Сдам Сам
Главная | Контакты | FAQ

ПОЛЕЗНОЕ
Как развить коммуникабельность Почему могут возникнуть ссоры между супругами, в то время как их отношения кажутся прочными Почему появляется страх? Как стать богатым и отойти от дел молодым Советы от доктора Айболита «Как быть здоровым» Как сделать приглашение правильно Точка зрения. Как сделать сотрудника вовлеченным? Лень и как с ней бороться. Психологические аспекты Способов заработать с помощью internet Лекции по Основам предпринимательства Последнее добавление


КАТЕГОРИИ
АвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудит Биология Бухгалтерия Генетика География Геология Изобретательство Информатика Искусство История Компьютеры Литература Логика Маркетинг МатематикаМашиностроение Медицина Менеджмент Металлы и Сварка Механика Образование Педагогика Политика ПравоотношениеПроизводство Психология РазноеРелигия Социология Спорт Технологии Торговля Физика Философия Финансы Химия Экология Экономика







Розвиток промисловости транспорту –торгили 60-90 год.19 ст.





Одним з найважливіших показників цього процесу у
першій половиш XIX ст. був подальший розвиток промисловості — збільшувалося число промислових підприємств обсяг вироблюваної ними продукції, виникали нові галу-
зі виробництва. Підприємства, на яких використовувалась раця вільних найманих робітників, витісняли мануфак-
тури з примусовою працею кріпосних селян. Ширше у виробництві застосовувалися машини, тобто починався промисловий переворот. Формувалися нові класи, власти-
ві для нового, капіталістичного суспільства — пролетаріат і буржуазія.

Разом з тим у Росії, і в тому числі в Україні, промисловий переворот проходив значною мірою в своєрідних Промисловий переворот в Україні, як і в Росії, розпоча-
вся в 30-х роках XIX ст., але мав свої особливості. В Росії промисловий переворот охопив спочатку купецьку мануфактуру, а в Україні — поміщицьку і розпочався тут з
харчової галузі, яка стала широко розвиватися в 20-х роках XIX ст. Перша цукроварня в Україні була збудована у 1824 р. графом Понятовським у селі Трощині Канівсь-
кого повіту на Київщині. З кінця 30-х — початку 40-х років поміщиків України охопила «цукрова гарячка» —1846 року налічувалося 229 цукроварень, що становило
дві третини таких підприємств усієї Росії. У виробництві почали застосовувати машини. Перший цукровий завод
був збудований 1843 року, а у 1858 році серед усіх цукроварень України 60% було парових. Про утворення національної буржуазії в Україні XIX ст.
слушно говорити як про тенденцію, що виявилась, але неяк про чітко оформлений процес. Підприємці Наддніпрянщини як національна буржуазія встигли пройти лишеперший етап консолідації, а саме: усвідомили інтересиУкраїни як економічної території. Цей процес до рево-
люції 1917 р. не був завершений. Українська буржуазіяв ті часи засвоїла вже комплексне поняття територіаль-ної економіки, але ще не втілила в нього органічний на-
ціональний момент.

Промисловий переворот в Україні відбувався повіль-но. Його гальмувала існуюча кріпосницька система. По-вільно йшло нагромадження капіталу, тому що робітни-
ками на підприємствах були в більшості кріпаки, відпущені поміщиками на оброк. Підприємець мусив платитиробітникові не тільки суму прожиткового мінімуму, але й
сумт(г, що йшла на чинш. Кріпосне право звужувало ринок робочої сили — 59,7% усього селянства становили селяни-кріпаки. Ця обставина звужувала і внутрішній
ринок. Кризовий стан сільського господарства гальмував надходження сировини для промисловості.

Перевага в економіці поміщицького господарства, політична влада поміщиків-дворян, прикріплення селян до землі, залежність їх від поміщиків прирікали економіку на відсталість, стримували формування широкого внутріш-
нього ринку і вільного притоку робочої сили у промисловість. Специфічною особливістю розвитку торгівлі в Україні у першій половині XIX ст. було проникнення в українську економіку російських купців і промисловців. Важливу роль у цьому відіграла ярмаркова торгівля. У 1858 р.
у Росії відбулося 4930 ярмарків, з них в Україні — 1953,тобто 40%. На ярмарки України привозилось 40% і продавалося 26% товарів, якими торгували на усіх ярмарках Росії, а також 1/3 усіх промислових товарів, що виробля-
лися у центральній Росії. Найбільшими в Україні були ярмарки: Хрещенська, Троїцька, Успенська, Покровська у Харкові, Іллінська у Ромнах (а потім у Полтаві), Воздвиженська у Кролевці, Київська, Онопріївська у Бердичеві.
Ці та інші ярмарки мали значний товарний обсяг і були пунктами всеросійської торгівлі як вітчизняними, так і іноземними товарами.

У той же час більш інтенсивно утверджувалась стаціонарна форма торгівлі у вигляді крамниць, лавок та ін.
Продовжували діяти базари і торги. Наприкінці 50-х рр.XIX ст. в Україні їх нараховувалось понад 12 тис. Якщо
у 1825 р. у містах України було 3662 крамниці, то у

У ярмарковій торгівлі почали застосовувати біржові

операції та різноманітні форми кредитування. Ця ініціатива належала державі. Однак аж до 60-х рр. XIX ст.цей процес був занадто слабким. Основними причинами
цього були: незначна зацікавленість торгового класу,порівняно місцевий характер торгівлі, жорстка регламен-
тація з боку держави. Крім того, на українських ярмарках торгували кра-
мом, який привозили з Прибалтики, Білорусії, Царства Польського, Дону, Бессарабії, Кавказу, а також з країнЗахідної Європи, Туреччини, Балкан, Персії, Китаю. Разом з тим на ярмарках України були широко представ-
лені сільськогосподарські і промислові товари місцевого виробництва.

Суттєві зміни відбувалися і в зовнішній торгівлі. Криза феодальних відносин все більше втягувалаРосію всистему світового ринку.

Поміщики збільшували виробництво хліба на продаж, зокрема на зовнішній ринок, де за Росією закріплювалась роль експортера переважно сільськогосподарської продукції.

 

14. Розвиток сільського господарства України в 60 – 90 рр. ХІХ ст.

Ликвидация крепостного права открыла новые возможности для развития товарно-денежных отношений в хозяйстве украинских земель.

Капитализм в сельском хозяйстве Украины развивался в Украине двумя путями. Первый из них — пруссь-кий, типичный для Германии, он основывается на большом помещицком хозяйстве, которое постепенно входит в рынок и сопровождается пережитками. Второй путь — американский, типичный для США. Он базируется на свободном фермерском хозяйстве и интенсивных методах его ведения. Земля принадлежит фермеру на правах личной собственности.

Американское направление развития было характерным для отдельных районов степной Украины, в которых крепостное право утверждалось позже и было слабее. После реформы как помещики, так и крестьяне все больше втягивались в рыночные отношения. Помещики начинают применять новые методы ведения хозяйства: использование сельскохозяйственной техники, добрил, выращивание новых культур.

Хозяйство крестьян не было полностью отделено от госро-дарства их прежних хозяев. Продолжали существовать полуфеодальные формы эксплуатации.

Переход на капиталистические отношения сопровождался расслоением помещицкого землевладения. Размер некоторых помещицких имений рос. Да, в начале XX ст. было 32,5 тыс. хозяйств, размер которых составлял 334 десятины земли. В то же время много помещицких хозяйств мельчали, испытывали финансовые трудности. После реформы помещики теряют подавляющее право владения землей. Она все больше становится товаром. Теперь не только крестьяне, но и другие прослойки населения — такие, как купцы, ремесленники, мещане, — могут покупать землю и вести свое собственное хозяйство.

Таким образом, в пореформенный период сельское хозяйство постепенно тяготело к рыночным отношениям и все более становилось товарным. За темпами развития капитализма разные районы Украины отличались один от другого. Они были выше в некоторых западных районах, Подольской, Волынской, Киевской и в южных губерниях. В Полтавской и Харьковской губерниях существовала смешанная система ведения хозяйства (капиталистическая и отработочная). В Черниговской губернии преобладала отработочная система.

Развитие капитализма в сельском хозяйстве Украины характеризовалось рядом позитивных процессов. Площадь пахотных земель выросла из 20 млн. десятин в 1860 г. до 29 млн. десятин в 1887 г. Углублялась хозяйственная специализация, усиливался обмен между экономическими районами.

Как и раньше, преобладало зерновое хозяйство: 90% посевной площади было занято под зерновыми и только 4% — под техническими культурами. В 1864-1866 гг. посевы хлебов занимали около 12 млн. десятин ежегодно, а в 1892— 1900 гг. — свыше 17 млн. десятин. більшувався валовой сбор зерновых.

Быстрее всего развивалось торговое зерновое производство в южных степных районах — Херсонской, Таврической, Катеринославский губерниях, где преобладающей стала капиталистическая система и в хозяйствах помещиков, и в хозяйствах многих зажиточных крестьян. Украина, в первую очередь ее степная часть, давала значительную долю хлебного экспорта всей России.

По объему вывоза хлеба за границу уже в конце XIX ст. черноморско-азовские порты опередили балтийские.

Таким образом, развитие товарно-денежных отношений на Украине имело прогрессивное значение.

 

 





Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...




Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:

©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.