Організація радіологічної служби. Особливості устрою радіотерапевтичних

Організація радіологічної служби. Особливості устрою радіотерапевтичних

Відділень. Методи і засоби захисту від іонізуючого випромінювання.

Променева терапія є одним з провідних методів лікування хворих із злоякісними новоутворами, деяких системних та непухлинних захворювань. Як самостійний метод, або в поєднанні з хірургічним, або хіміотерапією, променева терапія доцільна і ефективна більш ніж у 75% хворих із злоякісними пухлинами.

Широке використання променевої терапії пояснюється можливістю використання її як при операбельних, так і неоперабельних формах пухлин, успіх її має тісний зв'язок з розвитком клінічної дозиметрії, радіобіологічними дослідженнями.

Знати основні етапи розвитку радіології, структуру радіологічних відділень, методи та засоби захисту від джерел іонізуючих випромінювань. Вміти класифікувати радіо діагностичні категорії пацієнтів, запам'ятати допустимі дози опромінення.

Знати теоретичні основи ядерної фізики, природу і властивість іонізуючих випромінювань, патологічну фізіологію та анатомію.

Історія розвитку радіології. Типи радіологічних відділень. Особливості радіологічних відділень для діагностики та лікування соматичних і онкологічних захворювань. Радіодіагностична лабораторія: її структура та оснащення. Радіологічні відділення. Методи та засоби захисту при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань (відкритими та закритими): часом, відстанню, екраном.

Основні санітарні правила роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (ОСПУ-2000) та норми радіаційної безпеки України (НРБУ). Допустимі дози опромінення при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань. Радіодіагностичні категорії пацієнтів та допустимі дози опромінення. Знешкодження радіоактивних відходів. Раді ото ксичність. Метаболізм РФП в організмі. Психологічні аспекти роботи медперсоналу при використанні відкритих і закритих джерел випромінювання.

1. Милько В.И. Медицинская радиология. К.:"Вища школа" 1980.-С.40-53.

2. Лазар Л.П. „Вибрані лекції з радіонуклоїдної діагностики та променевої терапії"". В.- 2006.-С.6-35

1. Кондригина С.Н., Балашова А.Т. Основи лучевой терапии. - Петрозаводск

2. Лучевая терапия в лечении рака. Практическое руководство для врачей СапП2000.

3 Линденбратен Л.Д., Королюк И.П.. Медицинская рентгенология! радиология. -М.: Медицина, 1995.

4. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П.Сиваченко. - К.: Вища школа,

5. Пилипенко МЛ. Радіаційні вимірювання: принципи, поняття, одиниці. Український радіологічний журнал, 2000. - т.ІХ, вип.4.

1. Скільки типів радіологічних відділень ви знаєте?

4. До якого типу радіологічного відділення відносять відділення терапії відкритими радіоактивними речовинами?

5. Як часто робітники радіологічних відділень проходять медичний контроль?

6. Дайте визначення гранично допустима доза.

7. Які радіодіагностичні категорії пацієнтів ви знаєте?

10. Для чого використовують поняття „Шар половинного послаблення"?
11.Які тверді відходи рахують радіоактивними?

12. Які рідкі відходи рахують радіоактивними?

13. Як знеражують короткотривалі радіоактивні відходи?

14. Які властивості радіофармацевтичного препарату характеризує радіотоксичність?

15. В яких радіоактивних речовинах токсичність вища?

16. Чому використання короткотривалих радіоактивних речовин в медичній

17.Якими шляхами можна вводити РФП до організму?

21.Скільки груп радіаційно-гігієнічних регламентів ви знаєте?

23.Для чого використовують поняття „допустими рівні"?

24.Коли використовують радіаційно-гігієнічні регламенти другої групи?

Основні властивості іонізуючого випромінювання Механізм дії на здорову та паталогічно змінену клітину.

З лікувальною метою іонізуюче випромінювання використовується п в онкології. Серед причин смертності онкологічні захворювння займають в світі після серцево-судинних захворювань Щорічне зростання захворюваності на рак становите Вмирають кожного року близько 100 тисяч онкохворих, а більше третини з чи/°' тих, хто вперше захворів на рак, вмирають, не проживши 1 року. Щороку впепп? виявляють 150-160 тисяч онкохворих, близько 50-60% з них, тобто 80-90 тисяч потребують проведення променевої терапії, а 10 тисяч хворих, які захворіли раніше' потребують повторних курсів такої терапії.

Студент повинен знати: -основні санітарні правила роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (ОСПУ - 2000) та норми радіаційної безпеки України (НРБУ); допустимі дози опромінення при роботі з джерелами іонізуючих випрмінювань; радіодіагностичні категорії пацієнтів та допустимі дози опромінення; -механізм біологічної дії іонізуючого випромінювання на здорову та паталогічно змінену клітину; -види випромінювань, що застосовуються у медичній практиці; іонізуючі та неіонізуючі випромінювання; -механізм радіаційного пошкодження пухлинних клітин; -властивості радіомодифікуючих засобів (радіосенсибілізаторів та радіопротекторів; правило Бергоньє-Трибондо.

Знати історію розвитку радіології, типи радіологічних відділень, особливості радіологічних відділень для діагностики та лікування соматичних та онкологічних захворювань, структуру радіологічної лабораторії.

1. Милько В.И. Медицинская радиология. К.:"Вища школа" 1980.-c.5-22.

2. Лазар Л.П. „Вибрані лекції з радіонуклоїдної діагностики та променевої терапії'"". В.- 2006.-С.42-64.

1. Кондригина С.Н., Балашова А.Т. Основы лучевой терапии. - Петрозаводск, 2001.

2. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П.. Медицинская рентгенология и радиология. -М.: Медицина, 1995.

3. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П.Сиваченко. - К.: Вища школа, 1991.

1. Історія відкриття радіоактивності: основні етапи розвитку радіології.

2. Природа і властивості іонізуючих випромінювань: а-, Р, у-, рентгенівських променів, нейтронів та протонів.

3. Особливості устрою радіологічних відділень для роботи з в ідкритими та закритими радіоактивними речовинами.

5. Основні нормативні документи, що регламентують роботу радіологічних відділень (НРБУ - 1997, ОСПУ - 2000).

6. Методи та засоби захисту при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань.

7. Методи знешкодження радіоактивних відходів.

8. Біологічна дія іонізуючого випромінювання на всіх рівнях організації організму.

9. Пряма та непряма дія іонізуючого випромінювання на живі організми.
10.Видові, індивідуальні та вікові різновиди радіочутливості.

12.Вплив зовнішних умов на радіочутливість організму.

13.Радіоактивність - одиниці радіоактивності, види радіоактивного розпаду.

Обов'язковою умовою радіаційної безпеки при проведенні променевої терапії є точний кількісний облік енергії випромінювання, яку поглинув персонал і хворий в процесі опромінення. Для вивчення кількісної та якісної характеристик іонізуючого випромінювання використовують різні методи, що базуються на взаємодії випромінювання з речовиною.

Вивчити основні задачі клінічної дозиметри, одиниц. Радіоактивності їх визначення. Знати типи дозиметрів, їх будову та принципи роботи, радіометри та спектрометри. Запам'ятати особливості місце загальних променевих реакцій.

Задачі клінічної дозиметрії іонізуючих випромінювань. Радіоактивні одиниці радіоактивності та методи їх визначення. Визначення радіоактивності зразку - in vitro діагностика. Доза іонізуючого опромінення. Одиниці експозиційної поглинутої, еквівалентної, ефективної доз. Типи дозиметрів. Будова та принцип роботи сцинтиляційних, іонізаційних, термо- та фотолюмінісцентних дозиметрів Розподіл дози в окремих органах і тканинах. Гранично допустимі дози (ГДД) дія різних категорій населення і в аварійних ситуаціях. Одиниці вимірювання ГДД. Гранично допустимі дози (ГДД) для різних категорій пацієнтів. Місцеве і загальне опромінення.

1. Милько В.И. Медицинская радиология. К.:"Вища школа" 1980.-c.5-35

2. Лазар Л.П. „Вибрані лекції з радіонуклоїдної діагностики та променевої терапії". В.- 2006,-с. 12-34; 74-78.

2. Які питання вирішують за допомогою дозиметрії?

6. Від чого залежить біологічний ефект при опроміненні організму?

10.Які ви знаєте методи визначення радіоактивності?

11. Які існують методи визначення дози випромінювання?

12. Що означає поняття „відносна радіоактивність"?

13. Що означає поняття „абсолютна радіоактивність"?

18. Від чого залежить ступінь вираженності променевих реакцій?

19. В результаті чого виникає місцева променева реакція?

20. Які дози опромінення викликають загальну променеву реакцію організму?

21. Яка різниця між пізніми і ранніми променевими реакціями?

Стандартне лікування може допомогти багатьом хворим на рак при умовах ранньої діагностики і доступності основних методів лікування. Однак ще довгі роки більшість хворих на рак будуть невиліковними внаслідок невчасної діагностики.Променева терапія являє собою основний метод лікування раку, а також може застосовуватись як з радікальною, так і паліативною метою.

Знати основні методи променевої терапії і їх класифікацію. Вміти визначити вогнищеву дозу, ритм, поля опромінення. Розрізняти радикальне, паліативне, симптоматичне лікування. Вивчити методи контактної променевої терапії. Розуміти, чому використання джерел високих енергій є прогресивним в лікуванні злоякісних пухлин.

Основні принципи променевої терапії. Класифікація методів променевої терапії. Самостійна променева терапія. Радикальне, паліативне, симптоматичне лікування. Характеристика комбінованого, комплексного методів лікування та поєднано-променевого методу. Вибір вогнищевої дози, ритму, полів опромінення. Загальні і місцеві променеві реакції при різних методах променевої терапії. Засоби їх профілактики.

Закриті і відкриті джерела іонізуючого випромінювання. Зовнішнє і внутрішнє опромінення. Далеко- та близькодистанційний методи зовнішнього опромінення. Основні методи контактної променевої терапії: аплікаційний, внутрішньопорожнинний, внутрішньотканинний, метод виборчого накопичення радіонуклідів. Використання джерел високих енергій для лікування злоякісних пухлин (бетатрон, лінійні та циклічні прискорювачі).

1. Милько В.И. Медицинская радиология. К.:"Вища школа" 1980.-е. 151-160.

2. Лазар Л.П. „Вибрані лекції з радіонуклоїдної діагностики та променевої терапії”, 2006.-С.157-195.

1. Кондригина С.Н., Балашова А.Т. Основи лучевой терапии. - Петрозаводськ, 2001.

2. Лучевая терапия в лечении рака. Практическое руководство для врачей. - СатЬгісі§е. 2000.

3. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П.. Медицинская рентгенология й радиология. - М: Медицина, 1995.

4. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П.Сиваченко. - К.: Вища 1991.

1. Коли опромінення використовуть як самостійний радікальний метод?.

2. З якою метою застосовують передопераційну променеву терапію?.

3. Які дози використовують при великому фракціонуванні?.

4. Коли застосовують променеву терапію з паліативною метою?.

5. Що відносять до зовнішніх методів опромінення?.

6. Яка різниця між аплікаційним і внутрішньопорожнинним методом опромінення?.

7. Як в залежності від розташування патологічного вогнища поділяється далекодистанційна рентгенотерапія?.

8. Якою буде ВДШ при близькодистанційній рентгенотерапії?.

10. Коли метод опромінення називають ротаційним?.

11.3 яких періодів складається структура курсу променевої терапії?.

14. Коли застосовують одноразове опромінення?

15. Які методи променевої терапії об'єднує безперервне опромінення?

1. Милько В.И. Медицинская радиология. К.:"Вища школа" 1980.-С.246-266; с.218-229; с.233-240; с.151-155.

1. Кондригина С.Н., Балашова А.Т. Основы лучевой терапии. - Петрозаводск, 2001.

2. Лучевая терапия в лечении рака. Практическое руководство для врачей. - СатЬгцще. 2000.

3. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П.. Медицинская рентгенология й радиология. - М.: Медицина, 1995.

4. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П.Сиваченко. - К.: Вища школа, 1991.

1. При яких дегенеративно-дистрофічних і запальних ураженнях кісток використовують ПТ?.

2. В яких інших галузях медицини можна використовувати ПТ при непухлинних захворюваннях?.

3. Протапокази до проведення ПТ непухлинних захворювань?.

4. Яким буде механізм дії випромінювань при ПТ непухлинних захворювань?.

5. Якій методиці ПТ надається перевага при непухлинних захворюваннях?.

6. З яких розділів складається план променевого лікування злоякісних пухлин?

8. Як будують дозну топографо-анатомічну карту ПТ при зд пухлинах?.

9. Який метод ПТ застосовують при раку шкіри?.

10.Якими дозами проводять опромінення в передопераційному періоді ій стадії раку молочнлї залози?.

11..Як розташовуються поля опромінення при раку легень?.

Метод рентгенотерапії відноситься до дистанційної ПТ. Рентгенотерапія використовується для лікування поверхневих новоутворів шкіри і слизових оболонок, а також для лікування непухлинних захворювань.

Рентгенівські промені, які генеруються за допомогою апаратів для рентгенотерапії, завжди створюють максимум поглинутої дози на поверхні (шкіри). Величина дози швидко падає з глибиною. Толерантна доза шкіри до рентгенівського випромінювання 30-35 Гр. Спектр рентгенівського випромінювання суцільний, тобто в пучку енергія фотонів змінюється від нульової до максимальної.

Студент повинен знати: методи зовнішнього опромінення, рентгенотерапевтичні апарати, дозиметрію джерел рентгенівського випромінювання, призначення тубусів і фільтрів, методи далекодистанційної та близько дистанційної рентгенотерапії, ускладнення при їх проведенні.

Методи зовнішнього опромінення. Рентгенотерапія. Структура рентгентерапевтичного відділення променевої терапії. Організація роботи в ньому. Рентгенотерапевтичні апарати. Фізико-технічні умови їх роботи. Дозиметрична характеристика джерела рентгенівського випромінювання. Призначення тубусів та фільтрів. Далекодистанційна рентгентерапія запальних, дистрофічних процесів та злоякісних пухлин. Близькодистанційна рентгентерапія непухлинних захворювань та злоякісних пухлин.

Реакції та ускладнення при проведенні рентгентерапії. Класифікація та фактори, що впливають на виникнення реакцій та ускладнень при рентгентерапії. Загальні реакції при рентгентерапії, клініка, лікування, профілактика. Місцеві променеві реакції та ускладнення, клініка, лікування, профілактика.

1. Милько В.Й. Медицинская радиология. К.:"Вища школа" 1980.- с.73-74, с. 174-179, с.203-204, с.250-262.

2. Лазар Л.П. „Вибрані лекції з радіонуклоїдної діагностики та променевої терапіГ.В.-2006.-С. 178-182.

1. Кондригина С.Н., Балашова А.Т. Основы лучевой терапии. - Петрозаводск, 2001.

2. Лучевая терапия в лечении рака. Практическое руководство для врачей. - Cambridge. 2000.

3. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П.. Медицинская рентгенология й радиология. -М.: Медицина, 1995.

4. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П.Сиваченко. - К.: Вища школа, 1991.

5. Иваницкая В.Н., Кисличенко В.А. Осложнения лучевой терапии у онкологических больных. К.: Здоров'я, 1989.

6. Гану л В.Л., Киркилевский С.Н. Рак пищевода: руководство для онкологов.-К.; Книга-плюс. 2003.

1. Яка рентгенотерапія називається поверхневою?

2. Якщо джерело розташовано не глибше 3 см в м'яких тканинах, яку рентгентерапію застосовують?

3. Які фільтри використовують при напрузі 120-150кВ?

5. Чому отримання однорідного по довжині хвилі пучка є обов'язковим в ПТ?

7. За рахунок чого відбувається послаблення рентгенівського випромінювання при проходженні його через організм?

8. Який метод рентгенотерапії використовують при тромбофлебіті?

9. Якою буде одноразова осередкова доза при лікуванні артритів різної етіології?

10.Чому при раку шкіри застосовують близькодистанційну рентгенотерапію?

11. Які основні параметри близько дистанційної рентгентерапї при раку нижньої губи?

Студент повинен знати: методи дапекодистанційної гамма-терапії, характеристики джерел випромінювання, джерела високих енергій для лікування пухлин, реакції та ускладнення при проведені гамма-терапіії - загальні та мисцеві.

Структура гамма-терапевтичного та мегавольтного відділень променевої терапії. Організація роботи в них. Далекодистанційна гамма-терапія. Апарати. Характеристика джерел випромінювання. Дозиметрична характеристика джерела гамма-випромінювання. Використання джерел високих енергій для лікування злоякісних пухлин (бетатрон, лінійні та циклічні прискорювачі).

Реакції та ускладнення при проведенні дапекодистанційної гамма-терапії. Загальні реакції при променевій терапії, клініка, лікування, профілактика. Місцеві променеві реакції та ускладнення, клініка, лікування, профілактика.

1. Милько В.И. Медицинская радиология. К.:"Вища школа" 1980.- с. 179-195, с. 174-179, с.203-204, с.250-262.

2. Лазар Л.П. „Вибрані лекції з радіонуклоїдної діагностики та променевої терапії". В.-"Нова книга",2006.-е. 182-187.

1. Кондригина С.Н., Балашова А.Т. Основи лучевой терапии. - Петрозаводск, 2001.

2. Лучевая терапия в лечении рака. Практическое руководство для врачей. - СатЬпб§е. 2000.

3. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П.. Медицинская рентгенология й радиология.—М.: Медицина, 1995.

4. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П.Сиваченко. - К.: Виша школа, 1991.

1. Який штучний ізотоп переважно використовують в далекодистанційній гамма-терапії? Чому?

2. Які апарати використовують для далеко дистанційної гамма-терапії?

3. Схема побудови радіаційної головки з джерелом гамма-випромінювання.

4. Що являє собою джерело випромінювання в гамма-апараті?

5. Де розташовується максимум дози при дистанційній гамма-терапії?

6. Від чого залежить відсоткова глибинна доза?

7. Які варіанти просторового розподілу дози використовують в телегамматерапії?

8. Назвіть переваги динамічної терапії над статичною.

9. В яких випадках застосовують ротаційне опромінення?

10. В чому полягає суть гальмівного опроміненя високої енергії?

11. Чому променеву терапію швидкими електронами використовують при поверхневому і неглибокому розташувавші пухлин?.

Актуальність теми: Основною особливістю дозного поля при всіх контактних методах променевої терапії є швидке падіння потужності дози по мірі віддалення від апарату навіть на 1 см, що дозволяє створити високу дозу віпромінювання в патологічному вогнищі з крутим падінням потужності дози за його межами.

Ця особливість безперечно є перевагою методу, так як при цьому навколішні нормальні тканини отримують мінімальне опромінення.

Студент повинен знати методи контактної променевої терапії, різницю між ними, характеристики апаратів, джерел випромінювання, покази і протипокази до застосування цих методів; захворювання, при яких ці методи застосовуються.

Знати різницю між зовнішніми і контактними методами опромінення, основу променевої терапії пухлинних та непухлинних захворювань, покази та протипокази до проведення променевої терапії, пам’ятати основні дози випромінювання.

Структура відділення для контактної променевої терапії. Основні методи контактної променевої терапії: аплікаційний, внутрішньопорожнинний, внутрішньотканинний. Апарати, джерела і форми джерел випромінювання. Аплікаційний метод променевої терапії, показання до застосування. Внутрішньотканинна променева терапія, показання. Внутрішньопорожнинна і променева терапія, показання до використання. Метод поєднаної променевої терапії і при лікуванні раку шийки матки. Методи променевої терапії для лікування і непухлинних захворювань та злоякісних пухлин. Метод лікування інкорпорованими І радіонуклідами. Лікування тиреотоксикозу, раку щитоподібної залози та її І метастазів, та множинних метастазів у кістяк інших пухлин.

1. Милько В.И. Медицинская радиология. К.:”Вища школа” 1980.- с. 195-216, с.257-265.

2. Лазар Л.П. Радіонуклідна діагностика та променева терапія.- В.”Нова книга”, В.-2006.-С. 187-195.

1. Кондригина С.Н., Балашова А.Т. Основы лучевой терапии. - Петрозаводск, ¹2001.

2. Лучевая терапия в лечении рака. Практическое руководство для врачей. — Cambridge. 2000.

3. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П.. Медицинская рентгенология и радиология.-М.: Медицина, 1995. •

4. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П.Сиваченко. - К.: Вища школа, ¹1991.

1 Чому метод близькодистанційної контактної терапії є найбільш ефективним і при неглубокій локалізації патологічногоджерела?

2.Чому із збільшенням поля опромінення зростає доза?

4. Від якого рівня ведеться розрахунок дози опромінення при близькодистанційному методі?

5. Які методи об’єднує контактна променева терапія?

6. Які матеріали для муляжів використовують при аплікаційному методі опромінення?

7. В яких випадках використовують внутрішньопорожнинну променеву терапію?

8. В чому полягає метод внутрішньотканинної променевої терапії? Які його переваги?

9. Які джерела випромінювання використовують при внутрішньотканинній терапії?

10. Суть радіохірургічного методу лікування.

11. Методика розташування радіоактивних голок при внутрішньотканинному методі опромінення.

Будова радіологічного відділення. Типи радіологічних відділень. Радіодіагиостична лабораторія. Структура та оснащення радіо діагностичної лабораторії. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами. Визначення типів РФП та розрахунок активностей. Знешкодження радіоактивних відходів. Основні принципи РНД. Методики радіонуклідного дослідження in vivo та in vitro. Радіоімуноконкурентний мікроаналіз. Шляхи введення РФП. Радіометрія, радіографія, гамма-топографія. Схема опису сканограм.

1. Вибрані лекції з радіонуклідної діагностики та променевої терапії / За ред. А.П. Лазаря. Навчальний посібник — Вінниця: Нова Книга, 2006,

2. Основи променевої діагностики. Кравчук С.Ю., Лазар А.П. - Чернівці, 2006. С. 22-24.

3. Линденбратен Л.Д. Медицинская радиология. — М.: Медицина, 1986.- 23-63.

1. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская рентгенология и радиология. — М.: Медицина, 1995 р.

2. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П. Сиваченко. — К.: Вища школа, 1991 р.

3. Alexander R. Margulis, Charles A. Gooding. Diagnostic Radiology. - California University, 1986.

1. Перерахуйте типи радіологічних відділень.

2. Які вимоги бо будови радіологічного відділення?

3. Опишіть структуру радіонуклідної лабораторії.

4. Яке оснащення радіонуклідної лабораторії?

5. Перерахуйте основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами.

6. Які одиниці виміру радіоактивності ви знаєте?

10.Опишіть як проводять знешкодження радіоактивних відходів.

11. Які є принципи захисту від іонізуючого випромінювання?

15.Які методи радіонуклідного дослідження in vitro ви знаєте.

16.Опишіть етапи радіоімуноконкурентного мікроаналізу.

17. Які методи радіонуклідного дослідження in vivo ви знаєте.

21. Описати принципи проведення гамма-топографії.

23. Протипокази до радіонуклідного дослідження in vivo ви знаєте.

Радіонуклідні методи дослідження в ендокринології. РФП, які використовуються при досліджені щитоподібної залози. Визначення функції щитоподібної залози по тесту-поглинання ¹³¹І, та по тесту- поглинання ^99ш-Тс. Визначення гормонів - Т₄, Тз, ТТГ методом радіоімунного аналізу. Радіонуклідна візуалізація щитоподібної залози: сканування, сцинтиграфія. Алгоритми обстеження ЩЗ та діагностична вартість тестів.

Актуальність теми. Радіонуклідна діагностика захворювань щитоподібної залози посідає важливе місце у спектрі радіологічних методик діагностики ендокринної патології. Основними методами радіонуклідної діагностики захворювань щитоподібної залози є йод-поглинальний та технецій- поглинальний радіометричні тести, які дозволяють отримати інформацію стосовно функції органу. Гамма-топографія щитоподібної залози дозволяє визначити розміри, положення, форму та функції органу, наявність дифузних та локальних порушень накопичення РФП. За допомогою методу РІА визначають рівні гормонів ЩЗ у крові - Т₄, Т₃ та ТТГ та рівень онкомаркеру раку ЩЗ - тиреоглобуліну. За допомогою радіонуклідних методів проводять діагностику таких захворювань щитоподібної залози, як рак, доброякісні пухлини, дифузний та токсичний зоб, автоімунний тиреоідит, кісти та аномалії розвитку.

Навчальна мета. Знати принципи проведення йод-накопичувального та технецій-накопичувального досліджень, шляхи введення та принципи вибору РФП. Вміти інтерпретувати результати радіометричного дослідження функції ЩЗ. Знати методику проведення гамма-топографії, вміти описати сцинтиграму щитоподібної залози.

Базові знання, вміння та навики. Знати нормальну анатомію, фізіологію, патологічну анатомію та патологічну фізіологію щитоподібної залози, пропедевтику внутрішніх хвороб, загальну хірургію, принципи проведення радіонуклідних досліджень, фізичні та хімічні властивості ізотопів.

Радіонуклідні методи дослідження в ендокринології. РФП, які використовуються при досліджені щитоподібної залози. Алгоритми обстеження ЩЗ та діагностична вартість тестів. Функціональні стани щитоподібної залози — гіпотиреоз, гіпертиреоз, еутиреоз. Визначення функції щитоподібної залози по тесту-поглинання ¹³¹1, та по тесту-поглинання "^т-Тс. Визначення гормонів - Т4, Тз, ТТГ методом радіоімунного аналізу. Онкомаркери раку ЗЩ. Радіонуклідна візуалізація щитоподібної залози: сканування, сцинтиграфія. Принципи опису сцинтіограми ЩЗ.

1. Вибрані лекції з радіонуклідної діагностики та променевої терапії / За ред. А.П. Лазаря. Навчальний посібник^ Вінниця: Нова Книга, 2006, - С. 112-114.

2. Основи променевої діагностики. Кравчук С.Ю., Лазар А.П. - Чернівці, 2006. — С. 201-205.

3. Линденбратен Л.Д. Медицинская радиология. — М.: Медицина, 1986.-158-188.

1. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская рентгенология и радиология. - М.: Медицина, 1995 р.

2. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П. Сиваченко. - К.: Вища школа, 1991 р.

3. Alexander R. Margulis, Charles A. Gooding. Diagnostic Radiology.;^ California University, 1986.

1. У чому полягає функція щитоподібної залози?

2. Яка анатомічна будова щитоподібної залози?

3. Які РФП застосовуються для дослідження щитоподібної залози?

4. Який період піврозпаду ізотопів, що застосовуються для дослідження щитоподібної залози?

6. Які покази до технецій- поглинального тесту та методика його проведення?

7. Чим характеризується гіпертиреоз при радіометричному дослідженні?

8. Які ознаки гіпотиреозу заданими радіометрії?

10. Який взаємозв’язок між рівнями Т₄, Тз та ТТГ у крові людини?

11. Призначення гормонів - Т₄, Тз, ТТГ методом радіоімунного аналізу.

12. Як проводять сцинтиграфію щитоподібної залози?

13. Які покази та протипокази до сцинтиграфи щитоподібної залози?

14. У яких групах хворих проводять сцинтиграфію щитоподібної залози?

15. Яка апаратура та РФП застосовуються для сканування щитоподібної залози?

16. Які сцинтиграфічні ознаки раку щитоподібної залози?

17. Які сцинтиграфічні ознаки дифузного та токсичного зобу щитоподібної залози?

18. 18.Чим характеризується гіпер- та гіпотиреоз при скануванні щитоподібної залози?

19. Які сцинтиграфічні ознаки автоімунного тиреоідиту?

20. Який алгоритм опису сцинтиграми щитоподібної залози?

Радіонуклідні методи дослідження гепатобіліарної системи. РФП та радіонуклідні методи дослідження функції полігональних клітин печінки: гепатографія та гепатобілісцицтаграфія. Дослідження функції РЕС печінки, радіонуклідна візуалізація печінки: сканування, сцинтиграфія. Радіонуклідні методи дослідження моторної функції жовчевого міхура. Алгоритми обстеження та діагностична вартість тестів.

Актуальність теми. Променева діагностика захворювань гепатобіліарної системи широко упроваджена в клінічну практику. Застосовуються різноманітні як іонізуючі (рентгенологічні, радіонуклідні), так і неіонізуючі (ультразвукові, магнітно-резонансні) методи дослідження. Серед усіх радіологічних методів, радіонуклідні посідають важливе місце завдяки високій інформативності, об’єктивності та точності отримуваних результатів. Вміння інтерпретувати можливості променевих методів дослідження необхідно всім лікарям. За допомогою радіонуклідних методів проводять діагностику таких захворювань гепатобіліарної системи, як злоякісні та доброякісні пухлини, метастатичне ураження печінки, гепатит, цироз, жирова дистрофія, обструкція чи дискенезія жовчовивідних шляхів, жовчекам’яна хвороба.

Навчальна мета. Знати принципи проведення радіометричного дослідження жовчевидільної та фагоцитарної функції печінки, вміти інтерпретувати результати дослідження. Розуміти шляхи введення та принципи вибору РФП. Знати методику проведення гамма-топографії, вміти описати сцинтиграму печінки.

Базові знання, вміння та навики. Знати нормальну анатомію, фізіологію, патологічну анатомію та патологічну фізіологію печінки, селезінки, жовчовивідних протоків, жовчного міхура, пропедевтику внутрішніх хвороб, загальну хірургію, принципи проведення радіонуклідних досліджень, фізичні та хімічні властивості РФП.

Радіонуклідні методи дослідження гепатобіліарної системи. РФП, які використовуються при досліджені печінки і жовчевидільних шляхів. Алгоритми обстеження жовчевидільної та фагоцитарної функції печінки та діагностична вартість тестів. РФП та радіонуклідні методи дослідження функції полігональних клітин печінки: гепатографія та гепатобілісцицтаграфія.

Дослідження функції РЕС печінки, радіонуклідна візуалізація печінки: сканування, сцинтиграфія. Радіонуклідні методи дослідження моторної функції жовчевого міхура. Алгоритми обстеження та діагностична вартість тестів. Принципи опису сцинтіограми печінки. Онкомаркер раку печінки - а- фетопротеїн.

1. Вибрані лекції з радіонуклідної діагностики та променевої терапії / За ред. А.П. Лазаря. Навчальний посібник - Вінниця: Нова Книга, 2006, - С. 99-106.

2. Основи променевої діагностики. Кравчук С.Ю., Лазар А.П. — Чернівці, 2006. - С. 176-195.

3. Линденбратен Л.Д. Медицинская радиология. - М.: Медицина, 1986.-142-155.

1. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская рентгенология и радиология. - М.: Медицина, 1995 р.

2. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П. Сиваченко. — К.: Вища школа, 1991 р.

3. Mathis Р. Frick, Samuel В. Feinberg. Abdominal Imaging: an Introduction. - Chicago, London, 1986.

4. Alexander R. Margulis, Charles A. Gooding. Diagnostic Radiology. — California University, 1986.

1. У чому полягає функція гепатобіліарної системи?

2. Яка анатомічна будова печінки, жовчевого міхура, селезінки?

3. Які РФП застосовуються для дослідження гепатобіліарної системи?

4. Як проводять радіонуклідне дослідження функції полігональних клітин печінки?

5. Яке нормальне співвідношення накопичення РФП у печінці та у селезінці?

6. Як проводять радіонуклідне дослідження жочевидільної функції печінки?

7. Які покази до проведення гепатографії та гепатобілісцицтаграфії?

8. Які радіографічні ознаки жовчокамяної хвороби?

9. Які радіографічні ознаки дискенезії жовчевидільних протоків?

11. Які покази та протипокази до сцинтиграфії печінки?

12. У яких групах хворих проводять сцинтиграфію печінки?

13. Яка апаратура та РФП застосовуються для сканування гепатібіліарної системи?

16. Чим характеризується хронічний гепатит скануванні печінки?

17.Які сцинтиграфічні ознаки жирової дистрофії печінки?

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: