Клопотання про накладення грошового стягнення

1. У клопотанні про накладення грошового стягнення на особу під час досудово- го розслідування зазначаються:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) процесуальний статус особи, про накладення грошового стягнення на яку за­явлено клопотання, її прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання;

3) обов 'язок, який покладено на особу цим Кодексом чи ухвалою слідчого судді;

4) обставини, за яких особа не виконала обов 'язок;

5) відомості, які підтверджують невиконання особою обов 'язку;

6) прізвище, ім 'я, по батькові та посада слідчого, прокурора;

7) дата та місце складення клопотання.

До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.

1. З клопотанням про накладення грошового стягнення на особу під час досудо- вого розслідування вправі звернутися слідчий, котрий здійснює досудове розсліду­вання, чи прокурор, котрий здійснює нагляд під час його проведення у формі проце­суального керівництва, за наявності встановлених цим Кодексом підстав.

Клопотання слідчого чи прокурора складається з трьох частин: вступної, мотиву­вальної та заключної. У вступній частині зазначається назва суду, якому направляєть­ся клопотання; назва клопотання; найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; процесуальний статус особи, про накладення грошового стяг­нення на яку заявляється клопотання, її прізвище, ім'я, по батькові та місце прожи­вання.

У мотивувальній частині вказується: 1) обов'язок, який покладено на особу цим Кодексом із зазначенням відповідних статей, чи ухвалою слідчого судді із наведенням її реквізитів та суті (коли, яким слідчим суддею її постановлено, номер та дата ухвали, який обов'язок покладено на особу, його строки, тощо); 2) обставини, за яких особа не виконала обов'язок (наприклад, не з'явилася за викликом після одержання відпо­відного повідомлення, порушила вимоги особистої поруки, залишала місце прожи­вання, тощо); 3) відомості, які підтверджують невиконання особою покладеного на неї обов'язку (наприклад, показання осіб, котрі бачили особу у заборонених для від­відування нею місцях при особистому зобов'язанні; документи, котрі підтверджують її перебування в іншому населеному пункті (проїзні документи, рахунки за проживан­ня у готелі); протокол слідчого про ухилення її від явки за викликом тощо). Закінчу­ється мотивувальна частина вказівкою на відповідні норми цього Кодексу - ст. ст. 144 та 145 КПК, та статтю, котра передбачає відповідний розмір стягнення, (наприклад ч.1 ст. 139).

Заключна частина повинна містити саме прохання: накласти на відповідну особу із зазначенням її процесуального статусу, прізвища, імені, по батькові та місця про­живання; грошове стягнення у відповідному розмірі; прізвище, ім'я, по батькові та посада слідчого чи прокурора, котрі з ним звернулися; їхній підпис, скріплений від­повідною печаткою; дата та місце складення клопотання. До клопотання додаються матеріали, котрі містять відомості, що підтверджують покладення на відповідну особу конкретних обов'язків, та їх невиконання. Наприклад це можуть бути вже зга­дані копія ухвали слідчого судді про накладення відповідного обов'язку (про особис­ту поруку, нагляд батьків), копія повістки про виклик із повідомленням про вручення, показання осіб, котрі бачили відповідну особу у заборонених для відвідування нею місцях при особистому зобов'язанні, документи, котрі підтверджують її перебування в іншому населеному пункті (проїзні документи, рахунки за проживання у готелі) тощо.

Враховуючи положення коментованої статті та норми, котрі регламентують по­рядок судового розгляду, вважаємо, що за необхідності накладення грошового стяг­нення під час судового розгляду відповідне клопотання прокурора не вимагає пись­мового оформлення, а заявляється усно і заноситься до журналу судового засідання (ст. 108 КПК України).

Стаття 146

Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу

1. Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накла­дення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.

Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх непри­буття не перешкоджає розгляду питання.

2. Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї про­цесуальний обов 'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення над­силається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

1. Клопотання про накладення грошового стягнення на учасника провадження слідчий чи прокурор направляє до місцевого районного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, котрий здійснює кри­мінальне провадження.

Таке клопотання розглядається слідчим суддею відповідного місцевого районного суду не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.

Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення шляхом надіслання їм повідомлення у порядку, передбаченому для здійснення виклику (ст. ст. 134-135 КПК). Неприбуття зазначених осіб до суду не перешкоджає розгляду клопотання про накладення грошового стягнення.

2. Клопотання про накладення грошового стягнення на особу, заявлене під час судового засідання розглядається негайно після його ініціювання прокурором чи судом з власної ініціативи в межах того самого провадження.

3. Частина третя коментованої статті передбачає, що слідчий суддя, суд, встано­вивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поваж­них причин, накладає на неї грошове стягнення. Проте, як вже відзначалось раніше, слідчий суддя, суд не завжди повинен враховувати причини невиконання особою відповідних обов'язків для вирішення питання про накладення грошового стягнення, а зобов'язаний його накласти незалежно від них, зокрема, при невиконанні вимог особистої поруки (ч.5 ст. 180 КПК України) та передання неповнолітнього підозрю­ваного чи обвинуваченого під нагляд (ч.5 ст. 493 КПК України). У наведених випадках причини невиконання особою відповідних обов'язків можуть бути враховані лише при визначенні розміру стягнення. У всіх інших випадках слідчий суддя чи суд обов'язково повинен з'ясувати причини їх невиконання та врахувати їх при вирішен­ні питання про накладення грошового стягнення.

Розмір стягнення визначається, виходячи із вказаних у законі сум стягнень за не­виконання конкретних обов'язків (див п. 3 коментаря до ст. 144 КПК України). При цьому варто пам'ятати, що розмір стягнення за неявку відповідних осіб до суду (ст. ст. 323, 325, ч.2 ст. 326, ч.1 ст. 327 КПК України) визначається, виходячи із розміру такого ж стягнення за неявку до слідчого судді чи суду, і передбачений ч.1 ст. 139 КПК України.

Грошове стягнення у відповідному розмірі накладається на конкретного учасника провадження ухвалою слідчого судді чи суду. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було на­кладено грошове стягнення.

Стаття 147

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: