Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Транспортні аварії (катастрофи)





Безпосередніми місцями виникнення надзвичайних ситуацій на транспорті є: автомобільні дороги, залізничні станції, колії та переїзди, порти, акваторія Чорного моря, траси магістральних трубопроводів.

Головними причинами цих надзвичайних ситуацій є порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів під час перевезення вантажів та пасажирів, причому особливо тяжкі наслідки мають аварії пасажирських автобусів, як на автодорогах, так і на залізничних переїздах.

Аналіз причин виникнення НС на транспорті показав, що порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів, Правил пілотування і судноплавства призвели до аварій майже у 59% випадків, унаслідок незадовільного технічного стану транспортних засобів та комунікацій – 27%, унаслідок протиправних дій осіб – 10% та в 4% випадків – унаслідок порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів та у результаті несприятливих погодних умов.

Небезпечний вантаж – речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин та які за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку, залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин: клас 1 – вибухові речовини та вироби; клас 2 – гази; клас 3 – легкозаймисті рідини; клас 4.1 – легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини і тверді десенсибілізовані вибухові речовини; клас 4.2 – речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 – речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою; клас 5.1 – окиснювальні речовини; клас 5.2 – органічні пероксиди; клас 6.1 – токсичні (отруйні) речовини; клас 6.2 – інфекційні речовини; клас 7 – радіоактивні матеріали; клас 8 – корозійні речовини; клас 9 – інші небезпечні речовини та вироби.Раптове руйнування будівель та спорудЦей тип аварій, як правило, виникає зазвичай не сам по собі, а ініціюється яким-небудь побічним фактором. Наприклад, велике скупчення людей, якість будівельних матеріалів тощо.Сьогодні в Україні експлуатується понад 17000 мостів, розрахунковий термін служби яких не повинен перевищувати 30-40 років.В основних галузях промисловості експлуатується понад 35 млн. тон несучих металевих та понад 250 млн. м3 залізобетонних конструкцій, рівень фізичного зношення досить значний.Наявний житловий фонд перебуває у незадовільному технічному стані. Майже 54 тис. будинків (5% житлового фонду України) віднесено до категорії старих та аварійних.Аварії на електроенергетичних системахПодібні аварії призводять до надзвичайних ситуацій, зазвичай через вторинні наслідки. Особливо тяжкі наслідки мають аварії на електроенергетичних мережах у зимовий сезон, а також у віддалених та важкодоступних районах. Стан українських електричних мереж із року в рік погіршується, що призводить до аварійних ситуацій на рівні окремих областей.Аварії на системах життєзабезпеченняПодібні аварії виникають переважно в містах з великим скупченням людей, промислових підприємств. Локалізація пошкоджень на зруйнованих мережах повинна проводитися негайно. Особливо значні руйнування можуть виникнути під час несвоєчасного переключення бензопроводів, газопроводів та інших систем паливопостачання та технологічних трубопроводів.Загальна протяжність водопровідних мереж в Україні становить приблизно 180 тис. км, з яких 33% нині перебувають в аварійному стані та потребують негайної заміни.Гідродинамічні аваріїГідротехнічна споруда – об’єкт господарювання, який знаходиться поблизу водної поверхні та призначений для:- використання кінетичної енергії води, що рухається, з метою перетворення її в інші види енергії;- охолодження відпрацьованого пару ТЕС та АЕС;- захисту прибережної території від води;- забору води для зрошення та водозабезпечення;- осушення;- рибозахисту;- регулюваня рівнів води;- забезпечення діяльності річкових та морських портів, суднобудівельних та судноремонтних підприємств, судноплавства;- підводного видобування, зберігання та транспортування корисних копалин.Руйнування (прорив) гідротехнічної споруди виникає внаслідок дії сил природи (землетрус, ураган, розмив дамби, греблі) або діяльності людини, а також через конструктивні дефекти або помилки проектування.До основних гідротехнічних споруд відносяться: греблі, водозабірні та водоскидні споруди, загати.Прорив – ушкодження в тілі греблі, дамби, шлюзі, які є наслідком їх розмиву з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень або з утворенням проривного паводка.Хвиля прориву виникає за умови одночасного накладання двох процесів: падіння води водосховища і різкого збільшення об’єму води в місці падіння. Висота хвилі прориву і швидкість її розповсюдження залежить від розмірів прориву, різниці рівнів води і топографічних умов русла річки та її гирла. Висота хвилі прориву складає 2-50 м. Швидкість руху хвилі прориву, як правило, знаходиться у діапазоні від 3 до 25 км/год, а висота 2-50 метрів.Евакуація населення із зон можливого катастрофічного затоплення проводиться, у першу чергу, з населених пунктів, що знаходяться поблизу гребель, хвиля прориву яких може досягти зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години, а з інших населених пунктів – за наявності безпосередньої загрози їх затоплення.Гідродинамічна аварія – надзвичайна подія, пов’язана із виведенням з ладу (руйнуванням) гідротехнічної споруди або її частини та некерованим переміщенням великих мас води, які несуть руйнування та затоплення значних територій. Це аварії на гідротехнічних спорудах, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.Для запобігання можливих раптових проривів на греблях водосховищ, захисту населення та матеріальних цінностей завчасно виконуються наступні заходи:а) адміністративні:- обмеження будівництва житлових будинків та об’єктів господарювання у місцях, які підпадають під дію можливої хвилі прориву наступного затоплення;- евакуація населення із зон, де час добігання хвилі прориву, після руйнування греблі, складає менше чотирьох годин – терміново, а з решти території – за виникнення загрози затоплення;б) інженерно-технічні:- обвалування (будівництво дамб) населених пунктів та сільськогосподарських угідь;- створення надійних дренажних систем;- берегоукріплюючі роботи для запобігання зсувів, обвалів тощо;- улаштування гідроізоляції та спеціальних кріплень на будинках та спорудах;- насадження низькостовбурних лісів із вільхи, верби, осики та берези, що збільшує шорсткість поверхні та сприяє зменшенню швидкості хвилі прориву.Рекомендації щодо дій населення в умовах загрози руйнування греблі водосховищ:- проводиться оповіщення та інформування населення;- завчасно сплановані маршрути можливої евакуації на підвищені ділянки місцевості;- необхідно остерігатись обірваних проводів, проводів, що обвисли, повідомляти про наявність таких пошкоджень, а також про руйнуваня каналізаційних та водопровідних мереж у відповідні комунальні служби;- не можна вживати в їжу продукти, які знаходилися в контакті з водяними потоками.

 



ІІ Радіаційна безпека

1. Джерела радіації та одиниці її вимірювання.

2. Норми радіаційної безпеки.

3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіа­ційного ураження.

4. Класифікація радіаційних аварій.

5. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.

6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС.

7. Заходи захисту від радіоактивного опромінення.

8. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстанов­ки під час аварії на АЕС.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.