Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Землі водного фонду, як самостійна категорія земель України





 

Поділ земельного фонду країни на категорії передбачений ЗК України. Оливістю земель водного фонду є розміщення на них певного водного об'єкта. Тому правовий режим користування водними об'єктами слід розглядати в комплексі з правовим режимом земель водного фонду. Такі відносини можна назвати водно-земельними, які виступають єдиним комплексним об'єктом правового регулювання. До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів[59,c.27]. Отже, кожна земельна ділянка належить до певної категорії земель. Категорії земель України мають особливий правовий режим, встановлений як нормами ЗК України, так і іншими земельно-правовими актами.

1. До земель водного фоцду належать землі, зайняті:

а)морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами;

б)прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

в)гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів.

2. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою[2, c.2 ].

Перелік земель водного фонду України є вичерпним. Вперше виділення земель водного фонду як самостійної категорії земель було законодавче закріплено в земельному законодавстві Союзу РСР і союзних республік. Потім аналогічне положення було закріплено в Земельному кодексі Української РСР землями державного водного фонду визнавались землі, зайняті водоймами (ріки, озера, водосховища, канали, внутрішні моря, територіальні води та ін.), гідротехнічними та іншими водогосподарськими спо­рудами, а також землі, виділені під смуги відведення по берегах водойм, під зони охорони тощо.

Земельний кодекс України виділяє кілька видів земель водного фонду. До першого виду відносяться землі зайняті безпосередньо водними об'єктами, болотами та островами. Фактично усі водні об'єкти займають земельні ділянки, на яких вони знаходяться. Виняток складають тільки підземні води та джерела, так як вони розташовані у надрах.

До другого виду земель водного фонду можна віднести землі зайняті: прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; землі, виділені під смуги відведення для гідротехнічних, інших

водогосподарських споруд і каналів; береговими смугами водних шляхів. Ця категорія земель призначається для охорони водних об'єктів від забруднення, засмічення, виснаження та здійснення певної господарської діяльності, пов'язаної з використанням водних об'єктів[13,c.36].

Окрему групу земель водного фонду складають землі, зайняті гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами.

Порядок користування землями водного фонду визначено постановою Кабінету Міністрів України. Згідно з цим нормативним актом право користування земельною ділянкою на землях водного фонду виникає після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання відповідного документа, що посвідчує це право. Користувачі земель водного фонду зобов'язані: виконувати заходи щодо охорони земель від ерозії, підтоплення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування; суворо дотримуватися встановленого режиму для зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг, смут відведення, берегових смуг водних шляхів; запобігати проникненню у водні об'єкти стічних вод, пестицидів і добрив через прибережні захисні смуги[50,c.32].

Водоохоронні зони — це земельні ділянки, які є природоохоронною територією з урегульованою господарською діяльністю.

ВУкраїни водоохоронні зони встановлюються з метою створення сприятливого режиму водних об'єктів, а також попередження їх забруднення, засмічення, вичерпання, знищення навко-ловоди их рослин і тварин та зменшення коливань стоку вказаних водних об'єктів. Таким чином, призначення водоохоронних зои є найбільш різноманітним[13,c.44].

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них затверджено постановою Кабінету Міністрів.Згідно з цим нормативним актом розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів. Після розробки вони підлягають узгодженню з органами охорони навколишнього природного середовища, земельних ресурсів, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Водоохоронна зона має як внутрішню, так і зовнішню межі. Внутрішня межа водоохоронної зони збігається з мінімальним рівнем води у водному об'єкті. При цьому не має значення категорія водного об'єкта або його правовий режим. Зовнішня межа водоохоронної зони залежить від категорії земель, населених пунктів, а також від природних характеристик водних об'єктів. Наприклад, для гірських і передгірських річок зовнішня межа водоохоронної зони визначається з урахуванням геоморфологічних та гідрологічних умов, а також селевих та зсувних явищ. На землях водоохоронних зон встановлюється особливий правовий режим господарювання. Зокрема, на території водоохоронної зони забороняється: використання стійких та сильнодіючих пестицидів; розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод з використанням балок, кар'єрів, струмків тощо. До складу водоохоронних зон входять зони санітарної охорони. Зона санітарної охорони - територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-

епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також забезпечення охорони водопровідних споруд[63,c.113].

Правовий режим зон санітарної охорони визначений постановою.Ці зони поділяються на три пояси особливого режиму (зона суворого режиму, зона обмеження господарської діяльності, а також територія, що призначається для здійснення спостережень). Чинне законодавство передбачає певні обмеження господарської діяльності на землях водного фонду. Впровадження правового режиму обмеженої господарської діяльності передбачається щодо використання земельних ділянок земель водного фонду, зайнятих прибережними захисними смугами, водоохоронними зонами та іншими зонами і смугами.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією. На цих землях встановлюється особливий правовий режим, який включає певні обмеження ведення господарської діяльності. Ці обмеження поділяються залежно від видів водних об'єктів. Так ЗК України закріплює обмеження щодо використання земельних ділянок прибережних захисних смут уздовж річок, навколо водойм та на островах.

По-перше, заборонено діяльність, яка може реально призвести до забруднення водних об'єктів. По-друге, заборонено використання самих земель для сільськогосподарського виробництва, а також для ведення садівництва й городництва, оскільки розорювання земель призводить до змін рельєфу басейну, зменшення природного рослинного світу, що може позначитися на водності водного об'єкта. Крім того, забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних і лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів і стоянок автомобілів.

Зазначені обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг спрямовані на запобігання забрудненню і засміченню цих водних об'єктів[3,c.61].

Відповідно до Водного кодексу України територія прибережної захисної смуги входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією[2,c.40].

. На землях водоохоронних зон встановлюється особливий правовий режим господарювання. Зокрема, на їх території забороняється: використання стійких і сильнодіючих пестицидів; влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації і т. ін.

Істотні обмеження господарської діяльності передбачаються щодо використання зон санітарної охорони. Обмеження діяльності в них спрямовані на запобігання погіршенню якості води, яка використовується для водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб. Характер обмежень залежить від видів поясів зон санітарної охорони.

На них забороняється розміщення, будівництво, введення в дію, експлуатація та реконструкція підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх вимог і виконання заходів, передбачених у проектах зон санітарної охорони, проектах на будівництво та реконструкцію, інших проектах.

Порушення встановлених обмежень господарської діяльності у цих випадках вважається правопорушенням і призводить до несприятливих наслідків для користувачів земельних ділянок земель водного фонду. Винні в порушенні режиму господарською діяльності у водоохоронних зонах і на землях водного фонду, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством[52,c.19].







ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.