія як категорія фінансового менеджменту має свої особливості. Поряд з іншими функціональними стратегіями — технологічною, маркетингу та іншими вона може розглядатися також як функціональна стратегія. Водночас наявність фінансових ресурсів визначає можливість і варіанти реалізації як базової стратегії розвитку підприємства, так і її функціональних стратегій. З погляду розвитку підприємства фінансова стратегія є ключовою стратегією. Тема № 1 Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту   ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...  ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
Обираючи метод планування, необхідно врахувати фактори, що впливають на цей вибір: