Оскарження недотримання розумних строків

1. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудово- го розслідування.

2. Прокурор вищого рівня зобов 'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов 'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесу­альних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невід­кладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

3. Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути при­тягнуті до відповідальності, встановленої законом.

1. Вказана стаття є своєрідним винятком із встановленого ст. 306 цього Кодексу загального правила оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого та прокурора на досудовому розслідуванні, зокрема, в частині визначення уповноваженого на розгляд таких скарг суб'єкта.

Так, якщо відповідно до ст. 306 скарги на всі рішення, дії чи бездіяльність слідчо­го та прокурора мають розглядатися слідчим суддею місцевого суду, то згідно ст. зі 308 недотримання процесуальних строків може бути оскаржено прокурору вищого рівня, а отже, саме він є уповноваженим на їх розгляд.

Водночас системний аналіз коментованої статті та статей 303 та 306 КПК засвідчив певну неузгодженість їх положень між собою.

Предметом оскарження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 визнано бездіяльність слід­чого, прокурора у формі нездійснення процесуальних дій, які вони зобов'язані були вчинити у визначений цим Кодексом строк. До уваги не взято, що невчинення про­цесуальних дій у встановлений строк перебуває у прямій залежності від питання недотримання розумних строків. Адже поняття розумності строків досудового роз­слідування саме і полягає в тому, що ці строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Вказане дає підстави для висновку, що статті 303, 306 та 308 відносно одного і того ж самого предмета оскарження фактично передбачають різні процедури оскарження, наслідки, різних суб'єктів оскарження та суб'єктів розгляду скарг.

Якщо згідно з приписом п. 1 ч. 1 ст. 303 та ч. 1 ст. 306 «нездійснення інших про­цесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов'язані були вчинити у визначений цим Кодексом строк» може бути оскаржено заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представ­ником, володільцем тимчасово вилученого майна слідчому судді, то порушення ро­зумних строків відповідно до вимог ст. 308 - підозрюваним, обвинуваченим і потер­пілим оскаржується вищестоящому прокурору.

Концептуально - важливим є окреслений у коментованій статті предмет оскар­ження - недотримання розумних строків.

Право кожного на розгляд справи упродовж розумного строку гарантоване ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (указ Президії ВРУ про ра­тифікацію від 19.10.1973 р.) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основопо­ложних свобод, 1950 року (закон про ратифікацію від 17.07.97).

Критерії розумності строків у кримінальному процесі вперше визначені саме у цьому КПК.

Згідно з наданим у ст. 28 визначенням «розумними» вважаються ті строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесу­альних рішень. Відповідно вони не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності строків законодавець визначив: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється проваджен­ня, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, тощо; поведінку учасників кримінального провадження; спосіб здій­снення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кодекс гарантував кожному, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне проваджен­ня щодо нього було закрите (див. ст. 28 КПК).

Вперше на законодавчому рівні було закріплено запобіжники для випадків продо­вження строків досудового розслідування.

Так, гранично допустимим максимальним строком, на який може бути продовже­но розслідування злочину невеликої або середньої тяжкості, визначено шість місяців, а для тяжкого або особливо тяжкого злочину - дванадцять місяців із дня повідомлен­ня особі про підозру (див. ст. 219). Більше того, встановлено умови продовження строку:

- до трьох місяців, якщо розслідування неможливо закінчити внаслідок складнос­ті провадження;

- до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження;

- до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження (див. ст. 294).

Частина 1 коментованої статті розкриває перелік осіб, яким надається право оскар­жити недотримання розумних строків слідчим, прокурором. Цей перелік є вичерпним і до нього віднесені: підозрюваний, обвинувачений, потерпілий. При цьому, яким чином, на думку законодавця, обвинувачений, яким згідно з роз'ясненями ч. 2 ст. 42 КПКє особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду, реалізовуватиме своє право - оскаржуватиме недотримання розумних строків вищестоящому прокуророві на досудовому слідстві - не розкрито.

Крім переліку суб'єктів оскарження обумовлюється також суб'єкт розгляду вка­заних скарг - «прокурор вищого рівня».

6. Для визначення прокурора вищого рівня слід керуватися ст. 13 ЗУ «Про про­куратуру», яка визначає систему органів прокуратури. Згідно ч. 1 цієї статті (у редак­ції ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийнят­тям Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року) «Систе­му органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах облас­них), міські, районні, міжрайонні, районні в містах. У разі необхідності Генеральний прокурор України може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур». Крім того, до уваги має бути взято положення ч. 1 ст. 37 та п. 9 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу.

Ще однією особливістю такого оскарження є визначення стадії, коли воно є мож­ливим - під час досудового розслідування.

Згідно з роз'ясненням п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК ця стадія кримінального провадження починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відпо­відальності.

2. Частина 2 коментованої статті визначає порядок розгляду прокурором вищого рівня скарги підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого на недотримання розумних строків слідчим чи прокурором.

За встановленим нею правилом прокурор вищого рівня, до якого надійшла така скарга, зобов'язаний її розглянути протягом трьох днів після її подання. Він само­стійно визначатиме наявність підстав для задоволення цієї скарги, керуючись поло­женнями ст. 28 КПК.

У разі прийняття рішення про задоволення скарги від прокурора вимагається надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Вимога щодо надання прокурором вищого рівня таких вказівок саме відповідному прокурору, а не слідчому обумовлюється передусім положеннями ч. 2 ст. 28 - щодо забезпечення проведення досудового розслідування у розумні строки прокурором та ст. 37 - щодо повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні.

Кодекс зобов'язує прокурора вищого рівня невідкладно у письмовій формі повідо­мляти скаржника про результатами розгляду його скарги. Поняття невідкладності у статті не розкрито. Проте, враховуючи загальну вимогу щодо гранично допустимо­го строку розгляду скарги, - протягом трьох днів, строк повідомлення не повинен його перевищувати.

3. Частина 3 ст. 308 обумовлює можливість притягнення до відповідальності службових осіб, винних у недотриманні розумних строків. Порядок та умови при­тягнення до відповідальності за недотримання розумних строків на даний час зна­ходиться в стадії розробки.

§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового

розслідування

Стаття 309

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: