ВИРОБНИЧОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКО-КОРЕКЦІЙНОЇ ПРАКТИКИ

ВИРОБНИЧОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКО-КОРЕКЦІЙНОЇ ПРАКТИКИ

Робоча програма виробничої психологічної діагностико-корекційної практики для студентів IV курсу за напрямом підготовки 0301 Соціально-політичні науки, спеціальністю 6.030102 Психологія. „___” ________, 2015 року – 110 с.

Робоча програма розроблена на основі програми виробничої психологічної діагностико-психокорекційної практики для підготовки студентів ІV курсу / Автори-укладачі Тітов І.Г., Москаленко Л.С., Калюжна Ю.І. – Полтава, 2008. – 158 с.

Тесленко М.М. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка;

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_________________________________________

“_____”________________20__ року Голова _______________ (_____________________)

Гуманістично спрямоване реформування національної системи вищої освіти актуалізує необхідність якнайбільшого сприяння гармонійному професійному та особистісному зростанню майбутніх фахівців, що, своєю чергою, висуває особливі вимоги до їхньої практичної психологічної підготовки. Важливою складовою такої підготовки має стати, по-перше, забезпечення становлення психодіагностичної культури студентів; по-друге, – формування в них тих ціннісно-мотиваційних детермінант, котрі визначатимуть готовність ураховувати індивідуальні особливості особистості (насамперед, її гіперкомпенсаторний фонд, внутрішні, психічні ресурси) під час психокорекційної взаємодії. Саме на вирішення цих завдань спрямована виробнича психологічна діагностико-психокорекційна практика.

Відповідно до навчального плану, затвердженого Міністерством освіти і науки України, студенти IV курсу, які навчаються за напрямом Психологія, проходять практику протягом шести навчальних тижнів із відривом від навчальних занять. Вона є логічним продовженням психологічних практик попередніх курсів та являє собою одну із завершальних ланок професійного становлення майбутнього фахівця.

Програма практики містить 3 змістові модулі. Перший модуль – “Психодіагностика” – структурно представлений такими темами:

1. Психодіагностика інтелекту та креативності.

2. Психодіагностика темпераменту та характеру.

3. Психодіагностика емоційної сфери особистості.

4. Психодіагностика міжособистісних відносин особистості.

5. Комплексна психодіагностика особистості.

Другий модуль – “Психологія праці” – представлений завданнями, котрі стосуються проблеми професійної діагностики та профорієнтації.

Третій модуль – “Психокорекція особистості” – містить детальну схему психокорекційної роботи з досліджуваним.

Зміст указаних блоків складають провідні теми загальної, вікової, педагогічної, соціальної психології, психодіагностики, психології праці спецпрактикумів з психології, психологічного консультування, котрі втілюються в основних завданнях, що пропонуються студентам для виконання під час практики. Успішне вирішення цих завдань передбачає актуалізацію відповідних теоретичних знань студентів, уміння проводити, фіксувати і змістовно інтерпретувати дані психодіагностичного обстеження, здійснення (за їх результатами) кваліфікованої психокорекційної (розвивальної, консультативної) та профорієнтаційної роботи.

Основною метою виробничої психологічної діагностико-психокорекційної практики є надання студентам можливості реалізувати основні напрямки професійної діяльності психолога: здійснення діагностичної роботи, апробація основних методів корекційної та розвивальної роботи з урахуванням неповторних вікових та індивідуально-психологічних особливостей особистості людини, а також специфіки закладу, в якому проходить практика.

Основними завданнями виробничої психологічної діагностико-психокорекційної практики студентів є:

- поглиблення, закріплення та інтеграція теоретичних знань і практичних умінь, одержаних студентами під час вивчення психологічних дисциплін;

- ознайомлення студентів з особливостями психологічної роботи в закладі даного (психолого-педагогічного, соціального, медичного або ін.) профілю;

- забезпечення ефективної реалізації студентами основних форм психологічної роботи – психодіагностики психічного розвитку особистості, планування та реалізація психокорекційної роботи з даним індивідом;

- формування в студентів професійної позиції, фахового світогляду, стилю поведінки та засвоєння професійної етики.

ТЕРМІНИ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ (КІЛЬКІСТЬ ГОДИН ТА КРЕДИТІВ ЗА ЗМІСТОВИМИ МОДУЛЯМИ)

Тривалість виробничої психологічної діагностико-корекційної практики практики становить 4 тижнів. Загальний бюджет часу, відведений на практику навчальним планом, – 216 години (6 кредитів) – розподіляється за змістовими модулями таким чином:

Формою підсумкового контролю результатів виробничої психологічної діагностико-психокорекційної практики є диференційований залік.

Базою проведення практики є загальноосвітні навчальні заклади м. Полтави та Полтавської області, обласні та районні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які забезпечені висококваліфікованими кадрами і відповідають вимогам практики. Також базою для проходження практики можуть бути установи Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області, благодійні організації, медико-соціальні заклади.

Психодіагностика інтелекту та креативності

Мета: сформувати навички діагностики рівня розвитку загальних здібностей (інтелекту та креативності) особистості за допомогою тесту дивергентного (творчого) мислення Вільямса (Додаток А) та скороченого варіанту методики “Стандартні прогресивні матриці Равена” (Додаток Б).

Психодіагностика характеру та темпераменту

Мета: сформувати навички роботи з типологічним особистісними опитувальниками (на прикладі “Опитувальника структури темпераменту”) (Додаток В).

Психодіагностика емоційної сфери особистості

Мета: сформувати навички роботи з особистісними опитувальниками емоційних станів (Особистісна шкала прояву тривоги Дж. Тейлор в адаптації В.Г. Норакідзе) (Додаток Г)

1. Айзенк Г.Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. – 1995. – №1. – С. 111-131.

2. Ананьев Б.Г. Комплексное изучение человека и психологическая диагностика // Вопросы психологии. – 1968. – №6. – С. 21-33.

3. Андреева Г.М. Социальная психология. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 432 с.

4. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. – К.: Вища школа, 1978. – 142 с.

5. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. – К.: Здоров’я, 1989. – 168 с.

6. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Ученик для вузов. – СПб.: Питер, 2005. – 351 с.

7. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб.: Питер; М.: Смысл, 2003. – 860 с.

8. Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика (психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб). – К.: А.Л.Д., 1995. – 100 с.

9. Вопросы практической психодиагностики и психологического консультирования в вузе / Под ред. Н.Н. Обозова. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. – 152 с.

10. Гильбух Ю.З. Актуальные проблемы профессиональной психодиагностики. – К.: Знание, 1977. – 21 с.

11. Гильбух Ю.З. Психодиагностика в школе. – М.: Знание, 1989. – 80 с.

12. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. – СПб.: Питер, 2002. – 386 с.

13. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. – СПб.: Питер, 2001. – 464 с.

14. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2003. – 512 с.

15. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека. – СПб.: Питер, 2005. – 412 с.

16. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. – СПб.: Питер, 2007. – 783 с.

17. Кон И.С. Открытие «Я». – М.: Политиздат, 1978. – 367 с.

18. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К., 1995. – 304 с.

19. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. М.С. Корольчук. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2007. – 400 с.

20. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. – Л.: Медицина, 1984. – 216 с.

21. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации у подростков. – Л.: Медицина, 1983. – 256 с.

22. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – 444с.

23. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2001. – 487 с.

24. Мадди С.Р. Теории личности: Сравнительный анализ. – СПб.: Речь, 2003. – 539 с.

25. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер, 2003. – 752 с.

26. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. – К.: НПЦ Перспектива, 1998. – 220 с.

27. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности. – М.: Просвещение, 1985. – 319 с.

28. Моргун В.Ф. Концепция многомерного развития личности и ее приложения // Философская и социологическая мысль. – 1992. – №2. – С.27-40.

29. Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. – СПб.: Речь, 2002. – 440 с.

30. Орлов А.Б. Возникновение новой психодиагностики: некоторые симптомы и тенденции // Вопросы психологии. – 1991. – №5. – С. 129-130.

31. Панок В.Г. та ін. Основи практичної психології. – К.: Либідь, 1999. – С. 496-509.

32. Психодиагностика: теория и практика / Под ред. Н.Ф. Талызиной. – М.: Прогресс, 1986. – 206 с.

33. Психологическая служба школы: Учеб. пособ. для студ. / Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: МПА, 1995. – 220 с.

34. Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Просвещение, 1990. – 536 с.

35. Романова Е.С. Психодиагностика: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2006. – 400 с.

36. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2001. – 720с.

37. Семиченко В.А. Проблемы мотивации поведения и деятельности человека. Модульный курс психологии. Модуль «Направленность». (Лекции, практические занятия, задания для самостоятельной работы). – К.: Миллениум, 2004. – 521 с.

38. Скребец В.А. Психологическая диагностика: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 1999. – 120с.

39. Смульсон М.Л. Психологія інтелекту. Монографія. – К.: Нора-Друк, 2003. – 298 с.

40. Собчик Л.Н. Психология индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. – СПб.: Речь, 2003. – 624 с.

41. Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 176 с.

42. Столин В.В. Самосознание личности. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 284 с.

43. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. – СПб.: Питер, 2001. – 528 с.

44. Холодная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. – Томск: ТГУ–Москва: “Барс”, 1997. – 392 с.

45. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и применение). – СПб.: Питер-Пресс, 1997. – 608 с.

46. Шмелев А.Г. Психодиагностика личностных черт. – СПб.: Речь, 2002. – 480 с.

47. Шмелев А.Г. Традиционная психометрика и экспериментальная психосемантика // Вопросы психологии. – 1982. – №5. – С. 36-46.

1. Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное консультирование. – Узд. 2-е. – М.: Независимая фирма «Класс», 1999. – 208 с.

2. Баранова Н. Психокорекція агресивності та конфліктності у підлітків // Психолог. – 2005. – Верес. (№36). – С. 17-24.

3. Батищева Г. Програма навчального курсу «Пізнай себе»: Для учнів 8-10-х класів // Психолог. – 2004. – Лют. (№8). – С. 19-25.

4. Бітянова Марина. Дитина у школі: технології розвитку. – К.: Главник, 2007. – 144 с.

5. Бойкіна Ю. Розвиток самопізнання та впевненості в собі у дітей 10-12 років // Психолог. – 2008. – Лип. (№25). – С.1-63.; Лип. (№26). – С. 1-80.

6. Борисова Е., Логинова Г. Коррекционно-развивающие упражнения для учащихся 6-8-х классов: Пособие для учителей и школьных психологов // Школьный психолог (Прилож. к газ. «Первое сентября»). – 1999. – Дек. (№46). – С. 5-12.

7. Вахромов Е. Побег подростка из дома: психологическая коррекция аномального поведения // Школьный психолог (Прилож. к газ. «Первое сентября»). – 2001. – 23-31 июля. (№28). – С. 5-12.

8. Возрастно-психологический поход в консультировании детей и подростков: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Г.В. Бурменская, Е.И. Захарова, О.А. Караванова и др.. – М.: Изд. центр «Академія», 2002. – 416 с.

9. Гайдейчук Н. Формуємо відповідальність у підлітків: корекційно-розвивальна програма для дітей 12-14 років // Соціальний працівник. – 2007. – Серп. (№15). – С. 2-22.

10. Гашека Т.В. Практичні рекомендації для проведення психокорекційної роботи з підлітками за наявності суїцидальних ідеацій // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – №7. – С. 68-72.

11. Главник Ю.В. Інтелект людини: розвиток та корекція // Психологічна газета. – 2006. – №5 (53), №6 (54).

12. Гончарова Е. Формирование мотивации учебной деятельности подростков // Вопросы психологии. – 200. – №2. – С. 2-4.

13. Горова О. Профілактика конфліктів у підлітковому середовищі // Психолог – 2006. – Верес. (№34). – С. 1-32 (Вкл).

14. Гурлєва Т.Г. Діагностика і корекція відповідальності у підлітків // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – №5. – С. 5-11.

15. Дем’янчук О.О. Програма корекції девіантної поведінки як напрямок соціально-психологічної допомоги підліткам // Соціальний працівник. – 2007. – Січ. (№2). – С. 2-4.

16. Діяльність психологічної служби: методичні та етичні акценти. Методичний посібник / Упор. К.М.Муліка. – Полтава: ПОІППО, 2007. – 156 с.

17. Дубровіна І. Зона найближчого розвитку: взаємодія шкільного психолога з підлітками та старшокласниками // Шкільний світ. – 2007. – Трав. (№20). – С. 8-10.

18. Журавльова Н. Психологічна допомога підліткам у вирішенні міжособистісних проблем // Психолог. – 2008. – Берез. (№12). – С. 3-9.

19. Келинцова О. Корекційно-розвивальна діяльність практичного психолога / О. Семенцова, Н. Лосєва // Психолог. – 2007. – Листоп. (№43). – С. 3-9.

20. Козирєва О. Програма психологічного супроводу школярів, їхніх учителів і батьків: (1-11 кл.) // Психолог. – 2003. – Листоп. (№41). – С. 5-15.

21. Кочюнас Р. Психологичекое консультирование. Групповая психокоррекция. – М.: Академ Проект; ОППЛ, 2002. – 464 с.

22. Кузнєцова И. Психологическая поддержка: Принципы работы с детьми и підростками с отклонениями в поведении // Школьный психолог (Прилож. к газ. «Первое сентября»). – 2000. – № 29, №30, №31.

23. Лантушко Г.Н. Развитие личностного целеполагания старшеклассников: Методические рекомендации для психологов, воспитателей, классных руководителей, родителей // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – №1. – С. 18-23; №2. – С. 15-19.

24. Литовченко Н.В. Психокорекція депресії у підлітковому віці // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – №4. – С. 40-50.

25. Ляльчук Г.Д. Підліток і реальний світ: корекційно-розвивальна програма // Психологічна газета. – 2007. – Серп. (№15). – С.2-23.

26. Максимова Н. Психокорекція підлітків із психопатіями та акцентуаціями характеру // Психолог. – 2003. – Листоп. (№44). – С.17-19.

27. Максимова Н.Ю. Психологічна профілактика схильності до алкоголю та наркотиків і психокорекцій на робота з підлітками групи ризику // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – №2. – С. 2-4.

28. Матвійчик О.С. Як навчити школярів розв’язувати конфлікти: Профілактика конфліктів в учнівському колективі / Методичні рекомендації для психологів, соціальних працівників, класних керівників, завучів з виховної роботи) // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – №8. – С. 13-18; – 2000. – №1. – С. 10-14.

29. Мізерна О.О. Корекційно-тренінгова програма «Самовдосконалення»: Для подолання агресивних проявів серед підлітків // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №4. – С. 37-43.

30. Мілютіна Катерина. Форми психокорекційного впливу. – К.: Главник, 2007. – 144 с.

31. Міщенко Т.А. Соціально-психологічний тренінг з формування вмінь саморегуляції емоцій у старшокласників // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – №7. – С. 10-14.

32. На порозі дорослого життя: спецвипуск // Психолог. – 2007. – Черв. (№23/24). – С. 1-47.

33. Немов Р.С. Основы психологического консультування: Учеб. для студ. педвузов. – М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 1999. – 208 с.

34. Носова Т. Розвиток особистісної цілеспрямованості: Корекційно-розвивальна програма для старшокласників // Психолог. – 2006. – Січ. (№2/3). – С. 1-32 (Вкл).

35. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 512 с.

36. Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 536 с.

37. Писаренко О. Творчий потенціал можна розвинути: Програма з розвитку креативності у старшокласників // Завуч. – 2002. – Січ. (№3). – С.3-4.

38. Підліток: спецвипуск // Психолог. – 2007. – Черв. (№25/27). – С. 1-47.

39. Подмазін С.І., Сібіль О.І. Як допомогти підлітку з „важким” характером. – К.: НПЦ Перспектива, 1996. – 160 с.

40. Пономаренко Л.И. Тренинг развития рефлексивности у подростков // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – №3. – С. 8-17.

41. Попова О.Л. Програма саморозвитку і самовдосконалення підлітків. Корекційно-розвиваюча програма. // Психологічна газета. – 2005. – №10 (34).

42. Правилова Н. Тренінгові заняття з розвитку духовних цінностей // Психолог. – 2006. – Січ. (№4). – С. 21-25. – Підліткова фаза.

43. Пундик Л. Формування морально-етичних норм у молодших підлітків / Л. Пундик, Я. Фруктова // Психолог. – 2006. – Верес. (№33). – С. 7-10.

44. Рабочая книга школьного психолога / И.В. Дубровина, М.К. Акимова, Е.М. Борисова и др.; Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Просвещение, 1991. – 303 с.

45. Рибалка В.В. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій в учнівської молоді // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – №10. – С. 42-51; №11. – С. 28-43.

46. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004. – Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. – С. 321-325.

47. Романовська Д. Робота з підлітками, схильними до суїциду // Психолог. – 2006. – Квіт. (№15). – С. 26-29.

48. Трихін І.О. Виховна робота з учнями середнього шкільного віку / І.О. Трихін, О.Т. Шпак // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – №9. – С.9-17.

49. Трихін І.О. Виховна робота зі старшокласниками / І.О. Трихін, О.Т. Шпак // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – №8. – С.5-13.

50. Удовенко М.В. Развитие эмпатии у подростков: Программа игрового социально-психологического тренинга // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – №4. – С. 6-13; №5. – С. 12-15.

51. Царапкина Е. Искусство жить в ладу с собой и миром: Развивающая программа для подростов // Школьный психолог (Прилож. к газ. «Первое сентября»). – 2003. – 8-15 нояб. (№42). – С. 2-16 (Вкл.).

52. Цзен Н.В., Пахомов Ю.В. Психотренінг: Игрs и упражнения. – М., 1988. – 272 с.

53. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція. – Навч. посібн. Модульно-рейтинговий курс. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: ВД «Професіонал», 2007. – 544 с.

54. Шевнина О. Поговорим о застенчивости: психологическое занятие с подростками // Школьный психолог (Прилож. к газ. «Первое сентября»). – 2004. – 16-22 янв. (№3). – С. 10-12.

55. Шевченко Н.Ф. Гіперфункція тривожності у підлітків: Превентивна стратегія / Н.Ф. Шевченко, М.Є. Калюжна // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – №7. – С. 17-22.

56. Шилін Т. Формування самоповаги в підлітків з особливими потребами // психолог. – 2006. – Берез. (№11). – С.30-31.

57. Шкловцова Л.О. Як допомогти сором’язливому підлітку. Психокорекційна програма // Психологічна газета. – 2005. – №3 (27).

58. Як допомогти підлітку з «важким» характером: Практичний посібник для шкільних психологів та класних керівників // Шкільний світ. – 1999. – Лип. (№13-14). – С. 1-32 (Дод.).

1. Вайсбург А.А. Организация профориентационной работы школы, ПТУ, предприятия. – М.: Просвещение, 1986. – 126 с.

2. Ендальцев В.С. Выбор профессии. Социальные, экономические и педагогичекие факторы. – К.: Вища школа, 1982. – 150 с.

3. Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников. – М.: Просвещение, 1988. – 272 с.

4. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. – М.: МГУ, 1987. – 298 с.

5. Калугин Н.И., Сазонов А.Д., Симоненко В.Д. Профессиональная ориентация учащихся. – М.: Просвещение, 1983. – 191 с.

6. Климов Е.А. Как выбирать профессию. – М.: Просвещение, 1990. – 159 с.

7. Климов Е.А. Путь в профессию – Л.: Лениздат, 1974. – 190 с.

8. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология в системах “Человек - Техника’’. – К.: МАУП, 2003. – 296 с.

9. Матусевич В.А., Оссовский В.Л. Социальная микросреда и выбор профессии. – К.: Наукова думка, 1982. – 140 с.

10. Нойман Й., Тимпе К. – П. Организация труда. Психофизиологические проблемы контроля и управления. – М.: Экономика, 1975 – 104 с.

11. Павлютенков Е.М. Формирование мотивов выбора профессии. – К.: Рад.школа, 1980. – 144 с.

12. Подготовка школьников к труду в сфере материального производства/Под ред П.Р.Атутова. – М.: Педагогика, 1988. – 176 с.

13. Поляков В.А. Технология карьеры. – М.: ЛДТ, 1995. – 128 с.

14. Профессиональная ориентация школьников / Под ред.Н.П.Воронина. – Ярославль: Изд-во ЯГПИ,1987. – 212 с.

15. Профессиональное самоопределение и трудовой путь молодежи / Под ред. В.Л. Оссовского. – К.: Наукова думка, 1987. – 304 с.

16. Профконсультационная работа со старшеклассниками /Под ред. Б.А. Федоришина. – К.: Рад.школа, 1980. – 160 с.

17. Психологические основы трудового воспитания школьников/ Под ред.Э.А. Фарапоновой. – М.: Педагогика, 1988. – 168 с.

18. Сахаров В.Ф., Сазонов А.Д. Профессиональная ориентация школьников. – М.: Просвещение, 1982. – 192 с.

19. Система профинформационной работы со старшеклассниками / Под ред. Б.А.Федоришина. – К.: Рад.школа, 1988. – 176 с.

20. Трудовое становление школьной молодежи/ Под ред. Н.И. Зарецкой. – М.: Педагогика, 1984. – 104 с.

21. Человек и мир профессий /Под ред. М.Н.Сулейманова. – Свердловск, Изд – во Уральского ун – та, 1990. – 192 с.

22. Школа и выбор профессии/ Под ред.В.А.Полякова, С.Н.Чистяковой, Г.Г.Агаповой. – М.: Педагогика, 1987. – 176 с.

23. Ярошенко В.В. Школа и профессиональное самоопределение учащихся. – К.: Рад.школа, 1983. – 112 с.

Основними вимогами до звітніх матеріалів виробничої психологічної діагностико-корекційної практики є такі:

- методична підготовленість до виконання практичних завдань;

- рівень володіння теоретичними знаннями з теми та розуміння проявів досліджуваних психологічних феноменів відповідно до вікових та індивідуально-психологічних особливостей особистості досліджуваного;

- навички застосування психодіагностичних методик при виконанні дослідницької роботи з вивчення особистості; обробки емпіричних даних, їх інтерпретації та викладу узагальнених висновків;

- правильність оформлення протоколів дослідження відповідно до встановлених вимог;

- уміння систематизувати психологічну інформацію, отриману під час психодіагностичної роботи, і подавати її у формі розгорнутої психолого-педагогічної характеристики особистості досліджуваного;

- уміння складати програму психокорекційної (розвивальної, консультативної) роботи на основі отриманих психодіагностичних даних;

- самостійність при здійсненні діагностико-психокорекційної роботи та оформленні звітної документації;

- систематичність, творчість, активність, організованість і відповідальність у роботі, зацікавлене ставлення до змісту практики;

- охайність в оформленні звітної документації та вчасність її подання для перевірки;

- характеристика психолога (керівника) бази практики.

На момент закінчення практики студенти здають груповим керівникам таку звітну документацію:

- протоколи психодіагностичних обстежень особистості конкретного досліджуваного із кількісною обробкою та якісним аналізом отриманих даних;

- психологічну характеристику особистості досліджуваного, яку складено на основі узагальнення результатів комплексної психодіагностики;

- розгорнуту програму (із прикладами конкретних технік) психокорекційної (розвивальної, консультативної) роботи, укладену з урахуванням виявлених під час діагностики “проблемних зон”, “зон розвитку”, вікових та індивідуально-психологічних особливостей конкретної особистості;

- розгорнутий план профорієнтаційної бесіди, складений із урахуванням результатів вивчення професійних інтересів особистості.

Також рекомендується підготувати виставку звітної документації, стенди, стінгазети, мультимедійні презентації, в яких відображено результати практики.

Захист результатів практики відбувається кожним студентом усно в присутності групових керівників практики.

Оцінювання результатів практики здійснюється за 100-бальною шкалою з обов’язковим переведенням у національну шкалу та шкалу ECTS.

Схема розподілу балів при оцінюванні результатів практики (за 100-бальною шкалою зі встановленням відповідності національній шкалі та шкалі ECTS):

1. Рівень теоретичної готовності до виконання завдань практики виявляється методом тестування. Кожний варіант тесту містить 30 запитань (по 10 запитань із кожного модулю). За правильну відповідь нараховується 1 бали, за неправильну – 0. балів. Відповідно загальна кількість балів може становити від 0 до 30 балів, яка за наведеною нижче таблицею переводиться в оцінку за шкалою ECTS та в національну шкалу оцінювання:

2. Якість виконання практичних завдань за програмою практики з психодіагностики оцінюється за наведеною нижче шкалою

Оцінка “5 балів” передбачає систематизовані та глибокі знання студентом основних положень об’єктивного, суб’єктивного та проективного підходів у психодіагностиці, уміння застосовувати набуті знання на практиці; точність формулювань та логічність викладення результатів психодіагностичної роботи із посиланням на першоджерела, теоретичні концепції; самостійність мислення та творче ставлення до діагностичних завдань, сформованість психодіагностичної культури.

Оцінка “4 бали” виставляється студентові, який продемонстрував знання основних положень об’єктивного, суб’єктивного та проективного підходів у психодіагностиці, здатність аргументовано, чітко та логічно викладати результати психодіагностичного обстеження, сформованість умінь та навичок практичної психодіагностики, належний рівень психодіагностичної культури. При цьому допускаються несуттєві помилки у психологічному аналізі набутих фактів та інтерпретації отриманих результатів.

Оцінка “3 бали” означає, що студент засвоїв на задовільному рівні основні положення об’єктивного, суб’єктивного та проективного підходів у психодіагностиці, припускався значних помилок при організації та проведенні діагностичної роботи; продемонстрував репродуктивне діагностичне мислення під час аналізу, інтерпретації та узагальненні даних з нечіткістю формулювань і припущенням значних помилок, низький рівень психодіагностичної культури.

Оцінка “2 бали” ставиться у тому випадку, коли студент не впорався зі значної частиною діагностичного завдання; не міг самостійно здійснити аналіз, інтерпретацію та узагальнення діагностичних даних.

Оцінка “ 1 бал” ставиться у випадку невиконання студентом діагностичного завдання, припущенні принципових помилок; нездатності пов’язувати теорію із практикою.

Таким чином, кожен з 8 протоколів, психологічна характеристика (психодіагностичного модулю), корекційна програма складена на основі отриманої інформації із попереднього модулю (психокорекційний модуль) та завдання з професійної діагностики й профорієнтаційна бесіда (психологія праці) оцінюється в межах від 0 до 5 балів. Отримані студентом оцінки додаються та діляться на 10, внаслідок чого отримується системний бал. За наведеною нижче шкалою системна оцінка переводиться в 40 рейтингових балів:

3. Критерії оцінювання рівня відповідності звітної документації вимогам програми та захист результатів практики наведені нижче:

За невідповідність рівня професійної сформованості особистості студента-практиканта (культура поведінки, дотримання норм професійної етики, виробничої і навчальної дисципліни) освітньо-кваліфікаційних вимогам груповий або факультетський керівник мають право із загальної суми балів студента за результатами практики зняти до 5 балів.

Підсумковий бал за виконання студентом програми практики розраховується як середньозважена оцінка з-поміж балів за окремі змістовні модулі.

ТЕСТ ДИВЕРГЕНТНОГО (ТВОРЧОГО) МИСЛЕННЯ ВІЛЬЯМСА (САР) ^{^[1]}

Інструкція досліджуваному. “Це завдання допоможе дізнатись, наскільки Ви здатні до творчого самовираження за допомогою малюнків. Пропонується 12 рисунків. Працюйте швидко. Постарайтесь намалювати настільки незвичну картинку, яку не зможе придумати ніхто інший. Вам буде надано 20 хвилин для того, щоб намалювати Ваші рисунки. Працюйте у квадратиках послідовно, не перестрибуйте безладно з одного на інший. Створюючи картинку, використовуйте лінію або фігуру всередині кожного квадратика, зробіть її частиною Вашої картинки. Ви можете малювати у будь-якому місці всередині квадратика, залежно від того, що Ви хочете зобразити. Можна використовувати різні кольори, щоб рисунки були цікавими та незвичними. Після завершення роботи над кожним малюнком подумайте над цікавою назвою та запишіть її під картинкою. Не хвилюйтесь стосовно правильності написання. створення оригінальної назви є важливішим, ніж почерк та орфографія. Ваша назва має розповісти про те, що зображено на малюнку, розкрити її сенс”.

Обробка результатів. Оцінюються показники швидкості (продуктивності), гнучкості, розробленості, оригінальності та особливості назви рисунку.

Швидкість (продуктивність) визначається шляхом підрахунку загальної кількості виконаних малюнків. Максимальна кількість балів – 12 (1 бал за кожний малюнок).

Гнучкість характеризується кількістю змін категорій, починаючи від першого рисунку. Максимальна кількість балів – 11 (1 бал за кожну зміну категорії).

- живе (Ж) – людина, будь-яка тварина або рослина;

- механічне, предметне (М) – човен, космічний корабель, велосипед, машина, інструмент, іграшка, обладнання, меблі, предмети побуту тощо;

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: