Ультразвукові методи дослідження.

Знати фізику ультразвукових коливань, ефект п’ззоелектрики, нормальну і патологічну анатомію, патологічну фізіологію захворювань внутрішніх органів і щитоподібної залози, основи пропедевтики внутрішніх хвороб, основи хірургії.

Ультразвукове дослідження (УЗД) - основні методики. Переваги і недоліки кожної з ультразвукових методик. Покази та протипокази до їх проведення. Допплерографія. Нормальна ультразвукова анатомія. Ульразвукова томографія: семіотика захворювань внутрішніх органів. Принципи отримання зображень при ультразвуковому дослідженні (джерело та детектор випромінювання), природне та штучне контрастування; призначення методів, виявлення морфології або (та) функції. Протипокази до виконання. Зрізи досліджень.

1. Баррі Гольдберг, Голгер Паттерсон. Ультрасонографія. Л. „Медицина світу”, 1998.-с.4-45.

1. Догра В.,Рубенс Д. Секреты ультразвуковой диагностики. М.: Медпресс- информ, 2005. -441 с.

2. Хачкурузов С.Г. УЗИ в гинекологии. С.-П.: Элби-СПб, 2003. - 660 с.

3. Пальмер П.Е.С. Руководство по ультразвуковой диагностике. Geneva, 1995г, —334 с.

1 В чому полягає метод ультразвукового обстеження?

3. Від чого залежить швидкість розповсюдження ультразвукової хвилі?

5. Для чого використовують гель при проведенні УЗ-дослідження?

6. Назвіть УЗ-ознаки жовчнокам’яної хвороби.

7. Якими будуть УЗ-ознаки хронічного гломерулонефриту?

8. Як змінюється форма щитовидної залози при її збільшенні?

9. Назвіть основні клінічні симптоми гострого панкреатиту.

10. Чи можливо за допомогою УЗД провести диференціальний діагноз між гострим і хронічним гепатитом?

Тематичний план практичних та самостійних занять з дисципліни «Радіологія» для студентів III курсу медичного факультету

Радіологічне відділення. Типи радіологічних відділень. Радіодіагиостична
лабораторія. Структура та оснащення радіодіагностичної лабораторії.

Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами.

Визначення типів РФП та розрахунок активностей. Знешкодження радіоактивних відходів. Основні принципи РНД. Схема опису сканограм.

Актуальність теми. В останні два десятиріччя завдяки успіхам техніки променеві методи дослідження одержали значний розвиток. Введення в медичну практику ПЕТ та ОФЕКТ технологій розширило можливості традиційної променевої діагностики. Отримання інформації в режимі реального часу при радіонуклідних дослідженнях почало нову еру діагностики в кардіології і неонатології.

Комп’ютерна техніка перетворила можливості традиційних радіонуклідних методів дослідження. При цьому необхідно врахувати, що тільки останні допомагають нам оцінювати функцію клітин. Радіологічні методи дослідження не тільки наблизили діагностичне зображення на екрані монітора до картини анатомічного препарату досліджуваної ділянки, але і дозволили проводити спектроскопічний аналіз органа на момент дослідження.

Важливою перевагою радіонуклідних методів діагностики є дуже велика чутливість, а чим вона вище, тим більша точність. Для того, щоб порівняти чутливість цих методів, достатньо сказати, що за допомогою біохімічних методів вимірюється приблизно 0,001г/мл певної речовини (це 10-3 -10-4 г/мл). Тоді як методом радіоіндикації визначається наявність речовини в кількості 17 атомів, а це вже 10-12 г/мл (так був відкритий хімічний елемент менделєєвій).

Таким чином, при радіонуклідній діагностиці в організм можна ввести таку кількість мічених атомів, яка практично не змінить загального вмісту хімічних елементів в організмі і тим самим не вплине на хід життєвих процесів, що дозволяє отримувати високо достовірні результати. Метод малоінвазивний, майже не шкідливий, тому що дози опромінення невеликі.

На сьогоднішній день радіонуклідний метод став надзвичайно важливим для біології та медицини тому, що він якнайкраще задовольняє постійному бажанню проводити досліди в умовах, найближчих до фізіологічних.

Навчальна мета. Знати типи радіологічних відділень, структуру та оснащення радіо діагностичної лабораторії, основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами. Визначати типи РФП та розрахунок активностей. Вміти скласти план променевого дослідження. Засвоїти покази та протипокази до проведення радіонуклідних методів дослідження.

Базові знання, вміння та нав ики. Знати основи медичної фізики, хімії, поняття ізотопу, властивості різних типів хвиль, а також теоретичні основи радіонуклідної діагностики.

Будова радіологічного відділення. Типи радіологічних відділень. Радіодіагиостична лабораторія. Структура та оснащення радіо діагностичної лабораторії. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами. Визначення типів РФП та розрахунок активностей. Знешкодження радіоактивних відходів. Основні принципи РНД. Методики радіонуклідного дослідження in vivo та in vitro. Радіоімуноконкурентний мікроаналіз. Шляхи введення РФП. Радіометрія, радіографія, гамма-топографія. Схема опису сканограм.

1. Вибрані лекції з радіонуклідної діагностики та променевої терапії / За ред. А.П. Лазаря. Навчальний посібник — Вінниця: Нова Книга, 2006,

2. Основи променевої діагностики. Кравчук С.Ю., Лазар А.П. - Чернівці, 2006. С. 22-24.

3. Линденбратен Л.Д. Медицинская радиология. — М.: Медицина, 1986.- 23-63.

1. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская рентгенология и радиология. — М.: Медицина, 1995 р.

2. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П. Сиваченко. — К.: Вища школа, 1991 р.

3. Alexander R. Margulis, Charles A. Gooding. Diagnostic Radiology. - California University, 1986.

1. Перерахуйте типи радіологічних відділень.

2. Які вимоги бо будови радіологічного відділення?

3. Опишіть структуру радіонуклідної лабораторії.

4. Яке оснащення радіонуклідної лабораторії?

5. Перерахуйте основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами.

6. Які одиниці виміру радіоактивності ви знаєте?

10.Опишіть як проводять знешкодження радіоактивних відходів.

11. Які є принципи захисту від іонізуючого випромінювання?

15.Які методи радіонуклідного дослідження in vitro ви знаєте.

16.Опишіть етапи радіоімуноконкурентного мікроаналізу.

17. Які методи радіонуклідного дослідження in vivo ви знаєте.

21. Описати принципи проведення гамма-топографії.

23. Протипокази до радіонуклідного дослідження in vivo ви знаєте.

Радіонуклідні методи дослідження в ендокринології. РФП, які використовуються при досліджені щитоподібної залози. Визначення функції щитоподібної залози по тесту-поглинання ¹³¹І, та по тесту- поглинання ^99ш-Тс. Визначення гормонів - Т₄, Тз, ТТГ методом радіоімунного аналізу. Радіонуклідна візуалізація щитоподібної залози: сканування, сцинтиграфія. Алгоритми обстеження ЩЗ та діагностична вартість тестів.

Актуальність теми. Радіонуклідна діагностика захворювань щитоподібної залози посідає важливе місце у спектрі радіологічних методик діагностики ендокринної патології. Основними методами радіонуклідної діагностики захворювань щитоподібної залози є йод-поглинальний та технецій- поглинальний радіометричні тести, які дозволяють отримати інформацію стосовно функції органу. Гамма-топографія щитоподібної залози дозволяє визначити розміри, положення, форму та функції органу, наявність дифузних та локальних порушень накопичення РФП. За допомогою методу РІА визначають рівні гормонів ЩЗ у крові - Т₄, Т₃ та ТТГ та рівень онкомаркеру раку ЩЗ - тиреоглобуліну. За допомогою радіонуклідних методів проводять діагностику таких захворювань щитоподібної залози, як рак, доброякісні пухлини, дифузний та токсичний зоб, автоімунний тиреоідит, кісти та аномалії розвитку.

Навчальна мета. Знати принципи проведення йод-накопичувального та технецій-накопичувального досліджень, шляхи введення та принципи вибору РФП. Вміти інтерпретувати результати радіометричного дослідження функції ЩЗ. Знати методику проведення гамма-топографії, вміти описати сцинтиграму щитоподібної залози.

Базові знання, вміння та навики. Знати нормальну анатомію, фізіологію, патологічну анатомію та патологічну фізіологію щитоподібної залози, пропедевтику внутрішніх хвороб, загальну хірургію, принципи проведення радіонуклідних досліджень, фізичні та хімічні властивості ізотопів.

Радіонуклідні методи дослідження в ендокринології. РФП, які використовуються при досліджені щитоподібної залози. Алгоритми обстеження ЩЗ та діагностична вартість тестів. Функціональні стани щитоподібної залози — гіпотиреоз, гіпертиреоз, еутиреоз. Визначення функції щитоподібної залози по тесту-поглинання ¹³¹1, та по тесту-поглинання "^т-Тс. Визначення гормонів - Т4, Тз, ТТГ методом радіоімунного аналізу. Онкомаркери раку ЗЩ. Радіонуклідна візуалізація щитоподібної залози: сканування, сцинтиграфія. Принципи опису сцинтіограми ЩЗ.

1. Вибрані лекції з радіонуклідної діагностики та променевої терапії / За ред. А.П. Лазаря. Навчальний посібник^ Вінниця: Нова Книга, 2006, - С. 112-114.

2. Основи променевої діагностики. Кравчук С.Ю., Лазар А.П. - Чернівці, 2006. — С. 201-205.

3. Линденбратен Л.Д. Медицинская радиология. — М.: Медицина, 1986.-158-188.

1. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская рентгенология и радиология. - М.: Медицина, 1995 р.

2. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П. Сиваченко. - К.: Вища школа, 1991 р.

3. Alexander R. Margulis, Charles A. Gooding. Diagnostic Radiology.;^ California University, 1986.

1. У чому полягає функція щитоподібної залози?

2. Яка анатомічна будова щитоподібної залози?

3. Які РФП застосовуються для дослідження щитоподібної залози?

4. Який період піврозпаду ізотопів, що застосовуються для дослідження щитоподібної залози?

6. Які покази до технецій- поглинального тесту та методика його проведення?

7. Чим характеризується гіпертиреоз при радіометричному дослідженні?

8. Які ознаки гіпотиреозу заданими радіометрії?

10. Який взаємозв’язок між рівнями Т₄, Тз та ТТГ у крові людини?

11. Призначення гормонів - Т₄, Тз, ТТГ методом радіоімунного аналізу.

12. Як проводять сцинтиграфію щитоподібної залози?

13. Які покази та протипокази до сцинтиграфи щитоподібної залози?

14. У яких групах хворих проводять сцинтиграфію щитоподібної залози?

15. Яка апаратура та РФП застосовуються для сканування щитоподібної залози?

16. Які сцинтиграфічні ознаки раку щитоподібної залози?

17. Які сцинтиграфічні ознаки дифузного та токсичного зобу щитоподібної залози?

18. 18.Чим характеризується гіпер- та гіпотиреоз при скануванні щитоподібної залози?

19. Які сцинтиграфічні ознаки автоімунного тиреоідиту?

20. Який алгоритм опису сцинтиграми щитоподібної залози?

Радіонуклідні методи дослідження гепатобіліарної системи. РФП та радіонуклідні методи дослідження функції полігональних клітин печінки: гепатографія та гепатобілісцицтаграфія. Дослідження функції РЕС печінки, радіонуклідна візуалізація печінки: сканування, сцинтиграфія. Радіонуклідні методи дослідження моторної функції жовчевого міхура. Алгоритми обстеження та діагностична вартість тестів.

Актуальність теми. Променева діагностика захворювань гепатобіліарної системи широко упроваджена в клінічну практику. Застосовуються різноманітні як іонізуючі (рентгенологічні, радіонуклідні), так і неіонізуючі (ультразвукові, магнітно-резонансні) методи дослідження. Серед усіх радіологічних методів, радіонуклідні посідають важливе місце завдяки високій інформативності, об’єктивності та точності отримуваних результатів. Вміння інтерпретувати можливості променевих методів дослідження необхідно всім лікарям. За допомогою радіонуклідних методів проводять діагностику таких захворювань гепатобіліарної системи, як злоякісні та доброякісні пухлини, метастатичне ураження печінки, гепатит, цироз, жирова дистрофія, обструкція чи дискенезія жовчовивідних шляхів, жовчекам’яна хвороба.

Навчальна мета. Знати принципи проведення радіометричного дослідження жовчевидільної та фагоцитарної функції печінки, вміти інтерпретувати результати дослідження. Розуміти шляхи введення та принципи вибору РФП. Знати методику проведення гамма-топографії, вміти описати сцинтиграму печінки.

Базові знання, вміння та навики. Знати нормальну анатомію, фізіологію, патологічну анатомію та патологічну фізіологію печінки, селезінки, жовчовивідних протоків, жовчного міхура, пропедевтику внутрішніх хвороб, загальну хірургію, принципи проведення радіонуклідних досліджень, фізичні та хімічні властивості РФП.

Радіонуклідні методи дослідження гепатобіліарної системи. РФП, які використовуються при досліджені печінки і жовчевидільних шляхів. Алгоритми обстеження жовчевидільної та фагоцитарної функції печінки та діагностична вартість тестів. РФП та радіонуклідні методи дослідження функції полігональних клітин печінки: гепатографія та гепатобілісцицтаграфія.

Дослідження функції РЕС печінки, радіонуклідна візуалізація печінки: сканування, сцинтиграфія. Радіонуклідні методи дослідження моторної функції жовчевого міхура. Алгоритми обстеження та діагностична вартість тестів. Принципи опису сцинтіограми печінки. Онкомаркер раку печінки - а- фетопротеїн.

1. Вибрані лекції з радіонуклідної діагностики та променевої терапії / За ред. А.П. Лазаря. Навчальний посібник - Вінниця: Нова Книга, 2006, - С. 99-106.

2. Основи променевої діагностики. Кравчук С.Ю., Лазар А.П. — Чернівці, 2006. - С. 176-195.

3. Линденбратен Л.Д. Медицинская радиология. - М.: Медицина, 1986.-142-155.

1. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская рентгенология и радиология. - М.: Медицина, 1995 р.

2. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П. Сиваченко. — К.: Вища школа, 1991 р.

3. Mathis Р. Frick, Samuel В. Feinberg. Abdominal Imaging: an Introduction. - Chicago, London, 1986.

4. Alexander R. Margulis, Charles A. Gooding. Diagnostic Radiology. — California University, 1986.

1. У чому полягає функція гепатобіліарної системи?

2. Яка анатомічна будова печінки, жовчевого міхура, селезінки?

3. Які РФП застосовуються для дослідження гепатобіліарної системи?

4. Як проводять радіонуклідне дослідження функції полігональних клітин печінки?

5. Яке нормальне співвідношення накопичення РФП у печінці та у селезінці?

6. Як проводять радіонуклідне дослідження жочевидільної функції печінки?

7. Які покази до проведення гепатографії та гепатобілісцицтаграфії?

8. Які радіографічні ознаки жовчокамяної хвороби?

9. Які радіографічні ознаки дискенезії жовчевидільних протоків?

11. Які покази та протипокази до сцинтиграфії печінки?

12. У яких групах хворих проводять сцинтиграфію печінки?

13. Яка апаратура та РФП застосовуються для сканування гепатібіліарної системи?

16. Чим характеризується хронічний гепатит скануванні печінки?

17.Які сцинтиграфічні ознаки жирової дистрофії печінки?

19. Яким способом визначається а-фетопротеїн?

20. Який нормальний показник та діагностична вартість а- фетопротеїну?

21. 21.Застосування а-фетопротеїну для диференційної діагностики пухлинних захворювань печінки

Радіонуклідні методи дослідження нирок. РФП, які використовуються для дослідження. Радіонуклідна канальцева ренографія. Радіонуклідна
клубочкова ренографія, реносцинтиграфія.

Актуальність теми. Застосування променевих методів дослідження значно розширило можливості діагностики різних станів і захворювань сечостатевої системи. Радіонуклідні методи дослідження відіграють важливу роль у діагностиці патології сечостатевої системи. Одні з них дають більшу інформацію о морфології органів, інші - о функції. Вміння визначати можливості цих методів - лікарська задача. Такі методики, як радіонуклідна канальцева реографія, радіонуклідна клубочкова ренографія, реносцинтиграфія посідають важливе місце серед усіх діагностичних методик, завдяки високій інформативності, об’єктивності результатів та високій пропускній здатності.

Навчальна мета. Знати принципи проведення радіонуклідної канальцевої реографії, радіонуклідної клубочкової ренографії, реносцинтиграфії, вміти інтерпретувати результати дослідження. Розуміти шляхи введення та принципи вибору РФП. Знати покази та протипокази до радіонуклідних досліджень нирок.

Базові знання, вміння та навики. Знати нормальну анатомію, фізіологію, патологічну анатомію та патологічну фізіологію нирок, сечоводів, нижніх сечовивідних шляхів, пропедевтику внутрішніх хвороб, загальну хірургію, принципи проведення радіонуклідних досліджень, фізичні та хімічні властивості РФП.

Радіонуклідні методи дослідження нирок. РФП, які використовуються для дослідження. Тропність РФП до різних структур нирки. Радіонуклідна канальцева ренографія. Радіонуклідна клубочкова ренографія, реносцинтиграфія. Покази та протипокази до радіонуклідних досліджень нирок. Принципи інтерпретування ренограм. Фази ниркової кривої. Типи патологічних ниркових кривих, та їх клінічне значення.

1. Вибрані лекції з радіонуклідної діагностики та променевої терапії / За ред. А.П. Лазаря. Навчальний посібник — Вінниця: Нова Книга, 2006, - С. 107-110.

2. Основи променевої діагностики. Кравчук С.Ю., Лазар А.П. - Чернівці, 2006. - С. 209-223.

3. Линденбратен Л.Д. Медицинская радиология. - М.: Медицина, 1986.-189-207.

1. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская рентгенология и радиология. - М.: Медицина, 1995 р.

2. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П. Сиваченко?% К.: Вища школа, 1991 р.

3. Mathis Р. Frick, Samuel В. Feinberg. Abdominal Imaging: an Introduction. - Chicago, London, 1986.

4. Alexander R. Margulis, Charles A. Gooding. Diagnostic Radiology. - California University, 1986.

1. Назвіть основні переваги радіонуклідної діагностики захворювань сечовивідної системи.

2. Які методи скринінгового дослідження використовуються для діагностики захворювань нирок?

3. Назвіть радіонуклідні методи in vivo, що використовуються в нефрологічній практиці.

4. Яку інформацію можна отримати за допомогою радіонуклідної ренографії?

5. Яка апаратура застосовується для радіонуклідної діагностики патології нирок?

6. Які радіофармацевтичні препарати застосовуються для радіонуклідної діагностики захворювань нирок?

7. Назвіть основні ділянки з яких складається ренографічна крива.

8. Що відображає судинна ділянка на ренографічній кривій?

9. Які процеси відображає секреторна ділянка на ренографічній кривій?

10. Що відображає низхідна ділянка на ренографічній кривій?

11. Які процеси відображає евакуаторна ділянка на ренографічній кривій?

12. На яких принципах ґрунтується динамічна реносцинтіграфія?

13. Назвіть радіофармацевтичні препарати, що використовуються для динамічної реносцинтіграфії.

14. Назвіть нефротропні радіо фармацевтичні препарати.

15. Назвіть основні покази для проведення динамічної реносцинтіграфії.

16. В чому полягає методика динамічної реносцинтіграфії?

17. Назвіть основні недоліки радіонуклідної ренографії.

18. Який основний принцип статичної реносцинтіграфії?

19. Назвіть основні покази для проведення статичної реносцинтіграфії.

20. В чому полягає методика статичної реносцинтіграфії?

Радіонуклідна візуалізація нирок: сканування, сцинтиграфія. Алгоритми обстеження нирок та діагностична вартість тестів.

Актуальність теми. Радіонуклідні дослідження нирок із їх подальшою візуалізацією відіграє визначну роль у діагностиці низки захворювань, таких як, рак нирки, доброякісні пухлини, вроджені аномалії, кісти, туберкульоз, гідронефроз, ниркова недостатність.

Аналіз по зонах інтересу - в зону “бачення” детектора гамма-камери потрапляють нирки та оточуючі органи і тканини. Для отримання діагностично значимих результатів необхідно провести комп’ютерну обробку не всього поля зору детектора, а тільки окремих зон, які нас цікавлять - «зони інтересу». При ДРСГ зонами інтересу є: серце, ліва нирка, права нирка і ділянка ниркового фону. В результаті комп’ютерної обробки цих зон інтересу ми отримуємо криві проходження РФП в системі координат активність - час.

Показами до даного типу дослідження є: підозра на вогнищевий процес у нирковій паренхімі (пухлина, кіста, туберкульоз), патологічну рухому нирку; диференційна діагностика пухлин нирки та черевної порожнини, при аномаліях нирок.

Навчальна мета. Знати принципи проведення радіонуклідної візуалізації нирок - сканування, сцинтиграфії, вміти інтерпретувати результати дослідження. Розуміти шляхи введення та принципи вибору РФП. Знати покази та протипокази до радіонуклідних досліджень нирок.

Базові знання, вміння та навики. Знати нормальну анатомію, фізіологію, патологічну анатомію та патологічну фізіологію нирок, сечоводів, нижніх сечовивідних шляхів, пропедевтику внутрішніх хвороб, загальну хірургію, принципи проведення радіонуклідних досліджень, фізичні та хімічні властивості РФП.

Радіонуклідні методи дослідження нирок. РФП, які використовуються для дослідження. Тропність РФП до різних структур нирки. Методика проведення радіонуклідної візуалізації нирок - сканування, сцинтиграфії. Покази та протипокази до радіонуклідних досліджень нирок. Принципи інтерпретування сцинтиграм. Алгоритм опису ниркових гамма-топографічних зображень та діагностична вартість тестів.

2. Основи променевої діагностики. Кравчук С.Ю., Лазар А.П. - Чернівці, 2006. -С. 209-223Линденбратен Л.Д. Медицинская радиология. - М.: Медицина, 1986.-189-207.

1. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская рентгенология и радиология. - М.: Медицина, 1995 р.

2. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П. Сиваченко. - К.: Вища школа, 1991 р.

3. Mathis Р. Frick, Samuel В. Feinberg. Abdominal Imaging: an Introduction. - Chicago, London, 1986.

4. Alexander R. Margulis, Charles A. Gooding. Diagnostic Radiology. - California University, 1986.

1. За допомогою яких методів можна отримати інформацію про структурно- функціональні особливості нирок?

2. Назвіть основну структурно-функціональну одиницю нирок.

3. Назвіть основні покази до нефросцинтіграфії.

4. Які переваги методу сцинтіграфії у порівнянні з скенуванням?

5. Які радіофармацевтичні препарати застосовуються для проведення нефросцинтіграфії?

6. Яку основну інформацію можна одержати за допомогою нефросцинтіграфії?

7. Яка апаратура застосовується для радіонуклідної нефросцинтіграфії?

8. На яких основних принципах ґрунтується нефросцинтіграфія?

9. Назвіть абсолютні протипокази до проведення нефросцинтіграфії.

11. Назвіть основні переваги методу нефросцинтіграфії.

12. Які діагностичні можливості має нефросцинтіграфія?

13. Який метод радіонуклідного дослідження слід обрати для дифдіагностики симптоматичної гіпертензії?

14. Який метод є «золотим стандартом» діагностики вазоренальної гіпертензії?

15. Опишіть методику радіонуклідної діагностики вазоренальної гіпертензії.

16. Назвіть основні переваги радіонуклідної діагностики захворювань сечовивідної системи.

17. Які методи скринінгового дослідження використовуються для діагностики захворювань нирок?

18. При якій патології виявляють симетричні зміни паренхімної функції нирок?

19.При яких захворюваннях виявляють асиметричні зміни паренхімно"

20. Які діагностичні питання вирішує метод скенування нирок

Радіонуклідні методи дослідження в онкології. Туморотропні РФП. Позитивне і негативне сканування та сцинтиграфія. Радіофосфорна діагностика злоякісних пухлин. Методи позитивної візуалізації пухлин печінки, легень, кісток, головного мозку, щитовидної залози, заочеревного простору, м'якотканинних утворень.

Актуальність теми. Радіонуклідна діагностика (РНД) займає одне з чільних місць в онкологічній практиці. Радіонуклідні дослідження надають унікальну інформацію про стан внутрішніх органів і суттєво доповнюють результати інших променевих методів. Сполучення різних методів променевої діагностики з РНД значно підвищує можливості раннього визначення злоякісних пухлин та допомагає встановити ступінь їх поширеності. В останні роки розроблені нові радіофармацевтичні препарати (РФП) для діагностики пухлин і нова радіодіагностична техніка. Нині використовуються однофотонна емісійна комп’ютерна томографія (ОФЕКТ), сцинтиграфія всього тіла з використанням цифрового і об’ємного зображень та позитронна емісійна томографія (ПЕТ).

Методи ядерної медицини вигідно відрізняються від інших, основаних на реєстрації лише морфологічних змін в уражених органах і тканинах, можливістю фіксувати та кількісно оцінювати функціональні зміни і виявляти надзвичайно важливі у діагностичному відношенні характеристики пухлини. При використанні цих переваг РНД надає змогу отримувати будь-яку кількість зображень у різні часові інтервали без збільшення променевого навантаження на організм пацієнта. Слід зазначити, що ці навантаження набагато нижчі, ніж при використанні рентгенівських досліджень, і в тому числі рентгенівської комп’ютерної томографії.

В онкології застосовують радіонуклідні дослідження in vivo (РФП вводяться в організм) та in vitro (радіонуклідні дослідження взятої з організму біологічної речовини). В зв’язку з тим, що ці способи принципово різняться за технікою виконання та показаннями, ми розглянемо їх окремо. В той же час у клінічній практиці їх використовують у комплексі.

Навчальна мета. Знати принципи проведення радіонуклідних досліджень при онкологічних захворюваннях — радіометрії, радіографії, сканування, сцинтиграфії, ОФЕКТ, ПЕТ, вміти інтерпретувати результати дослідження. Розуміти шляхи введення та принципи вибору РФП. Знати покази та протипокази до радіонуклідних досліджень нирок. Знати методики визначення онкомаркерів у крові пацієнта та їх клінічне значення.

Базові знання, вміння та навики. Знати нормальну анатомію, фізіологію, патологічну анатомію та патологічну внутрішніх органів, пропедевтику внутрішніх хвороб, загальну хірургію, принципи проведення радіонуклідних досліджень, фізичні та хімічні властивості РФП, етапи методу РІКА, принципи проведення радіометрії, радіографії, сканування, сцинтиграфії, ОФЕКТ, ПЕТ.

Зміст теми. Радіонуклідні методи дослідження в онкології. Туморотропні РФП. Позитивне і негативне сканування та сцинтиграфія. Радіофосфорна діагностика злоякісних пухлин. Методи позитивної візуапізації пухлин печінки, легень, кісток, головного мозку, щитовидної залози, заочеревного простору, м'якотканинних утворень. Алгоритм опису гамма-топографічних зображень та діагностична вартість тестів. Інтерпретація результатів РІКА - рівнів онкомаркерів та диференційна діагностика пухлинних та непухлинних захворювань.

1. Вибрані лекції з радіонуклідної діагностики та променевої терапії / За ред. А.П. Лазаря. Навчальний посібник - Вінниця: Нова Книга, 2006, - С. 118-132.

2. Линденбратен Л.Д. Медицинская радиология. - М.: Медицина, 1986.-214-227.

1. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская рентгенология и радиология. — М.: Медицина, 1995 р.

2. Пособие по ядерной медицине. Под ред. Т.П. Сиваченко. - К.: Вища школа, 1991р.

3. Mathis P. Frick, Samuel В. Feinberg. Abdominal Imaging: an Introduction. — Chicago, London, 1986.

4. Alexander R. Margulis, Charles A. Gooding. Diagnostic Radiology. - California University, 1986.

1. Назвіть радіонуклідні методи in vivo, що використовуються в онкологічній практиці.

2. Які методи скринінгового дослідження використовуються для діагностики онкологічних захворювань?

3. Назвіть радіонуклідні методи in vitro, що використовуються в онкологічній практиці.

4. Назвіть основні переваги радіонуклідної діагностики онкологічних захворювань.

5. Яка апаратура застосовується для радіонуклідної діагностики пухлинної патології?

6. Які радіофармацевтичні препарати застосовуються для радіонуклідної діагностики онкологічних захворювань?

7. Яку інформацію можна одержати за допомогою позитивної сцинтіграфії?

8. Назвіть основні туморотропні радіофармпрепарати.

9. Назвіть основні неспецифічні туморотропні радіофармпрепарати.

10. Які специфічні туморотропні радіофармпрепарати ви знаєте?

11. Які органотропні радіофармпрепарати ви знаєте?

12. Яка принципова різниця між туморотропними та органотропними радіофармпрепаратами?

13. Яка принципова відмінність між позитивною та негативною сцинтіграфією?

14.Яка принципова відмінність між чутливістю та специфічністю радіонуклідного методу?

15. Чим обумовлена туморотропність того чи іншого радіофармпрепарату?

16.Дайте визначення «холодних» та «гарячих» вогнищ при проведенні позитивної сцинтіграфії.

17.Дайте визначення «холодних» та «гарячих» вогнищ при проведенні негативної сцинтіграфії.

18. В чому полягає основний принцип використання моноклональних антитіл для діагностики пухлинної патології?

19.Назвіть основний принцип ПЕТ для діагностики онкологічних захворювань?

20. В чому полягає основний принцип методу ОФЕКТ для діагностики онкологічних захворювань?

TNM (АНГЛ. CLASSIFICATION OF MALIGNANT TUMOURS) -
МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ СТАДІЙ РОЗВИТКУ РАКОВИХ

Класифікація підрозділяється на три основних параметри.

Перший - Т (англ. tumor) - Розмір пухлини та ступінь її вростання в тканини, Другий - N (англ. nodus) - Поразка лімфатичних вузлів,

Третій - М (англ. metastasis) - Наявність або відсутність метастазів.

У свою чергу ці параметри поділяються на ряд значень.

Т - розміри і поширеність первинної пухлини:

Tis (in situ) - пухлина не виходить за межі місця виникнення;

ТІ - пухлина невеликих розмірів у паренхімі органа, або поширюється не глибше підслизового шару полого органу;

Т2 - зазвичай пухлина великих розмірів в паренхімі органу, аліе де зачіпає⁵', капсулу органу або проростає у разовий шар полого рргацу. Дизначення багато в чому залежить в ^локалізації пухлини;

ТЗ - пухлина значних розмірів і зачіпає всі тканини паренхіматозного органу або проростає всі шари полого органу. Визначення багато в чому залежить від локалізації пухлини;

Т4 - пухлина виходить за межі органу, проростає в навколишні органи і тканини.

N - ступінь ураження регіонарних лімфатичних вузлів:

NX - дані для оцінки стану лімфовузлів відсутні;

N1 - поодинокі рухомі метастази в лімфатичних вузлах;

N2.-^множинні, зазвичай спаяні між собою і з тканинами метастази в лімфатичних вузлах;

N3 - існує не для всіх локалізацій. Звичайно мова йде про регіонарних лімфовузлах, недоступних (або важкодоступних) для видалення.

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: