Співвідношення поняття «методологія» із поняттями «світогляд» «філософія», «наука», «наукознавство»

Слід відокремити методологію від науки взагалі, наукознавства, філософії та світогляду.

Світоглядом прийнято називати систему поглядів на світ і місце в ньому людини, що включає ставлення людини до навколишньої дійсності і саму собе, а також обумовлені цими поглядами життєві позиції. Виділяють три види світогляду як різні форми суспільної свідомості – буденно-життєве, релігійне і філософське. Світогляд включає в себе філософські положення, положення приватних наук, спирається на всю духовну культуру і вбирає в себе, синтезує в собі відбиток всіх форм і аспектів суспільного буття крізь призму основного світоглядного питання про ставлення людини до світу.

Філософія – це концентроване, узагальнене і теоретично оформлене вираження світогляду. При цьому ті чи інші історично сформовані форми світогляду можуть не мати філософськи оформленого завершення. Тому завжди залишається правомірним питання про прогресивність того чи іншого світогляду, його історичній перспективі, його соціальної сутності.

Наука – сфера людської діяльності, результатом якої є нове знання про об'єктивно існуючої дійсності, що відповідає критеріям відносної істинності, які вдосконалюються і конкретизуються в міру розвитку методів наукового пізнання.

Філософія спирається на всю сукупність суспільної практики, наука є лише однією з форм кристалізації людського досвіду. Філософія зіставляє тип орієнтації науки з усіма іншими типами орієнтацій. Це дозволяє філософії задавати орієнтири науці і навіть часто виконувати змістовно евристичну функцію. Часто наука " перевідкривається "на конкретному матеріалі ті істини, які були відомі філософії у вигляді більш абстрактних формулювань на сторіччя раніше.

Методологія науки як форма рефлексії над науковим знанням тісно пов'язана з філософією. Однак методологічний аналіз науки крім філософського рівня і включає в себе і ряд інших рівнів або поверхів. Вирішенням цієї проблеми є диференціація методології на загальнофілософську і приватно-наукову.

Для науки основне призначення методологічного знання полягає в тому, що воно виконує рефлексивну функцію, тобто функцію інтелектуального засобу, що дозволяє вченому або практику вийти в рефлексивну позицію і усвідомити свої пізнавальні засоби і адекватність їх застосування.

Наукознавством називають галузь досліджень, що вивчає закономірності функціонування і розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами життя суспільства. Принципи і методи отримання знань не стають предметом наукознавчих досліджень.

Дескриптивна і нормативна методологія. Функції дескриптивного методологічного аналізу

Прийнято виділяти два види методологічного знання – дескриптивну та нормативну методологію. Дескриптивною методологією прийнято називати дослідження, що мають характер ретроспективного аналізу вже здійснених процесів наукового пізнання. Функції дескриптивного методологічного аналізу наступні: каталізація, стимулювання процесу наукового пізнання: організація і структурування наукового знання як цілого; евристична функція; функція вироблення стратегії розвитку науки, оцінка перспективності наукового напрямку; функція світоглядної інтерпретації результатів науки з точки зору тієї чи іншої картини світу.

Нормативна методологія грає в науці роль приписів та норм, спрямованих на вирішення низки організаційних проблем науково-дослідної діяльності. Вона виконує три основні функції: забезпечує правильність постановки проблеми (за формою і за змістом), дає кошти для вирішення вже поставлених завдань і покращує організаційну сторону досліджень.

У вітчизняній психології досить широко поширилася структурна модель методологічного знання, в якій виділено чотири рівні: рівень філософської методології; рівень загальнонаукової методології; рівень конкретно- наукової методології; рівень процедури і техніки дослідження.

Рівень філософської методології пов'язаний з аналізом найбільш загальних принципів пізнання і категоріального ладу науки в цілому; являє собою філософські знання, отримані за допомогою методів філософії і розроблювані зазвичай професійними філософами.

Рівень загальнонаукових принципів і концепцій включає змістовні наукові концепції (наприклад, концепція ноосфери В.І.Вернадського), універсальні концептуальні системи (тектология А.А.Богданова, загальна теорія систем Л. фон Берталанфі) і деякі сучасні общенаучно - методологічні підходи (синергетика Г. Хакена, концепція автопоезіса У.Матурани і Ф.Варели, теорія дисипативних структур І.Р. Пригожина), а також методологічні або логіко-методологічні концепції – структуралізм, що одержав широке поширення в антропології, етнографії і почасти в психології та психотерапії, системний аналіз, логічний аналіз.

Рівень конкретно-наукової методології застосується до конкретної науки і специфічних для неї пізнавальних завданнь.

Рівень процедури і техніки дослідження пов'язаний з дослідницькою практикою. Він являє собою норми і вимоги до прийомів ведення дослідницької та практичної роботи.

Значення методологічного знання для психології

Потреба психології в методологічних орієнтирах обумовлена наступними чинниками:

1. Складність і багатоплановість самого предмета дослідження, його якісна своєрідність: психічні процеси і феномени недоступні об'єктивному зовнішньому спостереженню; психологічні властивості і особливості людини знаходяться в безперервному зміні та розвитку; процедури і методики психологічного дослідження вносять зміни в досліджувану реальність.

2. Психологічне знання несе велике світоглядне навантаження, оскільки воно має саме безпосереднє відношення до відповідей на запитання про сутність особистості; про природу людських цінностей, що визначають ставлення до світу; про сенс існування людини і її місце у світі.

3. Психологія як одночасно природна і гуманітарна наука, використовує найширший спектр методів і процедур дослідження в порівнянні з будь-який інший наукою: у психології паралельно існує безліч парадигм, які не сходять зі сцени деколи протягом століть; при описі психологічної реальності неможливо послідовно реалізувати один підхід, не привертаючи поняття і пояснювальні принципи різних теорій; у психології досі не відбулося достатньо повного і чіткого розмежування наукового і навколонаукового і навіть відверто псевдонаукового знання.

Базовими поняттями методологічного аналізу наукового дослідження є предмет дослідження, об'єкт дослідження, засоби дослідження та пізнавальна ситуація.

Предмет дослідження – сукупність об'єкта дослідження, дослідницької задачі та засобів її дослідження. У спрощеному варіанті – сторона об'єкта, яка вичленяється в ньому крізь призму проблем.

Об'єкт дослідження – це деяка частина зовнішньої реальності, в якій виявлені стійкі і необхідні зв'язки в цій галузі явищ і закріплені в системі наукових абстракцій. У об'єкті відокремлено його зміст від форми відображення цього змісту.

Засоби дослідження включають фундаментальні поняття науки, за допомогою яких розчленовується об'єкт дослідження і формулюється проблема, принципи і методи вивчення об'єкта, засоби отримання емпіричних даних, включаючи технічні засоби.

Пізнавальна ситуація – пізнавальна трудність як розрив між сформульованої в науці проблемою і наявними в науці засобами, предмет дослідження, вимоги до продукту, а також засоби організації та реалізації наукового дослідження.

Специфіка психології як науки в тому, що пізнавальна ситуація в ній – суб'єкт-суб'єктна. І дослідник, і випробовуваний в психологічному дослідженні або психолог і клієнт в практиці невід'ємні від ситуації.

2. Розкрийте змістовні аспекти форм рефлексії наукового знання.

3. У чому відмінність методології та науки, наукознавства, світогляду? філософії?

4. Які два види методологічного знання були виділені Е. Г. Юдіним?

5. Дайте змістовну характеристику кожному з чотирьох рівнів методологічного знання.

6. В силу яких особливостей психології як науки методологічне знання для неї особливо значимо?

8. Дайте характеристику понять «предмет дослідження», «об'єкт дослідження», «пізнавальна ситуація».

9. Які елементи входять до пізнавальної ситуації?

10. У чому специфіка пізнавальної ситуації в психології

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: