Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ імені ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ





ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ імені ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

 

ЕТАЛОННІ ВІДПОВІДІ

З ПРЕДМЕЕТУ:

«ТАКТИЧНОЇ І ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ»


Дати визначення бою, удару, маневру, вогню, їх коротка характеристика.

Бій - організовані і погоджені дії підрозділів, частин і з’єднань з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

Бій є єдиним засобом для досягнення перемоги. Розгром противника і перемога в бою досягаються могутніми ударами усіх видів зброї, своєчасним використанням їх результатів, активними і рішучими діями підрозділів, частин і з’єднань, повною напругою моральних і фізичних сил особового складу. Бій може бути загальновійськовим, далеким (безконтактним) вогневим, протиповітряним, повітряним і морським. Сучасний бій Сухопутних військ є загальновійськовим, оскільки ведеться об’єднаними зусиллями підрозділів, частин і з’єднань усіх родів військ і спеціальних військ з широким застосуванням танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), артилерії, засобів протиповітряної оборони, літаків, вертольотів та іншої бойової техніки та озброєння. На приморських напрямках у бою можуть брати участь і кораблі Військово-Морських Сил.

Складовими частинами загальновійськового бою є удар, вогонь і маневр.

Удар — одночасне й короткочасне ураження угруповань військ і об’єктів противника шляхом могутнього впливу на них усіма наявними способами. Удари можуть бути:

─ в залежності від застосованої зброї й сил, що беруть участь, - ядерні, вогневі й удари військами;

─ за засобами доставки - ракетні, артилерійські й авіаційні;

─ за кількістю засобів, що беруть участь, і об’єктів, що уражаються, - масовані, групові й одиночні.

Основним способом знищення (розгрому) противника в бою є вогонь.

Вогонь — ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї. Він розрізняється:

─ за розв’язуваними тактичними задачами — на знищення, придушення, виснаження, руйнування, задимлення (осліплення) й інші;

 

─ за видами зброї — зі стрілецької зброї, гранатометів, танків (танкових гармат і кулеметів), бойових машин піхоти (бронетранспортерів), артилерії, мінометів, протитанкових ракетних комплексів, зенітних засобів й інші;

─ за способами ведення — прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій;

─ за напруженістю — одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безупинний, кинджальний, швидкий, методичний, залповий і інші;

─ за напрямками стрільби — фронтальний, фланговий, перехресний;

─ за способами стрільби - з місця, з зупинки (з короткої зупинки), зходу, з борта, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі й інші;

─ за видами вогню — по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатошаровий, багатоярусний і інший.

Маневр — організоване пересування підрозділів (вогневих засобів, військовослужбовців) при виконанні поставлених задач з метою заняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливій місцевості в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виводу підрозділів з-під удару противника. Маневр здійснюється підрозділами (вогневими засобами) і вогнем. Видами маневру підрозділами (вогневими засобами) є: охоплення, обхід, відхід і зміна району (позицій).

Охоплення - маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.

Обхід - більш глибокий маневр, що виконується підрозділами для атаки противника з тилу.

Охоплення - здійснюється в тісній тактичній і вогневій взаємодії, обхід - у тактичній взаємодії з військами, що наступають із фронту.

Відхід і зміна району (позицій) - маневр, який застосовується з метою виводусвоїх підрозділів (вогневих засобів) з-під удару противника й заняття більш вигідного положення.Він проводиться тільки з дозволу старшого командира.

Маневр вогнем застосовується для більш ефективного ураження противника.Він полягає в зосередженні вогню взводу по одній важливій цілі, своєчасному перенесенні вогню з однієї цілі на іншу і веденні вогню взводом одночасно по декільком цілям.

Маневр, повинний бути простий за задумом, проводитися швидко, потай і раптово для противника. Дляйого здійснення використовуються результати вогневого ураження противника (вогню), відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі, а в обороні, крім того, - траншеї і ходи сполучення.

 

Обов’язки командира взводу.

Командир взводу несе відповідальність за бойову готовність. підготовку взводу, озброєння і військової техніки до дій та успішне виконання бойової задачі у встановлений термін, а також за виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу.

Він завжди повинний знати, де знаходяться, яку задачу виконують підлеглі його підрозділу (солдати, сержанти) і їх морально-психологічний стан. Основний обов'язок командира взводу — домогтися виконання поставленої задачі у визначений термін.

Відсутність наказу (бойового розпорядження) старшого командира не може служити командиру виправданням його бездіяльності.

Командир взводу зобов’язаний:

─ знати задачу роти і взводу;

─ вміло керувати взводом при виконанні поставлених задач;

─ знати обстановку, вчасно приймати рішення, ставити задачі, наполегливо домагатися їх виконання і вчасно доповідати старшому командиру про виконання поставленої задачі;

─ вміло використовувати вогневі засоби взводу а також результати вогневого ураження противника, вміти викликати і коректувати вогонь артилерії;

─ вчасно організувати технічне обслуговування техніки й озброєння, а у випадку їх ушкодження - доповідати старшому командиру та організувати ремонт;

─ знати засоби зв’язку взводу, вміти ними користатися й учити роботі на них своїх підлеглих;

─ стежити за витратою боєприпасів і пального, вживати заходівдо їх поповнення;

─ бути для підлеглих прикладом активності, хоробрості, витривалості і розпорядливості, особливо у важкі хвилини;

─ підтримувати ініціативу, заохочувати героїзм, самовідданість, військову хитрість і кмітливість своїх підлеглих;

─ вживати заходи по своєчасному укриттю поранених (тих, які отримали важкі бойові та психологічні травми) військовослужбовців і вести їх облік;

─ приймати всі міри до своєчасного збору, виносу, упізнанню та евакуації тіл загиблих (померлих) військовослужбовців;

─ доповідати за командою про кожного загиблого (померлого) з позначенням місця, часу й обставин загибелі військовослужбовця.

ТТХ БМП-2

(показати схемою на дошці до відділення)

 

 

 
 
1. Командир взводу 2. ЗКВ 3. Навідник кулемета 4. Номер розрахунку  

 


Показники БМП-1 БМП-2
Бойова маса, т 13,0 + 2% 14,0 + 2%
Екіпаж + десант, чол. 3 + 8 3 + 7
Швидкість руху, км/год.:    
- по грунтовому шляху 40-45 40-50
- по шосе    
- на плаву 7,0  
Перешкоди, які долаються:    
максимальний кут підйому, град.    
ширина рву, м 2,5 2,5
висота стінки, м 0,7 0,7
максимальний кут входу (виходу) в воду. град.:    
- в надводній частині 25-30 30 (25)
- в підводній частині    
Мінімальний радіус повороту на суші, м 2,55 2,55
основна зброя 73 мм гармата 2А28 30 мм авт. гармата 2А42
Боєкомплект, постр. (патр.)    
Боєприпаси постріл ПГ-15В СГ-15В патрони з ОФС, БТС, ОТС
Початкова швидкість кулі, м,с -  
Прицільна дальність, м ПГ-1300 ОГ-1600 ОФС-4000 БТС-2000
Комплекс ПТКР: ПУ 9П135П ПТКР 9М14М 9М111, 9М113
Кількість ракет у боєкомплекті:    
Спарений 7,62 мм кулемет ПКТ    
Боєкомплект ПКТ, патр.    
Бронебійність бронебійних сил - рядів (куль), мм 350 під кутом 0 град. 18 на Д=1000 мм

СИСТЕМА ВОГНЮ ВЗВОДУ

 

 

Її основу складає вогонь танків, бойових машин піхоти, протитанкових гранатометів і кулеметів. Система вогню створюється з урахуванням вогневих можливостей всіх видів зброї взводу і приданих йому вогневих засобів, на тісній їхній взаємодії і у сполученні з інженерними загородженнями і природними перешкодами. Вона повинна забезпечити ураження противника, насамперед, його танків і інших броньованих машин: на підступах до оборони, перед переднім краєм, між сусідніми опорними пунктами й у глибині оборони, можливість ведення дійсного фронтального, флангового і перехресного вогню, а також кругову оборону опорного пункту.

Сутність зони суцільного багатошарового вогню полягає в тому, що вся місцевість у смузі до 400 м перед переднім краєм повинна знаходитися під дійсним вогнем взводу, а наявні мертві простори повинні уражатися вогнем артилерії, мінометів і гранатометів із закритих вогневих позицій. Загородження і підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися вогнем всіх видів.

Дійсність вогню в обороні досягається його влучністю, масуванням і раптовістю застосування, а також вмілим управліннямним. Усі вогневі засоби в обороні повинні бути готові до ведення вогню і здійснення маневру вночі й в інших умовах обмеженої видимості. При організації системи вогню танковому взводу вказуються смуга вогню, додатковий сектор обстрілу, одна - дві ділянки зосередженого вогню.

Смуга вогню механізованого взводу призначається на дальність дійсного вогню танків. Ділянки зосередженого вогню, як правило, призначаються для ураження противника в період його розгортання. Зосереджений вогонь з автоматів і ручних кулеметів ведеться на відстань до 400-600 м. із кулеметів ПК і ПКТ – до 1000м, КПВТ-до 2000м. Для БМП ділянки ЗВ призначаються окремо і можуть бути на відстані 2-3 км від переднього краю оборони. Шмрмна ділянки ЗВ може бути до 75м., для танків-до 3500 м. Для механізованого взводу ділянка зосередженого вогню по фронту може складати до 150 м

Танкам, бойовим машинам піхоти (бронетранспортерам), протитанковим ракетним комплексам, гранатометам, вогнеметам і кулеметам призначаються основні і одна - дві запасні (для чергових вогневих засобів і тимчасові) вогневі позиції, вказуються основний і додатковий сектори обстрілу (вогнеметання) з кожної позиції на дальність їх дійсного вогню. Вогонь ручних протитанкових гранатометів готується в смузі вогню своїх відділень. Смуги вогню визначаються границями праворуч і ліворуч. Кожна границя вказується двома точками (орієнтирами). Смуги вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повинні взаємно перекриватися.

Організація системи вогню включає вибір вогневих позицій і розміщення вогневих засобів на місцевості з урахуванням їх можливостей і побудови взводу для ураження противника при його підході до переднього краю оборони, розгортанні і переході в атаку, відбитті атаки танків і мотопіхоти противника перед переднім краєм оборони, на флангах і при вклиненні в опорний пункт; підготовку даних для стрільби і створення необхідних запасів ракет і боєприпасів.

Готовність системи вогню визначається заняттям танками, бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), гарматами й іншими вогневими засобами вогневих позицій, підготовкою даних для стрільби, а також наявністю боєприпасів.

Особливості наступу в лісі.

В лісі взвод наступає, як правило, уздовж дороги або просіки по призначеному азимуту.

При організації наступу в лісі командир взводу крім звичайних питань доводить до командирів танків азимут напрямку наступу, встановлює порядок подолання лісових завалів і знищення противника, що веде вогонь з дерев.

Танковий взвод може придаватися механізованій роті. Танки діють на доступній для них місцевості, як правило, в бойовій лінії механізованих взводів або за бойовою лінією і підтримують їх атаку своїм вогнем. Особовий склад механізованих підрозділів вказує танкам цілі, знищує протитанкові засоби противника і забезпечує просування танків. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) у цьому випадку наступають за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, що перешкоджають просуванню особового складу і танків. Механізований взвод діє, як правило, в пішому порядку, інтервали між солдатами і відділеннями скорочуються. Командир взводу просувається за направляючим відділенням.

В ході наступу у взводі ведеться кругове спостереження, при цьому особлива увага звертається на виявлення і знищення протитанкових засобів і безпосередню охорону. Опорні пункти в глибині оборони, що прикривають дороги, просіки, галявини і між озерні дефіле, обходяться і знищуються атакою у фланг і з тилу. Лісові завали та інші загородження взвод, як правило, обходить, а при неможливості обходу долає по проробленому проходу. При підході до завалів і загороджень необхідно попередньо їх обстріляти і розвідати. Галявини долаються, як правило, по їх краю. Місцевість перед виходом з лісу оглядається дозорними.

Особливості наступу взимку.

При організації наступу взимку особливу увагу командир взводу звертає на підготовку озброєння, військової техніки і засобів індивідуального захисту до застосування вумовах низьких температур і на попередження переохолодження й обмороження особового складу, вживає заходів до забезпечення машин засобами підвищення прохідності.

Підрозділи забезпечуються маскувальними халатами, а озброєння і військова техніка фарбуються в білий колір. На важкодоступних напрямках бойові машини піхоти (бронетранспортери) просуваються, як правило,по дорогах, підтримуючи механізовані підрозділи вогнем. Танковий взвод при глибокому сніжному покриві наступає, як правило, в бойовій лінії механізованих підрозділів або за бойовою лінією, важко прохідні ділянки долаються ним з використанням навісного обладнання.

При ведені наступу вночі танкові і механізовані підрозділи здатні успішно вести наступ. Вони оснащені освітлювальними, світлосигнальними засобами, приладами нічного бачення. Атаки уночі суттєво впливають на моральний стан противника. Нічні дії сприяють досягненню раптовості, захопленню ініціативи і розгрому противника, що обороняється, у більш короткий термін невеликими силами і з найменшими втратами.

Разом з тим ніч негативно впливає також і на підрозділи, які наступають: знижується ефективність вогню з танків і стрілецької зброї, зростає витрата часу на ураження цілей і розхід боєприпасів, знижуються маневрові можливості підрозділів, утрудняється управління підрозділами і вогнем, обмежується спостереження. Значних труднощів представляє орієнтування на місцевості, витримування напрямків наступу і взаємне впізнавання, підвищується стомлюваність особового складу.

При наступі вночі взводу ставляться такі ж задачі, як і вдень. В умовах темної ночі інтервали між танками, бойовими машинами піхоти можуть скорочуватися. Взводи і відділення наступають, як правило, без проміжків.

При цьому танки і бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють у цепу механізованих підрозділів.

Підготовка до наступу проводиться у світлий час доби. Командир взводу, організовуючи наступ, крім загальних питань, що передбачаються при підготовці наступу в звичайних умовах, вказує: видимі в темний час доби орієнтири, азимут напрямку наступу взводу і направляючий танк; порядок позначення танків, освітлення місцевості; використання приладів нічного бачення і підготовки зброї взводу для ведення вогню вночі; сигнали впізнання, а при наявності в противника загороджень - місце і порядок позначення проходу і способи подолання загороджень по проходу; крім того, організує забезпечення танків (відділень) освітлювальними і сигнальними засобами, трасуючими кулями і снарядами.

Для витримування напрямку при наступі вночі у взводі призначається танк, що направляє.

Для позначення границі підрозділу, що наступає, (розмежувальної лінії) може залучатися один із танків взводу. Позначення здійснюється вогнем з кулемета чергами трасуючих куль.

З метою полегшити підрозділам, які наступають, надійне ураження вогневих засобів противника прицільним вогнем і забезпечити орієнтування на місцевості проводиться її освітлення. Освітлення місцевості й об’єктів противника в ході наступу здійснюється за планом старшого начальника періодично. Освітлення місцевості перед взводом здійснюється за розпорядженням командира взводу реактивними освітлювальними патронами й освітлювальними ракетами в порядку, встановленому планом світлового забезпечення. Для цього в механізованому взводі призначається освітлювальний пост, що знаходиться поруч з командиром взводу і діє за його вказівкою. Освітлення своїх підрозділів неприпустимо.

Прилади нічного бачення використовуються в перервах між освітленням місцевості.

Для взаємного впізнання, а також для позначення рубежів, досягнутих взводом, застосовуються сигнальні патрони, ракети, трасуючі кулі.

Для позначення підрозділів на танках, бойових машинах піхоти встановлюються пізнавальні знаки: спеціальні світлові вказівки різного кольору, визначеного кольору габаритні ліхтарі, механізовані підрозділи, крім того, можуть використовувати електричні ліхтарі спеціального призначення і різного кольору. Ліхтарі звичайно включаються лише за вимогою старшого начальника або в заздалегідь установлений час на призначених рубежах. На танках (БМП) габаритні ліхтарі на кормі можуть бути включені постійно. Для взаємного упізнання своїх підрозділів можуть застосовуватися білі нарукавні пов'язки, білі квадрати, ромби (які світяться) на бортах танків, бойових машин піхоти.

Маршрути висування підрозділів на рубіж переходу в атаку і проходи в загородженнях звичайно позначаються світловими знаками (покажчиками), зверненими убік своїх військ. Висування взводу до рубежу переходу в атаку здійснюється з дотриманням заходів маскування, з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв і т.п. Варто виключати прилади нічного бачення перед виходом на відкриті ділянки місцевості, тому що машини з цими приладами можуть легко виявлятися відповідною апаратурою.

Напрямок атаки позначається світловими орієнтирами або створами, артилерійськими снарядами, мінами, або авіацією, створенням вогнищ, пожеж на місцевості, яка зайнята противником. В глибині оборони противника напрямок наступу позначається світловими орієнтирами або створами (артилерією, мінометами, авіацією).

Наступ вночі починається, як правило, після вогневої підготовки (в окремих випадках для досягнення раптовості вогнева підготовка може не проводитися). Танковий взвод при наступі вночі наступає безпосередньо в бойових порядках механізованих підрозділів. Це забезпечує більш надійну взаємодію і взаємну підтримку вогнем відділень і танків. При інтенсивному освітленні місцевості, а також коли протитанкові засоби противника надійно подавлені, танки можуть діяти трохи попереду.

Наступ вночі варто вести ініціативно, застосовуючи раптові дії і військову хитрість. Взвод висувається до оборони противника і рішуче атакує його, прагнучи проникнути в глибину оборони і внести розлад в дії противника. У ході розвитку наступу взвод точно витримує напрямок наступу і встановленим способом позначає своє положення. Командир взводу приймає всі міри до умілого використання засобів освітлення, не допускає освітлення свого бойового порядку і сусідів, засвічування приладів нічного бачення.

При наступі вночі командир взводу приділяє особливу увагу забезпеченню флангів і веденню спостереження з метою розкриття і попередження раптових дій противника, особливо його контратак.

Освітлення противника, що контратакує, здійснюється безупинно освітлювальними ракетами, артилерійськими снарядами, мінами, авіаційними освітлювальними бомбами.

Противника, що контратакує, меншого або рівного за силою, взвод звичайно знищує атакою з ходу, а такого, що переважає - вогнем з вигідного рубежу. Після відбиття контратаки і нанесення противнику втрат його знищення взвод завершує самостійно або у взаємодії із сусідами рішучою атакою, як правило, у фланг.

Успіх нічних дій багато в чому залежить від вмілої і чіткої організації командиром бою, особливо світлового забезпечення, виконання заходів щодо захисту підрозділів від зброї масового ураження.

Однією з характерних рис сучасного загальновійськового бою є його безперервність, тому перехід від нічних дій до денних повинний здійснюватися без пауз. Заходи щодо переходу до нічних дій передбачаються в ході організації бою.

При переході від нічних дій до денних командир взводу уточнює бойові завдання танкам (відділенням) і питання взаємодії, розосереджує бойовий порядок, вживає заходів до поповнення боєприпасами і пальним, евакуації поранених і хворих на батальйонний медичний пункт. Боєприпаси і гаряча їжа у взвод доставляються за розпорядженням командира роти.

 

На марші в ГПЗ

(показати схемою).

Механізований взвод завжди повинен бути готовим до маршу (пересування своїм ходом) і перевезенням різними видами транспорту в умовах впливу вражаючих факторів ядерної, хімічної зброї, високоточної зброї та засобі дистанційного мінування противника, діяння його авіації, повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно – розвідувальних груп і зруйнувань доріг та переправ. Це вимагає ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу або перевезень, високої маршової дисципліни і виучки особового складу.

В усіх випадках командир повинен забезпечити прибуття взводу в призначений район або на вказаний рубіж:

· своєчасно;

· у повному складі;

· в готовності до виконання бойового завдання;

Механізований взвод здійснює марш:

а) в колоні роти;

б) самостійно, як орган похідної охорони:

 

Похідний порядок -це шикування підрозділів для пересування в колонах. Він будується з урахуванням:

- забезпечення високої швидкості руху підрозділів;

- швидкого розгортання і вступу в бій підрозділів;

- збереження сил особового складу;

- збереження техніки;

- надійного управління.

Підрозділи на марші, особливо в передбаченні зустрічі зпротивником, охороняються похідною охороною, яка має задачу:

- виключити раптовий напад противника на колону, що охороняється, забезпечити їй вигідні умови для вступу в бій;

- і не допустити проникнення до неї наземної розвідки противника.

Сили і склад похідної охорони залежать від обстановки, отриманої задачі і складу того підрозділу, від якого вона висилається.

Взвод на марші може призначатися в:

- головну (бокову, тильну) похідну, а іноді й у нерухому бокову заставу;

- головний (тильний) дозор.

В залежності від задачі, яка виконується, взводу можуть придаватися засоби посилення в складі: танковий взвод (танк), інженерно – саперне відділення, відділення РХР.

Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від головної (бокової) похідної застави (головного дозору) в напрямку руху, а від головних сил батальйону (нерухомої бокової застави) в сторону флангів, яким загрожують (на напрямки, яким загрожують), може висилатися дозорне відділення (танк)на відділення, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

У головній (боковій, тильній) похідній заставі (головному, тильному дозорі) організовується спостереження за наземним та повітряним противником, призначається спостерігач для прийому сигналів від дозорного відділення (танка), і підтримується постійна готовність до зустрічі з противником.

Райони і рубежі,

Схема 1: «Маневр вогнем».

 

Схема 2: «Місце взводу в бойовому порядку»

 

 

Схема 3: «Бойовий порядок посиленого танкового взводу в обороні»

 


Схема 4: «Схема опорного пункту танкового взводу»


Схема 5: «Райони і рубежі, які призначаються підрозділам при наступі з ходу».

 

 


Схема 6: «Посилений танковий взвод в похідній охорон»

 


Схема 7: «Система вогню посиленого танкового взводу»

Вогонь по окремій цілі

Зосереджений вогонь (ЗВ)

Нерухомий загороджувальний вогонь (НЗВ)

 

ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ імені ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

 

ЕТАЛОННІ ВІДПОВІДІ

З ПРЕДМЕЕТУ:

«ТАКТИЧНОЇ І ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ»








Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.