Повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії

1. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.

2. Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи від­сутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров 'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

1. Закріплення положення, що міститься у ч. 1 коментованої статті, забезпечує функціонування реального механізму гарантування державою прав людини на не­доторканність житла, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також сприяє підвищенню відповідальності суб'єктів, упо­вноважених приймати рішення щодо необхідності проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

2. Визначення моменту повідомлення особи, щодо якої провадилась негласна слідча (розшукова) дія, обґрунтоване вимогами, що сформовані практикою ЄСПЛ. Зокрема, у ч. 1 коментованої статті враховано позицію, викладену ЄСПЛ у рішенні у справі «Класс та інші проти Німеччини», у резолютивній частині якого зазначаєть­ся, що «повідомлення кожної особи одразу після припинення за нею таємного стежен­ня про такий захід може становити суттєву перешкоду реалізації довготривалої мети, для якої із самого початку і встановлювалося стеження». Проте суд погодився з по­зицією Федерального конституційного суду Німеччини, що відповідна особа має бути сповіщена одразу з появою такої можливості, але без ризику для забезпечення мети такого втручання. Викладена позиція знайшла відображення і в коментованій частині статті, яка закріплює, що конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, сус­пільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слід­чих (розшукових) дій. Таким чином законодавець забезпечує органам досудового розслідування при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, що тимчасово обмежують права і свободи людини, можливість у повному обсязі здійснювати до­кументування протиправної діяльності, після чого особам, з приводу дій та контактів яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, виникає можливість скористатися своїм правом на оскарження правомірності дій органів досудового розслідування.

Згідно з вимогами ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІУ положення ко­ментованої статі закону також враховують рішення ЄСПЛ у справі «Волохи проти України» від 02.11.2006 р. У цьому рішенні Суд констатував порушення ст. 13 Кон­венції з тієї підстави, що «законодавство України не забезпечує особу, щодо якої вживаються заходи спостереження, належними гарантіями захисту, оскільки воно не передбачає обов'язку повідомляти особу про заходи спостереження, які було засто­совано щодо неї. Навіть якщо особи, до яких вживаються такі заходи, дізнаються про втручання в їх право на повагу до їх кореспонденції, як це сталось у цій справі, право оскаржити законність такого рішення, гарантоване національним законодавством, на практиці виявилось обмеженим».

Враховуючи норми законодавства у сфері захисту прав людини та практику ЄСПЛ, норми коментованої статті закріплюють, що прокурор особисто або через слідчого, надавши йому відповідне письмове доручення, повідомляє особу письмово про тим­часове обмеження її конституційних прав лише у тому випадку, коли відсутні загрози для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протягом два­надцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з об­винувальним актом.

Статтею не передбачено, що доручення прокурора слідчому про повідомлення осіб, відносно яких здійснювались заходи, що тимчасово обмежують права людини, має бути викладене у письмовій формі. Проте, розглядаючи положення цієї статті, слід враховувати норми, закріплені у ч. 4 ст. 40 КПК, в якій зазначається, що слідчий зобов' язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі.

Рішення про конкретний час такого повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, сус­пільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слід­чих (розшукових) дії, та повинно бути здійснено протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом. Якщо такі загрози існують, прокурором або за його дорученням слідчим, оперативним під­розділом вживаються відповідні заходи щодо їх усунення.

Стаття 254

Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті про­ведення негласних слідчих (розшукових) дій

1. Відомості про факт та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, осіб, які їх проводять, а також інформація, отримана в результаті їх проведення, не підлягають розголошенню особами, яким це стало відомо в результаті ознайомлення з матеріалами в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.

2. Якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджа­ються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб.

3. Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.

1. Відповідно змісту частин 1, 2, та 7 ст. 290 КПК після завершення досудового роз­слідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, а також потерпілому надається право ознайомлення з матеріалами кримінального про­вадження, у яких можуть міститися документи, складені за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Слід зазначити, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 290 КПК із матеріалами кримінального провадження мають право знайомитися також ци­вільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, але тільки в частині, що стосується цивільного позову.

Учасники процесу, які мають право ознайомлюватися із документами, складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, попереджаються про необхідність нерозголошення таких відомостей. Пункт 4 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю» закріплює, що інформація про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати опера- тивно-розшукової, розвідувальної і контррозвідувальної діяльності, про склад і конкрет­них осіб, що є негласними штатними працівниками органів, які здійснюють оперативно- розшукову діяльність, є державною таємницею. Оскільки проведення переважної більшості негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється із застосуванням сил та засобів оперативно-розшукової діяльності, кримінальним процесуальним законодав­ством встановлено заборону на розголошення відомостей щодо факту та методів про­ведення негласних слідчих (розшукових) дій. Заборона розголошення даних досудово- го розслідування також обумовлюється необхідністю дотримання таємниці досудового розслідування, адже передчасне розголошення відомостей, отриманих внаслідок його проведення, може порушити законні права і інтереси учасників кримінального прова­дження, інших осіб та негативно вплинути на хід та результати вирішення справи.

2. Якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші учасники процесу, які мають право на ознайомлення із цими протокола­ми (підозрюваний, його захисник, законний представник; захисник особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру; потерпі­лий), попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб. Про попередження учасника кримінального проваджен­ня, який ознайомлюється із матеріалами документування негласних слідчих (розшу- кових) дій, щодо обов'язку нерозголошення іншим особам відомостей про факт та методи їх проведення, а також про здобуту інформацію слідчий, прокурор виносить постанову, яка підписується особою, щодо якої вона винесена.

Особи, винні у розголошенні даних досудового розслідування, несуть відповідаль­ність за ст. 387 КК, яка вказує, що розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов' язок не розголошувати такі дані, карається штрафом від п' ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

3. Відповідно до ч. 3 коментованої статті забороняється виготовлення копій про­токолів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них. Ця норма встановлює виняток із загального порядку ознайомлення з матеріалами кримі­нального провадження, що визначений ст. 290 КПК. Уведення цієї норми до коменто­ваної статті закону обумовлюється тим, що форми та методи провадження негласних слідчих (розшукових) дій та відомості, отримані в ході їх провадження, розголошен­ню не підлягають, гарантії їх нерозповсюдження забезпечуються засобами криміналь­но-правового захисту.

Стаття 255

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: